Народжені в неволі. У лісовому господарстві на Житомирщині – вирощують диких тварин, щоб потім відпустити їх. Серед вихованців – дикі кабани, які найчастіше страждають від мисливців і плямисті олені, занесені до Червоної книги. Як живеться "дикунам" у домашніх умовах – бачила Галина Тимощук.
Тепер тут чотири гектари лісу, огороджені міцною сіткою, що вкопана глибоко у землю. І двадцять вісім диких кабанів.
Микола Андрієнко, єгер:
– Приходять сюди утром і вечором, всі сюди приходять. Кукурузку, жито даємо і все, хто що з дому привозе, все сюди.
Проте вдень до годівниці кабанів навіть їжею не заманиш. Єгер каже – тварини надто бояться спеки. А тому для них краща схованка – ліс. І землю порити можна, і у спеціальній калюжі скупатися.
Живуть у напіввільних умовах дикі кабани близько півтора року. І вже дорослими їх випускають на природу. Лісники кажуть – такі господарства необхідні, аби сезон полювання не шкодив лісу, а навпаки приносив прибуток.
Галина Тимощук, кореспондент:
– А це вже інше господарство. Тут розводять плямистих оленів. Як показала практика з дикими кабанами ці звірі не вживаються. Адже для них потрібні зовсім інші умови та харчі.
Тут вирощують рогатих понад 25-ть років. Кажуть – саме завдяки цьому господарству в лісах і мисливських угіддях з'явилися такі плямисті звірі. Раніше в дикій природі можна було зустріти лише благородного оленя.
Олександр Лободзінський, головний мисливствознавець ДП "Баранівське лісове мисливське господарство":
– Вольєр существує для того щоб тут вони акліматизувалися розмножувалися і з вольєра ми продаєм реалізовуємо – хто схоче той буде мати оленів. наші олені вже єсть новосьолами і київської і харківської і полтавської і житомирської області.
Проте розводити цих звірів, кажуть лісники, не так легко. Одна самка в сезон народжує зазвичай лише одне оленя. А тому на цей вид не полюють.