07/08/2011
0Все хорошо на Черниговщине, вот только размещая новости на сайте ОУЛМГ не хотят лесники дату ставить. Приходится гпадать, когда эту новость опубликовали: может 3.08, а может 5 августа. М.П.
Ліси займають приблизно третю частину території Чернігівщини. От тільки що дрімучі хащі, якими вони славилися з давніх-давен, залишилися в літописах і казках: нині усі насадження – від сторічних до одноденних – під пильним наглядом лісівників. До речі, немає нині "дрімучості" і в користуванні лісовими дарами – завдяки розвитку науки і освоєнню нових технологій.
Копійка до копійки…
У Корюківському лісгоспі склад деревної продукції за старою звичкою називають Нижнім. Назва вкоренилася ще з тих далеких часів, коли зрубані стовбури сплавляли річкою. Угорі по Снову був ще один – Верхній склад.
Уже давно сновські води не носять сировину для місцевого цеху переробки деревини. Але й громіздкі вантажівки ніхто не ганяє углибину лісу: набагато зручніше виявилося докупити до колісного трактора транспортний візок з маніпулятором і процес значно спростився та здешевився: відпала потреба у підйомному крані. Тракторист, оперуючи важелями, за півгодини навантажує причеп і вивозить його на трасу, де чекає машина. Це заощаджує час, бензин і кошти.
-Економіка складається з копійок! – зауважив начальник цеху переробки деревини Анатолій Макаренко, з яким ми розмовляли перед тим, як поїхати на лісосіку. – Прибутки мають не там, де вирубують багато лісу, а там де враховують усі дрібниці. Ми от, приміром, любимо співпрацювати з давніми партнерами, тому що знаємо усі їх вимоги і вподобання: як обробити дерево, як скласти готову продукцію (вона у нас практично вся йде на експорт). Економиться час – економляться кошти.
Дійсно, у цеху, де увесь виробничий процес проходить на сучасних верстатах та лініях переробки деревини, здавалося, ніхто не робить жодного зайвого руху. "Не дивно, що колектив Корюківського лісгоспу має найвищу продуктивність праці, – подумалося. – Та й за обсягом реалізованої продукції він один з кращих: у першому півріччі нинішнього року тут продано деревини більше ніж на 9 мільйонів гривень".
…і посадити мільйон дерев
-Ми продаємо столітній ліс, посаджений нашими дідами, а той, який садимо ми – зрубають онуки, – з такими словами лісничий Корюківського лісового господарства Олександр Вербицький запросив на ділянку із однорічними сіянцями ялини, дуба і сосни.
Такі крихітні майбутні дерева раніше доводилося бачити лише в теплицях. А висіяти їх у відкритий грунт не в кожному господарстві наважаться. Виявляється, цей спосіб вирощування майбутніх саджанців – цілком реальний, якщо суворо дотримуватися усіх технологій.
-Подивіться, навколо цієї ділянки ростуть сосни із домішками листяних порід. Отже, середовище для них тут добре, – пояснив Олександр Анатолійович. – Тим більше, що ми дуже ретельно готували грунт під посадку – вирівнювали, утрамбовували, робили спеціальні борозенки. Другою головною справою було вчасно посіяти зернята – рано навесні, аби сходи встигли укоренитися до спекотного літа. І насіння добирали не аби-яке: жолуді, приміром, з пізніх порід дубів, щоб у нашій місцевості їм було комфортно.
Весною з цих ділянок викопали і висадили біля двох мільйонів молодих дерев. Ще 800 тисяч продали сусіднім господарствам.
Вирощені у природних умовах сіянці після пересадки їх на постійне місце проживання просто "вистрелюють" вгору.
-Якість посадкового матеріалу і механізований догляд! – показав лісничий ділянку молодого лісу з на диво красивими сосонками. – Раніше ми пололи міжряддя вручну, сапами. Дуже затратним був процес.
Молодий працівник лісництва Леонід Бабко блискавично стинав кущорізом самосіви акації. За 20 хвилин роботу було виконано. Економіка по-корюківськи – справді ефективна.
Холминські новинки
Навесні, побувавши у Добрянському лісництві Городнянського лісгоспу і побачивши на узліссі супер-сучасні прилади – від лазерного висотоміра дерев до комп'ютера зі GPS-приймачем, думала, що після цього лісничі мало чим можуть здивувати. І помилилися. Тому що в селищі Холми показали супер-сучасну технічну новинку – відеокамеру, встановлену на вершечку оглядової вежі. А внизу, у затишному приміщенні на моніторі – картинка, котра охоплює 40-кілометрову відстань. Про таку новацію вже доводилося чути, але побачити на власні очі – зовсім інша справа. Чітке зображення навколишніх лісів під помереженим хмарами небом негайно продемонструє найменші ознаки близької чи далекої пожежі, навіть координати вкаже. Адже техніка не втомлюється і не відволікається.
-Покажіть ще! А село можна побачити? – допитувалася, сподіваючись ще раз побачити грандіозне технічне диво, котре годину тому трапилося на лісовій дорозі.
Втім, відеокамера мала слідкувати за чистотою обрію, а заворожуюче видовище, за яким пощастило спостерігати в селі Кудрівка, і так не забудеться. То був причеп з маніпулятором на базі автомобіля КРАЗ, який призначений для завантаження такого собі дебелого 6-метрового соснового кругляка. Для могутньої деревини – могутня техніка! А інша з таким вантажем і не справилася б.
-Близько мільйона гривень віддали за цю "іграшку", – похвалився головний лісничий Холминського лісгоспу Олександр Проява. – Вона за раз навантажує 40-42 кубометри окорованої деревини. Вивозить з лісосіки до умовленого місця і перевантажує на фуру. Далі шлях поліського кругляка пролягає до Бєлгорода-Дністровського, де в порту переходить під опіку нового власника.
Особливо вразила робота водія КРАЗа Юрія Мисника. На сидінні, котре підвищується над причепами, він керує процесом вивантаження – завантаження. І виконує свою роботу філігранно. Недаремно ж торік демонстрував своє уміння на Всеукраїнському конкурсі у Харкові, де зайняв друге місце.
На зміну ялинам – модрини
Насамкінець у Холминському лісгоспі показали новинку, котра незабаром має стати звичним явищем у поліських лісах. Це – сіянці модрини. І прокоментували:
-Ці насадження прийдуть на заміну ялиновим лісам, котрі при нинішній зміні клімату масово всихають. При чому не молодняк, а цілі ділянки зрілих дерев.
-А чому саме модрини? – цікавлюся.
-Тому що вони такі умови витримують краще, – відповідає Олександр Проява. – А деревина їх не менш цінна. Вона має таку щільність, що тоне у воді. Увесь Санкт-Петербург на модрині побудований.
Дійсно, судячи із життєрадісної зелені молодих насаджень, вони на Поліссі почуваються просто пречудово.
А в лісгоспі – експериментувати – так експериментувати! – пішли далі. Біля свого адміністративного будинку, неподалік від дуже пізнавальної екологічної стежки насадили міні-дендропарк із 27 декоративних порід, які ще десяток років тому навряд чи прижилися б. А нині тут прекрасно почуваються такі екзоти як платан, пальпа китайська, гібіскус білий, гінкго, павловнія, червонобрунька східна, золотий дощ, тюльпанове, оцтове, кавове деревця…
…Про дерева говорять, що вони корінням знаходяться у вчорашньому, а кроною – у завтрашньому дні. А лісівникам, образно кажучи, лишається лише стовбур. І відповідальність за те, щоб ліси дійшли й до нащадків.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ХОМЕНКО,
голова Чернігівської обласної державної адміністрації:
-Ми хочемо кардинально переглянути використання лісодеревини як товару. На жаль, основна її частина досі йшла з області у вигляді кругляку, часто навіть не окорованого. І тому ми ставимо завдання так, щоб більша частина лісу була перероблена і якомога краще, щоб це вже виходив готовий продукт – чи меблі, чи якийсь будівельний матеріал – уже закінчений – той самий паркет. Щоб від використання лісу вся додана вартість залишалася на території області.
Валерій ЛОЗИЦЬКИЙ,
начальник Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства:
– Наші лісівники працюють на забезпечення вчасного відтворення лісів, збереження та підвищення їх корисних властивостей, зміцнення екологічного стану області. За перше півріччя нинішнього року посаджено молоді дерева на площі майже 2тис.га, що в 1,2 раза перевищує площу торішніх суцільних зрубів. Обсяг реалізованої продукції порівняно з відповідним періодом минулого року зріс майже на 49 відсотків, а її рентабельність – до 4,1 відсотка. За результатами фінансової діяльності лісовими підприємствами отримано прибуток, котрий перевищує минулорічний показник майже на 84 відсотки. Значно зросла заробітна плата робітників та виплати до Пенсійного фонду.
