Був ліс – став «Ленд-Крузер»!

«Інформатор» з’ясував, куди зникають дерева Стрийського лісництва і хто на цьому гребе гроші лопатою. Складно не помітити, що колись вкрита буйною зеленню Львівщина потрохи перетворюється на похмуру голу місцину. Там, де колись шуміли віти дубів, – пустка. І тільки сотні пеньків велетенськими кладовищами нагадують про минулу велич львівських лісів.

Сльози навертаються на очі стрийчан, коли вони згадують, якими були колись тутешні ліси. «Начальники гроші лопатою гребуть, а ліс умирає», – з болем у голосі каже стрийчанка Галина. Що ж коїться у Стрийському лісгоспі, куди зникають дерева і хто на цьому збагачується, розслідувала агент «Інформатора».

Екологія чи крадіжка?

На сайті Стрийського лісового господарства – горде повідомлення: «Ліси лісгоспу за своїм призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні), оздоровчі й інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення». Саме тому вирубувати їх як заманеться закон забороняє. Однак подейкують, що відколи п’ять років тому директором Стрийського лісгоспу став Ростислав Павлів, дерева почали «зникати» – екологічна функція лісу вже давно у минулому – її місце зайняла функція комерційна. Втім, чи так це насправді?

Ми вирішили відвідати Стрийське лісове господарство зовсім не для того, аби милуватися красою природи, а з твердим наміром перевірити, чи справді зелені насадження масово вирубують. У селі Бориничі, біля якого розташоване Бориницьке лісництво, люди підтвердили наші здогади. «Ліс у нас рубають і рубають. Уже мало що й залишилося: біля села смуга, а далі голо… П’ять років як узялися за справу всерйоз – щодня селом проїжджають величезні машини із деревами», – розповів бориничанин Петро. І справді, якщо дивитися із дороги, то ліс буяє. Зате коли піднятися вище, відкривається зовсім інша картина. Вище села робота кипить – тут на пилорамі обробляють бориницький ліс. Залишається тільки продати та грошики до кишені покласти – схема проста! За нашими даними, тільки в Бориницькому лісництві за час керування пана Павліва зрубано більш ніж 130 тисяч кубометрів високоякісного дуба. І байдуже, що вирубувати пристигаючі дубові насадження суворо забороняє Лісовий кодекс.

Також майже повністю вирубано й Ходорівський дубовий заказник. Тут ситуація така ж, як і в Бориничах, – з дороги вирубок не видно. Коли ж пройти кілька кілометрів, натрапляєш на галявини, де дерев уже давно немає. На їхньому місці працівники лісгоспу мали б посадити нові, та де там… На інших галявинах – свіжі пеньки й видно, що дерева ці були ще молодими, а такі рубати заборонено.

У Лисовицькому лісництві вирубки не настільки масові, однак і тут працівники лісгоспу, схоже, неабияк постаралися. Мешканці села Жирова упевнені – дерева вирубуватимуть надалі й нічого тут не вдієш. «Ви, журналісти, напишете, але ніц то не дасть. У них усе в руках. Павлів, його жінка та ціла родина лісом займаються. А в управліннях – їхні друзі», – кажуть жировчани.

Загалом за п’ять років «правління» Ростислава Павліва у Стрийському лісгоспі вирубали 36 тисяч гектарів лісу – це всі стиглі насадження на території трьох адміністративних районів (Стрийського, Жидачівського та Миколаївського)!
Незаконно вирубали «аж» на 348 гривень?

Попри благочестиві опуси на сайті, у Стрийському держлісгоспі щедро вирубують елітні дубові насадження, причім при вибіркових рубках позбуваються лише високоякісного товарного дуба. Тим часом у Львівському обласному управлінні лісового господарства під керівництвом Анатолія Дейнеки виписують лісорубні квитки на… «дров’яну деревину». А тепер пояснюємо – це сорт деревини найнижчої якості, який використовують для забезпечення технологічних потреб. Коштує він дуже дешево – в середньому 60 гривень за метр кубічний. У той час як дуб, ясен, клен першого, другого та третього сортів оцінюють від 150 грн/м3, а пиломатеріал діаметром 25-50 мм ??????? коштує від 628 грн/м3!

Так-от, у Моршинському лісництві, яке два роки тому перейменували в Лисовицьке, у межах курортної зони протягом перших місяців 2010 року було забрано весь високоякісний дуб. А лісорубні квитки на його вирубування виписали ще 30 грудня 2009 року – і теж на «дров’яну деревину». Тобто у документах зазначали дешеву сировину, насправді ж продавали елітні сорти за великі гроші – й кінці у воду. У Держлісінспекції нічого цього не помітили.

Згодом у Стрийському лісгоспі майже повністю звільнили весь склад лісової охорони (а це приблизно сто осіб: лісники, майстри, помічники лісничих, бухгалтери) – мовляв, не впоралися зі своїми обов’язками, не впильнували дерев. Однак ніхто не встановив, яких збитків завдано державі внаслідок їх бездіяльності та потурання самовільним вирубкам. Винних, окрім звільнення, ніяк не покарали.

Відтак 2010 року Державна екологічна інспекція у Львівській області провела позапланову перевірку дотримання вимог лісового та природоохоронного законодавства ДП «Стрийське лісове господарство». «Перевірку здійснювали шляхом аналізу технічної документації з ведення лісового господарства та вибірковим натурним обстеженням окремих місць рубок і лісових масивів. Під час дослідження правильності проведення рубок держінспектори з охорони навколишнього природного середовища виявили факти самовільних рубок дерев у Лісовицькому лісництві», – зазначено у документах інспекції.

Здавалося б, нарешті неконтрольоване нищення лісів припинять, а винних покарають. Та не так сталося, як гадалося: інспектори помітили лише крихітну вирубку – всього на 340 гривень! «На вибірковій санітарній рубці 2010 року в кварталі 68 (який належить до природно-заповідного фонду) вид. 3 пл. 6,7 га виявлено самовільну рубку дерева породи дуб діаметром 30 см загальною кубомасою 0,68 м3. Відповідно до постанови КМУ №521 від 21.04.1998 р., розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної рубки, становить 340 гривень».
Стрийська «кумерція»

Ні для кого не таємниця, що розпоряджаються лісами Стрийщини сімейні клани. Як же так сталося? Виявляється, «реформувати» лісгосп розпочали ще 2006 року. «Передусім працівникам лісгоспу, які мають підприємницький хист, запропонували перейти на ринок надання послуг, тобто зареєструватися як підприємцям. Частина працівників лісгоспу так і зробила», – розповів колись начальник управління лісового та мисливського господарства Львівської області Анатолій Дейнека. А «обдарованими» виявилися переважно родичі тодішнього директора Ростислава Павліва. Яка неймовірна випадковість – дав же Бог сім’ї так багато талантів! «Наступний крок – це була передача в оренду автомобілів та основних засобів для цих працівників. Водночас людям, які працювали в деревообробних цехах, директор особисто допоміг працевлаштуватись у приватні підприємства в зоні діяльності лісгоспу. Звільнені працівники, згідно з чинним законодавством, отримали компенсацію, – близько 12 тисяч гривень кожен. Безперечно, шлях реформування є складним і часто болісним, але він дає свої результати. Сьогодні середня заробітна платня у Стрийському лісгоспі за травень становила 3428 гривень», – ось таку оптимістичну картину змальовує Анатолій Дейнека. У ході «реформування» теперішню контору лісгоспу приватизував не хто інший, як її директор Ростислав Павлів. Щоправда, вже після реконструкції, на яку з державної скарбниці витратили не мало не багато – близько 600 тисяч гривень. Контору Моршинського лісництва також віддали без дозволу Державного комітету лісового господарства України у добрі руки «приватного підприємця» – племінника начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

А продажем лісу зайнялися приватні підприємства, очолювані «талановитими» колишніми працівниками. Серед них – «Жидачівліс» та «Вікотех», які збувають деревину за межі неньки України. До речі, чисті товаротранспортні бланки з круглими гербовими печатками Стрийського держлісгоспу знайшли на підприємстві «Жидачівліс» при обшуку та затриманні директора цього підприємства В’ячеслава Мазура, який сьогодні перебуває в слідчому ізоляторі. Дорогі пиломатеріали через приватні структури (як-от «Жидачівліс», «Вікотех») мудрі ділки відправляють на експорт і наживають таким чином чималі статки. Які? Про це – далі у нашому матеріалі.

Таким чином фактично вся комерційна діяльність із переробки лісу зосереджена в руках фірм, що зареєстровані на родичів керівників державного управління та лісгоспу. І люди ці живуть, ні в чому собі не відмовляючи, а лише примножуючи статки, автомобілі й будинки. Колишній дружині Ростислава Павліва Наталії, яка працює …?????, належить величезний особняк у Львові на вулиці Повстанській із підземним паркінгом і велетенським басейном на «надцятому» поверсі. Анатолій Дейнека також не бідує: згідно з депутатськими запитами, начальник управління володіє майже десятком помешкань, дач і будинків у Львові, Славському й Тисовці та трьома «Тойотами» – «Ленд-Крузер», «Прадо» та «Камрі» вартістю більш ніж 200 тисяч доларів. А от зарплата очільника управління лісового та мисливського господарства Львівської області сягає «аж» п’яти тисяч гривень!

У лісі – голо, в документах – чисто

«Розмір рубок головного користування у Стрийському лісгоспі становить 44,3 тисячі кубічних метрів на рік. Всі лісогосподарські роботи (від заготівлі лісового насіння – до проведення рубок) виконують приватні підприємці», – розповідає колишній працівник Стрийського лісгоспу Василь. Та все це – лише офіційні дані. Скільки втрачає щороку ліс, насправді не знає ніхто з простих смертних. А чиновники, які мали б охороняти природу, на «подвиги» ділків воліють заплющувати очі.

Вирубка лісів за законом – справа кропітка. Для неї потрібні спеціальні документи – лісорубні або лісові квитки. «Право виписувати їх надають лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісорубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користувань», – зазначено у «Правилах відпуску деревини на пні в лісах України», затверджених Кабміном.

Узгодити ці документи повинні вуправлінні лісового та мисливського господарства Львівської області й у обласному Державному управлінні охорони навколишнього середовища, а перевірятиме їх Державна екологічна інспекція. Саме до цих установ ми і звернулися, аби дізнатися, чи дозволяли чиновники масово знищувати дубові насадження та чи виявляли вони якісь порушення в діях працівників лісгоспу.

У Державному управлінні охорони навколишнього середовища Львівської області відповідати на наші запитання відмовилися. Мовляв, перевірка – не в їхній компетенції. Дивно, чому знищення зелених насаджень Львівщини зовсім не турбує установу, яка мала б передусім дбати про довкілля? В управлінні лісового та мисливського господарства Львівської області повідомили –обсяг, дозволений в рубку головного користування ДП «Стрийський лісгосп», щороку однаковий і становить 44300 кубічних метрів. Саме таку офіційну цифру ми чули й від працівника господарства.

Однак у 2009 році видано лісорубні квитки (дозволи) на рубки головного користування загальною кубомасою 33338 м3, 2010-го цей показник становив 28771 м3, а от цьогоріч вирубувати дозволили значно більше аж – 40488 кубометрів лісу. Натомість за нашими даними лише у Боринецькому лісництві вирубали 130 тисяч кубометрів за п’ять років, тобто по 26 тисяч щороку.

Невисоким був і прибуток із сотень тисяч гектарів лісу за даними управління лісового та мисливського господарства: 2009-го за деревину виручили лише трохи більш ніж 343 тисячі гривень, 2010-го – 370,5 тис. грн, у поточному ж році планують продати дерев на 507 тисяч. Та це мізерні суми. Сумнівно, що пан Павлів міг би купувати дороге майно, якби лісгосп отримував за весь рік такий невеликий прибуток.

Дивна ситуація – ліс зникає на очах, а от за документами там вирубують мізер. Держекоінспекція помічає лише «дрібні» порушення, тож тих, хто тихцем знищує зелені насадження, не чіпають. Хто пояснить нащадкам, куди поділося екологічне багатство Львівщини? Тим часом ростуть палаци, поповнюються ряди дорогих автомобілів – і ніхто наче й не зауважує, як прямопропорційно нищенню лісу зростають статки хитрих начальників. А от довести очевидне чомусь нікому не до снаги.

Кейс: За даними управліннялісового та мисливського господарства Львівської області, торік на території області самовільно вирубано 8 тисяч кубометрів деревини. Штрафи за самовільну рубку лісу, які діють сьогодні, – близько 1 тисячі гривень за дерево.

Факт: Львівська область належить до найбільш лісистих регіонів України. Ліси займають 31,8% її території (в середньому по Україні цей показник становить 15,7%, що майже вдвічі менше). Ліси на Львівщині займають площу 694,6 тис. га, тобто понад 8% загальної площі лісів держави. Для порівняння: загальна площа області становить лише 3,6 % від території України. Ліси на Львівщині розміщені нерівномірно – основна частина вкритої лісом площі припадає на гірські райони Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Полісся.