Чорне золото Полісся

Чорні руки, покусана комарами та ґедзями шкіра. Зате на обличчі – посмішка. Хлопча крокує із кошичком чорниць, радіючи, що це буде перший у його житті заробіток. І нічого, що дається він ой як не легко. Для багатьох поліських сімей, саме збирання ягід та грибів чи єдиний спосіб поповнити сімейний бюджет.

Цього року ягода була не з дешевих. Але кому хоча б раз доводилося збирати чорне золото Полісся, – не торгується. То дійсно каторжна робота. До того ж, як колись, викошувати ягідники гребінками не можна, за таке сьогодні штрафують.

– Як таких обмежень не було у минулі роки і не передбачається чогось подібного тепер, – розповідає головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета. –Лісокористувачеві, який фактично є заготівельником продукції побічного лісокористування, видається лісовий квиток. Підставою для його видачі, є рішення комісії, яка діє у кожному районі при райдержадміністрації. Лісові квитки видаються в об’ємах згідно установлених лімітів. Київськими спеціалістами інституту ботаніки ще у 2006 році було визначено наявний ресурс дикорослих ягід та грибів та можливі об’єми їх заготівлі. Відповідно до цих об’ємів обласна рада й встановлює ліміти. По Волині ліміти на заготівлю ягід складають 5 400 тон, грибів – 740 тон.

Селянам, які збирають ягоди для своїх потреб лісовий квиток не виписується. Вони можуть безперешкодно перебувати в лісі, заготовляючи для оздоровлення та харчування сім’ї ягоди, гриби, лікарську сировину.

…Ідучи стежкою, що заблукала у лісах, і виходить на «ковельську» трасу, що на Волині, зустрічаємо трьох жіночок.

– Скільки ягід назбирали? – перепитує найсміливіша – Мирослава Чернова з Ковеля. – Та трохи назбирали. Сильно комарі тнуть, а так можна було б побути в лісі довше. А взагалі кожен раз збираємо по іншому. Це залежить від місця, від року, розташування лісу. В одному місці може бути вже готова ягода, в іншому – ще зелена, дрібна. Так як тут, – багато дрібної. Беремо руками, на колінах, комарі догризають, але ми довольні. В кращому випадку за 15-20 хвилин й відро назбируєш. Якщо на гарну галявину натрапиш і ягоди хороші. На базар не носимо, тільки для себе беремо. Любимо їсти з сметаною, цукором. Морозимо, то вона як свіженька, але треба з цукром перетерти. А бабки на базарі продають по 20 гривень за літрову банку ягід. Буває, що просять і більше.

– Цього року попит на чорницю набагато більший ніж минулого, – розповідає начальник відділу побічного користування Волинського УЛМГ Галина Пестюк. – Лісових квитків виписано на заготівлю 1100 тонн ягід. Минулого року було на 718 тонн. Брали лісові квитки й на збирання грибів (лисичок), – 17 тон.

– У травні Волинською обласною радою прийнято рішення, яким затверджено “Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів”, – зауважує начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. – Окрім того, 31 травня 2011 року головою облдержадміністрації прийнято розпорядження №236 «Про організацію заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань». Зазначені нормативні документи відповідають введеним у дію в цьому році Податковому та Бюджетному кодексам України. Відтак, забезпечено контроль за заготівлею дикорослих ягід та грибів. А саме на працівників лісової охорони покладено завдання щодо контролю за об’ємами і дотриманням правил заготівлі. Також суттєво збільшились об’єми заготівлі дикорослих плодів та ягід. Вперше рішенням обласної ради передбачено спрямовувати 15 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та корисних властивостей лісів постійним лісокористувачам на виконання заходів, передбачених програмою «Ліси Волині». А це: охорона, захист, благоустрій лісів, лісорозведення та догляд за новими лісами.

На даний час, за словами заступника голови Волинської облдержадміністрації Віталія Карпюка, від збору ягід та грибів бюджет вже поповнився на 5 млн 348 тис. грн, це у 2,6 разів більше, ніж у попередньому році. Злагоджено спрацювали екологічна та карантинна інспекції, РДА, податківці. Так, 2 млн 280 тис. грн уже отримали районні бюджети, 1 млн 140 тис. – обласний бюджет, ще кошти дістануться сільським бюджетам. Віталій Карпюк зауважив, що цього року від збору ягід та грибів волинська влада планує отримати не менше 7 млн грн. Для порівняння – у минулому році зібрали трохи більше 3-ох млн грн, а у 2009 році – 800 тис. грн.

Сільські голови зізнаються, що завдяки ягодам та грибам є можливість «залатати» деякі дірки. Наприклад, провести світло, зробити (нехай і не капітальні,але…) ремонти клубів, ФАПів і таке подібне.

– Треба зауважити, що за І півріччя 2011 року підприємствами управління випущено продукції з недеревних ресурсів лісу на загальну суму 3,9 млн грн, – каже Богдан Колісник. – Із початку року реалізовано продукції на суму 1,5 млн грн.

– Цього року почали працювати у березні з переробки березового соку. Освоїли 310 тон сірцю, – розповідає начальник Маневицького консервного цеху ВОУЛМГ Галина Зінич. – Зробили сік березовий з цукром, «Поділля» з настоєм сухофруктів, «Бадьорість» з настоєм шипшини, з лимоном та березово-яблучний. Далі почали переробляти щавель, кабачки, огірки. Маємо замовлення на закриті дитячі заклади по Волині. Минулого року виграли тендери. Обслуговуємо 11 закладів. Це школи-інтернати, школи-ліцеї і харчувальні заклади Маневицького району.

Галина Федорівна ось уже більше десяти років – незмінний керівник консервного цеху. Прекрасно знає свою роботу. Це людина надзвичайно віддана своїй справі. Навіть за досить скрутних часів, Галина Зінич була впевнена, що виробництво працюватиме і докладала для цього максимум зусиль, плідно працюючи з керівництвом лісгоспу, під проводом обласного начальства.

– Цього року ягоди є, але вони дуже дорогі, – розповідає жінка. – Але маємо замовлення на протерту чорницю і чорничне варення, то мусимо робити. Ягоди закупляємо по 24- 30 грн за кілограм. На підході томати, ожина, журавлина, гриби. Щавель вирощуємо самі. Маємо відповідні посіви, які доглядаємо, у певну пору щавель зрізуємо і консервуємо. Ягоди заготовляємо у лісі, закупляємо; кабачки замовляємо у СВК «Зоря», а огірки веземо із Рівненській області, – уклали договори.

Маневицький консервний цех працює із 1970-го року. Починали з березового соку. Далі підключали все можливе. Працювали з усім, чим багатий ліс. Загалом же шість консервних цехів лісового господарства області виготовляють понад 80 найменувань продукції.

– Волинські консервні цехи працюють за технологіями і рецептами, які унеможливлюють будь-які домішки, – стверджує Галина Пестюк. – У нас тільки натуральна продукція. Рецепти перевірені часом. Та й перевірки можуть це підтвердити. Щомісяця по два-три рази санстанція бере проби води, перевіряє якість ягід, овочів. Не можна щоб ягода, яка має такі цілющі властивості і яку, власне, купують через ці властивості, зашкодила здоров’ю людини.

…Ягоди чорниці вживають свіжими, перетертими з цукром, у суміші з молоком та вершками. У фруктово-ягідному виноробстві з чорниці готують вино, яке має високі смакові й дієтичні властивості, а також наливки та настоянки. Сік чорниці використовують для підфарбовування плодових вин і як харчовий барвник.

У науковій медицині використовують ягоди та листя чорниці. Висушені ягоди застосовують як в’яжучий засіб при гострих і хронічних проносах. У народній медицині сухі плоди чорниці вживають як в’яжучий засіб у вигляді чаїв, компотів, киселів при лікуванні різних хвороб кишково-шлункового тракту. Сироп з ягід вживають при запаленні печінки, недокрів’ї, зниженій кислотності шлункового соку. Рослину використовують при маткових кровотечах, водянці, жовчнокам’яній хворобі, недокрів’ї, цукровому діабеті. Сполуки, що містяться в плодах, використовують для виготовлення препаратів, що застосовуються для профілактики променевої хвороби.

Листки, що багаті на глікозид поліміртилін, використовують як засіб при лікуванні початкових форм цукрового діабету. У жодному іншому фрукті та овочі не знайдеться стільки марганцю.

Ще у часи Радянського Союзу чорницю завжди включали у раціон льотчиків. І це не дивно – дякуючи вмісту вітаміну «А» та деяких схожих за своєю дією речовин чорниця незамінна при лікуванні проблем зору. З неї роблять ліки та краплі для очей.

Спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я склали список з 10 продуктів, без яких просто неможливо підтримувати здоровий спосіб життя. Серед яблук, моркви, капусти, зеленого чаю, помідорів, гострого перцю чілі, броколі, цибулі та салату знайшлося місце і чорниці.

На фото автора: Збирати ягоди не легко;
У консервнону цеху.