ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОЇ ПАТОЛОГІЇ – НОВІ СТРАТЕГІЇ

У Кантабрії (Іспанія) 23 – 28 травня 2011 року відбулася конференція "Глобальні зміни клімату та проблеми лісової патології – нові стратегії"…
У конференції взяла участь Катерина Давиденко – Головний мікробіолог ДСЛО "Східлісозахист". Наводимо її звіт. Погіршення стану лісів – реальність у багатьох країнах. Особливо уразливі лісові культури. У зв"язку зі змінами клімату та зростанням обсягів міжнародної торгівлі у нові регіони проникають мало відомі чужерідні шкідливі комахи та збудники хвороб. Їх треба вивчати та вчасно вживати заходи захисту лісових культур, площа яких щороку зростає. В.Мєшкова / Валентина Львовна! Екатерина!Спасибо… Вы молодцы… М.П./

ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОЇ ПАТОЛОГІЇ – НОВІ СТРАТЕГІЇ

У Кантабрії (Іспанія) 23 – 28 травня 2011 року відбулася конференція "Глобальні зміни клімату та проблеми лісової патології – нові стратегії", організована Робочою Групою ІЮФРО 7.02.02 "Хвороби листя, пагонів і стовбурів у лісових насадженнях", науково-дослідним лісовим інститутом Іспанії (Sustainable Forest Management Research Institute ETSIIAA de Palencia) та Вальядолидським університетом (Universidad de Valladolid).
У всіх країнах-учасниках відмічено ризик збільшення поширення чужорідних шкідливих комах і збудників хвороб лісу унаслідок збільшення обсягів міжнародної торгівлі товарами рослинного походження. 
У конференції брали участь 74 вчених із 17 країн. Програма конференції включала 6 секцій. У першій секції (Scleroderris (Greminiella) canker) обговорювали проблеми поширення склеродерієвого раку у соснових насадженнях Іспанії, Туреччини, Швеції та Канади, порівнювали ізоляти з різних регіонів Європи. Декілька докладів, зокрема Е. Едей (Туреччина), К. Ромеральдо (Іспанія) були присвячені вивченню можливості біологічного захисту від цієї хвороби за допомогою мітовірусів (Mitoviruses).
Друга секція (Diplodia shoot blight and Pitch cancer) була присвячена хворобам, які викликані на культурах і у стиглих насадженнях збудниками роду Diplodia. Так, у штаті Вісконсін (США) на значній площі плантації сосни звичайної та сосни чорної уражені цим збудником, що призводить до знищення молодих плантацій протягом 1 – 3 років (Б. Облінджер). Дослідження найбільш агресивних видів і штамів патогена свідчить, що у регіонах, де спори перебувають певний час при низьких температурах, стійкість саджанців до хвороби вища (Д.Сміт, США). З одного боку, ці дані можуть бути використані для розробки заходів зменшення збитків від хвороби, а з іншого вони свідчать про небезпечність хвороби саме у південних регіонах, де м’які зими та велика частка лісових культур.
Італійськими вченими (П. Капретті) доведено факт перенесення спор Diplodia pinea клопом Leptoglossus occientalis на сосні італійській (Pinus pinea). Цей клоп є шкідником насіння хвойних порід у Північній Америці, нещодавно з’явився в Італії, Хорватії, Болгарії, Чехії та Угорщині й може стати небезпечним в Україні.
У третій секції (Dothistroma pine needle cast) доповідачі з Нової Зеландії (Д. Янушек), Чехії (М. Дворжак), Фінляндії (М. Вуорінен) розповідали про небезпечне захворювання різних видів сосни – дотістромоз, або червона плямистість хвої, яка поширена у понад 44 країнах, але слабко вивчена. Збудник захворювання – Dothistroma septosporum (Dorog.) M. Morelet.
Нещодавно доведено, що червона плямистість сосни викликається двома різними видами збудника: D. pini Hulbary – порівняно вузькоспеціалізований вид, виявлений лише на Pinus nigra Arnold на території США, а D. septosporum (Dorog.) M. Morelet – поширений по всьому світу (Європа, Південна і Східна Азія, Африка, Північна та Південна Америка, Австралія, Нова Зеландія) і виявлений на понад 70 видах роду Pinus, а також кількох видах родів Picea, Larix, Pseudotsuga. Сумчаста стадія виду D. septosporum описана у 1957 році і отримала назву Mycosphaerella pini Rostr, а сумчаста стадія D. pini залишається невідомою досі.
Наступна секція (Foliage and dieback diseases) була присвячена захворю¬ванням листя та всиханням насаджень. Так, у Норвегії відбувається масове всихання ялини внаслідок дії комплексу патогенних мікроорганізмів (В. Тальгоу), особливо небезпечним для культур ялини у Норвегії та Фінляндії є шютте та склерофомоз (В. Тальгоу, М. Мюлер). Нові для відповідних країн збудники хвороб хвої та листя виявлені у Канаді та Австрії (Г. Ляфлам, Т. Шянг Ф. Оскей).
Останнім часом у багатьох країнах поширюється всихання ясена. Вивченню комплексу патогенних грибів на всихаючих насадженнях ясена присвячені доповіді К. Давиденко (Україна) та Т. Кірісітса (Австрія). Під час засідання секції було висловлено думку щодо ключової ролі Hymenocsyphus albidus (анаморфа Chalara fraxinea) у всиханні ясена у Європі.
Висловлено також думку, що міжнародна торгівля садивним матеріалом завдає велику шкоду санітарному стану лісів. Рослини мають низьке приживлення в інших регіонах і на інших ґрунтах, високо сприйнятливі до ураження місцевими шкідливими організмами, а також є джерелом чужорідних шкідників і збудників хвороб. Проникнення у нові регіони шкідливих організмів із пакувальними матеріалами, тирсою тощо свідчить про необхідність підвищити кваліфікаційні вимоги до працівників карантинної служби та оснащення відповідних лабораторій.
Секція 5 була присвячена захворюванням кори та стовбурів дерев (Bark disease). На ній були розглянуті питання розповсюдження та шкідливості таких фітопатогенів як Neonectria sp., Pestalotiopsis sp., що спричиняють ракові на некрозні захворювання соснових та ялинових насаджень у Фінляндії (А. Лілйя, Я. Хантула), Туреччині (Ф. Оскей).
Остання секція була присвячена іншим хворобам, найбільш шкодочинним у Європі. Так, наприклад, фітофтороз (Phytophtora sp.) викликає всихання та загибель дуба та каштана у Швеції (К. Блюменштейн), каштана у Туреччині (С. Акілі), вільхи та дуба в Іспанії (М. Хакью, Г. Санчез) тощо. 
Фінські вчені вивчали стійкість спор ріцини хвилястої (Rhizina undulata) до різних температур під час лісових пожеж (від 15 до 35С) та визначали умови найбільш сприятливі для активації спор ріцини (А. Уотіліа).
Також були представлені доповіді щодо перенесення грибів синизни (офіостомові гриби) різними видами комах у Іспанії, Угорщині, Японії (Г. Алаварес, Т. Місік, К. Курода).
На конференції були представлені постери щодо хвороб та шкідників евкалиптів у Іспанії, хвороб вільхи у Чехії, перенесенню офіостомових грибів короїдами у Бутані, хвороб ясеня у Австрії, Чехії та Угорщині, розповсю-дженню Chalara fraxinea в Угорщині, Австрії та інших країнах Європи. 
Учасники конференції відвідали природні насадження евкаліпта в осередку його ураження Mycosphaerella nubilosa. Також були оглянуті насадження сосни гірської, що уражена Greminiella abietina та Fusarium circinatum.
Участь у нараді виявилася дуже корисною, оскільки дала змогу налагодити контакти з фахівцями з інших країн, ознайомитися з причинами ослаблення лісів, методами діагностики збудників хвороб лісових порід і заходами щодо зменшення їх шкідливого впливу.
Збірник тез конференції є доступним на сайті : http://www.iufro2011.com

Головний мікробіолог
ДСЛО "Східлісозахист" К.В.Давиденко