Юрій Сегеда: «Найважливіше для керівника – працювати з кадрами»

С удовольствием размещаю интервью Юрия Юрьевича для сайта "Ліси Черкащини": общение с ним всегда интересно и приятно. Счастливое сочетание практичного реализма, оптимизма и доброжелательности позволяют ему решать самые трудные проблемы… Причем со стороны кажется что все получается само-собой… и люди в лесхозе улыбчивые… М.П.

За підсумками трудового суперництва у 2010 році Смілянський лісгосп посів перше місце серед лісгоспів Черкащини, а директора підприємства, Юрія Сегеду, було визнано кращим. За сім років своєї діяльності на посаді Юрій Юрійович зумів вивести лісгосп з аутсайдерів у лідери. Тут експериментують із вирощуванням саджанців, запроваджують інноваційні методи обробки лісових культур і залюбки діляться своїм досвідом. Втім, не лише буднями живе лісгосп. Лісівники регулярно проводять спортивні змагання, допомагають відроджувати партизанську славу і дбають про підростаюче покоління – опікуються інтернатом для дітей. Як вдається успішно поєднувати лісогосподарську та соціальну діяльність – про це розмова з директором Юрієм Сегедою.

– Вас як директора і очолюване Вами підприємство визнали кращими. Що це для Вас означає?

– Чесно кажучи, якогось відчуття, що ти найкращий, мабуть, немає, бо кожен день робота, за нею ніколи про це думати. Але звісно, приємно, коли нас називають кращими. Такого результату ми досягли завдяки тому, що в нас злагоджений колектив, який вміє працювати і знає свої цілі. Моє завдання як керівника – згуртувати цей колектив, щоб він міг виконати поставлені завдання. Зробили це – і з’ясовується, що ми перші. Приємно, але якось особливо ніколи пишатися, бо настає наступний день, і наше почесне перше місце треба підтверджувати, працювати, щоб ще краще було. А це нелегко.

– Юрію Юрійовичу, завдяки чому, на Вашу думку, підприємство стало лідером? У чому секрет Вашого успіху?

– Та ніяких особливих секретів і таємниць. Ми підвищили реалізацію деревини, сформували середню зважену ціну в наших умовах, отримали прибуток, змогли підвищити заробітну плату – от і маємо результат. Минулого року реалізували сировини на 20 млн. грн., і це при тому, що підприємство в нас не має особливого ресурсу. Втім, ми змогли стати на третю позицію за загальними обсягами реалізації. Це важливо, бо свого часу Смілянський лісгосп був серед аутсайдерів. Та останні роки наше підприємство нижче третього місця не опускається.

А це дає змогу підвищувати оплату праці. За п’ять місяців у нас середня зарплата становить 2 870 грн. Це майже на тисячу більше, ніж у минулому році. І все вказує на те, що тенденція ця триватиме. Важливо, що люди мають можливість заробити. І працівник відчуває, що це оплата за те, що він більше, краще зробив, а не просто хтось дав йому зарплату. Наше підприємство не фінансується з держави ні на копійку, ми все заробляємо самі. І кошти розподіляються передусім на зарплату і податки.

– Які виробничі рішення сприяли покращенню показників роботи лісгоспу?

– Я бував у багатьох лісових господарствах в Україні і за кордоном. І краще, з того, що бачив, намагаюся реалізувати в лісгоспі. У нас звикли все робити за традицією, дідівським способом, для нас меч Колесова – як дамоклів меч. Хоча Європа давно забула, що воно таке, і давно використовує інші методи і механізми, вирощуючи прекрасні лісові насадження. Тому ми вже п’ятий рік вирощуємо саджанці з закритою кореневою системою. Переважно, це посадматеріал дуба, і його приживлюваність при такому методі сягає практично 100%. І хоч початкові затрати для вирощування саджанців із закритою кореневою системою досить високі, при подальшому догляді це дозволяє економити значні кошти.

Крім того, треба вміти вигідно використати економічну ситуацію. От ми не маємо такого потужного ресурсу, як наші колеги – Черкаський, Кам’янський лісгоспи. Там якісна деревина, високі обсяги заготівлі. Наше підприємство вирізняється тим, що ми заготовляємо і реалізовуємо деревину нижчої якості. Найважливіше було налагодити механізм, щоб люди ритмічно і правильно виконували свою роботу. Ми над цим працювали протягом трьох років, і от тепер маємо результат.

– Як Вам вдалося це зробити – відкрийте таємницю Ваших методів впливу на колектив?

– Я роблю ставки на психологію людини і завжди кажу: найкращий контролер – совість. Я не обмежую працівників у їхніх правах, але підштовхую до того, що вони повинні знати і до чого прагнути. Методу шашки – розрубав і все – в моєму управлінні немає. Навпаки, треба змушувати людину, щоб вона сама зрозуміла, що їй можна, а що ні. Я не практикую звільнення працівників. Якщо людина не виконує роботу, я її переводжу на іншу посаду, яка більше відповідає її компетенції і вмінням. Пропоную вибір, щоб вона сама знайшла, де себе реалізувати. Напевне, ризикую, вдаючись до таких експериментів. Але таким чином намагаюся, і досить успішно, підняти продуктивність праці. Кожна людина має бути на своєму місці. Тому найважливіше для керівника – працювати з кадрами. Мені здається, це найбільш правильний підхід до формування колективу. І очевидно, саме завдяки цьому я можу сказати, що впевнений у своєму головному бухгалтері – яка б не була перевірка, у неї всі документи в порядку. Головний економіст, головний лісничий – це ті люди, на яких я можу покластися. В кожного є свої особливості, але в тому, що вони відповідально ставляться до роботи, я переконаний.

– Вас називають найбільш спортивним директором. У Смілянському лісгоспі традиційно відбуваються спартакіади, змагання. Це не заважає роботі?

– Навпаки, спільний відпочинок тільки сприяє злагодженій праці і згуртуванню колективу. Вже всі звикли тренуватися, готуватися. Впевнено тримаємо курс, який взяли ще 4 роки тому. І зараз знову готуємося до спартакіади. І я знаю, що після цього ще місяців три є про що говорити: чи правильно розсудили, чи той переміг. Приємно, коли лісоруби обговорюють, хто як грає в шахи чи шашки. Звісно, великих результатів ми і не прагнемо, особливо в таких прикладних спортивних мистецтвах як бій на колоді, перетягування канату. Зате яке задоволення отримують учасники і яке шоу бачать уболівальники!

–Ви не тільки спортивну, але й соціальну сферу підтримуєте – надаєте шефську допомогу інтернату для дітей з вадами розумового розвитку. У чому вона полягає?

– Розпорядженням обласної адміністрації за кожним підприємством закріплений певний соціальний об’єкт, який потребує особливої уваги. Ми взяли шефство над цим інтернатом. Що діти найбільше цінують? Звісно, подарунки. Тому я там обов’язково буваю принаймні тричі на рік – першого вересня, на Миколи і на Новий рік. Ну і за першим дзвінком директора надаємо необхідну господарську допомогу.

Так само допомагаємо і половині сільських шкіл, дитячим садочкам, сільрадам та іншим установам на селі – то дрова привеземо, то транспорт забезпечимо, то посадматеріал надамо. Ми бачимо і розуміємо, що вони дійсно потребують допомоги. І якщо ми маємо таку можливість, то як державне підприємство повинні робити все, що нам під силу.

До слова

Надія Ковальська, голова профкому ДП «Смілянське лісове господарство»:

«Нашу колективну угоду завжди визнають кращою. Там є, наприклад, такий пункт, якого ні в кого немає – у нас на підприємстві жінки, в яких є діти до 12 років, мають право на годину менше працювати, тобто, приходити пізніше чи йти раніше. Кому треба з садочка забрати малечу, кому на батьківські збори. І тепер їм не треба ховатися, переживати. Ухвалення цього пункту ініціював сам директор. Ми і матеріальну допомогу надаємо, і ветеранів завжди вітаємо, і оплачуємо навчання молодих спеціалістів. Та найголовніше, що Юрій Юрійович завжди готовий піти назустріч у вирішенні проблемних питань. Дуже людяний директор.

Але крім цього він уміє організувати, зацікавити, заохотити – і матеріально, і нематеріально. У нас відбуваються спортивні змагання, всілякі конкурси, а це згуртовує колектив. Ще ми кожного кварталу підбиваємо підсумки трудового суперництва по підрозділах. В холі стенд із результатами висить, по лісництвах їх розсилаємо, і це теж один із моментів мотивації.»