Как по мне, странная логика. Сравните сколько стоит тысяча жёлудей и тысяча сеянцев дуба с ЗКС…
Этот год особый , – жёлудя валом. Пользуйтесь. Где нет кабана, шпигуйте: и на лесосеках, и под пологом древостоев, которые отведены в рубку на 2019 и 2020. Год на год не приходится и выбор способа возобновления надо варьировать в зависимости от условий. Экспериментируйте со схемами шпиговки: рядами – группами. Этот способ с успехом применялся в начале 20 века, но опыт утрачен. Его надо нарабатывать. Я бы рекомендовал придерживаться схемы, так чтобы в случае неудачи между рядами (направлениями) шпиговки можно было высадить сеянцы.
Что касается разреживаний в ряду дуба, то , если ему не угрожают другие виды, то делать это можно лет на 5 позже, чем на фото. Однако, принцип отбора деревьев в рубку должен быть другой: выбирайте лучшие по качеству стволики на расстоянии 4-8 м друг от друга и убирайте соседей в ряду + безжалостно вырубайте стволы заведомо дровяного качества,даже крупные. Не пугайтесь окон в пологе: через 5 лет их не найдете. Если сможете, обрезать у 100-150 деревьев сучья, хотя бы до высоты 2.5 м (куда рука с пилкой дотянется) будет замечательно. В выращивании всех лиственных, и дуба особенно, главное КАЧЕСТВО, поэтому уход надо вести не за древостоем в целом (как в хвойных), а за небольшим количеством целевых деревьев. Если у нас на дубовых лесосеках главного пользования 70 и более % дров, то в Германии, Дании – такой выход фанерного кряжа и первосортного пиловочника. О полноте тут вообще надо забыть: это воплощенный в нормативы кошмарный сон, наших с Анатолием Гусаком около научных коллег по Харькову. М.П.
Днями в Уманському лісгоспі відбулася виїзна лісокультурна нарада, в якій взяли участь головний лісничий Уманського лісгоспу Анатолій Гусак, інженер лісових культур Уманського лісгоспу Галина Устенко, начальник відділу лісового господарства Уманського лісгоспу Валерій Колєсніков, лісничі та помічники лісничих.
У ході наради уманські лісівники відвідали три лісництва – Маньківське, Собківське і Юрківське, розглянувши низку лісогосподарських питань.
Учасники заходу обговорили питання створення лісових культур різними способами. Як пояснює головний лісничий Уманського лісгоспу Анатолій Гусак, у лісництвах підприємства використовують три методи – висаджування сіянців, створення культур сіянцями із закритою кореневою системою та культури, створені посівом жолудя. Наприклад, у Маньківському лісництві, де велика кількість дикого кабана, найбільш прийнятним є саме створення культур посадкою сіянців.
![]() |
![]() |
Цього року лісгосп розпочав вирощувати посадковий матеріал із закритою кореневою системою. У Собківському лісництві в контейнерах вирощують сіянців модрини європейської.
Навесні в Юрківському лісництві було закладено експериментальні культури модрини, вирощеної у власній теплиці, та дуба із закритою кореневою системою. Окрім того, на лісових ділянках дуб був висіяний жолудем та посаджений сіянцями.
«Головна задача полягала в тому, аби порівняти культури, висаджені різними методами, та визначити, які із них найбільш якісні. Оглянувши всі саджанці, ми дійшли спільної думки – за всіма параметрами найкращими є культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою. Хоч робота по їх вирощуванню й клопітка, але результат того вартий. Тож надалі ми плануємо розвивати саме цю технологію вирощування сіянців», – говорить інженер лісових культур Галина Устенко.
Перевага культур із закритою кореневою системою полягає у їх високому відсотку приживлюваності за будь-яких кліматичних умов. А також цей метод вирощування дає змогу продовжити терміни садіння лісу.
![]() |
![]() |
Ще одне важливе питання розглянули учасники наради безпосередньо на лісовій ділянці – це формування густоти дуба в рядах. Лісівники зауважують, що найбільше це стосується культур, посіяних жолудем, адже в таких випадках густота насаджень буде значно більшою. Обстеживши лісові ділянки, дійшли висновку, що при останньому освітленні вже можна починати розріджувати дуб в рядах.
Різні методи створення лісових культур дозволяють підібрати найбільш оптимальний для тієї чи іншої місцевості, а це, в свою чергу, дозволяє досягти максимально високих результатів у лісокультурній справі, – зауважують уманські лісівники.