27/09/2011
0Лісівники Чернігівщини рік у рік спостерігають усе більший вплив змін клімату на підпорядковані їм лісові масиви: збільшується кількість пожеж у спекотну й посушливу пору, всихають дерева, інтенсивніше розмножуються шкідники. Зазначені проблеми змушують фахівців постійно думати над тим, як пристосувати ліси до нових умов та зберегти їх для майбутніх поколінь. А подумавши – діяти. Про окремі напрями цієї роботи кореспондент УКРІНФОРМу розпитав начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Лозицького.
– Валерію Григоровичу, нещодавно у засобах масової інформації прокотилася хвиля повідомлень про пожовтіння лісів у кількох районах області нібито через обробку їх хімікатами. Хотілося б почути від вас роз'яснення з цього приводу.
– Лісники кажуть: "У лісі існує дві пожежі: одна, яка палить, друга – яка об'їдає". Або – "червоний півень" пройшов і "зелений". От у нинішньому році ми на цих двох "півнів" й наразилися. Від соснового пильщика ліс стає таким самим, як і після пожежі, – пожовклим. Коли ви їдете по трасі і бачите в лісі жовті гілочки дерев – отам вже працює сосновий пильщик, він забирає з голок всі поживні речовини.
За нашими орієнтовними підрахунками, в цьому році пильщик уразив на Чернігівщині 35-40 тисяч гектарів лісу (тільки уразив, пожовкло не все). Але цей шкідник з'явився не сьогодні, в природі він існує постійно. Щороку пильщик з'їдає 5-7% глиці, і це лісам не шкодить. Проте бувають такі фази, коли щось сприяє його розмноженню. Як, наприклад, у цьому році: дуже спекотні травень і червень – коли в пильщика перша генерація, і він відкладає личинки, і вологі липень-серпень – коли в нього друга генерація – масове розмноження. Подібна картина спостерігалася в області і в 2006 році.
– А минулого спекотного літа пильщик теж розмножувався інтенсивно?
– Ні, торік було небагато – в межах розумного. Коли відсоток ураження пильщиком невеликий, то його непомітно. Площу ураження минулого року не визначали – не було потреби. Хочу сказати, що відповідний моніторинг проводиться щороку. Ми запрошуємо фахівців спеціалізованого лісозахисного підприємства, вони закладають проби і потім роблять висновки: буде спалах соснового пильщика чи ні. У нинішньому році він повівся зовсім непрогнозовано, навіть наука цього не очікувала. Чому так відбулося – вчені зараз із тим розбираються.
У жовтні ми знову проводитимемо моніторинг, дивитимемося, як кокони пильщика пішли у зимівлю, чи може бути спалах навесні чи ні, щоб в разі чого бути готовими. А готовність – це обробка наших лісових насаджень, до речі, досить недешева справа. Обробити один гектар наземним способом коштує 40-42 тис. грн, з повітря – близько 70 тис. грн. Отже, для обробки 40 тис. га нам потрібно віднайти близько 3 млн грн, відірвати від якихось інших потреб. Але щоб зупинити цю біду, нам це обов'язково доведеться зробити.
– Де соснового пильщика розвелося найбільше?
– У Козелецькому, Ріпкинському і Чернігівському районах області. Щойно працівники лісозахисту повідомили нам, що проблема суттєва, ми, не гаючи часу, взялися до справи. У ці 40 тис. га, заражених пильщиком, входили не тільки наші ліси (підпорядковані агентству лісових ресурсів), а й ліси, що перебувають у віданні військових і комунального підприємства "Чернігівоблагроліс". Враховуючи, що вони не мають ні такого, як у нас, досвіду ведення лісового господарства, ні техніки, ми відразу взяли ініціативу в свої руки, запросили техніку навіть із Херсона.
– Як саме обробляється ліс проти цього шкідника?
– Ліс обробляється спеціальною аерозоллю, виготовленою в метеолабораторії. Шляхом вихлопу ця аерозоль викидається в повітря і розпилюється по всій площі лісового масиву, який треба обробити. Відтак виникає такий ніби туман, він осідає на хвою і дає відповідний результат. Для здійснення вихлопу потрібен певний перепад тиску і температури, тому фахівці ловлять "точку роси". Одного разу була ситуація, коли вони п'ять діб не могли спіймати цієї точки і обробка не велася.
Тобто, усе це не так просто. Та й обробити треба розумно, з якомога меншою шкодою для природи і людей. Ми ж розуміємо, яка на нас лежить відповідальність. Це і ліс зберегти, і людей не потруїти, бо, не дай Боже, хтось візьме після обробки якого гриба чи ягоду.
От, тільки-но ми обробили, і в пресі з'явилися публікації на цю тему, нас відразу запросили до прокуратури, де запитали: що ви робите, як і навіщо? Дзвінки від людей не вщухали, що теж зрозуміло – кожен піклується про своє здоров'я. Але ж і ми турбуємося про всіх. Для проведення такої обробки ми складаємо відповідний проект, який узгоджуємо з санепідстанцією, райдержадміністрацією та багатьма іншими інстанціями. Обробляються ліси препаратом, рекомендованим для обробки, – фестаком, дози якого чітко прораховуються.
– Коли загалом проводиться обробка?
– Коли виникає потреба, зазвичай у період генерації пильщика: у травні-червні або у серпні. Цьогорічне обстеження під час першої генерації не віщувало нічого поганого. Ніхто не міг передбачити, що в серпні буде небувалий спалах розмноження шкідника. І така біда спіткала не тільки Чернігівську область, а й Київщину і Черкащину. Там були найбільші осередки.
– Чому раніше не було такого галасу довкіл цього питання, ліси ж не вперше оброблялися?
– Так, ми обробляли ліси у 2004 році, але навесні, коли ще немає ні гриба, ні ягоди. Люди ще не так тоді ходили до лісу, тож ажіотажу ніякого не було. Цього ж року ми встановили попереджувальні знаки, дали інформацію в ЗМІ, насамперед, районні, сільради поінформували про те, що ліси оброблені. Але мене вражає той факт, що вони не приділили цьому належної уваги і не застерегли людей. Хоча сільради повинні про свою територію дбати так само, як і ми, лісівники.
– Коли оброблені ліси стануть безпечними?
– Остання обробка проводилася 29-30 серпня, а отже, з 18-19 вересня ліси вже чисті і безпечні.
– Інтенсивне розмноження соснового пильщика – це лише одна із проблем, що виникають внаслідок глобального потепління і змін клімату на планеті. Які ще процеси спостерігаються в лісах Чернігівщини – найпівнічнішої області України?
– Перш за все, ліси починають хворіти. Тоді їх вражають стовбурові шкідники, і вони починають всихати. Внаслідок зниження рівня грунтових вод частково всихають дуби і діброви. Останніми роками виникла проблема всихання ялинників. В інших регіонах вона з'явилася раніше, і от поступово дійшла до нас, на північ.
Єдиних і ефективних рецептів лікування ялин наука на сьогодні не віднайшла. Тому ми проводимо тільки вибіркові рубки і прибираємо хворі дерева. Але тоді виникає інша проблема: ялини дуже бояться так званого сонячного опіку. Коли їх освітлюють, то дерево, яке було затінене, моментально отримує сонячний опік і теж починає всихати. І тому збереження ялинників – це дуже-дуже тонка справа, до якої треба підходити виважено й обережно. Адже, прибираючи одне сухе дерево, можна втратити 5-7 живих. Тому все, що ми можемо сьогодні зробити, – це не допустити втрати цієї деревини.
Є такі поняття як "свіжий сухостій" і "старий сухостій". Отож те, що свіжіше, ми стараємося забрати і направити в господарський комплекс. Якщо деревина вже впала і лежить – так званий "мертвий ліс" – вона вже користі нікому не принесе. З урахуванням цього, ми зараз проводимо рубки, а потім на місці ялини створюватимемо нові насадження. Робитимемо це з огляду на ті проблеми, які насуваються разом з глобальним потеплінням.
– Що ви садовитиме на місці ялинників? Які ліси будуть стійкішими до нових кліматичних умов і проблем, пов'язаних із ними?
– Створюватимемо не монокультури – одну породу на всій площі, а садитимемо мішані, різновікові насадження як шпилькових порід, так і листяних. Це робота на десятки років, але вона на часі. Перш за все, це дозволить підвищити протипожежну безпеку лісів. По-друге, допоможе боротися зі шкідниками. У різнолистяних лісах проблема того ж соснового пильщика не відчутна. А там, де суцільні монокультури, – суттєва.
– Чи створює нестача вологи проблему із приживлюваністю нових насаджень у лісах?
– Посуха впливає на все. Тому на майбутнє ми випрацьовуємо певний механізм, який дозволить зменшити цей вплив. Є, наприклад, такі абсорбенти – вологонакопичувачі, які додають у грунт при створенні лісових насаджень. У нашому регіоні ми їх поки що не використовуємо. А для того, щоб забезпечити приживлюваність на рівні 87%, стараємося посадити лісові культури якомога раніше – доки в грунті зберігається ще достатньо вологи. Якщо ж починається посуха, то там, де треба утримати вологу, ми не проводимо так званий догляд – не прополюємо сіянці, щоб трава їх трохи затіняла. Поточного року (і це підтвердила перевірка агентства лісових ресурсів), проблем зі створенням лісових культур не існує.
– Дякую за розмову.
