МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ЩОДО РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ І КОНТРОЛЮ ІНВАЗІЙНОЇ ХВОРОБИ СОСНИ PINE PITCH CANKER

26–28 березня 2019 року у місті Скоп’є (Північна Македонія) відбулася міжнародна конференція у рамках завершення чотирьохрічного наукового міжнародного проекту COST ACTION FP1406: Pine pitch canker – strategies for management of Gibberella circinata in greenhouses and forests (PINESTRENGTH) (Розробка стратегії визначення і контролю інвазійних хвороб хвойних насаджень у Європі на прикладі Gibberella circinata). Конференція була присвячена вивченню біології й екології нового інвазійного патогена Fusarium circinatum, розробленню протоколів його ідентифікації та стратегії контролю поширення в Європі. З метою запровадження принципів контролю його розповсюдження було розроблено основні положення щодо моніторингу й оцінювання ризиків для держав-членів ЄС та визначення потенційних шляхів поширення у Європі інвазійного організму.

У заході взяли участь 75 осіб із 19 країн Європи (Швеція, Фінляндія, Австрія, Німеччина, Україна, Угорщина, Польща, Сербія, Хорватія, Північна Македонія, Латвія, Литва, Естонія), дослідники зі Сполучених Штатів Америки, Канади, а також представники Європейської організації карантину та захисту рослин (European Plant Protection Organization).

Fusarium circinatum є високо вірулентним патогеном, який уражає багато видів родини соснові, викликаючи всихання саджанців, культур і стиглих насаджень. Уперше хворобу виявлено в Північній Америці, звідкіля збудник поширився в Центральну й Південну Америку, Південну Африку, Азію і останнім часом Європу. У Європі вперше патоген зареєстрований в Іспанії та Португалії, потім поширився в Італію та Францію, де був успішно знищений завдяки своєчасному моніторингу. Тому основною метою проекту PINESTRENGTH є створення європейської мережі вчених і лісоводів, спрямованої на підвищення рівня знань про біологію, екологію та ризики й шляхи поширення його у Європі, а також розроблення ефективних та екологічних стратегій профілактики й контролю патогена.

На конференції було представлено результати наукових досліджень з ідентифікації цього виду. Так, Рено Йоос (Франція) розробив декілька протоколів ідентифікації Fusarium circinatum з використанням як молекулярного, так і морфологічного методів. Окремо розроблений протокол перевірки насіння сосни на присутність патогена, оскільки гриб може зберігатися в насінні протягом тривалого періоду.

Іспанські (М. Фернандес, Д. Безос та інші) та італійські вчені (А. Ваніні, Н. Луччі) представили кілька доповідей щодо можливості перенесення гриба Fusarium circinatum у чисті «неуражені» насадження за допомогою соснових короїдів. В Іспанії проведено експеримент із випуском жуків соснового лубоїда, штучно контамінованого грибом, у культури сосни Pinus radiata у контрольованих умовах і підтверджено перенесення патогена, який виділили з місць заселень жуків.

Велика кількість доповідей була присвячена дослідам щодо визначення стійких географічних походжень сосни з різних країн до Fusarium circinatum (М. Белка, Ю. Новаковська, Т. Ошако Т. Малевскі – Польша; М. Дворжак і А. Лукашевішова – Чехія; І. Цветков – Болгарія; К. Райтеляйтіте – Литва).

З української сторони (с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА К.В. Давиденко) представлено презентацію щодо попереднього оцінювання впливу нової хвороби на насіння і саджанці зразків сосни звичайної українського, литовського і польського походжень (Susceptibility of Lithuanian, Polish and Ukrainian provenances of Pinus sylvestris to Fusarium circinatum) за підсумками сумісних польсько-українських і українсько-литовських проектів. Усі роботи з цим карантинним організмом проводили в лабораторії. Лише деякі румунські, дві польські і одна литовська географічні походження Pinus sylvestris продемонстрували понижену сприйнятливість до Fusarium circinatum, три випробувані українські варіанта зі сходу України виявили значне (до 90 %) зниження схожості насіння і загибель саджанців 5–6 місяців після інокуляції Fusariumcircinatum. Це свідчить про високій рівень сприйнятливості різних видів сосни з різних країн до Fusarium circinatum і невтішний прогноз у випадку поширення цієї хвороби далі в Європу, особливо в контексті змін клімату, коли насадження стають більш сприятливими до ураження хворобами і пошкодження комахами.

Координатор проекту, проф. Х. Дієз (Науково-дослідний інститут лісового господарства, Національний Університет, Вальядолід, Іспанія) надав розгорнуту доповідь щодо фундаментальних досліджень поширення Fusarium circinatum в Іспанії, впливу кліматичних і антропогенних чинників на інтенсивність і швидкість поширення хвороби. Крім того, він зробив аналітично-просторову модель поширення хвороби в сусідні європейські країни з урахуванням клімату, висоти над рівнем моря, поширення сприйнятливих соснових лісів, ролі короїдів у перенесенні хвороби.

Д-р Х. Мартін-Гарсіа доповів про використання біологічних препаратів (грибних і бактеріальних ізолятів і декількох ендофітів), а також розчинів олігомерів хітозану, прополісу і наносрібла для захисту насіння, підвищення стійкості насіння і садивного матеріалу до хвороби.

П. Вартальська (Польша) і Ж. Гаетано (Португалія) розповіли про початок експериментів щодо випробування метаболитів Fusarium circinatum з метою визначення патогенних речовин гриба та спроби ініціювання прискореної імунної реакції дерева.

Детальніше про організацію COST, а також про дані щодо результатів проекту (фото, звіти, учасники, інформація про хворобу) можна знайти на сайті проекту PINESTRENGTH http://www.pinestrength.eu/