27/05/2019
6- Президенту України,
- Верховній Раді України,
- Кабінету Міністрів України
Звернення учасників
круглого столу «Актуальні питання розвитку деревообробної галузі України» від 15 травня 2019 року, м. Львів
Деревообробна галузь вносить свій вклад у валовий внутрішній продукт України, створює робочі місця та наповнює державний та місцеві бюджети. Протягом останніх років, через відсутність державної політики розвитку лісопромислового сектору економіки, накопичилось безліч проблемних питань, які потребують негайного вирішення, а саме:
– відсутня державна програма розвитку лісового господарства та вітчизняного деревообробного виробництва;
– відсутні нормативні акти, які регулюють відносини виробників круглих лісоматеріалів та споживачів вказаної сировини;
– постійні односторонні зміни порядку торгівлі деревиною негативно впливають на роботу підприємств та інвестиційну привабливість деревообробки, особливо глибокої переробки, яка потребує значних капіталовкладень;
– ціноутворення в умовах фактичної «сировинної монополії» державних та комунальних підприємств не відповідає ринковим умовам та коливанням цін на світових ринках, що унеможливлює ритмічну роботу та зменшує конкурентоздатність вітчизняних підприємств;
– відсутній фактичний загальнодержавний баланс і прогнози заготівлі і споживання деревини по видах продукції, які мають бути основою для регулювання ринку та інвестиційної діяльності;
– формування лотів для продажу на аукціонах, сортування та облік товарних партій деревини часто здійснюється із порушенням вимог чинних стандартів та не враховують подальший напрямок використання сировини, що призводить до додаткових втрат виробників;
– несприятлива кредитна політика ускладнює розвиток деревообробних підприємств, зокрема глибокої переробки, яка дає високу додану вартість та нові робочі місця;
– система управління лісовим господарством є неефективною;
– власні деревообробні цехи лісогосподарських підприємств не є учасниками ринку деревини, отримують сировину за собівартістю, а тому мають можливість демпінгувати на ринку продукції переробки, що суперечить Господарському Кодексу України щодо рівних умов для всіх учасників ринку.
Ситуація ускладнюється тим, що роками центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства очолюють керівники, які не мають досвіду роботи в галузі та фахової освіти, а рішення приймаються в односторонньому порядку, без врахування інтересів тих, кого вони стосуються. Натомість функції державного регулювання у галузі деревообробки розмиті між різними відомствами.
Зазначені фактори призводять до нестабільної роботи деревообробки, унеможливлюють подальший технологічний розвиток підприємств та їх інвестиційну привабливість.
Відсутність державної політики в лісопромисловому секторі призводить до гальмування розвитку малого та середнього бізнесу, який має бути основою економіки. Для прикладу, частка малих і середніх підприємств у частці ВВП України доходить до 10 %, тоді як у сусідній Польщі — 47 %.
Зважаючи на викладене, звертаємося до Вас з пропозиціями:
- Створити Раду лісового сектору економіки при Кабінеті Міністрів України, до якої, зокрема, включити представників постійних лісокористувачів, галузевих та регіональних асоціацій деревообробних підприємств, місцевих громад, екологів та інших заінтересованих сторін, що дасть можливість розробляти та впроваджувати єдину зважену державну політику у сфері використання лісових ресурсів.
- Розробити та ухвалити за участі всіх заінтересованих сторін, незалежних фахівців, галузевих і територіальних асоціацій:
- Державної програми розвитку деревообробного сектору економіки.
- Закону України “Про ринок деревини”, який дасть можливість: запровадити прозорий ринок деревини через відкриті аукціонні торги; розвивати малі та середні підприємства — основу територіальних громад; стимулюватиме глибоку переробку деревини; встановити прозорий механізм формування справедливої ціни на деревину в умовах фактичної “сировинної монополії”.
- Провести аудит лісового та деревообробного сектору економіки, за результатами якого здійснити реформування системи управління зазначених галузей з метою підвищення ефективності їх економічної діяльності.
За дорученням учасників круглого столу,
Голова Асоціації
6 коментарів
popkov
Это о грустная правда о покупателях… А что скажите о продавцах?
PETRO Checheliuk
Больові точки і покупця, і продавця добре всім відомі, але впродовж багатьох років в уряді не обговорюються. Тому самі по собі серйозні зміни на краще відбутись не можуть. І справа не в тому, що ці труднощі не піддаються подоланню. Проблеми переплетені і їх масштаб вимагає системного підходу для вирішення на державному рівні. І лісовому сектору, і деревообробному бізнесу сьогодні, як ніколи, потрібна своя «конституція», яка б відобразила стратегію держави. Про це у Львові говорили і Орест Кійко, і Ігор Гужва, і Анатолій Дейнека. Останній звернув особливу увагу на те, що закон «Про ринок деревини» повинен бути виписаний під малий бізнес. В усякому разі так, щоб його не скривдити. Про спільні біди обох сторін добре сказав Ігор Лицур. І ця «конституція» має відповідати інтересам країни, а не тактичним завданням в межах поточного курсу уряду.
Треба визначитись, які напрямки актуальні для України, виходячи з національних інтересів, економічних умов, екології і т.п. Після того, як держава сформулює свою позицію по усіх проблемах, можна переходити до локальних завдань: розробки конкретних заходів з питань корекції лісокористування, формуванню політики цін на деревину, податках і митної політики, доцільності (!!!) мораторію на вивезення деревини, ефективної структури експорту. В протилежному разі обидві сторони будуть залишені бази для тривалого розвитку. Надії на масовий прихід іноземних інвесторів в глибоку переробку деревини України поки що не мають під собою грунту. Західні інвестори, які вже володіють активами у вітчизняній деревообробній промисловості, не вельми зацікавлені в будівництві нових потужностей. Навіть тому, що ємність українського ринку для них мізерна, а організація нових виробництв, які б орієнтувались на експорт, означає створення додаткової конкуренції для свої компаній в своїй державі
А для того, щоб деревообробному бізнесу об’єднатись з лісовою галуззю для подальшого вирішення власних проблем, необхідно в близькій перспективі виконати кілька принципових умов, які вимагають зусиль не лише від самого бізнесу, а й від держави. Серед цих умов – завершення корпоративних війн серед чисельних так званих «асоціацій». Сьогодні масштаб цих «війн» здатний охолодити пил найбільш ретивих інвесторів, відбити елементарне бажання від вкладення інвестицій. Наступна умова – бізнес українських компаній повинен бути абсолютно прозорим для інвесторів. Тому питання інформаційної прозорості, корпоративного управління, формування позитивного іміджу для закритого, напівлегального українського «дерев’яного» бізнесу сьогодні набуває особливої актуальності. Це те, про що велась мова на «круглому столі» у Львові. Хоч він був не вельми «круглим».
Взагалі, я зібрав конкретний матеріал на актуальну статтю в «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. Україна» з проблем ліквідації «льодовикового періоду» між двома галузями, які не можуть одна без одної існувати, як риба без води, але галичанам з гуцулами присутня одна «національна» особливість: вони не передбачають бюджету для ЗМІ. А сьогодні жодна газета України безплатно не поставить матеріал про корпоративні інтереси бізнесу. Так працюють ЗМІ Європи, так працює світ. Тому на «круглому столі» я не бачив колег з «Високого Замку», «Експресу», «Львівської газети», «Галичини», «Ратуші», ZIKу і ще кілька десятків інтернет-ресурсів (жодне місто України не володіє таким інформаційним ресурсом, як Львів). Тобто, весілля відбулось без нареченої. Низько схиляюсь перед Миколою Когутом за організацію виставки. Він вміє організувати – на противагу його колезі з Прикарпаття.
PETRO Checheliuk
Звернення НЕ можна взяти за основу плану вдосконалення лісового сектора економіки. Однією з головних причин у цьому є роз’єднання асоціацій і ворожнеча між ними. Я відвідав виставку у Львові, вислухав доповідачів і дебати від першого до останнього слова, оглянув експозицію, розмовляв з розумними людьми і залишив «круглий стіл» з важкою головою. Сьогодні українські асоціації деревообробної промисловості – це дві булави і п’ять гетьманів. Це парусник без вітрил. Асоціації, які прислали своїх представників на цей захід, складають усього 24% українського «дерев’яного» бізнесу. Вони не можуть і не мають ні юридичного, ні морального права представляти усю Україну. Коломия, Львів і Турка – це ще не уся Україна. Великий деревообробний бізнес зосереджений (головним чином), у великих містах. Лише Києву і Київській області належить 21,5% деревообробки. Але виставку проігнорували Дмитро Артемчук (голова всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств); Юрій Медвєдєв (президент асоціації деревообробних підприємств «Меблідеревпром»); Руслан Деречинський (голова всеукраїнської асоціації деревообробної промисловості). Згадані пани ігнорують не лише колег, які були представлені у Львові, а й навіть один одного. «Партнерство» між ними мені нагадує ранню Київську Русь (до Ярослава Мудрого), в якій князі ворогували між собою, керувались особистими і династичними інтересами, ігноруючи потреби держави і суспільства. Тому пропозиції Миколи Когута у звернені до високої влади – це віз, поставлений попереду коня. Спочатку треба об’єднатись, щоб було від кого звертатись. Але надія на це у найближчій перспективі відсутня.
P.S. До речі, Микола Когут приїхав на прес-конференцію в УНІАН… один. Захід не відбувся, а галасу було, ніби синиця море підпалила. А що трапилось з рештою учасників? За високу шафу провалились? Це нонсенс!!!
SRB
Я был)) и предложил выступить вдвоем. Но Н.Когут разумный и честный парень. Чтобы сохранить лицо других своих коллег и всего мероприятия в целом, он отказался. Это по совести.
Что касается других ассоциаций, это да. Их слишком много, а общей позиции нет. Думаю, и не будет. И лесникам, которые гораздо более организованы и монолитны, это выгодно.
timb
Звернення можна взяти за основу плану вдосконалення лісового сектора економіки України, але хто буде ініціатором втілення в практику зазначених в зверненні заходів? До створення Ради лісового сектора при Кабінеті міністрів України (та й чи буде він створений взагалі?) таким ініціативним органом могла б стати Асоціація підприємств деревообробної промисловості та лісового господарства України (назва умовна), створити яку набагато простіше. При цій асоціації можна було б створити незалежний експертний центр деревообробки і лісового господарства, який би розробляв основні проекти розвитку лісового сектора економіки України. Без цього дане звернення буде мати декларативний характер про наміри.
SRB
Нормальный документ. Можно было жёстче.
Comments are closed.