03/10/2011
6Не могу не разместить этот текст, который сегодня появился в блоге уважаемой мною Ольги Власовой на сайте журнала Корреспондент. Правда непонятно, что это за публикация: официальная точка зрения Гослесагентства, которую выражает руководитель его пресс службы, или личное мнение специалиста по работе с общественностью (и, кажется, гендерным отношениям в средневековой Европе). Время покажет. Вопрос у меня только один: Ольга неужели Вы сами это всё написали? Вслед за Станиславским хочется сказать, – НЕ ВЕРЮ!!! М.П.
Питання нелегальних рубок набули широкого обговорення з 1993 року. Уже на початок 2004 року рух FLEG («Вдосконалення систем правозастосування і управління в лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики») ініційований Євросоюзом, мав декі
FLEG країн Південно-східної Азії, FLEG країн Африки і FLEGT країн Європейського союзу. Метою цього переговорного процесу є розробка багатосторонньої стратегічної програми, спрямованої на вдосконалення системи лісоуправління і забезпечення додержання законності у галузі використання лісових ресурсів, попередження незаконних рубок, створення умов для прозорого ринку деревини.
У червні 2011 року завершився офіційний термін реалізації регіональної програми «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства та Росії». Регіональна програма впроваджувалась на території Вірменії, Білорусі, Азербайджану, Грузії, Молдови, Росії та України за фінансової підтримки Євросоюзу. З боку ЄС на ці цілі було виділено 6 млн євро!!!. Чи були ефективними ці інвестиції зокрема в Україні? На жаль відповідь лише частково схвальна.
Заходи програми впроваджувались в Україні Світовим банком у співпраці з Міжнародним союзом охорони природи (IUCN) та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) при чому левова частка фінансування була виділена Світовому банку. Проаналізуємо декілька складових реалізації програми:
1. Ефективність реалізації програми в Україні. Питання, що конкретно можна зробити для запобігання нелегальним рубкам в Україні маючи міжнародну допомогу у розмірі біля 1 млн. євро, виявляється дуже цікавим. Наприклад, можна б було щонайменше на пілотних територіях допомогти у удосконаленні обліку лісопродукції, контролі руху лісопродукції та її реалізації, удосконаленні статистичної звітності. Це було б можливим, якщо б аналітичні розробки не перевищували 30% всього обсягу робіт за програмою, а основний напрямок робіт був би направлений на впровадження розробок на пілотній території та проведення розширених тренінгів для спеціалістів. Але все відбувалось зовсім не так. В рамках програми розроблена низка керівництв та аналізів, використовуючи дуже якісну поліграфію опубліковані результати, але, на жаль ефективність не вимірюється кількістю витраченого паперу та часу виконавця. Допомога ефективна коли вона своєчасна та затребувана. Як правило експерти Світового банку, не налагодивши дієвого контакту із відповідним органом влади і не приймаючи участь у підготовці та обговоренні розроблених Державним агентством лісових ресурсів проектів нормативних документів, надавали свої зауваження широкому загалу після того як розробка та прийняття нормативних документів було завершено. Це складає враження направленості процесу не на конкретний результат поліпшення ситуації з нелегальними рубками, а на виконання роботи ради самої роботи, в результаті чого велика імовірність того, що ідеї, відірвані від практики реального процесу законотворчості, так і залишаться ідеями.
2. Основні результати. Можна зауважити, що основні вагомі досягнення у процесі протидії нелегальним рубкам з 2008 року здійснені Державним агентством лісових ресурсів без жодного втручання експертів регіональної програми: удосконалена нормативна база, удосконалено процес видачі сертифікату походження деревини, на підприємствах галузі впроваджується система електронного обігу деревини, збільшені обсяги сертифікації лісів, тощо. Багатосторінкові звіти експертів так і залишаться звітами на сайті регіональної програми звідки їх можна завантажити та прочитати з екрану монітора.
3. Аналіз об’єктивних та суб’єктивних чинників. При бажанні надання ефективної допомоги лісовому сектору необхідно чітко розуміти стримуючі фактори, а саме:
· Не всі проблеми можна вирішити в раках лісового сектора і вирішення багатьох проблем лежить поза межами компетенції Держлісагентства – регулювання ринку деревини, підпорядкування всіх лісів держави одному органу державного управління, поліпшення соціального стану місцевого населення, тощо.
· Обмежені можливості фінансування робіт. На жаль багато напрямків удосконалення ситуації не можуть бути реалізованими внаслідок браку відповідних коштів на їх реалізацію, а зміни у нормативно-правову базу не підтримуються владними структурами якщо вимагають збільшення бюджетного фінансування.
· Суттєвого скорочення державних службовців та штату лісогосподарських підприємств може лише ускладнити ситуацію, що склалась.
4. Експерти програми. Питання вибору експертів є дуже цікавим. Одна група фахівців складається із працівників лісового господарства та природоохоронців. Але в цьому зв’язку виникає питання чому ці фахівці, отримуючи заробітну плату в державних установах лісового сектору, за гроші ЄС займаються неконструктивною критикою системи лісового господарства? Чому ці фахівці не приймають участі у своєчасному та конструктивному обговоренні проектів нормативних документів? З іншого боку експерти представлені фахівцями інших секторів економіки, які не мають жодного уявлення про специфіку лісового господарства. На жаль впродовж довгого періоду часу як серед українців так і громадян інших держав склалась хибна думка, що в лісівництві немає нічого складного або особливого і для того щоб виносити судження щодо необхідності того чи іншого лісівничого заходу спеціальна підготовка зовсім непотрібна. Тому запросити експертом міжнародної програми ту чи іншу людину, що має досвід міжнародної співпраці але не має жодного уявлення про специфіку лісової галузі і проігнорувати думку професіоналів, для міжнародних організацій, що надають Україні так звану технічну допомогу, не є чимось надприродним. Проте кожна галузь має свою специфіку. Як би добре ми не розумілися медицині, фахового лікаря замінити неможливо. Тому навіть у проведенні соціологічних досліджень в лісовому секторі необхідна порада фахівця лісового господарства, оскільки у залежності від коректності поставленого питання залежить достовірність отриманих висновків.
5. Стиль роботи. На жаль конструктивного діалогу щодо вирішення проблем та дієвої співпраці між експертами програми та спеціалістами практиками за три роки дії програми в Україні не налагоджено. Експертами програми писались численні звіти, які без обговорення і врахування думки спеціалістів-практиків презентувались громадськості. Для порівняння, в Республіці Білорусь за оцінкою експертів налагоджена конструктивна співпраця, що дозволила пришвидшити розробку та удосконалення відповідної нормативної бази на 1-2 роки, а всі звіти програми затребувані. У випадку України робота експертів програми та Державного агентства лісових ресурсів йде паралельно і призводить лише до накручування негативного ставлення суспільства до проблем лісової галузі.
6. Наслідки роботи на національному та міжнародному рівнях. Реалії сьогодення значно відрізняються від реалій соціалістичного минулого, коли преса лише вихваляла дії державних органів влади. Тепер мас-медіа в більшості випадків цікавить негативні або гострі інформаційні приводи. Тому експертам, зацікавленим у постійності фінансової підтримки з боку ЄС, необхідно постійно підтримувати підвищену увагу з боку суспільства шляхом штучного накручування значущості проблем. Одна справа, коли ситуація нагнітається всередині країни і зовсім інша, коли перекручена ситуація підхоплюється іноземними інформагентствами. У цьому випадку здебільшого незаслужено страждає імідж держави. Нещодавно побачила світ стаття у відомій німецькій газеті де всі зроблені Державним агентством лісових ресурсів кроки, що були зроблені ще до початку реалізації програми, були приписані самій програмі, яка повинна вирішити серйозну проблему «неконтрольованої вирубки лісів та експорту української деревини». Також в статті говориться, що лісистість України за останні роки скоротилась на 5%, в той час як Україна одна з небагатьох країн Європи що щорічно реально збільшує площу лісів. Для представлення обсягів зауважимо, що німецькі журналісти припустили, що площа українських лісів скоротилась за останні роки на 2,8 млн га! Інша англомовна публікація нещодавно вийшла в газеті Київпост. Цього разу пересічний англомовний іноземець прочитавши статтю із дуже вдалими позитивними висловами фахівців негативно інтерпретованими автором, отримає враження, що регламент ЄС щодо походження деревини ставить непереборні перепони для українських експортерів хоча значна частина діяльності Державного агентства лісових ресурсів націлена саме на забезпечення прозорості ринку деревини з метою унеможливлення нелегальних рубок та пов’язаної з ними торгівлі.
Ми готові продовжувати роботу по реалізації процесу FLEG і удосконалення правозастосування в країні, залучивши для цього різні державні і недержавні структури та громадськість, але в основі цієї роботи та дискусій повинен бути професійний комплексний підхід, який враховуватиме інтереси всього українського суспільства у використанні деревних ресурсів. Також повинні зважено враховуватись основні складові сталого розвитку лісового господарства – екологічної, економічної та соціальної. Такий підхід є традиційним для всіх європейських країн. Лісові ресурси, досвід вирощування яких в Україні має більш як вікову історію, повинні розумно використовуватись суспільством.
Звісно не можна повністю і беззаперечно відкинути всі напрацювання програми. Ми намагаємось лише вказати, що кошти ЄС могли б принести користь для українського лісового господарства у разі налагодження конструктивного діалогу із центральним органом виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та більшого врахування інтересів та потреб лісової галузі у питаннях унеможливлення нелегальних рубок та пов’язаної з ними торгівлі. Є порушення, є незаконні рубки, але аналізуючи цю проблему, що має зовсім не такі обсяги поширення як пропагується регіональною програмою, ми повинні говорити про реальні масштаби та причини цих порушень, які спонукають людей до скоєння подібних злочинів. Чинне лісове законодавство в повній мірі дозволяє покінчити з цим ганебним явищем, але для цього треба щоб все суспільство і державні органи поважали закон і виконували його.
6 коментарів
OLEG Lystopad
На жаль часто непорозуміння виникають через дрібницію. Я знайшов "німецьку" публікацію, про яку пише пані Ольга (http://www.derevo.info/content/detail/5439) і уважно перечитав її. Автор використав вищезгаданий матеріал «Регіональна антикорупційна екологічна Програма FLEG», але викривив його зміст, змінивши слово «Держкомлісгосп» на «проект» (маючи на увазі ФЛЕГ).
Ось що насправді написано у матеріалі «Регіональна антикорупційна екологічна Програма FLEG» (http://fleg.org.ua/index.php?id=about):
«У 2006-2008 роках Держкомлісгосп України розпочав реалізацію низки заходів, передбачених Індикативним планом дій (такий план свого часу було схвалено усіма учасниками процесу ФЛЕГ, у тому числі й – Україною задовго до початку Програми ENPI-FLEG – ОЛ). Зокрема:
– підготовлено й в основному прийнято зміни до законодавчих актів (Лісовий Кодекс, Адміністративний Кодекс, Кримінальний Кодекс, Концепція реформування й розвитку лісового господарства, ряд Правил, Положень і нормативів), спрямованих на екологізацію методів і технологій ведення лісогосподарських операцій, посилення контролю за станом лісів і лісогосподарською діяльністю, посилення відповідальності за порушення лісового законодавства;
– вжито заходів, спрямованих на формування прозорого ринку деревини (перехід до аукціонної, біржової торгівлі) і запобігання тіньовому обороту лісопродукції (сертифікат походження деревини став обов'язковим документом при здійсненні експортних операцій, на обласному рівні створено комісії з контролю за зовнішньоекономічною діяльністю підприємств);
– активізовано роботи із сертифікації лісів, що перебувають у постійному користуванні державних лісових підприємств (сертифіковано ліси Закарпатської області, а також багатьох лісових підприємств у Житомирській, Харківській і Київської областях)».
Я спеціально підкреслив слова «Держкомлісгосп розпочав…» – експерти Програми віддавали і віддають належне зусиллям цього державного органу, відмічають як позитив і перехід до аукціонної торгівлі, і введення сертифікату походження деревини тощо (хоча у той же час мають пропозиції з покращення і форми сертифікату, і проведення аукціонів і т.п.).
Консультант Програми Михайло Попков уже давно критично висловився щодо "німецької" статті (http://www.lesovod.org.ua/node/10477). Але оскільки ця стаття усе ще знаходиться в інеті, я прошу усіх, хто цікавиться роботою Програми ФЛЕГ звертатися до першоджерел, читати літературу, видану Програмою, а не передруки з неї, приходити на заходи Програми, спілкуватися з консультантами Програми.
Серед проблем лісового сектору, які стояли перед Україною ще до початку програми ENPI-FLEG, тобто ще до 2008 року, були й такі:
– поняття «незаконні рубки» і «незаконно заготовлена деревина» в Україні законодавчо не визначені й трактуються по-різному;
– Національний план дій у сфері боротьби з нелегальними заготовками й корупцією в лісовому секторі України не розроблений;
– міжвідомча взаємодія – на низькому рівні;
– представники органів державної влади, громадських організацій і бізнесу не мають єдиного бачення проблеми, діють розрізнено й непродуктивно;
– недостатня увага приділяється забезпеченню можливості легального використання лісів місцевим населенням і малим бізнесом, що призводить до росту кількості правопорушень і соціальної деградації сільських районів з високою лісистістю»
Програма активно працює над тим, щоб допомогти Україні усунути ці недоліки: проведено аналіз лісового та суміжного законодавства; опитано населення та бізнес з метою врахувати їхні думки; заходи Програми – робочі зустрічі, круглі столи, засідання Національного консультативного комітету тощо – працюють як майданчики для об’єднання зусиль органів державної влади, бізнесу громадських організацій, для покращення міжвідомчої взаємодії.
Програма також готова підключитися до розробки Національного плану дій у сфері боротьби з нелегальними заготовками й корупцією в лісовому секторі України – якщо така робота буде розпочата відповідальними за це державними інституціями. Україна свого часу зобов’язалася розробити такий план і скоро має звітуватися за цими зобов’язаннями.
OLEG Lystopad
Соціологія про ліс найвищого ґатунку
Абсолютно згоден Ольгою Власовою у тому, що «в основі цієї (за програмою ФЛЕГ – О.Л.) роботи та дискусій повинен бути професійний комплексний підхід, який враховуватиме інтереси всього українського суспільства у використанні деревних ресурсів» (виділення – моє). Жаль, що пані Ольга не помітила, що цим підходом і керується Програма.
Для вивчення інтересів суспільства існує наука соціологія та такі методи як соціологічні опитування. На сьогодні у рамках Програми проведено шість соціологічних досліджень різного типу та рівня.
Три з них Світовий банк доручив провести Центру соціальних і маркетингових досліджень «SOCIS». СОЦИС за різними рейтингами входить якщо не у трійку, то у п’ятірку провідних соціологічних центрів України. Це організація з високою професійною репутацією, тому закиди щодо дилетантизму аналітичних робіт проекту не витримують критики. Тим більше, що очолював роботу за цими трьома дослідженнями (і, що теж важливо, консультував роботу з інших трьох) такий знаний спеціаліст, як доктор соціологічних наук (тема докторської роботи – «Інституціоналізація екологічних інтересів у суспільстві соціогенних ризиків») провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України Олександр Стегній. Олександр Григорович – автор багатьох статей та книг (наприклад: http://pryroda.in.ua/lystopad/ekologichnij-rux-v-ukra%d1%97ni-sociologichnij-analiz/).
Але ж, скаже слідом за пані Ольгою, цього замало («навіть у проведенні соціологічних досліджень в лісовому секторі необхідна порада фахівця лісового господарства, оскільки у залежності від коректності поставленого питання залежить достовірність отриманих висновків» – пише пані Ольга).
Так, бути спеціалістом у екологічній соціології ще на означає бути спеціалістом у лісовій соціології. Але ці дві сфери, по-перше, доволі близькі, по-друге, базовий соціологічний інструментарій та методики однакові в дослідженні усіх сфер, а по-третє, кожне дослідження готувалося якраз з урахуванням думки спеціалістів лісового господарства – і не лише тих, що є консультантами Програми. Думка лісівників враховувалася і при підготовці анкет, і при виборі територій для опитування, і при доборі експертів у випадку проведення експертних опитувань. Перед початком проведення КОЖНОГО опитування, зміст і формулювання запитань ПОПЕРЕДНЬО узгоджувались саме з фахівцями лісового сектору. Це робилось з метою дотримання професійної коректності постановки таких запитань. Це я у відповідь за зауваження пані Ольги, яка пише, що «… навіть у проведенні соціологічних досліджень в лісовому секторі необхідна порада фахівця лісового господарства, оскільки у залежності від коректності поставленого питання залежить достовірність отриманих висновків».
Візьміть за приклад експертне опитування 27 осіб – представників лісового сектору, безпосередньо зайнятих в лісових господарствах; представників державної екологічної інспекції; місцевих чиновників; активістів екологічних громадських організацій; представників бізнесу та інтелектуальної еліти (http://fleg.org.ua/index.php?id=14&tx_ttnews%5Btt_news%5D=5&cHash=cc59632409909a9cc45d299e72ca4cb1), проведене ще на початку роботи Програми і подивіться на склад експертів. Серед них і Парпан Василь Іванович, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П.С.Пастернака; і Калуцький Іван Федорович, голова Обласного товариства лісівників України; і Пилип’юк Дмитро Михайлович, директор Державного підприємства «Гринявський лісгосп»; і Бойчук Михайло Ярославович, заступник начальника Обласного управління лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області; і Тріщ Михайло Іванович, лісничий Державного підприємства «Брошнівський лісгосп» (посади подаю на той час – О.Л.). А також представники лісообробних підприємств, екологічної інспекції, природоохоронної прокуратури, органів самоврядування. Лише двоє з опитаних – представники громадських організацій (теж близьких за профілем до лісового сектору) та ще двоє – журналісти, які не один десяток матеріалів на лісову тему зробили…
Не випадковим був і вибір регіонів для масового опитування мешканців трьох областей Карпат (http://fleg.org.ua/index.php?id=6&no_cache=1&tx_ttnews%5Btt_news%5D=44&cHash=7b032d8f9ff546af2756495dbac736fc). Вибір зроблено так, щоб представити райони з різною долею приватного лісопереробного та лісоекспортного бізнесу. Але в усіх районах добробут населення значною мірою залежить саме від лісового сектору. (щодо критеріїв відбору, то експерти може іще мене доповнять).
Аналогічне дослідження у той же час планувалося провести в усіх країнах, де діє Програма ENPI-FLEG (крім України це Білорусь, Молдова, Вірменія, Грузія, Азербайджан та Росія). Тому цій роботі передувало тривале обговорення методики та тематики дослідження з експертами з різних країн, в першу чергу – з Росією, оскільки там є подібний досвід та тому, що на відміну від більшості інших країн програми тільки там та у Білорусі лісове господарство є доволі масштабним.
До речі, опитування не дарма названо масовим: 1200 осіб – це дуже велика вибірка (не стану тут проводити соціологічний лікбез і прояснювати що таке вибірка і як вона робиться – про це можна почитати в Інтернеті або – краще – у підручниках із соціології). Це я до того, що результати опитування без сумніву можна назвати достовірними. Опитувані доволі негативно оцінили і сучасний стан ведення лісового господарства у їхніх районах, і вказали на наявність високого рівня корупції у лісовому господарстві у своїх районах. Ще раз підкреслюю: такою є думка людей. Експерти Програми лише узяли на себе дуже нелегку місію зібрати ці думки, вислухати людей, прийняти на себе ті емоції, з якими висловлювалися ці оцінки. Треба подякувати соціологам, ретельно ознайомитися з результатами їхнього дослідження (за першоджерелами) і добряче подумати, чому у людей склалося таке враження про ситуацію у тому лісі, в якому вони фактично живуть. Зробити з цього висновки і зробити результативні кроки для зміни ситуації на краще.
Поки що особисто мені про такі висновки і такі кроки невідомо.
OLEG Lystopad
Чотири книжки ФЛЕГ про ліс і для лісу
Що то за «дуже якісні поліграфічно матеріали», про які з сарказмом пише шанована мною пані Ольга (точна цитата: «В рамках програми розроблена низка керівництв та аналізів, використовуючи дуже якісну поліграфію опубліковані результати, але, на жаль ефективність не вимірюється кількістю витраченого паперу та часу виконавця»)?
За три роки роботи Програми Світовим банком підготовлено понад півтора десятка досліджень (про роботу інших виконавців Програми – МСОП та ВВФ краще скажуть вони самі). Це праці обсягом у кілька десятків, а деякі – й сотень сторінок. Але, зважаючи на те, що це доволі вузькопрофесійні речі, оприлюднено ці праці лише на спеціалізованих сайтах, в першу чергу – на сайті Програми ФЛЕГ (http://fleg.org.ua). Друком же вийшли лише розгорнуті анотації цих робіт. Це дві брошури обсягом по двадцять сторінок формату А5 кожна, випущені невеликим накладом: «Правозастосування в лісовому секторі України: стан, проблеми, перспективи. Дослідження, які проводилися в рамках програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» (ENPI-FLEG)» – частини перша та друга. Надруковані вони не на крейдяному папері, як це робить, наприклад багато редакцій відомчих видань ДАЛР, а на офсетному, у два кольори (повнокольоровий друк лише на обкладинці).
І журналісти, які приходили на тематичні прес-клуби; й учасники профільних семінарів, які проводила Програма ФЛЕГ; й фахівці лісового господарства, екологи, активісти НУО та інші зацікавлені особи, які замовляли брошури через Інтернет (наклади брошур були невеликими і розповсюджувалися адресно), високо оцінили стислість і доступний виклад інформації у цих брошурах.
Високу оцінку в першу чергу з боку практиків лісового господарства отримала й брошура «Пам’ятка працівнику державної лісової охорони щодо документального оформлення дій лісопорушників: правові, тактичні, психологічні аспекти та поради». Пам’ятка розроблена відповідно до вимог чинного адміністративного та лісового законодавства України, має роз’яснювально-рекомендаційний характер та розрахована на нижню й середню ланку державної лісової охорони. У виданні роз’яснюються окремі проблемні питання чинного законодавства, які виникають під час виявлення, доказування та документального оформлення незаконних рубок та інших лісопорушень. Пам’ятка також містить практичні поради щодо ефективної реалізації окремих повноважень лісової охорони. Враховуючи те, що більшість контактів лісової охорони з порушниками відбувається безпосередньо в лісових масивах, включено розділ щодо заходів особистої безпеки під час виконання службових обов’язків, роз’яснюються правові аспекти дій в екстремальних ситуаціях.
І, до речі, це видання рекомендовано Державним комітетом лісового господарства України для використання в роботі працівниками державної лісової охорони (http://fleg.org.ua/index.php?id=6&no_cache=1&tx_ttnews%5Btt_news%5D=62&cHash=148771f0d0b43178d56c42ffde055336)! (Це щодо закиду пані Ольги «Допомога ефективна коли вона своєчасна та затребувана»).
Якщо хтось пропустив цю книжку, то ознайомитись з текстом брошури та скопіювати його для використання у практичній роботі Ви можете тут: http://fleg.org.ua/index.php?id=14&tx_ttnews%5Btt_news%5D=77&cHash=80720d50e6d934dafdca0473951881e1
Четвертим виданням СБ за Програмою ЕНПІ-ФЛЕГ є на сьогодні книжка «Адміністративна відповідальність за лісопорушення: практика застосування державною лісовою охороною України». Вона доволі груба (350 сторінок), але це відповідає меті книги – стати довідником середньої та вищої ланки працівників лісового господарства, у першу чергу тих, хто оформлює документи про адмінпорушення, передає їх до судів та інших інстанцій тощо. Це видання також в першу чергу було направлено у лісогосподарські підприємства Державної агенції лісових ресурсів
А також – за адресними заявками. З’ясувалося, що серед тих, хто потребує мати цю книжку у себе на робочому столі – державні та громадські екологічні інспектори, працівники заповідників та національних парків, науковці, викладачі вузів та технікумів, народний депутат Володимир Даниленко. Відправили ми книжку й до наукових та університетських бібліотек, до публічних бібліотек областей.
Автор книги – юрист-практик Олег Сторчоус, який зараз надає юридичні послуги лісопідприємствам Черкащини. А свого часу він сім років працював у природоохоронній прокуратурі. Це до іншого закиду – про підбір експертів Програми.
Так що видавнича політика Програми ФЛЕГ в Україні на мою думку є дуже екологічною, дуже економічною, продуманою. А самі видання – актуальними, потрібними, доречними, адресними.
І ще: Програма дійсно мала закінчитись в середині 2011 року. Але оскільки її діяльність наглядовими організаціями визнана ефективною, оскільки вдалося зекономити певну суму коштів тощо, то вирішено продовжити термін дії Програми ще на рік – до середини 2012 року (без виділення додаткових коштів, в межах вже наданих).
Так що Програма планує продовжити й дослідження, й вироблення рекомендацій, й видавничу програму. Є кілька дуже цікавих ідей.
Щодо інших невідповідностей положень статті вельмишановної пані Ольги реальному справу стан – у наступних коментарях.
Олег Листопад, консультант Програми ENPI-FLEGз розробки та впровадження медіа-стратегії, лауреат премії «Золоте перо» Національної спілки журналістів України, випускник біологічного факультету Київського державного університету.
popkov
Размещаю ответ на комментарий Олега Листовада, появившийся на блоге Ольги Власовой. Мой вопрос к Ольге: "Что это за издание и где его можно прочитать?" М.П.
Ольга Власова. Олег, добрый день! Мое возмущение абсолютно аргументировано 400 страничным изданием сборника материалов Международной научно-практической конференции под названием «Еколого-економічні та соціальні проблеми, зумовлені неефективним і несталим веденням лісового господарства та незаконними лісозаготівлями в Україні». Этим изданием на Европу выносится сор из избы, который по причине его отсутствие, изыскивается где-то по глубоким сусекам и ущельям. Вместо того, чтобы позиционировать Украину, как страну в которой на сегодняшний день высаживается наибольшая площадь лесов, а процент незаконной рубки не превышает и 5%, ежеквартально повышается социальное обеспечение работников отрасли, внедряется европейская система ведения облика древесины и модернизируется материально-техническая база, в этом издании полностью нивелируется работа отрасли и ее представителей.
Тенденции выдачи европейских грантов приводят к тому, что перестает ценить то, что имеем, и начинается беспочвенная гонка за зарубежными ассигнованиями.
http://blogs.korrespondent.net/users/blog/derzhlis/a45541#CMNT_ANCHOR_716689
nataliya
http://fleg.org.ua/index.php?id=14&tx_ttnews%5Btt_news%5D=103
popkov
Я не читал этот сборник, – последнее время вообще не читаю тезисы, – но слышал о конференции. Причем отзывы были разные. Точно помню то, что социолог команды ВБ критиковал методологию проведенных опросов, а также то, что конференция очень понравилась, присутствующим на ней представителям Госкомлесхоза.
Конференция прошла под эгидой ФЛЕГ, но имеет несколько организаторов. Она явно носила научно-технический характер, а на науку в целом обижаться бесполезно. Однако, спорить с её выводами и отстаивать ИСТИНУ необходимо. Для этого надо быть конкретным и профессиональным.
Comments are closed.