МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ БІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТАН ЛІСІВ ЄВРОПИ У РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОЕКТУ SURE

Екатерина – умница… Это не фамильярность: это от души…Сила воли – исключительная…Будет идти вперед даже на костылях… даже через тернии… Остановить её могут только танки…, причем тяжелые… Благодаря таким, как она… лесная наука в Первой столице возможно сохраниться, хотя надежд всё меньше… Там коммунизация сменяется коммунализацией….М.П.

1-3 квітня 2019 року на базі лісового факультету Чеського Аграрного Університету (Прага, Чеська Республіка) пройшов міжнародний семінар щодо визначення впливу біотичних чинників на стан лісів Європи. У заході взяли участь 49 осіб із 17 країн Європи (Чеська Республіка, Великобританія, Ірландія, Швеція, Фінляндія, Франція, Австрія, Німеччина, Угорщина, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Україна, Білорусь та ін.). Серед учасників від кожної з країн були представники наукових організацій, лісового сектору, лісозахисних підприємств, державних організацій, а також міністерств сільського і лісового господарств.

Семінар відкрив декан лісового факультету Чеського Аграрного Університету Марек Турчані, а також координатори проекту SURE – представники Європейського лісового інституту (EFI – European Forest Institute) Маркус Ліндеро і Крістоф Хартебродт. Маркус Ліндер розповів, що нещодавні величезні спалахи шкідників і хвороб у Європі є чітким нагадуванням про те, як ми ведемо лісове господарство, як впроваджуємо сучасні принципи сталого лісокористування та як використовуємо позитивні уроки інших європейських країн. Крістоф Хартебродт презентував декілька моделей оцінювання ризиків і методи розроблення та вдосконалення процедур управління ризиками в лісовому секторі. Європейський лісовий інститут нині впроваджує серію семінарів щодо управління ризиками у випадку деградації лісових екосистем під впливом різних чинників – біотичних, лісових пожеж, вітрових штормів, сніголамів тощо.

Процес управління ризиками поділяється на 4 етапи: запобігання (prevention), готовність (preparedness), реакція на негативний чинник (response) та лісовідновлення (recovery). Потім усі етапи розглядають для трьох рівнів впровадження: підприємство лісового господарства (район/область), лісовий сектор і суспільство. Для впровадження сучасних методів ведення лісового господарства Європейський лісовий інститут представив рекомендації щодо сучасного аналітичного ведення лісового господарства для кризових ситуацій на основі правил SENDAI, розроблених під керівництвом ООН (SENDAI Framework for Disaster Risk Reduction), новий ISO 31000-2018. Це багатомовний збірник методик і компіляції найкращих практик, розміщених у відкритій мережі для зменшення або подолання впливу негативних чинників для кожного етапу та рівня управління ризиком у лісових екосистемах.

Під час семінару продемонстровано декілька презентацій про вплив біотичних чинників на лісові екосистеми у різних країнах. Так, професор Томаш Хлясний (Чеський аграрний університет) розповів про динаміку спалахів масового розмноження короїдів у Чехії (Living with bark beetles: impacts, outlook and management options). Він відзначив, що їхні осередки в останні роки досягли безпрецедентної інтенсивності. Щонайменше 18 немісцевих видів короїдів поширилися в Європі, майбутні спалахи будуть посилюватися зі зміною клімату, розповсюджуючись на нові території. Серед рекомендацій чеських науковців – «комплексне управління негативними чинниками», що поєднує моніторинг, санітарні заходи, методи лісівництва й тактики «невтручання», що вимагає перегляду санітарних заходів, зниження суворих юридичних обмежень тощо.

Эти чудесные фото убеждают меня, что если талантливым людям не будет “пути” в украинской лесной науке, то и самой науки не будет… Уже сейчас сообщения подобного содержания  в СИСТЕМЕ  мало кто читает… К сожалению…. или как  через слово говорят в Гослесагентстве,  – “на жаль”… Что науке остается… Песня вспомнилась…:) М.П.

Від України виступила К.В. Давиденко (лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) з презентацією щодо високої загрози інвазії азіатського шкідника – ясеневої смарагдової златки в Україну і Білорусь (Emerald ash borer threats in Ukraine’s ash forests (K.Davydenko). Ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis) завезено з Китаю або Далекого Сходу до Сполучених штатів Америки у 2002 р. Майже за 20 років вона поширилася практично по всій території США, половині Канади, значній площі РФ. У США та Канаді заходи з обмеження її поширення ведуться постійно, зокрема моніторинг у всіх штатах за допомогою феромонних пасток, візуальних обстежень, огляд модельних гілок, вилучення заселених дерев і значна робота з населенням. Учені прогнозують, що до 2022 року цей вид буде знайдений вже в Україні, Білорусі та Литві. Ослаблення ясенів у результаті поширення інвазійної хвороби – халарового некрозу, бактеріозу і комплексу стовбурових шкідників (види з р. Hylesinus), безумовно, сприятимуть швидшому заселенню златкою ослаблених дерев не тільки в Україні, але й в усій Європі, де реєструють масове всихання ясеневих насаджень.

Англійські вчені (Катріна Дейтон і Маріела Марзано, Лісова Комісія Великобританії) розповіли про дубового похідного шовкопряда, який у 2018 році поширився в більшості регіонів Англії, особливо на південному сході, у Лондоні та його околицях. Популяція дубового шовкопряда поселилася на заході Лондона в 2006 році, однак раз на кілька років шкідник починає розмножуватися дуже активно і значно розширює географію осередків.

Презентації щодо практичних рекомендацій використання різних засобів подолання негативного впливу біотичних чинників (на фото – М. Дудован (Румунія) і А.Гуріна (Білорусь)

Після презентацій учасники в групах обговорили досвід різних країн Європи щодо впровадження різних інструментів лісового менеджменту для зменшення впливу негативних чинників на лісові екосистеми. Метою такої дискусії є збирання широкого спектра успішно застосованих інструментів і заходів, що пом’якшують або запобігають ризику природних небезпек, пов’язаних із лісами, та ефективно управляють кризою після небезпечної події. Кожна країна протягом семінару за допомогою групи розробляла нові інструменти для адаптації лісів до змін клімату на рівні лісівників, держави та суспільства.

Так, Україна (К.В. Давиденко, лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) представила схему наземного і дистанційного моніторингу хвороб і шкідників, а також приклади ідентифікації нових видів і проведення попереднього аналізу ризику (ПРА). Зрештою, метою цієї роботи є створення онлайн-довідника, щоб усі представники лісового сектору могли використовувати спільний досвід європейських країн. Він пропонуватиме широкий спектр рішень і слугуватиме першим координаційним центром для оцінювання ризиків, пов’язаних із лісами, та інформації з питань управління кризою.