13/10/2011
0Як відомо, фінансова самостійність місцевих бюджетів – один із пріоритетів реформи міжбюджетних відносин, визначених Президентом України в Програмі економічних реформ України на 2010-2014 р.р. Підсумки цьогорічного ягідно-грибного сезону дозволяють стверджувати: Волинь зробила ще один впевнений крок до цієї мети.
Задля об’єктивності варто зазначити, що питанню наповнення місцевих бюджетів керівники області нині приділяють максимальну увагу. Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук ще минулого року своїм розпорядженням визначив режим максимального сприяння заготівельникам і зобов’язав дбати про дотримання чинного законодавства під час ягідно-грибного сезону. Результат не забарився – бюджети отримали вдвічі більше коштів.
Цього року, врахувавши всі проблемні моменти торішнього сезону заготівлі, на Волині вдосконалили алгоритм роботи. А щоб досягнути повної прозорості ринку, тобто тільки легальних операції з ягідно-грибною продукцією, очільник виконавчої влади краю Борис Клімчук спільним нарадам і зустрічам з представниками усіх контролюючих структур та заготівельниками присвятив чимало часу.
Відтак, ягідно-грибний сезон – 2011 став надзвичайно успішним для волинських податківців навіть у не урожайний рік.
Тим часом, волинську чорницю знають у всій Європі. Так стверджують керівники фірм, які щорічно за кордон експортують сотні тонн цієї ягоди. Власне така популярність чорниці серед європейців пояснюється не стільки її харчовими властивостями, як бездоганністю якості цієї сировини для виготовлення харчових барвників та компонентів для фарб в промисловості. Отож, коли Ви побачите автівку іноземного виробництва на вулицях українського міста – майте на увазі: цілком можливо, що її зовнішній лиск – це фарба, до складу якої входять компоненти зібраної поліщуками чорниці.
Втім, для мешканців сільської місцевості мабуть не важливо, як використають згодом зібрану ягоду, але, очевидно, турбує питання платоспроможності бюджету сільрад, до яких час від часу з проханням вирішити побутові питання звертається переважна більшість селян. Тому погодьтесь, що зібрані цього року майже 10 мільйонів гривень до місцевих бюджетів сільських населених пунктів від заготівлі – цілком доречна фінансова допомога.
Трохи арифметики
Пригадується момент, коли на одному із засідань колегії ДПА в області декілька років тому мовчазну реакцію залу викликала сума мільйон двісті, яку за результатами ягідно-грибного мали б забезпечити податківці до місцевих бюджетів. Тоді б нинішні 9,9 мільйона гривень, які вже сплачені до місцевих скарбниць на Волині, виглядали б просто фантастичним показником. І тим не менше, динаміка надходжень платежів від заготівлі лісової продукції протягом останніх років демонструє стрімкий ріст: неповних два мільйони гривень – 2009-го, майже 4 мільйони 2010-го і майже 10 мільйонів цього не урожайного року.
До речі, найбільш оптимістичний прогноз стосовно майбутніх податкових платежів від заготівлі лісової продукції у 2011 році не виходив за межі 7 мільйонів. Ще торік така сума виглядала недосяжною. Та скільки тієї чорниці в лісі ?- казали скептики, 4-5 мільйонів це межа – додавали реалісти. І помилилися, бо цього року попит, а відповідно і ціна на чорниці, перевищили усі прогнози. Волинські податківці, сподіваючись на арифметичну прогресію у податкових надходженнях, отримали ріст у геометричній.
Скільки шкіл можна збудувати за волинські чорниці?
Закласти міцний фундамент однієї та звести стіни вже із цьогорічного врожаю – цілком реально.
А тому чимало волинян – міcтян щиро здивуються дізнавшись, якою популярністю користується чорниця серед європейців. Бо єдине її призначення бачать у тому, щоб посмакувати в сезон заготівлі та зварити декілька баночок варення на зиму. У радянські часи місцеві консервні заводи, як і харчопром в цілому, ніколи не розглядали чорничні ягідники та грибниці як стратегічний продукт в аграрному регіоні.
Нині ж волинську чорницю експортують навіть до Швеції, яка вважається чорничною країною. Всупереч нереально високим цінам, бізнес не перевантажений, – кажуть заготівельники і вважають, що його потенціал достатньо високим. Отож, нові школи в селах – не мрія голів сільрад, а перспективна реальність.
Про сильний підприємницький дух волинського селянства
Бізнесмени з досвідом заготівлі чорниць на Волині нині впевнені: волинська влада домоглася максимально можливого – зловживати з експортом чорниць стало не вигідно. Наприклад, цього року не порушено жодної кримінальної справи за фактами зловживань у цій сфері.
Натомість, прибутковість чорничного бізнесу оцінили місцеві жителі і заготівельна ціна на кілограм чорниці цього літа сягнула 27 гривень.
Однак, такою ціна стала не відразу. Попервах її купували для реалізації за кордон по 15-17 гривень. 17-20 гривень за кілограм – базова ціна чорниці цього сезону і це вище, як торік. Звідси зростання податкових платежів. До слова, лише податку з доходів фізичних осіб цього року сплачено 8,6 мільйона гривень, решта – це збір за використання лісових ресурсів та єдиний податок.
Навіть за такого максимуму цін на небагатій території окремі її мешканці знаходять фінансові можливості для того, щоб придбати обладнання та зробити відповідну ізоляцію чи то житлових, чи господарських споруд і облаштувати холодильник у себе на обійсті. У таку власноруч створену холодильну камеру можна помістити декілька сотень кілограмів чорниць за 17 гривень за кілограм, а згодом продати цей крам більш потужним бізнесменам-експортерам за 25, а то і більше.
Про алгоритм роботи
Задовго до початку сезону заготівлі чорниці ми володіли інформацією про ймовірні обсяги заготівлі та конкретних заготівельників.
Минулий досвід підказував нам, що найперше треба зосередитися на тому, щоб не допустити експорту продукції з „фіктивними” угодами про заготівлю продукції за межами області. Ця ділянка роботи була під постійним контролем спеціально створених робочих груп, які перевіряли місця заготівлі та зберігання лісової продукції. Тобто, в щоденному режимі ми отримували і перевіряли інформацію стосовно кожного заготівельника, про обсяги заготівлі та суми сплачених ним податків.
Практика попередніх років переконала нас у тому, як важливо постійно підтримувати зв’язок з місцевим самоврядуванням та оперативно обмінюватися інформацією з митницею. Ми відстежували всі етапи здійснення господарських операцій із заготовленою на Волині чорницею.
Тому зростання надходжень – це той ефект від нашої аналітичної та оперативної роботи, який очікували. Звичайно, що майже 10 мільйонів гривень до бюджету сплачено і завдяки достатньо високій закупівельній ціні на ягоди – урожай цього року бажає бути кращим. Тут спрацювали економічні важелі – ціну на стратегічну чорницю врегулював ринок. Але за будь-яких метеоумов чи ринкової ситуації для нас вкрай важливо, щоб заготівельники, які працюють на Волині, легально сплачували податки. Цього року цей процес заготівлі був достатньо прозорим і прогнозованим.
Наразі на Волині заготовлено понад 3 тисячі тонн лісової продукції, Окрім стратегічної для області чорниці, неабияким попитом користуються волинські гриби, трава зубрівка та цвіт бузини. Це той товар, з реалізації якого щороку місцеві бюджети можуть розраховувати отримувати додатковий фінансовий ресурс.
P.S. В історичних виданнях про Волинь можна знайти цікавий факт. Декілька століть тому на одному із європейських сезонних гуртових ярмарків ціну на хміль не встановлювати доти, поки не привозили таку необхідну при варінні пива рослинну сировину, вирощену на Волині. Волинський хміль тоді був зі знаком якості для Європи. А хіба волинська чорниця гірша? У контексті світових економічних тенденцій, коли дедалі частіше великий бізнес робить ставки на харчопром, ця ягода з Волині ще складе гідну конкуренцію усім іншим.
