МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР ЩОДО МОНІТОРИНГУ ІНВАЗІЙНОГО ШКІДНИКА ЯСЕНА – ЯСЕНЕВОЇ СМАРАГДОВОЇ ВУЗЬКОТІЛОЇ ЗЛАТКИ

Спасибо автору! Молодец Екатерина… Интересно, предметно, полезно… И это уже постоянно…Большинство наших “ездоков по закордонам” на подобное не способны…М.П.

23–25 січня 2019 року в м. Таллінн (Естонія) пройшов міжнародний семінар на базі Державної Сільськогосподарської ради Республіки Естонія згідно з рішенням Лісового Департаменту Європейської Комісії з безпеки харчових продуктів (EFSA), який  готує основні положення щодо моніторингу, оцінювання ризиків для держав-членів ЄС і визначення потенційних шляхів поширення у Європі інвазійного шкідника з метою запровадження принципів контролю його розповсюдження.

У семінарі взяли участь 47 науковців із 12 країн Європи (Швеції, Фінляндії, Австрії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, України, Білорусі, Росії), фахівці зі Сполучених Штатів Америки, Канади, а також представники Європейської комісії (European Commission), Європейської організації карантину та захисту рослин (European Plant Protection Organization) та Європейської організації з безпеки харчових продуктів (EFSA – European Food Safety Authority). Від кожної з країн було представлено науковців або членів організації, що займається моніторингом лісових шкідників і хвороб, а також представників карантинної служби, які уповноважені проводити постійний моніторинг карантинних видів.

Ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis) була завезена з Китаю або Далекого Сходу до Сполучених штатів Америки у 2002, і практично за 20 років зайняла майже всю територію США і половину Канади, пошкоджуючи більшість видів ясена та деякі інші дерева. У США та Канаді заходи з обмеження її поширення ведуться постійно і включають моніторинг у всіх штатах за допомогою феромонних пасток, візуальних обстежень, огляд модельних гілок, вилучення заселених дерев і широку роботу з населенням, оскільки американські вчені встановили, що найшвидший спосіб поширення златки – це переміщення її у дровах, тому плакати зі златкою і словами «Don`t move firewood!!!» (не перевозь дрова!) можна побачити практично всюди.

Що таке златка і чому не можна перевозити дрова

Крім того, серйозні дослідження проведяться щодо визначення й інтродукції можливих агентів біологічного контролю, унаслідок чого впроваджено кілька величезних національних програм щодо випуску комах-паразитоїдів златки. Ця тривала робота нині приносить успіх, і вчені відзначають високу ефективність біометоду. У європейській частині Росії (Москва) златку було виявлено у 2002–2004 роках, а зараз цій шкідник просувається на захід. Вчені прогнозують, що до 2022 року цей вид буде знайдений в Україні, Білорусії та Литві. Ослаблення ясенів у результаті поширення інвазійної хвороби – халарового некрозу, бактеріозу і комплексу стовбурових шкідників (види з р. Hylesinus) безумовно сприятимуть швидшому заселенню златкою ослаблених дерев не тільки в Україні, але й в усій Європі, де реєструють масове всихання ясеневих насаджень.

Поширення інформації про інвазійного шкідника

На підставі відомостей про велику шкоду для ясеневих насаджень, яку златка заподіює в Північній Америці, її було внесено до Списку А1 Переліку карантинних організмів Європейської та Середземноморської Організації із захисту Рослин (ЄОЗР) як небезпечний, але ще відсутній тут вид.

Але поки в Європі залишаються ще ясеневі насадження, які не заселені златкою, і поки вона не поширилася за межі Росії, Комісія Євросоюзу, що розробляє та впроваджує фітосанітарні заходи в ЄС, розробляє окремі директиви щодо обмеження поширення цього шкідника. У рамках цієї діяльності Європейська Комісія разом із EFSA організувала семінар для країн ЄС, а також інших країн, яким загрожує інвазія ясеневої златки.

Семінар відкрила Марія Міражийська з Європейської комісії (Брюссель), яка розповіла, що департамент ЄК схвильований ситуацією з ясеневої златкою, у результаті чого було створено окрему групу разом з EFSA для розробки стратегії оцінювання ризиків і моделювання ситуації проникнення ясеневої смарагдової златки на територію ЄС із метою здійснення заходів щодо обмеження поширення цього шкідника.

Згідно з рішенням EFSA, кожна країн-учасниць надала презентацію щодо стану ясенових насаджень і загрози інвазії ясеневої смарагдової вузькотілої златки (EAB). Від України виступила К.В. Давиденко (лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) із презентацією «Загроза поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки в лісах України». 

К.В. Давиденко (УкрНДІЛГА)	Пітер Сілк

Декілька презентацій були присвячені методам контролю ясеневої смарагдової вузькотілої златки у регіонах, де вона вже поширена – у Канаді, США та Росії. Так, Пітер Сілк (Канада) розповів, що заселення ясеневих насаджень златкою на території США і Канади нині таке інтенсивне, а перші наслідки її діяльності такі загрозливі, що змушують північноамериканських спеціалістів говорити навіть про «початок повної загибелі американських ясеневих лісів». Американські та канадські ентомологи вважають, що занесення златки на територію США сталося з дерев’яною тарою, яку зазвичай використовують для пакування імпортного обладнання (імовірно, китайського або тайванського походження). Для Європи, як зазначив Пітер Сілк, імовірний ще один шлях інвазії – із садивним (наприклад, декоративним) матеріалом із Китаю, Тайваню, США, Канади або Росії. Вчений надав цікаву інформацію про результати випробування різних видів пасток і хімічних речовин для раннього виявлення нових територій, де поширилася EAB. Він розповів також про застосування комбінованого методу обстеження ділянок за допомогою пасток і модельних гілок.

Типи феромонних пасток

Презентація колеги з Росії (Ю. М. Баранчиков) містила інформацію щодо походження EAB, її екології й біології, а також карту поширення осередків у Росії. Крім того, він розповів про паразитоїдів EAB, які розповсюджені у Європі і яких можна використовувати для біологічного контролю златки.

Імре Золтан розповів про різні типи пасток і феромонів, які розробляє і тестує Інститут Захисту рослин, і які вже сьогодні можна використовувати для моніторингу EAB. Наукова група тестувала тип і колір пасток, висоту їхнього розміщення та інших параметрів, що впливають на якість вилову комах. Так, кожний тест-варіант містив «нульовий об’єкт» (пастку, де відсутня діюча речовина і куди багато видів комах попадають випадково), що дало змогу підвищити рівень достовірності тестів і визначити дійсно найефективніші параметри моніторингу за допомогою пасток.

Пастки для моніторингу златки

Представник EFSA Сібрен Вос розповів про основні методики та принципи нагляду і контролю за ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою та засоби моделювання ризиків її проникнення на територію ЄС.

Директива ЄК про златку	А.Орлинський доповідає про заходи під час виявлення златки на території ЄС

У семінарі брали участь не тільки вчені, але й представники фітосанітарних і карантинних служб європейських країн, представник Європейської та Середземноморської Організації із захисту рослин Андрій Орлинський (Франція). Фітосанітарну службу України представляла Ольга Башинська – начальник відділу фітосанітарної експертизи та аналізу ризиків Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби. Вона розповіла про результати моніторингу ясеневої златки за допомогою феромонних пасток на більшості території України. На сьогодні, за даними фітосанітраної служби, ясеневу смарагдову вузькотілу златку на території України не виявлено. У 2019 році моніторинг за допомогою феромонних пасток буде продовжений у більшості областей України.

Після презентації та обговорень співробітники EFSA представили нову програму для моделювання загрози можливих інвазій і оцінювання ризиків проникнення ясенової смарагдової вузькотілої златки. 

Програма для моделювання інвазій златки	Литовсько-українсько-угорська група готова до моделювання інвазій

Запропонована програма дає можливість змоделювати різні варіанти інвазії шкідників, патогенів або інших видів на територію країни та розробити оптимальну систему моніторингу й ідентифікації поширення виду. Програма створена переважно для національних фітосанітарних служб і враховує розташування ділянок високого ризику, їхню кількість, шкалу ризиків від 1 до 20 та інші параметри, за допомогою яких розробляють моделі інвазії. Учасники семінару у групах розробляли модель для різних країн і наступного дня презентували результати. Так, для моделювання інвазії необхідно оцінити ризики в ясеневих насадженнях на всій території країни, визначити пункти ризику (морські порти, фітосанітарні пункти, деревообробні та інші комбінати, що імпортують деревину і товари у дерев’яній тарі) тощо. Програма моделює інвазію (можна використовувати під час дослідження будь-якого шкідника, збудника хвороби або рослини, а не тільки для златки) і визначає найбільш ризиковані регіони, де необхідно проводити найбільш детальний моніторинг.