Незаконні рубки дошкуляють лісам України

На мой взгляд перепечатывая переводы материалов, опубликованных   в "известных немецких газетах", надо приводить  ссылку  на источник, и указывать  автора. Или он и под немецкой публикацией подписался очень просто и  скромно, –  "ЭКСПЕРТ"?  Мне кажется это ложная скромность, граничащая с трусостью. Я, к примеру, пока  не встречал убийственного для лесного хозяйства Украины утверждения о том, что лесистость страны уменьшилась до 11%. Была интересная работа, выполненная по данным ДЗЗ,  с близкими выводами по Карпатам… Может быть её авторы повторили её в масштабах страны?  Если это так, то надо разбираться, выяснять истину и принимать меры… Кто "откроет нам глаза" ( "ответит за базар")? Нужное подчеркнуть. М.П.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал присвячений незаконним вирубкам в Україні, опублікований нещодавно в одній з відомих німецьких газет. Крім основної тематики стаття також знайомить німецького читача з цікавими фактами щодо структури, історії українських лісів і розкриває значення окремих з них як об’єктів всесвітньої спадщини. І за це авторові, який зі скромності побажав залишитися невідомим, з боку редакції великі спасибі.

На думку експертів за останні роки лісистість в Україні скоротилася до 11%, тоді як в офіційній статистиці і далі фігурує цифра 16%. Точної цифри, однак, назвати не може ніхто, позаяк останню інвентаризацію проведено ще у 1996 році. Значної шкоди завдають незаконні рубки. Для лісового господарства України неконтрольована вирубка лісів та експорт української деревини вже стали серйозною проблемою.
За офіційними даними, ліси займають близько 16% усієї території України. Найпоширеніші серед деревних порід є сосна, ялина, дуб, береза, бук, вільха та ясень. Загальна площа лісів – близько 10,78 млн га. Найлісистішими є регіон Полісся на півночі та Карпати на заході країни. У Карпатах, крім того, збереглися ділянки з останніми пралісами Європи, котрі у 2007 році занесені до списку світової природної спадщини ЮНЕСКО.

У 2009 році придатні для промислового використання ліси займали в Україні площу 8,6 млн га, що відповідає запасам деревини 2 млрд м3. На хвойні ліси припадає близько 43% усієї площі, з них найбільше (близько 33%) – на сосни. Твердолистяним породам у структурі українських лісів при цьому належить друге місце – 43%; а найбільша частка (загалом 32%) припадає на дуб та бук.
Важливою прикметою українських лісів є їх специфічна вікова структура. 45% усієї їх площі припадає на молодий деревостан, на деревостан середнього віку – 38%, деревостан, який наближається до віку стиглості, займає 19%, а стиглий деревостан – лише 7%. Такою високою часткою молодий деревостан завдячує інтенсивному господарському використанню протягом останніх двох століть. Передусім йдеться про соснові та дубові ліси, лише 4% яких є стиглими.

Попри низьку лісистість та незначні запаси деревини лісове господарство в Україні і надалі поступово розвивається. На 2010 рік передбачалося зростання площі насаджень від 2 до 4%, що відповідає показнику абсолютного зростання 0,3 млн га. Але ні площі лісів, ні запаси деревини не відповідають тому потенціалові, що складається завдяки природно-кліматичним умовам.

Ще одна проблема при веденні українського лісового господарства – незаконні, а отже, неконтрольовані вирубки. Відповідно до даних, опублікованих на інтернет-сторінці Державного агентства лісового господарства України незаконними є 0,2% усіх вирубок. Гранично можливою межею один із представників агентства у своєму інтерв’ю назвав 0,4%. З боку багатьох експертів і передусім природоохоронних організацій, однак, лунають набагато більші цифри. Найбільше неконтрольованих незаконних рубок на Заході країни, у Львівській області. Про це під час одного зі своїх офіційних інтерв’ю заявив керівник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Відповідно до офіційних даних, у 2010 році тут було незаконно заготовлено близько 8000 м3 деревини.

Серед основних причин, які спонукають населення прилеглих територій вирубувати ліси і продавати деревину зацікавленим особам, – соціально-економічні проблеми (безробіття, низькі зарплати). Іншими важливими факторами широко розповсюдженої практики вирубок лісу є нерегульований ринок деревини та виробів із неї, відсутність системи контролю, а також незмінно високий попит на заготовлену незаконним шляхом деревину.

Ще однією проблемою є службова недбалість та розкрадання лісових матеріалів керівниками та службовцями лісового господарства. Лише у Львівській області 2010 року за розкрадання лісових матеріалів було звільнено зі своїх посад 2 керівників та 40 лісників. В результаті опитування, проведеного у трьох українських областях, у якому загалом взяли участь 1200 осіб, отримали такі результати: 60% опитаних висловилися за підвищення штрафів за незаконні вирубки, 50% вважають, що для того, щоб отримати з лісу деревину, вистачає домовитися з із лісником, і понад 90% опитаних висловилися проти приватизації лісів.

На думку професорів Національного лісотехнічного університету України у Львові, чималу частку незаконно вирубаного лісу продають на Захід. Подальшим вирубкам українських лісів сприяють високі ціни, а також хороший попит на деревину. Вони завдають великої шкоди передусім дубовим лісам у західних та центральних областях України. Разом із тим вирубують дедалі більше хвойних лісів (сосен та ялини) у Карпатах.

Однією з найбільших проблем контролю за лісами є те, що останню загальнодержавну інвентаризацію лісів проводили ще у 1996 році. Тоді як в офіційних даних виходять з близько 16% лісистості України, цей показник за оцінками декотрих експертів вже менше 11%. Натомість, за тими ж експертними оцінками, оптимальна частка лісів – це близько 20% української території. І щоб досягнути цього показника у майбутньому треба засадити новими деревами близько 2 – 2,5 млн га.

Із метою скоротити експорт заготовленої незаконним шляхом деревини в Західну Європу, ЄС запровадив програму підтримки, що допомагає пристосувати українське лісове господарство до європейських стандартів. У липні 2008 року програма почала діяти в Україні, а також в Азербайджані, Вірменії, Росії, Білорусі та Грузії. З боку ЄС на ці цілі було виділено €6 млн. Серед найважливіших партнерів – Світовий банк, Міжнародний союз охорони природи (МСОП), а також екологічна організація Всесвітній фонд дикої природи (WWF). З боку України за впровадження заходів у політичній сфері відповідає Державний комітет лісового господарства (зараз Державне агентство лісових ресурсів – Р.Г.). Близько 80% запланованих в рамках цієї міжнародної програми заходів здійснюються на національному рівні, на решта 20% припадають різні проекти на регіональному рівні.

Представники адміністрації, що керує лісовим господарством України, програмою задоволені. Важливі зміні передусім слід внести у законодавство. За умови підвищення штрафів за незаконні вирубки спокуса заробляти на цьому буде вже не такою значною. Деревина, яку заготовляють незаконним шляхом і постачають до Європи, оминає митний контроль, унаслідок чого зменшуються податкові надходження.
В Україні програма повинна працювати до червня 2011 року. В результаті спільної роботи експерти очікують досягнути наступного: скорочення обсягів вирубаного незаконним шляхом лісу; вдосконалення управління лісовим господарством та більшої доступності лісів до населення. В результаті проекту FLEGT українські підприємства, експортуючи деревину в ЄС, повинні документально підтверджувати її походження. На сьогодні проект дав змогу досягнути таких результатів:
підготовлені зміни до найважливіших законів України, які є дотичними до лісового господарства України (Лісовий кодекс, Адміністративний кодекс, Кримінальний кодекс, концепція відновлення та розвитку лісового господарства тощо);
впровадженні подальші заходи з метою покращення прозорості ринку та контролю за управлінням лісами (сертифікат походження, наприклад, став при експорті деревини обов’язковим документом);
здійсненні подальші заходи з метою вдосконалення сертифікації лісів.

Попри всі вищеперелічені успіхи низка проблем залишається невирішеною, зокрема недостатня захищеність сертифіката походження деревини. В українському законодавстві і досі не вистачає однозначно окреслених понять, таких як «незаконні вирубки», «заготовлена незаконним шляхом деревина», які через це постійно інтерпретують по-іншому.