19/09/2011
0Цими вихідними волинські лісівники відзначатимуть своє професійне свято. Про основні сучасні тенденції розвитку галузі ми говоримо з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутатом облради Богданом Колісником.
– Богдане Івановичу, з якими здобутками лісівники Волині святкуватимуть своє професійне свято в цьому році?
– Одним із найбільших досягнень вважаю те, що на Волині шумлять ліси. Це наше головне завдання: вирощування, створення, збереження лісових масивів. Думаю, що лісівникам це вдається. Ми успішно провели в цьому році лісокультурну кампанію, добре займаємося лісорозведенням. Нових лісів створено майже 600 га, лісовідновлення здійснено на більш як 3000 га. «Ліси для майбутніх поколінь» – для нас не просто фраза, а реальна дійсність.
– Генеральна Асамблея ООН проголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів. Чи відчутно було на Волині, що цей рік якийсь особливий? Чи був обмін досвідом з міжнародними структурами, які працюють в лісовій галузі?
– Це ще раз підкреслює, на скільки ліс є важливим для суспільства. Але та обставина, що 2011 рік в світі оголошено Міжнародним роком лісу, нічого на Волині не змінила. Я маю на увазі те, що ніякого додаткового фінансування в зв’язку з цим ми не мали. Ми, лісівники, гордимося тим, що до лісу в суспільстві не ставляться байдуже. Наша професія з кожним роком стає більш почесною, і суспільство починає ставитися до нас з більшою довірою та повагою.
– Якісь міжнародні зв’язки ви налагоджували в цьому році зі своїми колегами?
– Ми намагаємося не замикатися на волинських лісах і стежимо за передовим досвідом у справі вирощування лісів, спілкуємося з лісоводами Польщі, Білорусі, Литви, Словаччини. Підтримуємо контакт із сусідніми областями України.
Протягом трьох років тривають переговори щодо співпраці Польщі, України та Білорусі в галузі лісового господарства. Але поки що це розмови на концептуальному рівні.
– Ваш безпосередній столичний шеф Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець в одному з інтерв’ю заявив, що жодна область України не має оптимального заліснення. Він стверджує, що на Волині цей рівень становить 31% при оптимальному залісненні 36% від загальної площі області. Чи погоджуєтеся Ви з такою цифрою 36%, і за який час можна було би досягти цього рівня?
– У нас цифра щодо заліснення більша, ніж 31%. Вона сягає приблизно 34%. Щоб область мала лісистість 36% і більше, потрібно створити 50 тисяч гектарів лісів. Для нас це – не проблема. Ми маємо програму відповідну, людей, посадковий матеріал, володіємо досвідом. Але існує проблема у виділенні вільної землі. Я про це вже неодноразово говорив. Це потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Нинішня влада працює над цим питанням у позитивному руслі, і я думаю, що будуть зміни в сторону кращого.
Але ще хотів би зауважити таке. Коли в нас закінчаться роботи з надання державних актів і буде проведено лісовпорядкування, то ми переконаємося, що ми вже маємо лісистість на рівні 36%, яка вважається оптимальною. Як я вже казав, ми заліснили 600 га, а ще прийняли 10 тисяч гектарів самозаліснених земель.
– У липні 2011 року Центр соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» проводив опитування серед представників лісового бізнесу в Україні. Ці експерти визнали, що рівень розвитку лісового господарства в Україні є посереднім, а стан лісової промисловості незадовільним. Чи погоджуєтеся Ви з такою оцінкою?
– Бізнес бачить ліс через призму вигоди. Ми, лісівники, вважаємо, що стан ведення лісового господарства в Україні не гірший, ніж в сусідній Польщі чи Білорусі. Це визнають і самі поляки. Для представників бізнесу ліс – сировинний придаток, і вони від цього відштовхуються. Тому щодо розвитку лісового господарства вважаю їхню оцінку мінімум необ’єктивною. Стан розвитку деревообробної промисловості, на мій погляд, є явно недостатнім, і там є проблеми, в тому числі й на Волині. Для закупівлі сучасного обладнання потрібні великі кошти. Нікого не задовольняє та техніка, на якій сьогодні державні підприємства переробляють деревину. Але ми повинні перейматися питанням деревообробки. Лісівники повинні відповідати за стан лісового фонду. До деревообробки потрібно підтягувати бізнес. У нас в області немає підприємства, яке би переробляло цінні асортименти: пиловники хвойні чи дубові. Нас критикують, що ми відправляємо деревину на експорт. Ми із задоволенням переробляли б її на внутрішньому ринку, але її нема кому купувати. Нас виручають турки і поляки. Є ринок збуту, і є надходження на державні підприємства.
– Представники бізнесу вважають, що потрібно вдосконалити систему реалізації деревини і внести відповідні зміни до лісового законодавства. А Ви що думаєте з цього приводу?
– Якщо говорити про Волинь, то я тут не бачу представників серйозного лісового бізнесу. В нас є декілька структур, які на кустарному рівні переробляють деревину. Вся деревина проходить через аукціон. Ринки прозорі.
– На скільки актуальною для Волині сьогодні вважаєте тему тіньового обороту лісу?
– Вкрасти ліс не можна. В минулому році сертифікати на деревину брали 400-500 суб’єктів підприємницької діяльності. Ми за те, щоб наші стосунки з приватним сектором були прозорими і чесними. Є аукціон – купуйте. Зараз ми відпускаємо круглий ліс тільки тим, хто має зареєстровану переробку. Директори держлісгоспів не працюють із посередниками. Якщо ви поїдете в якийсь лісгосп і попросите, щоб вам продали 50 кубів пиловника хвойного, то сумніваюся, що ви його купите. Вам делікатно розкажуть про аукціон, і ви попрямуєте туди. Прямих договорів на Волині та й, мабуть, в Україні немає.
– Разом з тим Ви неодноразово говорили про те, що люди неохоче йдуть на аукціон купувати деревину. Тенденція змінилася?
– Ціни в нас виросли пристойно. І це я вважаю позитивом. Більше доходів йде на державне підприємство. Суб’єкти господарювання добре думають, чи купувати ту деревину на переробку. Вона дорога, плюс треба мати сучасне обладнання, сушильні камери і випускати ліквідну продукцію. Те, що не продається з аукціону, ми посилаємо на експорт.
– Яких державних інвестицій Ви очікуєте в розвиток лісового господарства?
– Потрібні кошти на дорожню техніку, для проведення лісової меліорації. Сьогодні це питання актуальне, і його вирішення почалося з Волині. Я вважаю, що потрібно більше вкладати кошти в рекреацію. Потрібні державні інвестиції в протипожежну техніку.
– На Волині 80% лісових угідь не мають доріг. Коли в область приїздив пан Сівець, то відкривали таку дорогу. Чи будуть вони й далі будуватися, і скільки часу потрібно, щоб навести лад у транспортному сполученні у волинських лісах?
– Ми будуємо дороги протягом останніх 4 років. Стан шляхів покращується. Попередні 15 років дорогами ніхто не займався. Плануємо щорічно будувати по 100 км лісових доріг. Коштів потрібно немало. Кілометр лісової дороги вартує від 200 до 300 тисяч гривень.
– В Україні прийнята державна програма «Ліси України» до 2015 року. Чи діє вона? Які кошти з цієї програми надходять Волині?
– Діють і програми «Ліси України», і «Ліси Волині». Крім того, надходять кошти від сільських рад – 15% коштів, отриманих зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та корисних властивостей лісів, спрямовувати у порядку, визначеному чинним законодавством, постійним лісокористувачам для фінансування обласної цільової програми «Ліси Волині» на період 2002-2015 років. Державою виділяються кошти на лісову меліорацію – 2 мільйони гривень, 5 мільйонів ми отримали від держави на лісові дороги, 1 мільйон отримали на створення нових лісів. Я не хочу сказати, що цих коштів нам вистачає, і ми можемо цим задовольнитися, але я радий, що нас не забувають.
– Сьогоднішня влада декларує себе реформаторською. Щодо лісової галузі, то поки йдеться тільки про перепідпорядкування лісів Мінагрополітики та Міноборони Державному агентству лісового господарства. На Волині цей процес відбувся не безболісно, бо в колишніх аграрних лісах господарювало комунальне підприємство «Волиньоблагроліс», яке після передачі масивів було ліквідоване. Депутат облради Людмила Кирда в ефірі Волинського телебачення на цьому тижні вкотре заявила, що ліквідація підприємства породила соціальну проблему – безробіття частини працівників дочірного підприємства «Маневичіліс». Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
– Мені не хочеться псувати настрій перед святом. У державі буде тоді порядок, коли ми будемо не декларувати закони, а їх дотримуватися. Якщо вести мову про конкретну ситуацію з так званими комунальними підприємствами… Ну не буде ж депутат розказувати, що вона споює малоліток… Мені є що розказати як депутату, бо я багато чого зробив. А вона що? От вона бореться… За кого? Проти кого? Нехай юристи якось прокоментують комунальне підприємство з використанням державних лісів. Ніхто з державної охорони не зазіхав на комунальне підприємство. Хай воно собі працює. Ніхто в них не забирав робочих місць. Це – вічна брехня. Але те, що забрали державні ліси, – правильно. Комунальні підприємства їх присвоїли, або, якщо хочете, незаконно захопили. Якщо комунальне підприємство створене, нема ніяких порушень, хай собі працює. Але сьогодні вони взяли «безхозний» ліс у Ківерцях, а завтра захочуть Ківерцівський держлісгосп. Кажуть, люди без роботи… Я хотів би, щоб журналісти зустрілися з тими людьми у держлісгоспі «Поліський», чи у «Прибузький». Нехай ці люди розкажуть, що вони втратили, а що здобули, і як маніпулюють їхніми прізвищами. Люди працюють всі без винятку. Майном комунальних підприємств новостворені лісгоспи не користуються і не зазіхають на нього.
– До слова, депутат Кирда заявляє, що майно продається ліквідаційною комісією за безцінь.
– Я цього не відстежував. Воно мені не потрібне. Працює ліквідаційна комісія, і це – її компетенція. Вчора була розмова зі мною: «Купіть». «Ні, – кажу, – ви мене туди не втягнете, бо тільки ми купимо, то ви скажете, що за безцінь».
– У серпні столичні канали показували сюжети про санкціоновану акцію, яку нібито здійснили всі без винятку держлісгоспи в Україні. Йдеться про закупівлю державної символіки та портретів діючого Президента Януковича в однієї зі столичних комерційних структур. Телевізійники дослідили, що лісівники потратили на це мільйони гривень. Чи здійснювалися такі закупівлі держлісгоспами Волинської області?
– Можна питанням на питання? Ми що, закупили символіку Польщі? Якщо українську, то питання знімається.
– Але чому тільки в однієї фірми?
– Я не знаю, де це купувалося, бо я тим не займався. Якщо ми закупили символіку сусідньої держави, то це – порушення. Але якщо в держлісгоспі не було державної символіки і директор її купив, то що в цьому поганого? Це – патріотично. Хоча я не давав такої команди. Але перевірю, якщо купили польську, то дам чортів.
– Ви часто нарікаєте на низьку екологічну культуру в українців. Погоджуюсь з Вами в тому, що в школах потрібно більше звертати увагу на цю проблему у виховному процесі. Але хочу почути вашу думку щодо проекту змін до Кодексу про адміністративні порушення, який був зареєстрований у Верховній Раді цими днями. Там ідеться про запровадження штрафів за сміття в лісі. Громадян пропонується обкладати штрафами в сумі від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів, а посадових осіб – від 50 до 80. Чи можна таким чином зменшити рівень засміченості лісів?
– Я не нарікаю на людей. Я бажаю, щоб мій український народ відзначався охайністю і високою екологічною культурою. Але треба впливати на людську свідомість, щоб досягти цього. І, дійсно, варто починати з дитсадків. Дітей треба переконати в тому, що комфортніше жити в чистому середовищі. Я би не сказав, що ми маємо надто забруднені ліси. Більша проблема – з вулицями. Але вирішенню проблеми одні тільки штрафи не допоможуть. Треба, щоб люди зрозуміли. Штрафи подіють, як нашатирний спирт…
– Голова облдержадміністрації Борис Клімчук нещодавно подав ідею проводити на Волині фестиваль чорниць чи інших лісових дарів, щоб привабити туристів. Навіть натякнув, що лісівники могли б там рекламувати свої наливки. Ви готові долучитися до організації таких фестивалів?
– Ми вже 5 років поспіль проводимо фестиваль єгерської звитяги в честь пам’яті загиблих Хомича і Вегерича. В нас були лісівники з Миколаївщини та Польщі. Але ідея в Бориса Петровича правильна. Правда, як виявилося, ми давно працюємо над її реалізацією.
– Що побажаєте своїм підлеглим – волинянам, які сьогодні працюють в лісі, напередодні професійного свята?
– Хочу подякувати всім, хто працює в лісі, всім, хто, не зважаючи на не завжди об’єктивну критику та оцінку їхньої праці, попри негоду і важкі умови праці, досягає надзвичайно високих результатів, оберігає волинські ліси. Бажаю всім здоров’я, успіхів і Божого благословення.
