13/07/2011
0Усього опитано 21 експерта з різних регіонів України. Загальний рівень ефективності лісового господарства, на думку експертів, є посереднім, а лісової промисловості – скоріше незадовільним. Тому не дивно, що рівень ефективності переважної більшості напрямків господарювання в лісовому секторі визнається експертами як скоріше незадовільний. Лише плитне виробництво та виробництво фанери і шпону респонденти визнали скоріше ефективними.
Розвиток деревообробки в нашій країні, на думку учасників опитування, найбільше гальмують два чинники: дефіцит сировини, спричинений її експортом, і високі ціни на сировину. В свою чергу, найменше стримують розвиток деревообробки низька рентабельність, а також слабкий попит на готову продукцію на внутрішньому ринку.
Більшість учасників опитування оцінюють об'єм вирубки деревини в області, де розташоване їх підприємство, як цілком нормальний. Але щодо обсягу заготівлі деревини в цілому по Україні, то єдності немає. Зокрема, п'ятеро експертів вважають, що в країні вирубується надто багато, тоді як протилежної точки зору дотримуються сім експертів.
Серед першочергових змін, спрямованих на прискорення розвитку лісового господарства України, найбільшу підтримку експертів отримали три заходи: перегляд законодавства, вдосконалення системи реалізації деревини і державні інвестиції у розвиток лісової інфраструктури. Привертає увагу той факт, що всі без винятку учасники опитування погоджуються з необхідністю провадження реформ у лісовому господарстві України.
Практично одностайно, за винятком двох учасників опитування, експерти підтримують введення експортного мита для обмеження експорту української лісопродукції.
На момент проведення опитування найпоширенішими реальними шляхами придбання
деревини в Україні були: аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства, прямі договори з державними лісгоспами або з аграрними лісгоспами та іншими лісовими підприємствами.
Якщо ж наведені дані про реальні шляхи придбання деревини на внутрішньому ринку круглого лісу перевести у відсотки, то найбільш вагома частка припадає на аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства. На другій позиції – прямі договори з державними лісгоспами, тоді як найменшу частку мають прямі договори з аграрними лісгоспами, іншими лісовими підприємствами та придбання у фірм-посередників, які займаються перепродажем деревини.
Для вдосконалення доступу до придбання необробленої деревини учасники опитування пропонують насамперед забезпечити можливість укладання річних прямих контрактів із постачальниками деревини. Також значна частина респондентів підтримала запровадження електронної системи торгівлі деревиною та проведення спеціальних річних аукціонів для великих українських лісопромислових підприємств.
Майже половина учасників опитування, насамперед із підприємств, розташованих
за межами столиці, не змогли визначити обсяг тіньового обороту деревини в країні. Ті, хто відповіли, найчастіше називали обсяг понад двадцять відсотків – саме стільки заготовленого в Україні лісу у сукупності продається нелегально або з грубими порушеннями.
На думку половини учасників опитування, існуюча процедура видачі сертифіката походження деревини лише частково забезпечує підтвердження легальності, а чверть респондентів не відповіли на це запитання.
Для створення єдиного підходу до оцінки якості та вимірювання деревини на внутрішньому ринку України учасники опитування пропонують насамперед зміни на законодавчому рівні, розробку єдиних нормативних документів; перехід на європейську систему обліку та класифікації; посилення фіскальних заходів проти порушників діючого законодавства.
