25/10/2018
0Как водится у нас самые трудные позиции защищают женщины…В целом защищают мужественно… Лично мне, Оксаны не хватает… В заглавии был бы триптих…Хотя и так,.. тянет помолиться… М.П.
Марія Глод: За умови відновлення фінансування необхідно не менше чотирьох років, аби відновити лісокультурне виробництво
Для лісової галузі настали непрості часи. Вже третій рік поспіль ми всі змушені боротись за збереження галузі та трудових колективів. З того часу, коли нас віддали «під опіку» Міністерству аграрної політики та продовольства України, ми залишені сам на сам зі своїми проблемами. Батьки завжди турбуються та дбають як за своїх, так і за прийомних дітей. А ми – непотрібні. Найбільше від такого «піклування» потерпають лісівники Півдня та Сходу України.
Ми вдячні колегам із ресурсних областей за допомогу, яка надає нам, працівникам державних лісогосподарських підприємств, можливість отримувати хоч якусь заробітну плату. Виконання функцій з питань збереження й примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони, але чомусь ніхто не роз’яснив, як в умовах відсутності державного фінансування виконувати ці функції.
Останнім часом у ЗМІ тільки один негатив по відношенню до лісової галузі. Звинувачення, як правило, не завжди обґрунтовані. Спочатку висвітлюється неправдивий сюжет, а потім тільки з’ясовуються питання щодо законності походження деревини.
Складається таке враження, що цілеспрямовано, навмисне створюється думка про лісівників, яка розрахована на повне або часткове знищення галузі за корисними мотивами. А це називається – геноцид. Можете прочитати визначення цього терміну.
Чергове підтвердження тому є новий закон, яким передбачено сплату земельного податку за лісові землі. А чи хтось із тих, хто приймав цей закон, порахував, чим це загрожує для лісогосподарських підприємств? Як це вплине на ціну деревини? А чи зможе населення та соціальна сфера купувати дрова паливні за цінами, які складуться? А в цілому прийнятий закон є прямою загрозою для подальшого існування лісогосподарської галузі.
Щодо лісів Херсонщини. До сьогодні жоден із чиновників не розуміє: де буде аграрна Херсонщина, коли не буде лісу? В області прийнято програму «Ліси Херсонщини», але вона бездієва. Жодної копійки за програмою не виділено ні в поточному році, ні в минулому. Кому потрібна така програма, яка діє тільки виключно на папері?
До сьогодні ніхто не розуміє і не хоче зрозуміти, що втрати набагато більші, ніж необхідно вкласти грошей.
Про пожежі та їх наслідки в лісах Херсонщини. У 2017 році сталося 382 лісові пожежі на площі 1176 гектарів, у 2018 році (станом на 20 вересня) виникло 188 пожеж на площі 761 гектар. Як у поточному році, так і в попередньому збитки від пожеж дорівнюють сумі коштів, які необхідні для охорони лісу від пожеж. Це 17 млн у 2017 році та 19 млн у 2018.
Для прикладу: 27 та 28 травня поточного року на території Раденського лісництва виникли дві лісові пожежі, які набули великих масштабів. Вогнем знищено 509 гектарів лісових насаджень. Не було й немає можливості забезпечити повний склад працівників лісопожежних станцій, адже люди відмовляються працювати за вкрай низьку заробітну плату (середня заробітна плата в цьому році – 4500 грн). Немає чим заправляти протипожежну техніку, оскільки відсутній відомчий резерв ПММ, який створюється за рахунок коштів державного бюджету. Люди працювали на ліквідації цих пожеж на виснаження, тому що замінити було ніким. Протипожежна техніка виходила з ладу через великий термін використання та роботу у складних географічних умовах – високобугристі піски. Так далі тривати не може. Але всім байдуже.
Це ще раз підтверджує, що ми стали нікому непотрібні. Навіть нашим народним обранцям від Херсонщини, та й не тільки від Херсонщини, які проголосували за держбюджет без рядка, де були б передбачені кошти на ведення лісового господарства.
Нині лісокультурна справа зійшла нанівець. За умови відновлення фінансування необхідно не менше чотирьох років, аби відновити лісокультурне виробництво. Галузь через постійну боротьбу за існування та збереження відкинута на декілька років назад.
Тепер щодо Мінагрополітики, яке є головним розпорядником коштів. На 2019 рік заплановано збільшення фінансування на 3 млрд грн. То невже неможливо правильно розподілити ці кошти? І передбачити фінансування на ведення лісового та мисливського господарства, охорону й захист лісу. Але, мабуть, на це немає чиєїсь «доброї волі» або просто елементарного – бажання.
Протягом трьох років знущання (інше слово не приходить на думку) над галуззю та трудовими колективами наших підприємств профспілкою проводились заходи, спрямовані як на відновлення бюджетного фінансування, так і на збереження галузі. Ми першими відреагували на концепцію Олександра Ковальчука і вже 30 жовтня 2015 року скликали позачерговий Пленум Центрального комітету, на якому заслухали керівника й надіслали відповідні звернення.
Взагалі проводились прес-конференції, круглі столи, різні публічні виступи як у регіонах, так і на рівні Києва. Безліч письмових звернень було спрямовано до всіх провладних структур. Зокрема, з підписами працівників галузі, коли було зібрано понад 32 тисячі підписів. Проводились зустрічі з керівництвом Міагрополітики та Кабінету Міністрів України. Тобто постійно ведеться боротьба за трудові права працівників лісу, попрані цими горе-реформаторами.
На жаль, на сьогодні це не дає позитивних результатів щодо відновлення фінансування, але в цілому галузь збережена та стабільно працює. Тому, мабуть, все ж таки, ця робота, що була проведена профспілкою, не є марною.
Шановні учасники з’їзду!Галузева профспілка, її актив готові до подальших послідовних і рішучих дій щодо відстоювання нашої принципової позиції, щодо збереження лісової галузі та її трудового колективу. Водночас, дорогі колеги, ми твердо впевнені в тому, що коли ми говоримо про нашу єдність, нашу згуртованість, нашу солідарність, то це не порожні слова. Якщо ми єдині – то ми непереможні!Дякую за увагу. Слава українським лісівникам! Слава Україні!!!
Марія Глод, головний лісничий ДП «Олешківське ЛМГ», голова Херсонської обласної організації Профспілки працівників лісового господарства (Виступ на IV з’їзді лісівників України)
http://ua-ekonomist.com/17784-marya-glod-za-umovi-vdnovlennya-fnansuvannya-neobhdno-ne-menshe-chotiroh-rokv-abi-vdnoviti-lsokulturne-virobnictvo.html
Тетяна Касіч: Найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною
Зона обслуговування лісів Державного агентства лісових ресурсів України становить 7,2 тис. га та площа з іншими лісокористувачами – 10053,1 тис. га, які обслуговує 7 ДСЛП (ред.: державних спеціалізованих лісозахисних підприємств). На жаль, їх санітарний стан унаслідок негативної дії комплексу факторів, у тому числі й глобального характеру, різко погіршився. Чому? В останні 5-7 років по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною. При цьому підкреслю, що цей процес набуває рис глобального характеру.
Так, якщо у недалекому 2015 році в середньому близько 3,5% площ лісових насаджень зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, то у 2017-2018 – 7,6% від усіх площ. Зростання у 2 рази. А показник у 6% пошкодження насаджень, на думку екологів, є критичним. Найголовнішими чинниками, що мають вплив на санітарний стан лісів, є шкідливі комахи, хвороби лісу та інші абіотичні чи біотичні фактори. Першим негативним чинником, визначальним для санітарного стану, стала діяльність шкідливих комах лісу.
Але звертаю вашу увагу, що в лісопатологічному балансі шкідників лісу позицію лідера зайняли шкідники ксилофаги (стовбурні), яких колись називали вторинними. Однак нині вони є основним убивчим фактором як у шпилькових, так і в листяних насадженнях.
Вони зайняли домінуючу позицію у 75% площ. Практично це відбулось за три роки. За цей період площа ксилофагів збільшилась у 47 разів!!!. А популяції листо- та шпилькогризів поки що знаходяться у латентній фазі.
Всихання ялини. Всихання ялини у лісах спостерігається ще з кінця 90-х років минулого століття з помітною активізацією патології у 2004-2006 роках. Але катастрофічних масштабів воно набуло після 2010 року, коли масова загибель ялинників почалась у другій хвилі, крім Поділля, і ще й на Житомирщині. Це наслідок однозначно глобальних кліматичних змін, які створили оптимальні умови до лавиноподібного зростання чисельності короїда-типографа.
На жаль, прогнози щодо долі ялини європейської невтішні. Останнім часом досить серйозно стоїть питання існування ялинових насаджень. Прогноз розвитку популяції короїда типографа, розрахований нашими спеціалістами на основі метеоданих, вказує на продовження процесу в найближчий час.
Всихання дуба. Всихання насаджень з головною породою дуб звичайний після 2010 року (коли внаслідок кліматичних умов активізувалась більшість патологій у лісах України та Європи) не мало таких чітко окреслених ознак масовості всихання, як, наприклад, всихання сосни, ялини чи ясена. Але разом з тим прослідковується стабільна тенденція до збільшення площ загинувших насаджень. Причини, що мають негативний вплив на санітарний стан: наслідки льодоламу 2000 року, сприятливі умови для збільшення чисельності популяції стовбурових шкідників, які є розповсюджувачами ряду хвороботворних організмів; хронічні осередки листогризучих шкідників; хронічні осередки хвороб.
Всихання ясена. Однією з головних проблем листяних лісів зони обслуговування є масове всихання ясена, початок якого спостерігається з 2010-2011 років (на Хмельниччині дещо раніше – з 2007-2008). Всихання спричинене комплексом причин, а саме пошкодження грибами Халара (Chalara fraxinea), (інвазивним видом зі Східної Азії, який практично знищив ясен по всій Європі), опеньком осіннім (Armilariella mellea) та стовбуровими шкідниками лубоїдом ясеневим строкатим та лубоїдом ясеневим великим.
Всихання сосни. Починаючи з 2012 року, на Поліссі загрозливої динаміки набув процес всихання сосни звичайної, спричинений спалахом масового розмноження вершинного короїда в комплексі з шестизубим короїдом та малим сосновим лубоїдом та в симбіозі з офіостомовими грибами.
Спостерігається різке збільшення площ загинувших насаджень з головною породою сосна звичайна. Найкращим індикатором санітарного стану лісів до 2017 року були суцільні санітарні рубки. Саме вони показують найбільш болючіші проблеми лісу та їх площі. Практично обсяги загибелі соснових насаджень зросли в 5 разів за 5 років. А листяні породи після змін у санправилах призначаються в основному у вибіркові санітарні рубки.
Тепер перейдемо до детального розгляду окремих порід. На біології шкідників зупинятись не буду, тільки назву головні поки що види короїдів, які вбивають сосну звичайну. Це верхівковий короїд, який завжди починав першим процес знищення дерев сосни зверху, а лубоїд і шестизубий завершували його зсередини і знизу. У цьому році ми фіксуємо нові дійові особи серед ксилофагів (златки, вусачі, інші види короїдів). Кількість та щільність шкідників дуже велика, тому час знищення насаджень досить короткий (5-7 тижнів). І все відбувається завдяки досить сприятливим для них кліматичним показникам.
Як показує аналіз таксаційних характеристик загинувших насаджень (пройдених СРС), найбільше пошкоджуються високобонітетні соснові насадження віком 60-120 років, що зростали у свіжих умовах (В2, С2). У результаті вихолощуються насадження найкращі, які заплановані, плануються або через певний час можуть потрапити в розрахункову лісосіку, або насадження, які є генетичними резерватами чи ПЗФ як еталони найкращих соснових насаджень.
Збільшилась інтенсивність вибірки пошкоджених дерев, і на деяких ділянках соснового лісу вибірка може сягати протягом року 130-150 м3 з га з рубкою у 2-3 прийоми. Прогнози поки невтішні. У мене все. Щиро дякую за увагу!
Тетяна Касіч, директор ДСЛП «Херсонлісозахист»(Виступ на IV з’їзді лісівників України)
