25/07/2011
0Ужгородський лісгосп на Закарпатті налагоджує співпрацю із зарубіжними колегами, зокрема зі Словаччини.
Можливо, незабаром закарпатські лісівники разом із чеськими та словацькими колегами реалізовуватимуть спільні проекти у сфері протипаводкових заходів, регулювання лісових потоків та створення обладнання для інформаційних лісогосподарських центрів і видавничої справи.
Принаймні такі плани обговорювали в Ужгороді, куди з метою обміну досвідом та налагодження зв’язків приїхали 11 фахівців із Чеських військових лісів на чолі з генеральним директором Іржі ЯНОТОЮ та представником Татранського національного парку в Словаччині Маріаном ШТУРЦЕЛОМ. Запросив їх на Закарпаття директор Ужгородського лісгоспу Іван КОСТІВ. Він сподівається, що спільні проекти допоможуть у майбутньому отримати гранти від Європейського союзу. А наразі працюють у напрямку обміну досвідом у господарюванні, вирощування дерев та догляду за ними. «Низку програм просто неможливо реалізувати без таких контактів, і дуже важливо знайти спільні точки співпраці, – зазначив І. Костів. – До речі, вже є домовленість про подібну поїздку закарпатських лісників до Чехії та Словаччини».
Іноземні гості принагідно оглянули чимало туристичних пам’яток краю, підкорили дві вершини Карпат та відвідали унікальні природні парки. І, звісно, їм показали лісові навчальні об’єкти, навчально-пізнавальні стежки, червонокнижні рослини, індикатори типів лісу. Гості побували в дубово-буковому резерваті «Тепла яма», де росте 172-річний дуб. Цей дивовижний недоторканий куточок природи розмістився на площі 90 га. На шляху до Невицького замку не оминули й меморіальну дошку Карла Вагнера, видатного угорського лісника. А вже в атмосфері поруйнованих стін на візитерів очікував приємний сюрприз – нагородження символічними медалями за підкорення замку. За словами Іржі Яноти, для нього це стало одним із яскравих вражень від першої подорожі до України. Він підкреслив: ліси Закарпаття є унікальними, адже більшість із них складають праліси, яких у Чехії нема. Тим часом Маріан Штурцел за 20 років співпраці вже увосьме у наших Карпатах, і кожен візит для нього – душевний курорт. До слова, він – заступник директора найстарішого (працює з 1949 р.) і найбільшого у Словаччині національного парку, який має площу 738 км2.
Наприкінці дня гостям влаштували традиційну закарпатську вечерю з бограчем, салом та вином під живу музику та народні пісні. А загалом зустріч пройшла, скоріше, у дружньому, ніж у діловому форматі. І, незважаючи на мовний бар’єр (обійшлися без перекладача), усі один одного чудово розуміли.
