Віктор Павлович Головащенко народився 23 листопада 1923 р. в селі Чернянка Чернянського району Білгородської області. Батько, Павло Петрович, інвалід дитинства, до 1930 р. працював у господарстві діда. Після розкуркулювання та масової колективізації – спочатку чорноробом, а пізніше – рахівником у колгоспі. Мати-домогосподарка після смерті батька в 1938 р. одружилася вдруге (вітчим Поддубний Григорій Дмитрович загинув на фронті в 1942 р.) і протягом 1939–1947 рр. працювала в колгоспі.
Після закінчення 1941 р. Чернянської середньої школи, практично з випускного балу, В. П. Головащенко добровольцем вступив до лав Червоної Армії. Спочатку був зарахований курсантом Курської авіаційної школи пілотів початкового вишколу, а після її закінчення – переведений в 1-у Московську авіашколу зв’язку, навчання в якій Віктор Павлович завершив у вересні 1942 р., отримавши військове звання сержанта. Як відмінника навчання його було залишено при школі на посаді інструктора.
Працюючи в школі, В. П. Головащенко у 1943 р. захворів на туберкульоз легенів, лікувався у різних госпіталях і наприкінці року був демобілізований. Після демобілізації працював учителем фізики у школі рідного села та одночасно заочно навчався на лісогосподарському факультеті Воронізького лісогосподарського інституту.
Після закінчення трьох курсів інституту Вікторові Павловичу запропонували роботу за спеціальністю в Україні. Отримавши згоду його призначили лісничим Білківського лісництва Радомишльського лісгоспу Житомирської області, посаду якого він обіймав з 28 липня 1947 р. і до закінчення інституту.
У березні 1950 р. В. П. Головащенка переводять на посаду лісничого Березівського лісництва Житомирського лісгоспу. Завдяки відмінній роботі і досягненням у виробничій діяльності в травні 1951 р. Віктора Павловича призначають директором Житомирського лісгоспу, який згодом, за його активної участі, був реорганізований в один із перших в Україні лісгосп з виробничо-показовим статусом.
Працюючи директором лісгоспу, В. П. Головащенко постійно стежив за досягненнями передових лісових господарств країни, за науковими розробками з питань лісовідновлення та лісорозведення. Він сам займався науковими дослідженнями і вимагав цього від інженерно-технічних працівників апарату лісгоспу та лісничих. Все це позитивно впливало на стан господарювання у лісгоспі. Протягом 1956 – 1959 рр. Віктор Павлович долучався до викладання лісівництва в Житомирському сільськогосподарському інституті.
Враховуючи нахил Віктора Павловича до наукової роботи, його у 1959 р. перевели на роботу директором Боярського навчально-дослідного лісгоспу і лісової дослідної станції, очільником яких він працював до 1972 р. На посаді директора станції В. П. Головащенко замінив декана лісогосподарського факультету професора В. І. Гусєва. Заступником директора, одним і тим же наказом ректора УАСГН професора С. І. Лебедєва за №349 від 10 травня 1951 р., було призначено старшого наукового співробітника, кандидата сільськогосподарських наук М. Т. Ганжу.
За успіхи у керівництві підприємством та установою Віктора Павловича було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, великою срібною медаллю ВДНГ СРСР у 1955 р. та малою золотою медаллю у 1971 р. Усього ж В. П. Головащенко отримав за трудові досягнення сім медалей, два ордени та низку пам’ятних знаків, серед яких «Отличник сельского хозяйства СССР», «ХХ лет службы в лесной охране» та ін. За участь у Великій Вітчизняній війні В.П. Головащенко нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.».
Працюючи директором Боярської ЛДС В. П. Головащенко активно проводив дослідження з проблем підвищення продуктивності лісів лісокультурними методами. За результатами наукових досліджень, під керівництвом професора Б. Й. Логгінова, він 26 червня 1964 р. захистив кандидатську дисертацію. Починаючи з 1965 р., Віктор Павлович долучається до науково-педагогічної діяльності. Спочатку – до ведення навчальної практики з лісівництва, а невдовзі – асистентом кафедри лісової таксації на 0,5 посадового окладу. На кафедрі спочатку веде практичні заняття з дисципліни «Організація та планування лісового господарства», а з 1967 р. викладає дисципліну «Економіка лісового господарства». З лютого 1972 р., після обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри лісової таксації Української сільськогосподарської академії, В. П. Головащенко звільняється з посади директора Боярської ЛДС і переходить працювати на лісогосподарський факультет. На цій посаді Віктор Павлович вперше як доцент кафедри лісової таксації читав нашому курсу лекції та вів практичні заняття з дисципліни «Економіка лісового господарства».
Віктором Павловичем Головащенко опубліковано понад 80 наукових статей, навчально-методичних праць, серед яких монографія «Корабельний ліс».
В. П. Головащенко вийшов на пенсію у 1999 р., а у 2004 р. його не стало.