03/07/2011
0В статье поднята важнейшая проблема, но рассматривается она однобоко. В дубовом хозяйстве страны много негатива: уменьшается площадь дубняков (особенно в областях Полесья + Сумская область); повсеместно на глазах падает качество поступающих в рубку дубовых насаждений; во многих областях, к примеру Харьковской, доля дубовых молодняков значительно меньше, чем должна была бы быть, кроме того очень многие из них отвратительного качества (в 30-40 лет 40 ровных стволов на га найти нельзя)…Естественное усыхание тоже имеет место во многих областях, в частности и из-за изменения гидрологического режима, в том числе на Полесье, в том числе в результате деятельности бобров… Впрочем, что нам дуб, давайте секвои выращивать: они толще, да и опыт есть, – в Крыму числится 0.9 га … Извините,- это я так, – злюсь, вспоминая последнюю коллегию…, где в результате рассмотрения проблем выращивания качественных дубняков в Подолии, решили создавать в Украине больше дуглассии, секвои и других интродуцентов… М.П.
Деревам довгожителям – не під силу протистояти екологічним змінам. Подекуди гинуть навіть не досягнувши зрілого віку. Масове всихання дубів, кажуть лісівники, розпочалося років 5 тому. Виживати їм заважають сильні морози та наслідки меліорації.
“Проходить зміна гідрологічного режиму лісових територій. За даний час із резервного фонду Кабінету Міністрів на Волинь виділені кошти 4,5 млн. гривень. Це цільові кошти для відновлення внутрішньогосподарської меліоративної системи. Щодо земель лісового фонду – 2,5 млн. будуть витрачені на відновлення гідромеліоративної системи в лісах”, – каже заступник начальника облуправління лісомисливського господарства Сергій Шеремета.
Промисловий вік дуба від 100 до 110 років. Тоді деревина найякісніша. Тепер їм по 190, всихати почали 2-3 роки тому. Зараз їх необхідно зрубувати, а збути уже не можливо, хіба що на дрова. Лише в Цуманському лісгоспі щорічно гине 12 тисяч кубометрів дуба. Втрати становлять більше мільйона гривень.
“Утрата якості деревини дуба в об’ємах області проходить десь у кількості близько до 80 тисяч метрів кубічних – до 100 метрів кубічних. Це в цілому по області. Якщо загальний запас деревини дуба до 5 мільйонів, то скажімо, це десь так до 5%. Це немало, якщо перевести в грошовий еквівалент, це велика сума, обраховується мільйонами гривень”, – каже головний спеціаліст відділу лісового господарства Володимир Неводнічек.
Де критична межа між господарністю і статусом заповідності, лісівники не знають. Тому часто опиняються перед дилемою: рубати чи ні, адже закон можна повернути, як завгодно. Згідно із ним вирубувати сухостій і хворі дерева зобов’язані. Але наразі у Цуманському лісгоспі жодного здорового дуба. Якщо усі вирубати, то формально зникне і заповідник.
“За режимом ведення заповідника ростучі дерева не можемо рубати… Тільки тоді, коли проходить повне всихання або наявні ознаки повного всихання. Але коли з’являються ознаки всихання, деревина населяється первинними і вторинними шкідниками. Пошкоджується як сама деревина, так і продукція, яка з неї вийде”, – головний спеціаліст відділу лісового господарства Володимир Неводнічек.
Інша справа, коли мова йде про дуби-пам’ятники, пов’язані з історичними подіями, або ті, яким вдалося простояти кілька століть. На Волині найстаршим вважається дуб, якому 600 років.
