08/10/2011
0
У Воронежі 12 – 13 вересня 2011 року пройшла науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 40-річчю ФГУП «НДІЛГіС». На фото: Знайомство з клоновою насінною плантацією дуба проводить Ю. П. Єфімов
У конференції взяли участь науковці, викладачі та виробничники з науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, виробничих організацій Росії, а також представники України (УкрНДІЛГА) та Беларусі (Інститут лісу).
Засідання відбулося у федеральному державному унітарному підприємстві «Науково-дослідний інститут лісової генетики та селекції». Програма конференції була розрахована на 2 дні і передбачала пленарне засідання із заслуховуванням інформаційних доповідей науковців (першій день) та екскурсії до Семілукського селекційного розсадника (другий день).
Конференцію відкрив директор інституту Віктор Андрійович Кострікін. Учасників привітали представників різних організацій Росії та зарубіжжя.
Пленарне засідання розпочалося з доповіді В. А. Кострікіна на тему «Науково-технична продукція ФГУП «НДІЛГіС» за 2001–2010 роки. Зазначалося, що реорганізація інституту з установи у федеральне державне унітарне підприємство негативно відбилася на його діяльності. Мета будь-якого комерційного підприємства – отримання прибутку, який є там, де є ринок, попит, пропозиція. Але ж на науково-технічну продукцію комерційного попиту немає, оскільки ліси належать державі (який комерсант буде вкладати гроші у тривалі наукові дослідження, результат яких на десятиліття наперед невідомий?). До того ж, комерційний підхід до наукової діяльності взагалі недоцільний. Іншим негативним моментом є те, що нині уся наукова діяльність інституту будується на виконанні договорів, які фінансуються за результатами конкурсів, які проводяться у другому півріччі, тоді ж й розпочинається фінансування. Водночас інститут працює цілий рік, через що невчасно виплачується зарплатня. Незважаючи на всі проблеми, колектив зберігся, а останнім часом прийшли й молоді кадри.
Роботи ведуться за декількома напрямами: дослідження та розробка інтенсивної технології вирощування селекційно-покращеного матеріалу для створення цільових лісових культур і лісонасінних плантацій з використанням біотехнології й новітніх біотехнічних засобів; вивчення генетичної структури популяцій основних лісоутворю-валь¬них порід та удосконалення технології штучного розведення дуба; використання форм, клонів, походжень інтродуцентів для створення лісових культур у лісостепу європейської частини РФ. У 2011 році інститут розробляє 6 тем, з них 2 – за державним контрактом: «Розробка методики створення клонових плантацій дуба з використанням мікроживцювання» та «Дослідження й розробка методики з вирощування садивного матеріалу посухостійкої сосни». Тематика подальших досліджень стосується як розробки генетичних методів відбору резистентних до кореневої губки дерев і вирішення проблем відновлення лісів в осередках хвороби, так і створення лісонасінної бази для захисного лісорозведення.
Доповідь А. І. Ірошнікова (ФГУП «НДІЛГіС») було присвячено підсумкам і перс-пек¬тивам розвитку лісової генетики та селекції в Росії. Проблеми розвитку лісового насінництва у Курській області висвітив В. І. Терехов (Комітет ЛГ Курської обл.), у Тамбовській – М. І. Пономарьов (Управління лісами Тамбовської обл.).
Стосовно можливостей використання даних популяційно-генетичного аналізу при органі¬зації насінництва дуба звичайного доповідав Д. І. Коган (БелНДІЛГ), розмноження дуба із застосуванням методів біотехнології та молекулярно-генетичного аналізу – К. А. Карпеченко (ФГУП «НДІЛГіС»). О. С. Машкіна (ФГУП «НДІЛГіС») у доповіді наголосила, що культури in vitro є способом ефективного збереження та відтворення цінного генофонду листяних видів і зручною моделлю для наукових досліджень. Результати вивчення генетичної структури популяцій карельської берези за допомогою мікросателітного аналізу доповідала Л. В. Ветчиннікова (ІЛ Кар.НЦ РАН).
А. І. Земляной (Зап.-Сиб. Філіал ІЛ СО РАН) розповів про роль селекції у вирішенні проблеми кедра. А. П. Царьов (Петрозаводский університет) інформував про розведення тополь у Китаї, А. І. Сіволапов (ВГЛТА) – про спонтанні поліпоїди тополь.
Перспективи популяційної селекції сосни звичайної розглянув А. І. Відякін (ІБ Комі НЦ РАН). Про успадкування деяких ознак у сосни звичайної доповів Ю. М. Ісаков (ФГУП «НДІЛГіС»), а Л. І. Терещенко (УкрНДІЛГА) – про географічні культури сосни в Україні.
Цікаві доповіді представили учасникам конференції Д. С. Бурцев (С.-Петер-бурзькийНДІЛГ) – «Інтродукція сосни скрученої в умовах Ленінградської області», О. В. Прохорова (Марійський ГТУ) – «Про формове різноманіття потомств ялини в архівах клонів», В. С. Вавін (ДНУ Каменно-Степове дослідне лісництво, ВНДІСГ) – «Результати інтродукції дерев та чагарників в умовах Каменного Степу за 80-річний період», Р. М. Камалов (ФГУП «НДІЛГіС») – «Зміна парадигми розвитку лісової селекції».
Наступного дня учасники конференції здійснили екскурсію у Семилукський розсадник. Присутнім було показано низку дослідних об’єктів.
У НДІЛГіС розроблені технологічні прийоми клонального розмноження дорослих (20 – 40 років) екземплярів господарсько-цінних узорчастих форм карельської берези. За їх допомогою в лабораторії отримують цінний в генетичному та селекційному відношеннях садивний матеріал. Однак деякі генотипи є «важкими» для мікроклонального розмноження.
Ділянка берези карельської
Знайомить з об’єктом О. С. Машкіна
У 1977 році було створено культури берези карельської саджанцями 5-річного віку, отриманими з насіння, отриманого з Карелії. Дерева висаджені у вигляді дворядної захисної смуги з розміщенням між рядами 3 м, у ряду – 2 м. З висаджених рослин 49 % мають ознаки узорчастої деревини. Є досвід культивування in vitro мікророзмноженого клону впродовж 18 років.
Дерево берези карельської з ознаками узорчастої деревини
Високостовбурне дерево карельської берези
Зовнішніми ознаками декоративної текстури є нерівності на поверхні стовбура: бугорки (діаметром до 5 – 10 см, у середньому 2 – 3 см), бугри та муфтоподібні потовщення навкруги стовбура. Чим більш рівномірно й частіше розміщені бугорки на стовбурі, чим ближче розміщені один до одного бугри та муфти та чим рельєфніше виглядають ознаки, чим вище вони піднімаються на стовбурі, тим цінніша деревина.
Юрий Петрович Єфімов зазначив, що при всій привабливості клонового розмноження вегетативне розмноження можна застосовувати в обмежених обсягах, наприклад, при закладанні архівів клонів. При створенні лісонасінної бази перевагу слід надавати родинним ЛНП, які, хоча й розпочинають плодоношення пізніше, але більш стійкі й довговічні.
Ділянка випробних культур дуба звичайного (2 фото)
Місце щеплення на дереві дуба звичайного
Клонові насінні плантації сосни звичайної при різному розміщенні дерев (2 фото – праворуч – 5х5 м, ліворуч – 8х10 м)
Плантація з рідким розміщенням дерев створена клонами високоврожайних плюсових дерев, на момент показу всі дерева мали шишки (насіннєношення 4 та 5 балів за Каппером).
Родинна плантація дуба звичайного
Плантація модрини (складні гібриди)
Насіннєношення окремих екземплярів гібридної модрини
Дослідження показали можливість успішного культивування деяких видів модрин та їх гібридів з регіонів із приморським і континентальним кліматом.
