23/03/2019
0Василь Володимирович Бабенко народився 5 травня 1934 р. в санаторії Піщанці Красногвардійського району Ленінградської області в робітничій родині. У 1938 р. родина переїжджає в Україну, в с. Розкопанці Богуславського району. До війни батько й мати працювали на державній суконній фабриці м. Богуслава.
Батько з перших днів війни перебував на фронті. Загинув у боях за визволення Румунії у 1944 р. Мати з Василем та його двома молодшими сестрами під час війни жили на окупованій території, в с. Розкопанці. Після визволення села від фашистських загарбників мати працювала колгоспницею до виходу на пенсію.
У 1944 р. десятирічний Василь Володимирович пішов у перший клас Розкопанської початкової школи, чотири класи якої закінчив у 1948 р. і продовжив навчання у Богуславській СШ №1, де й отримав документ про завершення сьомого класу у 1951 р. У зв’язку з важким матеріальним становищем родини В. В. Бабенко у жовтні 1951 р. полишає навчання в денній школі та починає заробляти гроші, працюючи ткачем у артілі «Перемога» Укрхудожпромспілки в м. Богуславі. У 1952 р. йде у 8-й клас місцевої вечірньої школи робітничої молоді.
У жовтні 1953 р. Василь Володимирович був призваний на строкову військову службу до лав Радянської Армії. Службу завершив у 1956 р. заступником командира взводу радіостанції великої потужності. Після демобілізації працює прохідником будівельної дільниці №4 «Київметробуду» і навчається в 9-му класі вечірньої школи робітничої молоді №43 м. Києва, а в грудні 1956 р., у зв’язку з погіршенням стану здоров’я матері та молодшої сестри, повертається до с. Розкопанці.
Із січня 1957 р. знову працює в м. Богуславі в артілі «Перемога» як і раніше ткачем, а згодом – столяром. Працюючи, закінчує десятирічку.
У 1958 р., після успішного складання вступних іспитів, Василь Володимирович стає першокурсником лісогосподарського факультету Української сільськогосподарської академії, який закінчив 1963 р.
З серпня 1963 р. по березень 1965 р. В. В. Бабенко за державним направленням працює на посаді помічника лісничого Пиротчинського лісництва Шосткинського лісгоспзагу Сумського обласного управління лісового господарства.
6 березня 1965 р., на профспілковій конференції робітників і службовців сільського господарства та заготівель Шосткинського району Сумської області, Василя Володимировича обирають головою районного комітету профспілки. На цій посаді він пропрацював усього півроку, бо був зарахований стажистом-дослідником на кафедру загального лісівництва та дендрології УСГА.
Після успішного складання вступних випробувань, з березня 1967 р. по червень 1970 р., Василь Володимирович навчається в аспірантурі на кафедрі, що стала йому рідною. Закінчивши аспірантуру, за направленням Міністерства сільського господарства СРСР, зараховується на посаду асистента кафедри.
У квітні 1971 р. В. В. Бабенко успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Ефективність використання середовища чистими та мішаними насадженнями у свіжих суборах і сугрудках Полісся та північного Лісостепу Української РСР» і отримує науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук.
1981 р. Василь Володимирович за конкурсом обирається на посаду доцента кафедри загального лісівництва, на якій він пропрацював до 2003 р. За час роботи на кафедрі читав лекції з дисциплін «Лісівництво» та «Лісова пірологія», проводив лабораторні заняття, керував курсовим і дипломним проектуванням, здійснював значну науково-методичну роботу. Загалом ним опубліковано понад 50 наукових статей і навчально-методичних розробок.
За час роботи на кафедрі В. В. Бабенко брав активну участь у громадському житті факультету. Неодноразово обирався до складу партійного і профспілкового бюро факультету, входив до складу комісії з контролю за діяльністю адміністрації, виконував обов’язки відповідального редактора газети «Лісовод» та наставника академічних груп, очолював студентські загони на сільськогосподарських роботах.
Будучи не багатослівним за натурою, усе чим займався Василь Володимирович робив ґрунтовно і доброзичливо.
Разом з дружиною Любов’ю Григорівною, випускницею лісогосподарського факультету, виховав двох донечок.
Не стало Василя Володимировича 15 лютого 2008 р.
