МАЙБУТНЄ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ – ЗА ПЕРЕРОБКОЮ! 

По аналогии с лозунгом вынесенным в заголовок можно утверждать, что “будущее животноводства за производством   колбас и консервов”… Буквально накануне я имел случай познакомиться с  Александром Демченко и пунктиром затронуть  тему развития деревообработки в лесхозах…  Для того, чтобы активизировать обсуждение приведу выдержку из одной своей работы 2-3 летней давности. Речь идет о формировании  стратегии развития лесного сектора Украины и необходимости предварительного поиска решений по ряду базовых проблем… Одна из них – развитие деревообработки государственными лесными предприятиями:

“6.Как следует относиться к развитию лесопиления государственными лесными предприятиями?

В условиях ЗЭД (запрета экспорта древесины  в круглом виде) развитие деревообработки является разумным решением, направленным на диверсификацию деятельности лесных предприятий и обеспечение их финансовой стабильности. Однако оно вызывает ряд возражений. Развитие деревообработки государственными лесными предприятиями:

• является инвестированием прибыли лесного хозяйства в не целевой вид деятельности;
• противоречит положениям действующей Концепции развития и реформирования лесного хозяйства;
• искажает мотивы лесохозяйственной деятельности, которая становится зависимой от снабжения сырьем деревообрабатывающих мощностей в составе лесхозов;
• нарушает нормы равного доступа к сырью и справедливой конкуренции на рынке древесины.

Все страны ЕС отказались от совмещения ведения лесного хозяйства с собственной деревообработкой. Однако, некоторые лесные акционерные общества со 100% государственным капиталом, в частности ОВf (Австрия) и Coillte (Ирландия) посчитали целесообразным вложить свои средства в акции плитных заводов, являющихся важным покупателем их продукции. Несколько лет назад подобное решение готовило руководство Латвийской лесной акционерной компании LVM, намеревавшееся приобрести крупнейшего производителя фанеры из березы – фирму Latvijas Finieris. Упомянутые примеры, не сопоставимы с украинским вариантом цехового производства продукции первичной обработки древесины лесными предприятиями, который является наследием советской модели ведения лесного хозяйства и в условиях развитого рынка сопряжен с многочисленными конфликтами интересов и коррупционными рисками.

Существует широкий спектр решений проблемы, связанный с отказом от «переносного ценообразования» (при направление древесины в переработку по себестоимости заготовки, потенциальная прибыль лесного хозяйства автоматически переносится на продукцию лесопиления, что искажает оценку рентабельности производства) за счет перевода цехов на полный хозяйственный расчет (создание деревообрабатывающих филиалов) и прозрачного приобретения ими сырья по общим для всех участникам рынка правилам и конкурентным ценам. До тех пор, пока цеха лесхозов не начнут закупать сырье для лесопильного производства на открытом рынке, конкурируя с другими покупателями, лесопиление будет субсидироваться государственным лесным хозяйством,  его экономические показатели будут систематически завышаться, а о честной конкуренции на рынке древесины можно будет забыть…

В любом случае государственная власть должна в явной форме сформулировать свою позицию по поводу развития лесопиления в государственных лесных предприятиях и взять на себя ответственность за принятое решение.”

С момента написания этих строк прошло почти три года, но я так и не понял, кто отвечает за приоритетное развитие деревообработки в лесной отрасли? Есть ли хоть какие-либо документы, дающие представление о том,  как, где, за счет чего это надо делать?  

Если в качестве ответа, нельзя привести какой-либо документ, то лучше не тратьте на него время… И не надо указывать на опыт РБ, где реализована совершенно иная модель управления лесами и лесным хозяйством….

В заключение  замечу, что я совсем не против развития деревообработки в государственных лесных предприятиях.  Но я резко против того, чтобы подобное развитие  осуществляется на гнилом правовом фундаменте или вообще без него, что чревато большими проблемами именно у предприятий и их непосредственного руководства… Лесные чиновники, как это уже было не раз, будут утверждать что ВСЕГДА ЗАКОНОПОСЛУШНЫ и НИКОГДА  НЕ ВМЕШИВАЮТСЯ В ХОЗЯЙСТВЕННУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ подведомственных предприятий, … а также  политический  выбор, работающих на них граждан Украины… Возможно им очередной раз поверят, а возможно и нет…

М.П.  

19 та 20 лютого під головуванням начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександра Демченка були проведені виробничі наради на промислових об’єктах підприємств за участю керівників лісових господарств та спеціалістів обласного управління.

Учасниками наради оглянуто нижньоскладський комплекс ДП «Корюківське лісове господарство», де вони ознайомились із процесом переробки деревини, роботою дільниці з розкряжування та відвантаження лісопродукції. Головний інженер Володимир Фіалковський доповів про виконану в минулому році роботу зі збільшення загального обсягу переробки деревини та досягнуті економічні показники у промисловому виробництві.

Другим об’єктом, з яким ознайомилися учасники наради став нижній склад ДП «Холминське лісове господарство». Директор лісгоспу Борис Чепурний доповів про його роботу і зупинився на основних проблемах, зокрема акцентував, що протягом останніх 5-ти років значно зменшився обсяг відвантаження лісопродукції. Так, якщо до 2014 року за рік вантажилось близько 700 напіввагонів, то в останні роки – лише 200-250, що змусило скоротити чисельність працівників з 18 до 11 чоловік.

Третім об’єктом першого дня став цех переробки ДП «Холминський лісгосп», який знаходиться в смт Холми. Директор Борис Чепурний ознайомив учасників з основними показниками діяльності переробного підрозділу, з його досягненнями та проблемами. Окремо зупинився на питанні низького попиту на супутню продукцію, що має значні обсяги на складах, та кроках щодо підвищення ефективності переробки на підприємстві. Для цього лісгоспом у 2018 році закуплено багатопильний кромкообрізний верстат і запущено з початку року в роботу для переробки супутньої продукції.

На закінчення в приміщенні Холминського лісництва проведено підбиття підсумків першого дня роботи.

Другого дня учасники наради відвідали лісопереробний комплекс ДП «Остерське лісове господарство». Директор Григорій Шульга доповів про роботу лісгоспу за минулий рік та окреслив подальші плани поточного року. Окремо зупинився на оновленні виробництва – у 2018 році закуплено та встановлено сушильну камеру об’ємом 50 м3, збільшено загальний обсяг сушильного господарства до 150 м3, встановлено сучасну лінію з переробки круглого лісу – брусувальний, багатопильний та торцювальний верстати іноземного виробництва. Також закуплено сучасний автонавантажувач. Великі обсяги робіт виконані для ремонту виробничих приміщень. Але поряд з цим необхідно привести у належний стан побутові приміщення, решту виробничих цехів та ремонтну майстерню, впорядкувати територію.

Після ознайомлення з виробництвом проведено підсумкову нараду. На порядку денному розглянули важливі питання, зокрема підготовку до весняної лісокультурної кампанії та якість проведення рубок формування і оздоровлення лісів.

У своїй доповіді заступник начальника, головний лісничий Влодимир Єленич зазначив, що заплановані обсяги відтворення лісів по підприємствах управління становлять 2170 га, в тому числі 1740 га – це висівання і садіння лісу на зрубах, 100 га – лісорозведення на малопродуктивних землях, 330 га – природне поновлення.

Всі лісогосподарські підприємства управління повністю забезпечені необхідною кількістю стандартного садивного матеріалу, мають необхідну кількість знарядь та механізмів для вчасного проведення весняних лісокультурних робіт.

Також зверталась увага директорів на зауваження до проектів лісових культур, що були виявлені під час засідання лісокультурної ради 01 лютого 2019 на базі ДП «Чернігівський лісгосп» за участю головних лісничих, інженерів лісових культур, спеціалістів управління, науковців ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція».

Отриману на цій нараді інформацію щодо відтворення лісів та першочерговості цих робіт директори підприємств доведуть та розглянуть на технічних нарадах в лісгоспах. Це буде запорукою виконання лісовідновлювальних робіт якісно, в оптимальні терміни, з метою вирощування продуктивних, біологічно стійких, цінних деревостанів.

Також було розглянуто питання щодо якості проведення рубок формування та оздоровлення лісів у 2018 році та своєчасність складання актів огляду місць заготівлі. Наголошено на проведенні постійного контролю за якістю відведення лісосік до рубки з урахуванням введення в дію нових державних стандартів.

Другим важливим питанням було виконання запланованих обсягів реалізації продукції у І кварталі 2019 року в умовах переходу на гармонізовані з європейськими стандарти з визначення розмірно-якісних характеристик лісоматеріалів.

У своєму виступі заступник начальника управління Олександр Жук озвучив інформацію про роботу в розрізі підприємств з переходу на нові стандарти, зокрема наголосив, що всі лісгоспи, за винятком ДП «Корюківський лісгосп», для визначення об’єму круглих лісоматеріалів використовують облік за серединним діаметром згідно ДСТУ 4020-2-2001 та протягом січня-місяця провели інвентаризацію залишків лісопродукції згідно чинних ДСТУ.

Також було акцентовано увагу на невиконанні планового обсягу реалізації за січень 2019 року в цілому по управлінню і конкретно по підприємствах, зокрема не виконали заплановані обсяги Городнянський, Остерський, Новгород-Сіверський та Семенівський лісгоспи.

Станом на 18.02.2019 ситуація з реалізацією деревини дещо покращилась, але в ряді підприємств потребує особливої уваги та відповідальності, зокрема в ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» і ДП «Остерський лісгосп», адже подальше невиконання запланованих обсягів може призвести до погіршення фінансового стану підприємств.

Головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Чернігівського ОУЛМГ Ганна Прокопенко звернула увагу керівників на відповідальне ставлення спеціалістів лісгоспів при оформленні товарно-супровідних документів на лісопродукцію, що отримують споживачі, адже в умовах переходу на нові ДСТУ виникає багато помилок. Особливу увагу слід звернути на первинні документи, що подаються самими лісгоспами-експортерами для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів.

Учасники виїзної наради переконалися, що майбутнє лісової галузі – за переробкою!