Ліси України: не в об’єктиві, а під прицілом!

Позиция автора, лично у меня, вызывает уважение, хотя бы потому что это первый открытый голос в защиту руководства Гослесагентства, в конфликте, который уже месяц лихорадит отрасль.  Однако,  это не значит, что я во всем  согласен с уважаемой Ольгой…  Впрочем пусть каждый составит своё мнение о прочитанном.  М.П.

Останнім часом медіа-простір заполонили інформаційні матеріали про стан лісового господарства країни та про очільника галузі Сівця. Зміст матеріалу, форма і способи його подачі не викликають жодного сумніву про те, що це виключно замовна піар-кампанія.

Моє категоричне твердження, щодо замовності негативного і такого, що не відповідає дійсності матеріалу на адресу Сівця, базується виключно на аналітичних та статистичних даних. По-перше, переглянувши більше ніж 50 публікацій, в жодній з них не було зазначено автора, по-друге, статистичні дані, економічні показники та коментарі нібито реальних людей – звичайна мильна кулька!

Я особа заангажована – працюю в структурі, тому позиція мого керівництва була однозначна – я не маю втручатися. Але, як громадянка України, яка стала свідком такої «чорної казки», як особа, яка вже місяць виправдовується перед рідними і знайомими про те, що все це чорний піар і міф, вважаю за доцільне навести об’єктивні причини того, чому лісова галузь та Віктор Сівець постали не перед об’єктивом, а під «прицілом». До речі, не гребують анонімом, навіть такі поважні видання, як «Економічна правда» (http://www.epravda.com.ua/news/2011/08/29/296339/), яка спочатку відмічає позитив управління лісовим господарством та зростання економічних показників діяльності галузі, а потім, ніби «между прочим» вдається до передруку ніким і нічим не підтвердженої інформації. Де логіка?

В жодному випадку наведені мною контраргументи – це не виправдання, а достовірна інформація, джерелом якої є економічні управління Держлісагентства та Держкомстату. Саме тому, керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 09.05.2011 року, кожен бажаючий зможе перевірити достовірність наведених мною даних.

Дежавю 2007 – 2011 Або чому аукціони з продажу необробленої деревини здіймають стільки галасу

В 2007 році в лісовому господарстві вже спостерігалася подібна епопея з анонімними листами на адресу Президента України про зловживання в галузі, яка за відсутності доказів і аргументів, так і залишалася на рівні пліток. Така ж сама любов до аноніму проявилася і зараз. Слід відмітити, що цього разу автори застосували більш дієвий креатив, а саме, що нібито зловживання стосуються особисто Президента.

Що ж є підґрунтям такої «нелюбові» до Сівця? Адже, впевнено констатую, що ні його попередників, ні керівників галузі між 2007 та 2011 роками, пересічна громадськість не знала не тільки в обличчя, а й на ПІБ.

Причина очевидна – Сівець ініціатор запровадження реалізації необробленої деревини на спеціальних аукціонах і відміни прямих угод. Корупція з’являється, якщо існують прямі угоди між державними лісгоспами та структурами, які купують у них ліс. Тоді виникає спокуса за документами купити деревину третього сорту, сплатити за неї гроші, а реально поставити перший сорт. Або ж занизити кубатуру заготівлі деревини на 1 га лісу. Відмінені схеми зловживання українським лісом, призводять до того, що критикувати вже починають безпосередньо механізми проведення цих аукціонів. Часом лунають звинувачення про те, що на аукціони виставляються замалу кількість необхідної для виробництва деревини, що сортиментна структура не відповідає потребам вітчизняних деревообробників і, що найбільш необ’єктивне – це завищена вартість лісоматеріалів.

Звичайно, що особи які багато років наживалися та формували свої надприбутки не за рахунок розвитку власного виробництва, а за рахунок дешевої, нерідко, отриманої злочинним шляхом деревини, миттєво повстали проти нововведень в галузі лісового господарства. Слід також відмітити, що незадоволення не виявляють наші вітчизняні підприємці, вони усвідомлюють, що мають пристосовуватися до ринкових умов. Нерідко, повстають великі деревообробні підприємства, переважна більшість яких сьогодні знаходиться в іноземній власності.

Щодо результатів проведення спеціальних аукціонів з продажу необробленої деревини, то їх статистика свідчить що на продаж виставляється достатня кількість лісоматеріалів, адже жодного разу не було реалізовано 100% запропонованого товару. Так, на загальні аукціони ІІІ кварталу було виставлено 631,9 тис. куб. м, викуплено 539,2 тис. куб. м, що становить 85,3 % від загальної кількості деревини заготівлі. А на спеціальних аукціонах деревообробникам було запропоновано 767,1 тис. куб. м, з яких фактично було реалізовано 695,9 тис. куб. м, що становить 90,7 % від загальної кількості деревини заготівлі, виставленої на продаж. Нагадаю, що подібні показники і результати проведення аукціонів І і ІІ кварталів. Коли деревообробниками фактично було викуплено 81% і 93% необробленої деревини відповідно. А саме, у першому кварталі лісгоспи виставили на продаж 760 тис. куб. м необробленої деревини, з якої фактично викупили 559 тис. куб. м, що складає 81%, а в другому кварталі з 535 тис. куб. м запропонованої деревини було реалізовано 500 тис. куб. м, тобто 93%.

Отже, зазначені дані констатують, що деревообробники повністю забезпечені сировиною, якщо не викуповують 100% представлених на продаж лісоматеріалів.

Крім того, нарікання на адресу Держлісагентства щодо підвищення ціни на деревину на 20 – 30 % також не відповідають дійсності. В середньому на аукціонах ІІІ кварталу ціну було піднято на 10-15 % до 235 грн. за м куб. Але навіть це мінімальне підвищення не зрівняє рівень наших цін з європейськими показниками. Для порівняння, середня ціна на необроблену деревину в Словаччині складає 55 євро, у Польщі – 46 євро, в Угорщині 48 євро, в Австрії 52 євро.

«Пилите, Шура, пилите. Они золотые..». Після запровадження продажу лісоматеріалів виключно через аукціони, відоме твердження Ільфа та Петрова для деяких перестало бути гаслом збагачення та отримання прибутку. Аукціони дозволили сформувати реальні ціни на деревину, збалансовані щодо попиту та пропозиції, збільшили доходи лісових господарств та їх рентабельність, дали змогу впорядкувати залежність об’ємів вирубки лісу від його продажу, створили умови для запобігання зловживанням та викорінили корупцію на місцях при реалізації лісопродукції.

На китайскую мебель даже пыль не садится

А нам і не потрібне китайське. Українська деревообробна галузь останнім часом проявляє системне зростання показників діяльності, про що свідчать дані Держкомстату, які доводять, що за 5 місяців поточного року ці галузі продемонстрували зростання на 14,6%. Так, виробництво вікон, дверей і рам зросло на 33,3%, виробництво фанери – на 10,2%, виробництво ДСП – на 27,2%, а меблева галузь показала зростання основних економічних показників на 32%. Скажіть, яким чином без достатньої кількості сировини, без належної сортиментної структури та за завищеними нібито цінами вони змогли цього досягти?

Як висновок, будь-яка критика на адресу Держлісагентства в тому, що воно не забезпечує державного виробника не має під собою жодного підґрунтя!!! Про це свідчать інші дані Держкомстату. А саме, у першому півріччі обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства в лісогосподарських підприємствах України у фактичних цінах (без ПДВ) склав 2 млрд. 620 млн. грн.

Як повідомляє Держкомстат, ринок показав зростання в 45,8% в порівнянні з 1,8 млрд. грн. за перше півріччя 2010 року.

Обсяг продукції лісозаготівель склав 2,32 млрд. грн., що на 48,6% перевищує показник першого півріччя минулого року.

За той же період обсяг заготівлі ліквідної деревини склав 7,9 млн. куб м (на 16% більше, ніж у січні-червні 2010 року), в тому числі від рубок головного користування – 4,1 млн. куб. м (12,3%).

Експортне мито – дієвий механізм підриву економіки лісового господарства України.

Продовжуючи підраховувати власні збитки, які раніше формувалися на зловживаннях з українським лісом, окремі представники органів центральної виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, громадських організацій, починають піднімати питання запровадження експортного мита на деревину. Вони усвідомлюють, що невілювання авторитету керівника галузі та використання в якості аргументів відверто надуманої інформації про нестачу сировини для їх виробництва, дестабілізація ринку лісопродукції та обвал цін на лісоматеріали – це дієвий механізм маніпуляції державною політикою.

У разі запровадження обмежень на вивіз необробленої деревини слід мати на увазі, що в процесі лісозаготівель неможливо заготовити лише один конкретний сортимент, який має реальний попит на внутрішньому ринку. Тому, держлісгоспи змушені будуть на 1,2 млн.куб.м скоротити обсяги заготівлі деревини сосни та ялини, що залишить без сировини плитні та целюлозно-паперові підприємства. На 1,5 млн.куб.м буде обмежено заготівлю деревини твердолистяних порід, що негативно вплине на сировинне забезпечення суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

Підрив економіки представників малого і середнього бізнесу буде посилений і соціальним невдоволенням працівників лісової галузі. В результаті зменшення рубок залишиться без роботи близько 3 тис. працівників, котрі задіяні на заготівлі, навантаженні та вивезенні деревини, а також біля 3,5 тис. робітників, задіяних на переробці пиловнику твердолистяних порід. Ці робочі місця будуть вивільнені в депресивних районах Полісся та Карпат, де і так на сьогодні найнижча зайнятість населення та заробітна плата.

Окрім того, заборона вивезення деревини негативно позначиться і на інших галузях господарства, а саме на транспортній (автомобільний, залізничний, морський транспорт) та на портах. При забороні експорту не буде перевезено та перероблено морськими портами близько 2,0 млн. т вантажів, що також суттєво підірве економіку цих підприємств.

Деревина, що не знаходить споживача на українському ринку, постачається на експорт. В минулі роки підприємства галузі експортували біля 27% деревини в круглому виді від загального обсягу її заготівлі. В структурі експорту понад 50% складає дров’яна деревина для технологічних потреб твердолистяних порід, технологій переробки якої в країні немає. Інша частина експорту – це переважно пиловник хвойних порід, переробити який деревообробна галузь не в змозі через відсутність належного технічного потенціалу. Саме тому, будь-які зловживання щодо об’ємів та структури експорту – є ні чим іншим, як штучним та надуманим механізмом маніпулювання.

Дописуючи цей матеріал, я усвідомлюю, який він викличе резонанс, уявляю як хлопчики і дівчатка із дата-центрів «сильных мира сего», за чиїм замовлення і лунає неконструктивна критика, миттєво почнуть залишати негативні відгуки та коментарі. Прохання єдине – не забувайте про ввічливість і, навіть, якщо ви анонім дотримуйтесь твердження, що особиста культура – це не парадний костюм, який треба вдягати час-від-часу, а коли тебе ніхто не бачить, то можна перетворюватися на…. Людина завжди має залишатися людиною.