Проект дорожной карты совершенствования лесного хозяйства в Карпатах и её презентация

Ниже текст проекта дорожной карты и презентация Алексея Голубчака на совещании в Ивано-Франковске. Дорожная карта имеет два приложения:

• приложение А – предложения по изменению законов и нормативов”
• приложение Б – перечень вопросов, которые необходимо решить на центральном уровне.

Материалы приложений будут приведены и проанализированы отдельно. М.П.

Дорожня карта удосконалення ведення лісового господарства в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва

Розроблено робочою групою, створеною УкрНДІгірліс на виконання доручення Державного агентства лісових ресурсів України за №06-13/7115-18 від 7.06.2018р.

Івано-Франківськ – 2018

Зміст

•Вступ	3
•1. Загальна характеристика гірських лісів Українських Карпат	5
•1.1. Розподіл лісів за формаціями і панівними породами	6
•1.2. Вікова структура деревостанів	7
1.3. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду за типами лісу	8
2. Особливості гірського лісівництва	8
•2.1. Принципи гірського ліісвництва	9
•2.2. Завдання гірського лісівництва в контексті Карпатської конвенції	9
3. Основні напрямки сталого управління гірськими лісами	10
•4. Основні цілі Дорожньої карти	14
4.1. Запровадження принципів сталого ведення лісового господарства	14
4.2. Створення оптимальної лісової інфраструктури	15
•4.3. Запровадження природозберігаючих технологій	15
4.4. 3апровадження механізмів економічного стимулювання	16
4.5. Підвищення якості , правдивості та доступності інформації про лісове господарство	16
5. Наукове забезпечення реалізації Дорожньої карти	17
6. Фінансове забезпечення реалізації Дорожньої карти	18
7. Час і етапи реалізації Дорожньої карти	18
7.1 .Час реалізації	18
7.2 Етапи реалізації	18
8. Очікувані результати	22
Додаток А. Порівняльна таблиця внесення змін до законів та нормативно-правових актів з лісового законодавства в контексті наближеного до природи лісівництва	23
Додаток Б. Питання, які необхідно  вирішити на рівні центральних органів влади	51

Вступ

Необхідність реформування системи ведення лісового господарства в Україні, зокрема в гірських умовах Українських Карпат, зумовлена:

– глобальними кліматичними змінами, які призводять до зниження біотичної стійкості лісостанів, дестабілізації функціонування всіх складових лісових екосистем, погіршення санітарного стану насаджень,  зменшення їх продуктивності та зниження захисних функцій.

– всезростаючим антропогенним впливом на довкілля, який все частіше досягає критичних значень;

– формуванням нових державних підходів до використання та відновлення природних ресурсів;

– потребою приведення засад лісокористування у відповідність до сучасних вимог суспільства щодо збереження і охорони природи.

У зв’язку з цим розроблення Дорожньої карти реформування ведення лісового господарства в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва є актуальним заходом, що сприятиме виробленню чітких стратегічних і тактичних підходів до посилення ролі лісової галузі у подальшому розвитку господарського комплексу країни та покращення виконання лісом екологічних та соціальних функцій.

У Дорожній карті здійснена оцінка сучасної ситуації у лісовому комплексі регіону й запропоновано перспективні напрями реформування галузі для оптимізації подальшого господарювання в Карпатах. Обрані принципи ведення лісового господарства в горах базуються на засадах наближеного до природи лісівництва, враховують екологічні, економічні й соціальні функції лісів. Розглянуто й інтереси регіональних територіальних громад.

Структура карти включає розгляд 5-ти основних завдань, зокрема застосування принципів господарювання на засадах сталого розвитку, оптимізацію лісової інфраструктури, запровадження прородозберігаючих технологій і механізмів економічного стимулювання, покращення якості та доступності інформації про лісове господарство регіону. Охарактеризовано також наукове й фінансове забезпечення реалізації Дорожньої карти, часовий період і поетапність впровадження та намічено очікувані результати.

Мета створення Дорожної карти: розробка принципів ведення лісового господарства в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва з врахуванням екологічних, економічних і соціальних функцій лісів та інтересів територіальних громад.

1. Загальна характеристика гірських лісів Українських Карпат

Гірські ліси Українських  Карпат займають площу 1,457 млн. га і зосереджені в чотирьох областях (Закрпатській – 45 %, Львівській – 17 %, Івано-Франківській – 30 %, Чернівецькій –   8 %). Площа гірських лісів, які знаходяться у підпорядкуванні Держлісагентства України становить 71 % або 1,03 млн. га.

 За функціональним призначенням ліси поділяються на чотири категорії: експлуатаційні – 46 %, захисні – 27,4 %, природоохоронні – 17,3 % і рекреаційно-оздоровчі – 9,3 %. Поліфункціональна приналежність лісів вимагає диференційованого підходу щодо їх використання, відтворення і охорони – опрацювання науково-обгрунтованих  типів господарювання.

1.1. Розподіл лісів за формаціями і панівними породами

Результатом економічного підходу до ведення лісового господарства у минулому маємо масштабну зміну породного складу лісів регіону, що стало основною причиною зниження біотичної і абіотичної стійкості деревостанів

Домінуючими видами є – ялина європейська (42,6 % за площею) і бук лісовий (41,9 %); ялиця біла займає 9,1 % площі, дуб черешчатий і скальний – 2,7 %, інші деревні види – 3,7 %.  Раціональне використання, відтворення і охорона лісових екосистем Карпат є основним завданням науковців і практиків регіону

1. 2. Вікова структура деревостанів

Негативним наслідком надмірних рубок в минулому є сучасна вікова структура лісів регіону: 49 % – середньовікових,  17 % – молодняків, 14 % – пристиглих  і 20 % стиглих і перестійних деревостанів. Це свідчить про необхідність переорієнтації на ефективне використання середньовікових і пристиглих деревостанів усіх панівних порід.

1.3. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду за типами лісу

Гірські ліси карпатського регіону представлені 106 типами лісу, які обєднані в 31 субформацію. На рисунку представлені 18 типів, які займають площу більше 1%, решта 88 типів лісу становлять близько 17% площ.  

 2.Особливості гірського лісівництва

• Природні умови та гірський рельєф визначають пріоритетність екологічних, особливо водоохоронних, функцій гірських лісів;
• Прив’язка квартально-видільної мережі до водозборів зумовлює формування відповідних господарських кластерів та інфраструктури;
• Значна пересіченість рельєфу та висотна зональність створюють високу мозаїчність лісорослинних умов і типів деревостанів, які потребують різноманітних лісівничих заходів;
• Холодний клімат, кам’янисті ґрунти і короткий вегетаційний період ускладнюють штучне лісовідновлення і тому суцільна рубка не може бути основним способом рубань;
• Круті схили і значна пересіченість рельєфу ускладнюють застосування сучасних технологій лісозаготівлі і підвищують вартість лісової продукції;
• Висока лісистість та відсутність підприємств інших галузей створюють умови виключної зайнятості місцевого населення в лісовому господарстві і відповідну їх сильну зацікавленість в його результатах.

2.1 Принципи гірського лісівництва

• Мережа лісових       ділянок та інфраструктура підприємств формуються за водозборами;
• Лісівничі заходи призначаються для збереження лісового середовища та підтримання екологічних функцій гірських лісів за типами деревостану, але на основі типів лісу та з врахуванням категорій лісових ділянок;
• Природне відновлення є пріоритетним завданням для гірського лісівництва;
• Основною лісівничою системою є вибіркова (вибіркові та поступові рубки), а суцільні рубки застосовуються тільки у виняткових випадках;
• Технології лісозаготівлі не допускають руйнування лісового середовища;
• Потреби місцевого населення стоять на першому місці при веденні лісового господарства.

2.2. Завдання гірського лісівництва в контексті Карпатської конвенції

• Підтримка та збільшення площі гірських лісів;
• Забезпечення продуктивних функцій лісів та їхньої ролі в розвитку сільської місцевості;
• Ви
• значення та охорона природних лісів, особливо пралісів;
• Управління лісами на природо-охоронних територіях;
• Поліпшення захисних функцій лісів;
• Сприяння відновленню лісів наближених до природних;
• Впровадження лісогосподарських заходів для попередження змін клімату;
• Поліпшення соціальних функцій лісів;
• Ведення лісового господарство з врахуванням потреб дикої природи та формування потрібних екологічних мереж;
• Проведення моніторингових досліджень сумісних з іншими Карпатськими країнами та формування інформаційних систем;
• Проведення скоординованих з іншими Карпатськими країнами наукових досліджень та забезпечення обміну такою інформацією.

 3.Основні напрямки сталого управління гірськими лісами

 Екологічні функції лісу

Екологічні функції лісу в Українських Карпатах є пріоритетними, що підтверджується високою часткою лісів з режимом обмеженого лісокористування (54 % за площею). Площа природоохоронних гірських лісів становить близько 326 тис. га (22 % їх заг. площі).  З них 167 тис. га знаходиться у віданні Мінприроди, 159 тис. га – Держлісагенства.

На міжнародному рівні гірські ліси Українських Карпат мають особливу природоохоронну цінність (внесені до переліку 200 глобальних екорегіонів WWF).

Динаміка площі обєктів ПЗФ (З 1990 року їх площа зросла приблизно у два рази).

Економічні функції лісу

Основним продуктом лісового господарства є деревина. Потенційні запаси і можливості карпатських лісів великі і, на думку спеціалістів та міжнародних експертів, повністю не використовуються.

Середня річна зміна запасу у лісах регіону оцінюється близько в 6,7 млн м3. З 2012 по 2016 роки щорічно заготовлялося 4,3 – 4,6 млн м3, тобто її використання становить лише 65-67%.

Рис. Динаміка використання середньої річної зміни запасу

Соціальні функції лісу

Найбільш важливе соціальне значення за обсягами працевлаштування у Карпатському регіоні має лісове господарство. Лісові підприємства відіграють значну роль також у наповненні місцевих бюджетів, надають пряму допомогу таким соціальним закладам як лікарні, школи, клуби, церкви у вигляді деревини та виробів з неї, озелененні території або інших послуг, сприяють розвитку інфраструктури населених пунктів, зеленого туризму та рекреації .

 Для досягнення балансу між екологічними, економічними та соціальними функціями лісів необхідно:

 Для посилення екологічних фунцій лісу:

• визначити оптимальну частку лісів природно-заповідного фонду (ПЗФ) та критерії їх відбору;
• оцінювати при виділенні об’єктів ПЗФ соціально-економічні наслідки їх утворення для адміністративного району та сільських громад;
• проаналізувати стан обєктів ПЗФ на відповідність їх меті заповідання та за необхідності і можливості його відновлення провести відповідні лісогосподарські заходи;
• розробити критерії та механізми повернення територій ПЗФ, що з різних причин втратили свої природоохоронні функції, до об’єктів традиційного ведення лісового господарства;
• зберігати в лісах рідкісні, реліктові та ендемічні види рослин, запобігати та пом’якшувати негативний вплив інвазійних та інфекційних видів, що загрожують лісовим екосистемам;
• ідентифікувати та взяти під охорону особливо цінні для збереження ліси, а також ліси, які тривалий час розвивалися природним шляхом і не зазнали істотного антропогенного впливу (тобто праліси та старовікові ліси);
• сприяти більш широкому використанню принципів наближеного до природи ведення лісового господарства та екологобезпечних технологій.

Для посилення економічних функцій лісу:

• здійснити комплексний аналіз, направлений на збільшення обсягів заготівлі деревини та недеревних лісових продуктів;
• удосконалити податкове законодавство щодо надання пільг лісогосподарським підприємствам при використанні селекційного лісового насіння, проведенні робіт з лісорозведення, створення лісової інфраструктури, постачання деревини для виробництва енергетичних продуктів і біопалива та проведення інших робіт екологічного та соціального спрямування;
• розробити критерії оцінки екосистемних послуг лісу та, у разі доцільності, сприяти запровадженню плати за екосистемні послуги;
• сформувати у стислі строки цивілізований ринок енергетичних продуктів і біопалива деревинного походження;
• підвищити конкурентоздатність лісового господарства, шляхом:

оновлення всієї технологічної платформи лісового господарства, від технологічних процесів до матеріально-технічної бази;

cприяння розвитку наукових розробок з впровадження нових технологій та вдосконалення виробничих процесів.

 Для посилення соціальних функцій лісу:

• розробити регіональні та місцеві програми використання лісових ресурсів для забезпечення населення, підприємств, установ та організацій паливною деревиною;
• налагодити тісні зв’язки з громадою на рівні підприємств. Покращити інформування громадськості (місцевих громад, інших зацікавлених сторін) щодо необхідності запланованих лісогосподарських заходів;
• створити сприятливі умови для розвитку малого підприємництва пов’язаного з лісом, лісовим господарством та використанням продуктів лісу;
• сприяти розвитку лісової рекреації та зеленого туризму.

 

4. Основні цілі Дорожньої карти

4.1. Ціль. Запровадження принципів сталого ведення лісового господарства

• опрацювання змін до нормативно-правових документів;
• удосконалення методології лісовпорядкування та перспективного планування лісового господарства, зокрема розроблення Інструкції лісовпорядкування та його програмного забезпечення в контексті запровадження вибіркового, наближеного до природи ведення лісового господарства;
• збільшення частки несуцільних рубок на принципах наближеного до природи лісівництва;
• оптимізація вікової, просторової та породної структури лісостанів;
• ведення лісового господарства на типологічній основі за водозбірним принципом;
• організація проведення довгострокового моніторингу стану лісів;
• проведення сертифікації всіх лісокоритувачів, як ринкового механізму запровадження екологічно орієнтованого лісівництва;
• створення сучасних центрів зберігання лісового насіння та вирощування селекційного садивного матеріалу, в т.ч. із закритою кореневою системою;
• розробити прогнозних моделей розвитку та стану лісів в умовах зміни клімату;

 4.2. Ціль. Створення оптимальної лісової інфраструктури

• розробка перспективного плану транспортного освоєння гірських лісових масивів в межах територій ОУЛМГ;
• розробка нормативних документів будівництва інженерних споруд у гірській місцевості;
• створення виробничих підрозділів з будівництва лісових доріг у державних підприємствах лісового господарства;
• залучення приватних підприємств на взаємовигідних умовах до будівництва лісових доріг та інженерних споруд;
• розробка і удосконалення лісової логістики розвитку дорожної та виробничої інфраструктури лісового господарства;
• залучення коштів державного бюджету, екологічних фондів, фондів обласних рад для розбудови інфраструктури у лісах з метою розвитку рекреації та екологічного туризму.

 4.3. Ціль. Запровадження природозберігаючих технологій

• розробка програм техніко-технологічного переоснащення суб’єктів господарювання у лісозаготівельній сфері на рівні підприємств;
• розробка програми створення вітчизняного виробництва технічних засобів для виконання лісовідновних і лісозаготівельних робіт;
• створення керівництвом ОУЛМГ спільно з приватними підприємцями умов для розвитку ринку лісозаготівельної техніки з використанням діючих зразків технічних засобів для трелювання і спуску деревини з гір (лебідки, повітряно-трелювальні установки);
• розробка нових правил державно-приватного партнерства в процесах лісокористування. Створення великих лісозаготівельних компаній, які будуть проводити лісозаготівлі тривалий час, в значних об’ємах на одних і тих же територіях (як варіант в межах водозбірних басейнів) за умови обов’язкового застосування сучасних природозберігаючих технологій.
• створення на рівні адміністративних областей Карпатського регіону центрів підготовки спеціалістів для роботи на нових сучасних машинах і механізмах та центрів підвищення кваліфікації спеціалістів лісового господарства і лісозаготівель, які будуть займатися питаннями організації і проведення лісозаготівельних та лісовідновних робіт;

 4.4. Ціль. Запровадження механізмів економічного стимулювання

• розробка і підписання меморандумів про довготермінову співпрацю з приватними структурами, які займаються лісокористуванням;
• розробка і запровадження механізмів надання податкових пільг щодо закупівлі природозберігаючих машин і механізмів;
• запровадження системи стимулів економічного характеру щодо застосування вибіркових способів рубок лісу та передових технологій його відновлення;
• встановлення прогресивної шкали оподаткування щодо заготівлі лісосировини з використанням природозберігаючих технологій;
• розробка критеріїв оцінки діяльності керівників підприємств з врахуванням забезпечення вимог сталого ведення лісового господарства.

 4.5. Ціль. Підвищення якості, правдивості та доступності інформації про лісове господарство

• оновлення інформаційної моделі даних про ліси, розробка інформаційного стандарту лісової галузі та запровадження використання обмінного XML формату, як засобу для реалізації обміну інформацією у лісовій галузі та за її межами;
• створення загальнодоступного банку науково-технічної, нормативної та методичної інформації Дорожньої карти та організація інформаційно-консультативної допомоги щодо доцільності прийняття тих чи інших управлінських рішень;
• створення просвітницької програми на лісівничу тематику на місцевому телебаченні;
• активізація роботи громадських організацій (товариств лісівників, охорони природи та ін.) в інформативно- пропагандистських напрямах;
• надання об’єктивної інформації про діяльність галузі через засоби масової інформації: журнали, газети, бюлетні, листи, новини, релізи, інтернет сторінки;
• покращення роботи шкільних лісництв;
• створення і організація ефективної роботи освітньо-екологічних центрів;

 5.Наукове забезпечення реалізації Дорожньої карти

• науковий супровід заходів запровадження наближеного до природи лісівництва;
• опрацювання лісівничо-екологічних засад відтворення і формування різновікових мішаних деревостанів на основі природного поновлення, як підстави запровадження вибіркового, наближеного до природи ведення лісового господарства;
• розроблення нових наукових рекомендацій щодо удосконалення принципів ведення лісового господарства;
• створення науково-демонстраційних полігонів і стаціонарів з переформування деревостанів і запровадження вибіркового, наближеного до природи лісогосподарювання;
• розроблення стратегій збереження та відтворення генофонду лісових деревних порід;
• ефективне використання цінного генетичного фонду корінних деревостанів на популяційно-екологічних засадах для успішного розв’язання проблем лісового насінництва, вирощування високоякісного садивного матеріалу,  розробки програмно-цільових способів лісовідновлення і лісорозведення, в т.ч. створення плантаційних та енергетичних культур;
• створення нових і підвищення ефективності діяльності діючих центрів підвищення кваліфікації;
• покращення фахової підготовки і перепідготовки працівників лісової галузі усіх категорій, в т.ч. і приватних структур, задіяних у лісогосподарському секторі в напрямку екологізації ведення лісового господарства.

 6.Фінансове забезпечення реалізації Дорожньої карти

• кошти Державного фонду розвитку лісового господарства України, який передбачається створити для фінансування, насамперед, екологозберігаючих технологій у гірських регіонах;
• кошти Державного бюджету на придбання екологозберігаючої техніки (капітальні вкладення);
• власні кошти підприємств лісового господарства;
• інші кошти, незаборонені законодавством України.

 

7.Час і етапи реалізації Дорожньої карти

7. 1. Час реалізації Дорожньої карти – 2019-2028 рр.

 

7.2. Етапи реалізації Дорожної карти

Етапи реалізації Дорожної карти визначаються органами управління в галузі лісового господарства через відповідні документи (накази, розпорядження та ін.)

 

 Етапи реалізації Дорожньої карти

Етап І (2019-2020рр.)

• аналіз лісокористування в розрізі підприємств ОУЛМГ;
• визначення обсягів проведення рубок, орієнтованих на природне поновлення ( поступових, вибіркових) в розрізі підприємств;
• вивчення передового виробничого досвіду щодо запровадження поступових рубок із застосуванням сучасних технологій та технічних засобів механізації (харвестерів, форвардерів тощо);
• визначення науково-дослідних лісгоспів для реалізації Дорожньої карти, створення науково-демонстраційних полігонів в лісогосподарських підприємствах з переформування деревостанів, запровадження вибіркового способу ведення господарства ;
• розробка та затвердження відповідної нормативно-правової документаці, зокрема розробка нової Інструкції лісовпорядкування та його програмного забезпечення в контексті наближеного до природи лісівництва (вибірковий спосіб ведення лісового господарства), внесення змін до Лісового кодексу України, Правил рубок головного користуванння, Правил рубок головного користуваня в гірських лісах Карпат, Правил поліпшення якісного складу лісів,  до проекту закону  «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону»; розробка нормативних документів будівництва інженерних споруд у гірській місцевості (додаток) та заміна ДСТУ 3404-96 «Лісівництво. Терміни та визначення»;
• організація регіонального селекційно-насінницького комплексу, відповідального за стан і використання генетичних ресурсів, створення обєктів плантаційного і популяційного насінництва, банку зберігання насіння та отримання в промислових обсягах садивного матеріалу із цінними спадковими ознаками;
• створення лабораторії з виведення та розмноження нових сортів, екотипів і форм лісових видів стійких до несприятливих змін навколишнього середовища з використанням біотехнологічних методів;
• створення сучасних центрів вирощування якісного садивного матеріалу із закритою кореневою системою на базі підприємств регіону;
• завершення сертифікації державних підприємств лісового господарства регіону;
• розробка обласними управліннями лісового господарства регіону перспективних планів транспортного освоєння піпорядкованих їм лісових масивів та створення у державних підприємствах лісового господарства підрозділів з будівництва лісових доріг;
• розробка програм техніко-технологічного переозброєння субєктів господарювання у лісозаготівельній сфері на рівні підприємств;
• створення у всіх адміністративниї областях регіону центрів підготовки спеціалістів для роботи на нових сучасних машинах і механізмах та центрів підвищення кваліфікації спеціалістів лісового господарства (Івано-Форанківська обл. – 2019 р., Львівська обл. – 2020р., Закарпатська обл. – 2020 р., Чернівецька обл. – 2020 р.);
• внесення доповнень до контрактів керівників підприємств, спрямованих на стимулювання виконання заходів на принципах наближеного до природи лісівництва та налагодження системи контролю за якістю їх виконання;
• розробка механізму економічного стимулювання державних підприємств лісового господарства, їх керівників, спеціалістів та робітників лісового господарства, приватних структур за умови використання природозберігаючих технологій;
• організація проведення довгострокового моніторингу стану лісів;
• розробка програми розвитку лісової рекреації та зеленого туризму;
• заключення договорів про впровадження наукових розробок та здійснення наукового супроводу між УкрНДІгірліс та підприємствами карпатського регіону;
• розробка нового Тематичного плану УКкрНДІігрліс на 2020-2025 рр.;
• розробка прогнозних моделей розвитку лісів в умовах зміни клімату;
• оновлення інформаційної моделі даних про ліси, розробка інформаційного стандарту лісової галузі та запровадження використання обмінного XML формату, як засобу для реалізації обміну інформацією у лісовій галузі та за її межами;
• створення загальнодоступного банку науково-технічної, нормативної та методичної інформації Дорожньої карти та організація інформаційно-консультативної допомоги щодо прийняття управлінських рішень.

Етап 2 (2021-2028рр.)

• ідентифікувати та взяти під охорону особливо цінні для збереження ліси, а також ліси, які тривалий час розвивалися природнім шляхом і не зазнали істотного антропогенного впливу (тобто праліси, квазі праліси та старовікові ліси);
• придбати комплекс необхідних машин і механізмів, які забезпечували б впровадження у виробництво екологозберігаючих технологій, механізації виробничих процесів під час проведення вибіркових і поступових рубок, орієнтованих на збереження природного поновленння;
• здійснити будівництво обєктів лісової інфраструктури (дороги, мости , підпірні стінки, перепади та ін.);
• впровадити механізми довгострокової співпраці державних підприємств лісового господарства з приватними структурами, які працюють в лісовому секторі економіки з метою застосування економічних стимулів для впровадження природозберігаючих технологій для заготівлі деревини, ефективного використання лісосировинних ресурсів;
• оцінити та картувати можливі зміни, які відбудуться в породному складі та стані лісів Українських Карпат за різними сценаріями кліматичних змін, та вплив таких змін на ліси та лісове господарство;
• провести розбудову інформаційної системи лісової галузі на основі принципів побудови сучасних інформаційних систем на основі гео-просторового земельного кадастру з використанням розподіленого доступу до інформаційних ресурсів через Інтернет

 8.Очікувані результати.

1. Радикальна зміна системи рубок в гірських лісах шляхом збільшення вибіркових рубок.
2. Зменшення площі суцільних рубок до 5% щорічно.Формування лісових насаджень на принципах наближеного до природи лісівництва.
3. Створення оптимальної інфраструктури гірських територій, що дасть можливість забезпечити охорону лісових насаджень від лісопорушень і лісових пожеж, ефективно використовувати рекреаційні функції лісових територій, в т.ч. для розвитку екологічного туризму.
4. Забезпечення стабільності лісових екологічних систем, гідрологічного балансу басейнів гірських річок, зменшення ерозійних процесів, попередження природних і техногенних катастроф на гірських територіях.
5. Розвиток економіки гірських територій, створення додаткових робочих місць, покращення умов праці людей, задіяних у лісовому секторі економіки регіону.
6. Створення позитивного іміджу галузі.

Серьезно разбирать этот документ рано. Он слишком сырой и декларативный. Пока предлагаю относится к нему с легким, позитивным юмором. Как то так:…Что касается шарлатана  то …одесский… волынский..прикарпатский… Какая разница?

https://www.youtube.com/watch?v=ovXEjIh40oU