ВІДКРИТТЯ МИСЛИВСЬКОГО СЕЗОНУ. НЕЗАБУТНІХ ВАМ ВРАЖЕНЬ!

Осипається листя з дерев, замовкає в лісах різноголосий пташиний спів. Мисливці з приємним піднесенням перевіряють спорядження, мисливську зброю, готуючись до чергового сезону полювання на диких копитних та хутрових звірів. А відкривається він у нашій області 5 листопада. Днями полювання визначені субота та неділя.

Тисячі дисциплінованих мисливців хочуть пережити незабутні враження від полювання та спілкування з природою. А ті, кому вдасться вполювати здобич, з неперевершеною радістю і гордістю, довго потім будуть розповідати в колі друзів та знайомих "правдиві" історії в стилі відомої картини, з кожним разом доповнюючи та прикрашаючи їх.

Важкими склалися останні роки для мисливських господарств області. Брак коштів на охорону та відтворення диких тварин не дає змоги задовольнити потреби всіх мисливців у полюванні на копитних. Так, за сезон полювання з мисливських угідь області дозволено вилучити лише 10 оленів плямистих, 111 кабанів та 167 козуль.

Незважаючи на фінансові негаразди, у 2010 році на ведення мисливського господарства в області витрачено 3,2 мільйона гривень, у тому числі на охорону та відтворення дичини 933 тисячі гривень. Підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства займаються розведенням та розселенням звірів. Державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Летичівський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство мають 24 гектари вольєрів. На початок року тут утримувалось 84 голови маточного поголів’я дикого кабана. В 2010 році з вольєру ДП «Ізяславський лісгосп» в мисливські угіддя випущено 42 кабани. В вольєрі ДП «Кам’янець-Подільський лісгосп» площею 21 гектар є 12 оленів плямистих.

Для охорони мисливських угідь створена єгерська охорона, чисельність якої складає 184 чоловіки.

На перший погляд, цифри значні. Але якщо нагадати, що в області майже 1,6 мільйона гектарів угідь, то неважко підрахувати, що в середньому на тисячу гектарів на охорону та відтворення дичини вкладено 592 гривні, а один єгер охороняє 8,6 тисячі гектарів. Це в середньому. У різних користувачів показники різні. Так, у користувачів мисливських угідь УТМР, яким надано 92 відсотки всіх угідь області та 60 процентів лісових угідь, на тисячу гектарів вкладається 503 гривні, на єгеря припадає 9,2 тисячі гектара. На державних підприємствах лісового господарства відповідно витрачається 1761 гривня, а єгер охороняє в середньому 4,5 тисячі гектара.

На жаль, мисливське господарство збиткове. Середня окупність складає лише 52 відсотки. Господарську діяльність УТМР підтримують мисливці за рахунок членських внесків. Лісогосподарські підприємства витрачають власні кошти. Держава кошти на ведення мисливського господарства майже не виділяє. Досвід інших областей, де в угіддях господарюють приватники, свідчить про те, що тут вкладають значно більше грошей у мисливство, краще поставлена охорона угідь від браконьєрства. Отож і швидко збільшується щільність основних видів мисливських тварин, створюються вольєрні господарства, завозяться для розмноження копитні тварини та перната дичина.

Ми вже якось звикли до того, що з перетином західного кордону ніби потрапляємо на іншу планету, де прямо обіч шляху спокійно ходить величезна кількість дичини, а ліси прибрані так, ніби виметені мітлою. Повертаючись же в Україну, доводиться з сумом спостерігати гіркий катаклізм довкілля, спричинений елементарним екологічним безкультур’ям.

Основною проблемою ведення мисливського господарства є браконьєрство. Ряд мисливців вважають, що при полюванні по ліцензії на козулю можна добути кабана, а при полюванні на кабана — привезти додому не менше половини туші. Інша категорія «мисливців» — це люди, для яких взагалі слово полювання асоціюється зі словом м’ясо. І чим більше м’яса, тим більший апетит. Таким «мисливцям» не потрібні ліцензії, для них немає ні відтворювальних ділянок, ні строків проведення полювання.

Велику шкоду мисливському господарству завдають хапуги, які полюють в нічний час з використанням сучасного високопрохідного автотранспорту, фар та пристроїв нічного бачення. Цим горе-мисливцям хочу нагадати, що за порушення правил полювання статтею 85 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено покарання у вигляді штрафу до 2040 гривень та конфіскацію знарядь браконьєрства, а статтею 248 Кримінального кодексу України «Незаконне полювання» — позбавлення волі на строк до 5 років. Слабка охорона угідь та безкарність порушників спричиняє зростання браконьєрства в області. Тому ми закликаємо всіх законослухняних мисливців допомогти мисливським господарствам подолати це ганебне явище.

Перед початком сезону слід нагадати основні правила проведення полювання. Полюванням вважаються безпосередні дії мисливця, спрямовані на добування диких звірів і птахів, які віднесені до державного мисливського фонду і перебувають у мисливських угіддях. До дій, що створюють процес добування тварин, належать їх відшукування (вистежування, виявлення), переслідування або підманювання і власне добування (відстріл, відлов). До полювання прирівнюється перебування осіб у мисливських угіддях із мисливськими собаками, стрілецькою зброєю та іншими знаряддями добування тварин або з добутою мисливською продукцією.

При проведенні полювання мисливець зобов’язаний мати при собі дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (не прострочений), посвідчення мисливця, щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита та записом про вихід на полювання, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо), паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Особливу увагу слід звернути на дотримання мисливцями правил техніки безпеки, від виконання яких залежать як власне життя, так і життя та здоров’я інших мисливців.

З метою попередження порушень правил хочу наголосити, що полювання на хутрових звірів в лісових угіддях області буде проводитися виключно на основі разових відстрільних карток користувачів мисливських угідь. При проведенні полювання на диких парнокопитних та хутрових звірів на території держлісфонду необхідно зареєструватися в день полювання в лісництві.

Для того, хто підійшов до полювання виважено, воно стане невичерпним джерелом пізнання навколишнього світу, відпочинку, чудових вражень, а також дасть можливість провести на лоні природи незабутні години.

Якщо ми поставимося до природи з повагою та любов’ю, то вона віддячить нам сторицею.

Ні пуху, ні пера вам, мисливці!