29/09/2011
9Кор.: Щороку Україна заготовляє близько 14-ти мільйонів кубометрів деревини. З них три мільйони наша держава експортує. Водночас вітчизняна деревообробна промисловість протягом останніх років відчуває дефіцит сировини. Адже навіть попри те, що протягом останнього року ціни на деревину на нашому ринку підскочили мало не в два рази, продавати ліс за кордон все-одно вигідніше. Скільки можна дивитися на те, як вервечки лісовозів тягнуться у напрямку державного кордону, вивозячи з України столітні дуби та сосни?! – обурювався цієї середи з парламентської трибуни народний депутат Юрій Кармазін.
Кармазін: Сьогодні природа волає, кричить. Куди не приїдеш. Приїхав у Білгород-Дністровський Одеської області – стоять лісовози і їде необроблена деревина. Приїхав на Івано-Франківщину, чи в Чернівецьку область, чи на Закарпаття, чи на Львівщину – кругом іде необроблена деревина. Причина одна – всі країни, які межують з нами, вони зацікавлені в тому, щоби зберігати свої ліси. Чого ж ми не заборонимо вивіз такої необробленої деревини?!
Кор.: Експорт українського лісу-кругляка зачіпає за живе й вітчизняну деревообробну галузь. Говорить президент Асоціації меблевих і деревообробних підприємств України Сергій Сагаль.
Сагаль: Експорт деревини в необробленому вигляді – це просто нонсенс. У нас є дослідження – порівняно з одиницю деревини, проданої в круглому вигляді, ми получаємо в двадцять з лишнім разів більше добавленої вартості, якщо б ми її продали в меблях. Це просто колосально, це непорівнянні речі – соціальні, зайнятість, робочі місця, видатки в різні бюджети, видатки в соціальні фонди і так далі. Це просто не може собі дозволити навіть така держава як Росія, яка має вивізне мито і забороняє вивіз в необробленому вигляді деревини. У нас 33 відсотки деревини експортується. В той же час ми боремося за кожний «кубик» – де його взяти і як це зробити. Ну от – парадокс ситуації.
Кор.: Водночас не всі експерти із захопленням сприймають ідею штучно обмежувати вивезення з України деревини. І саме досвід сусідньої Російської Федерації – де вже запроваджено мито на експорт лісу – є яскравим прикладом хибності такого кроку, переконаний начальник Науково-інформаційного центру лісоуправління, що підпорядкований Державному агентству лісових ресурсів України, Михайло Попков.
Попков: Я не разделяю точку зрения деревообработчиков. И, думаю, что если и вводить таможенную поршлину – то очень осторожно. Потому что мы можем столкнуться с тем, что будет коллапс рынка. Эту древесину, которая не потребляется сейчас в Украине – ее будет невозможно продать. Здесь надо четко и конкретно говорить. Потому что есть дефицитное сырье, допустим тот же самый фанерный кряж дуба, бука, который неограниченным спросом пользуется. А есть сырье, которое мало кому нужно. То есть я бы не спешил с этим и всесторонне все обосновал и посчитал. Во всяком случае, это не стоит делать без хорошей аналитики. Потому что то, что сделали в России, оно не принесло ничего хорошего именно российскому лесопромышленному комплексу – с моей точки зрения.
Кор.: Тим часом західні лісопильні концерни бачать в українському кругляку неабиякий потенціал для свого розвитку. Щоправда, лісопильні для обробки наших колод нині воліють будувати по той бік кордону між Україною та Європейським Союзом, наголошує директор одного з вітчизняних деревообробних підприємств Богдан Цуприк.
Цуприк: Введення експортного мита має спонукати світових виробників, великих інвесторів, які виробляють пиломатеріали, іншу продукцію з деревини, інвестувати в Україну. Тому що досі вони будували заводи по периметру України. Часто буквально в десятках кілометрів від українського кордону. І, вивозячи туди українську деревину, там її переробляють, там дають робочі місця, прибутки, податки і все інше. Мито заставило б їх зробити це тут. І, більше того, багато з них вивчають, постійно моніторять ситуацію в Україні, приглядаються. Вони майже готові це робити, але поки в них не буде економічної доцільності – вони цього не зроблять. Експортне мито – це був би той поштовх, який допоміг би їм визначитися.
Кор.: В Україні вже було кілька спроб запровадити мито на експорт деревини – проте жодна з них остаточно не була підтримана парламентом, нагадує консультант Програми «Правозастосування та управління в лісовому секторі», яка фінансується Євросоюзом, Віталій Сторожук. На його думку, це питання безперспективно розглядати поза загальним контекстом законів ринку.
Сторожук: Очевидно, що введення експортного мита доцільно розглядати з позицій можливостей розвитку деревообробки в Україні. Тоді треба, з одного боку, сказати, чи є такі потужності на сьогодні деревообробки, які б дозволяли переробити той обсяг деревини, що сьогодні йде на експорт. А з іншого боку слід розуміти, що експортна ціна деревини поки що вища за українську ціну, і тому виробникам деревини вигідно її експортувати – як у вигляді круглої деревини, так і у вигляді напівфабрикатів. Тому поки ціна українська не буде підвищена до європейської – експорт залишається вигідною справою.
Кор.: Починаючи із середини 90-х років минулого століття у нас сформувався стереотип – українські ліси тотально розкрадають. Проте це не зовсім так. Скажімо площа лісів в Україні навіть трохи більша, ніж у нашої сусідки Польщі. Водночас поляки примудряються щороку заготовляти понад 30 мільйонів кубометрів деревини – тобто в понад два рази більше, ніж ми. Як таке може бути, взявся пояснити президент Асоціації меблевих і деревообробних підприємств України Сергій Сагаль.
Сагаль: У нас приріст значно перевищує те, що ми заготовляємо. І тому в нас є можливості заготовляти. Але є просто різні нюанси в цьому плані. Там собівартість заготовки в якихось місцях вища, бо туди немає доріг, добратися важче і так далі. Тому йдемо по простому шляху – беремо те, що ближче, те, що легше взяти. А те що далі, воно залишається, воно псується, воно стає неліквідним. А цифри такі – в два рази можемо збільшити заготівлю деревини.
Кор.: Парадокси та й годі – в лісах втрачають кондиції мільйони кубометрів добірної деревини, а в містах та селах поступово відмирає ще чи не дохристиянська традиція тричі «стукати по дереву», аби не наврочити. Адже де його нині знайдеш, те «дерево»? У сучасних квартирах чи офісах меблі, двері чи підлога найчастіше лише імітують деревину. Здавалося б – є з чого, то чому ж не наробити тих таки меблів не з тирсоплити, а зі значно безпечнішої для здоров’я натуральної деревини? У тому то й справа, що в Україні не налагоджена у промислових масштабах первинна обробка деревини – тобто її розпил та сушка. Адже добірні колоди нині простіше відразу відправити на експорт, а менш кондиційні згодяться на ту ж таки тирсоплиту чи дрова, розповідає директор одного з вітчизняних деревообробних підприємств Богдан Цуприк.
Цуприк: Відсутність нормально розвинутої галузі лісопилення в Україні є гальмом для всього наступного ланцюжка виробництва меблів саме з деревини. Так само як наявність, скажімо, виробників ДСП і ДСП-ламінованої – це є позитивний аспект для виробництва меблів з ламінованої плити, і саме ця галузь в цілому розвинута на ринку нормально. Завжди повинна бути сировинна забезпеченість. І наявність сировини вона стимулює подальшу переробку.
Кор.: Тим часом у багатьох державах – зокрема й сусідніх – деревообробка динамічно розвивається. Недаремно ж значна частина експортованої Україною деревини згодом повертається до нас – але вже у вигляді красивих, високотехнологічних і, звісно, дорогих виробів, каже консультант Програми «Правозастосування та управління в лісовому секторі» Віталій Сторожук.
Сторожук: Це є дійсно проблемою. Тому що великі експортні поставки в Туреччину – потім Туреччина може бути посередником на заводах в Європі. І після цього європейські меблі, виготовлені з української сировини – того ж самого дубового фанкряжу – повертаються в Україну. І, відповідно, вся надбавка до ціни, яка відбувається порівняно з круглим лісом, лягає на плечі тих покупців, які купують цю європейську продукцію в Україні. А от чи можуть конкурувати сьогодні українські меблі порівняно з європейськими? У відповідь на це питання, очевидно, слід сказати «так» – але далеко не всі.
Кор.: Очевидно, що навіть заборонивши експорт необробленого лісу, Україна автоматично не перетвориться на високотехнологічну деревообробну державу. Можливо, продуктивнішим є якраз зворотній шлях – модернізуючи і розбудувуючи вітчизняний лісопромисловий комплекс, ми «захищатимемо» свій ринок від імпортної продукції з деревини, водночас зменшуючи привабливість експорту необробленого лісу з України.
9 коментарів
OLEG Lystopad
Мені хотілося б не сітільки обговорювати обмовку, скільки отримати від читачів УкрЛісовода коментарі до тих гострих проблем, які озвучені у цій передачі. Журналісти як й більшість громадян бачать, що щось у наших лісах не так, але розібратися ніяк не можуть. Ось кілька питань, які виникають при знайомстві з лісовим сектором.
Перше: чи можна вважати ринковою ситуацію, коли на аукціони йде лише половина (за іншими даними – навіть четверть) лісу? Саме про це говорив Сагаль та інші деревообробники на зустрічі у Світовому банку.
Друге: хіба це нормально, що в Україні немає великих лісопильних підприємств, а зате працюють "чорні" пилорами"? І тут знову правий Сагаль щодо доцільності введення мита. Але правий і МП, коли говорить, що варто вводити мито на цінні сортименти, а не на те, що тут не можна продати.
Третє. Якось дуже невнятно сказано у першому (гнівному) коментарі, що інвесторів треба заохочувати. Дійсно треба! Так це питання не до експертів і не до деревообробників. Це питання до влади, яка душить усіх і уся. Треба чесно сказати хто винний, а не нападати на підприємців.
Четверте: Сагаль правий, коли говорить, що можна заготовляти більше, але він при цьому зазначає, що ліс беруть той, що ближче. Дійсно це так, і це має і екологічні, й соціальні наслідки. МП робив аналіз розташування рубок. Знову ж, керівництво Держкомлісгоспу зробило вигляд, що не помічає цієї проблеми.
Зустріч у Світовому банку підняла лише частину проблем, і добре що деревообробники намагаються якось розворушити те болото, в якому галузь опинилась. На УЛ немає коментарів від чиновників з багатьох гострих проблем, бо вони вважають кращою стратегією відмовчуватися. На жаль…
popkov
Очень рад оживлению дискуссии на сайте и надеюсь, что она поможет избежать принятия не продуманных решений. Обязательно приму в ней участие, но чуть позже: хочется аргументировать свою точку зрения, имея на руках цифры, а на их подготовку надо много времени .
По поводу комментария Олега Листопада должен заметить следующее. Я никогда не был сторонником введения экспортной пошлины и многократно отстаивал свою точку зрения, помогая в депутатской работе Валерию Ивановичу Самоплавскому. О вводе экспортного налога на ценные сортименты я упоминул лишь, как о варианте избирательного регулирования. В принципе, подобную продукцию надо продавать на открытых аукционах (обязательное предьявление товара) с допуском к торгам и зарубежных и отечественных покупателей. При этом последние, в любом случае получат преференции за счет меньших затрат на транспортировку и затаможку… Да…мне не нравиться то, что наиболее дорогой кругляк дуба часто экспортируют не государственные лесные предприятия, а ФЛП и частные структуры и я сильно сомневаюсь в том, что весь этот дуб куплен на аукционах или заготовлен в агролесах. Меры реагирования на подобные процессы давно мной предложены и это не экспортные пошлины, а выборочная проверка сертификатов происхождения у экспортеров, легальность приобретения древесниы которыми вызывает сомнения. Так что, уважаемый Олег Листопад не так меня понял.
Я совершенно не согласен с попытками противопоставить высказывания разных участников внутренней, рабочей встречи, цель которой состояла лишь в том чтобы понять, что волнует представителей важнейшего семента лесного сектора. На встрече никто ни о чем не спорил и не приводил никаких аргументов. По её окончании всем было ясно одно: проблемы есть и их надо решать совместно. Были конкретные предложения по анализу ситуации и изучению мирового опыта. И все… Может быть не стоит приглашать на подобные встречи журналистов?
Помимо прочего, мне кажется, что пытаясь разобраться в вопросе лучше начать с изучения публикаций, а не опираться на личное восприятие свободного обмена мнением, который проводился совсем не для прессы.
В заключение, повторю свою просьбу к посетителям нашего сайта. Оставляя комментарии пишите корректно и старайтесь избегать фраз, которые можно воспринять как оскорбление. Я уже удалял с сайта комментарий одного из посетителей, требовавшего "гнать с работы" одного из специалистов Гослесагентства, и буду продолжать это делать. Хотите писать в этом стиле, – ищите другие сайты: их достаточно.
Р.S.
1.С примерно одинаковым основанием "болотом" можно назвать лесную отрасль, СМИ, органы правопорядка и контроля, Верховный Совет и украинское законодательство, в.т.ч. лесное…Однако, лучше говорить конкретно и работать над исправление конкретных ошибок и недостатков.
2.Наш сайт не делал никаких запросов и не просил комментариев от чиновников: это легко сделать любому, – порядок известен. Если государственные служащие будут реагировать на все комментарии в Интернет, то проект "независимая Украина" можно закрывать сразу. В принципе, большинство пользователей, оставляющих комментарии на УЛ остаются анонимными. Может быть нам пишет Президент?
OLEG Lystopad
Будемо реалістами: рішення в нашій країні (втім- в інших країнах теж) сьогодні (втім – завжди) ухвалюють непрофесіонали.
Професіонали лише радять. І рішення залежить від того, наскільки ці поради будуть чіткими й зрозумілими.
Професіонали на жаль зазвичай не можуть сформулювати свої ідеї так, щоб їх зрозуміли непрофесіонали. І тут без посередників – наприклад, журналістів – не обійтися. Посередники у свою чергу теж не відразу й не завжди розуміють перших і вміють пояснювати другим. Це непростий процес.
Але – і це головне – без цього процесу – ну ніяк. Тому журналістів треба запрошувати. І слава Богу, що є такі сайти як УЛісовод, які дають можливість впливати на процес і певним чином напрвляти процес у потрібне русло.
Так що в принципі усе іде як нормально і ніхто не обіцяв, що такі складні питання так легко знайдуть як своє вирішення, так і формулювання цих рішень настільки, щоб усім – у тому числі "рішателям" – були зрозумілими.
proso11
Согласен.М.П.-отдельное спасибо за УЛ
proso11
А почему на аукционах не распродается все,что выставляется?Есть ли у Вас данные,что какое-либо предприятие в Украине остановилось из-за отсутствия сырья?Ну, а дороги вроде бы начали строить,и не только в Днепровско-Тетеревском.Налоги надо вводить ввозные на продукцию через антидемпинговую процедуру.Смотри к примеру Европа-Китай -фанера клееная.Да,совсем забыл!Налоги надо бы и платить:))
proso11
Где только берут этих экспертов? Г-н Сторожук, турки не берут дубовый фанкряж, практически все перерабатывают сами и платят больше за хвойный кругляк, чем внутренний рынок. Просто они эффективней в переработке чем любое украинское деревообрабатывающее предприятие,не так ли,г-н Цуприк? А иностранные инвесторы особо и не хотят в Украину- газеты читают , опыт, в основном отрицательный , есть.М.П. спасибо, не побоялись высказаться против общей линии.Г-н Сагаль,я Вас 20 лет слушаю- ничего не поменялось. Мы все вышли родом из “шинели”Кабмина УССР,но кое-кто до сих пор чистит на ней пуговицы.Слово “рынок”Вам до сих пор неизвестно. Деньги платите больше , чем турки и иже с ними и получайте сырье,его навалом.Как говаривал великий философ Винни Пух:”No Money no honey”/нет денег – нет меда/
storozhuk
Г-н proso11 Вам наверно довольно сложно понять, что интервью давалось спонтанно, и Турция была приведена как пример страны-импортера, а фанкряж и мебель – отдельно от страны (Турции) как пример добавочной стоимости. Сожалею, что в контексте это оказалось связанным, но все равно спасибо за замечание.
Прошу Вас также высказаться о проблеме ввода экспортных пошлин и проблемах "рынка" древесины, – Вы кажется знакомы с ними как никто другой?
proso11
прошу прощения,поскольку пользовался ,видимо ,искаженной информацией.Доверяю в этом случае словам М.П.
Что касается экспортных пошлин и рынка без кавычек,хотя Ваш сарказм мне не очень нравится(кстати ,откуда такая уверенность?): пошлины пагубны,в первую очередь для местного производителя,они заранее успокаивают его,создают ему комфортные условия,снижают его агрессивность в достижении поставленных перед предприятием целей.Если государство желает помочь инвестору,то лучше это делать за счет снижения ввозных пошлин/налогов на оборудование и за счет субсидирования создания новых рабочих мест за счет прямой доплаты работнику,минуя предприятие.Можно также говорить о налоговых преференциях.Рынок должен быть свободным и равным для всех,никаких спецаукционов,никаких аукционов без допуска иностранных фирм.Всем равные начальные условия и цены,в том числе на экспорт
popkov
Хочу прояснить ситуацию. Данную запись сделали неожиданно для нас в кулуарах встречи с представителями деревообработки, недавно прошедшей во Всемирном Банке. Виталий Сторожук говорил о проблеме обеспечения легальности в связи со скорым вводом действия регламентации ЕС. Вопрос об экспорте был задан после окончания встречи и оказался для него неожиданным. Он просто высказал свою точку зрения, подчеркнув что в вопросах структуры экспорта экспертом не является. Связка "фанряж" и "Турция" вырвались просто, как абстрактный пример. Кстати, он первый сказал мне о том, что оговорился, давая интервью. Вчера, размещая публикацию, я предложил Виталию исправить ошибку, но он отказался, хотя и переживал. Его позиция проста: ошибиться, оговориться может каждый и лучше признать это, чем задним числом отказываться от своих слов и врать. Что касается экспертных качеств Виталия, то я работаю с ним много лет, надеюсь доработать до момента ухода из отрасли и не променяю на "пучок" нынешних кандидатов, докторов и т.п.
В целом встреча с деревообработчиками была конструктивной и совершенно не касалась вопросов, связанных с ограничениями экспорта. Однако, это вопрос важнейший и я уверен, что в самом ближайшем будущем он обрушится на лесной сектор. "Поезд уже пошел." Обсуждать его надо без эмоций профессионально с цифрами в руках. При этом важно помнить, что все стороны желают лучшего лесному сектору Украины, делать упор на акономические аргументы и цифры, а также сохранять доброжелательность. Нападки на оппнентов не лучшая стратегия. Лично мне, все представители деревообрабатывающей отрасли, бывшие на встрече в ВБ, очень понравились: умные, знающие, воспринимающие аргументацию и способные к поиску компромиссов. Ну а противоречия между покупателями и продавцами в рыночной экономике будут всегда: одним надо дороже продать, другим дешевле купить. Это нормально…
Спасибо proso11 за искренний комментарий. Вот бы так реагировали на все грубейшие ошибки, которых , кстати, полно и в выступлениях всех лидеров лесной отрасли образца 2007-2011 годов…
Кстати, каких-то внятных аналитических материалов по поводу запрета или ограничения экспорта на развитие лесного сектора в Украине я не видел. Профессиональная аргументация заменяется эмоциями высокого накала, подковерным лоббированием и филосовствованием.
М.П.
Comments are closed.