30/09/2018
0Четвертий з’їзд лісівників України прийняв стратегічні рішення для порятунку лісового господарства
25 вересня у Києві пройшов IV з’їзд лісівників України, в роботі якого взяли участь майже 450 делегатів-лісівників, голови Закарпатської, Івано-Франківської, Київської обласних державних адміністрацій, народні депутати України.
Від лісівників Вінниччини делегатами з’їзду обрано начальника обласного управління лісового та мисливського господарства А.О. Бондаря, першого заступника начальника В.І. Діденка, директорів Вінницького, Бершадського, Тульчинського держлісгоспів В.В. Попельнюка, М.В. Краснєєва, В.А. Поліщука, голову обласної організації профспілки працівників лісового господарства І.Д. Івацка, головних лісничих ДП «Вінницький лісгосп», ДП «Могилів-Подільський лісгосп» Є.В. Ільченка, О.І. Хомича, лісничих Людавського лісництва ДП «Жмеринський лісгосп», Ладижинського лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», Радянського лісництва ДП «Крижопільський лісгосп», Оратівського лісництва ДП «Іллінецький лісгосп» В.М. Зарицького, Р.П. Семененка, А.В. Чорноіваника, М.М. Бойка, помічника лісничого Літинського лісництва ДП «Хмільницький лісгосп» В.М. Антонюка, прес-секретаря Вінницького ОУЛМГ С.Т. Вовка.
 |
 |
З доповіддю «Про стан та перспективи розвитку лісового господарства України» виступив голова оргкомітету з’їзду, заступник Голови ДАЛРУ В.Н. Бондар, зі співдоповіддю «Люди для лісу – ліс для життя» – голова Товариства лісівників України Ю.М. Марчук.
В обговоренні доповідей та нагальних питань, проблем і перспектив розвитку лісового господарства України і вітчизняної деревообробної промисловості виступило 17 делегатів, голови ОДА, народні депутати. Виступив і Вінфрід Зюсс, незалежний консультант з великим досвідом роботи на державних лісогосподарських підприємствах Австрії, який надає консультації лісовим адміністраціям Східної Європи та Центральної Азії.
 |
 |
Особливу стурбованість викликає різке погіршення санітарного стану лісів. Прогноз дуже невтішний. Ми не можемо вплинути на зміни клімату. Щоб врятувати ліси України, потрібно максимально сконцентрувати можливості держави, всіх органів влади, науки, зусилля лісівників і системно адаптувати наші ліси до глобальних кліматичних змін. Для забезпечення ефективної протидії всиханню лісів, розповсюдженню шкідників лісу необхідно терміново внести зміни в «Санітарні правила в лісах України», в багато інших законодавчих актів.
З’їзд прийняв резолюцію «Про критичний стан українських лісів», заяву «Щодо податку на лісові землі», звернення лісівників України до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо необхідності вирішення нагальних проблем лісової галузі України.
А до проблем лісової галузі слід підходити виважено, адже ліси України – це здоров’я і життя всіх українців. На з’їзді акцентовано увагу громадськості на тому, що в лісовому господарстві, деревообробній промисловості трудяться більше півмільйона працівників. А це разом з членами сімей становить один мільйон жителів. І нехтувати їхніми правами не допустимо. Задля порятунку українських лісів, не допущення передачі їх в концесію, приватизації лісівники готові до акцій соціальної непокори. Адже вперше з 1917 року так гостро постало питання «Збережемо ліси – збережемо Україну!». Ліси – національний народний скарб, створений кількома поколіннями українців. І не можна допустити їхньої приватизації купкою товстосумів!
Прес-служба Вінницького ОУЛМГ 25.09.2018
З’їзд лісівників продемонстрував силу і міць лісівничої громади
За ініціативи Товариства лісівників України, підтриманою Колегією Державного агентства лісових ресурсів, 25 вересня 2018 року відбувся IV З’їзд лісівників України.
Головною метою скликання IV з’їду лісівників України стало опрацювання спільних рішень за участі фахівців лісового господарства, урядовців, закордонних експертів, інвесторів, представників деревообробного сектору щодо подальшого розвитку та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.
IV з’їзд лісівників України може бути поворотним етапом відродження українського лісівництва, поштовхом до подальшого сталого розвитку лісової галузі країни.
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
26.09.2018
IV з’їзд « Товариства лісівників України»
 |
 |
25 вересня 2018 року делегація ДП « Коростенське ЛМГ « у складі 4 чоловік прийняли участь у роботі IV з’їзду « Товариства лісівників України» що проходив у Міжнародному виставковому центрі в м. Київ.
Основними питаннями з’їзду були:
- Напрацювання підходів по збереженню галузі лісового господарства в Україні.
2. Питання фінансового забезпечення галузі лісового господарства.
3. Створення партії лісівників України.
Прес-служба ДП “Коростенське ЛМГ”
27.09.2018
Прикарпатські лісівники взяли участь у IV з’їзді лісівників України
25 вересня у Києві відбувся IV з’їзд лісівників України. У роботі з’їзду взяли участь і начальник обласного управління Руслан Осташук, народний депутат України Анатолій Дирів, голова обласної державної адміністрації Олег Гончарук та лісівники підвідомчих лісогосподарських підприємств обласного управління. Загалом на з’їзді були присутні майже 500 делегатів з усіх областей України: лісівники обласних управлінь, науковці, народні депутати України, представники деревообробної галузі.
Під час з’їзду фахівці лісового господарства, урядовці, закордонні експерти, інвестори, представники деревообробного сектору опрацювали спільні рішення щодо подальшого розвитку та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.
Під час виступу заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар визначив основні пріоритети функціонування лісової галузі, а це фінансове забезпечення ведення лісового господарства у різних географічних зонах, сприяння довгостроковим інвестиціям у галузь; забезпечення стабільності лісового, податкового та природоохоронного законодавства на довгостроковий період; вдосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства, громадськості, можновладних структур до лісівників та лісового господарства в цілому, як до соціально важливого сектору економіки.
За словами очільника Прикарпаття Олега Гончарука, проведення такого заходу дає змогу обговорити усі нагальні проблеми, якими живе галузь, та знайти шляхи їх вирішення.
«Для Прикарпаття лісова галузь посідає особливе місце. По-перше, це природній дар, який залишився нам у спадок від предків, це природнє багатство, завдяки якому ми розвиваємо туризм і рекреацію на теренах області, – наголосив Олег Гончарук. – Для жителів високогірних районів ліс – це перш за все робочі місця. Крім того, розвиток лісопереробної галузі – потужний ресурс для розвитку економіки краю. Тим більше, що Прикарпаття має давні традиції у галузі лісівництва, виготовлення продукції з деревини, а також побічного використання дарів лісу».
Начальник управління Руслан Осташук під час з’їзду зауважив, що «незважаючи на економічні та політичні негаразди, лісове господарство прикарпатського краю демонструє позитивну тенденцію. Доказом цього є сплата лісогосподарськими підприємствами області податків до бюджетів усіх рівнів, забезпечення роботою мешканців районів області. Крім того, функціонування лісгоспів у гірських районах краю є стабільними чинниками розвитку територіальних громад, що дуже важливо на сьогоднішній день».
Прес-служба Івано-Франківського ОУЛМГ
Середа, 26 вересня 2018
Представники Кіровоградщини взяли участь у роботі IV з’їзду лісівників України
25 вересня відбувся IV з’їзд лісівників України, у якому взяли участь 440 делегатів з усіх областей України, науковці, народні депутати України. Кіровоградщину на з’їзді представляли 9 делегатів – працівників лісового господарства на чолі з начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Наталією Ревенко, а також голова Олександрівської райдержадміністрації Ольга Борота.
Під час виступу заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар звернув увагу на пріоритети, які необхідно реалізувати, щоб лісова галузь змогла повноцінно функціонувати та розвиватися.
«По-перше, це вирішення питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства в різних географічних зонах, сприяння довгостроковим інвестиціям в лісове господарство. По-друге, це забезпечення стабільності лісового, податкового і природоохоронного законодавства на довгостроковий період. Особливо це стосується термінового вирішення питання оподаткування земельним податком лісових земель. По-третє, це вдосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства, громадськості, можновладних структур до представників лісівничих професій, до самого лісового господарства, як до соціально важливого сектору економіки, що робить надзвичайно важливу і корисну справу», – відмітив Володимир Бондар.
Відбулося обговорення доповідей і нагальних питань щодо стану, проблем і перспектив розвитку лісового господарства України та вітчизняної деревообробної промисловості. За результатами роботи з’їзду було схвалено резолюцію, заяву та звернення лісівників України.
У зверненні до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів наголошується на необхідності нагального вирішення проблем лісової галузі України. Документ також містить звернення до ЦК профспілки працівників лісового господарства України розглянути можливість проведення соціальних акцій на підтримку рішень з’їзду у випадку ігнорування його рішень.
У тексті резолюції щодо критичного стану українських лісів зазначається, що лісівники вимагають законодавчого введення в областях та лісових угіддях, вражених масовим усиханням соснових насаджень, тимчасового особливого режиму для забезпечення ефективної протидії всиханню лісів та внесення відповідних змін у законодавчі акти.
Прийнятою заявою лісівники закликають народних депутатів відмінити поправку до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств”.
Учасники зібрання підтримали ініціативу Президії Всеукраїнської ради Товариства лісівників України щодо утворення міжгалузевої громадської асамблеї «Люди для лісу – ліс для людей».
Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
Лісівники Одещини на чолі з начальником Одеського ОУЛМГ Доміканом В.І. прийняли участь у IV з’їзді лісівників України.
26.09.2018
https://ulmg.odessa.gov.ua/2018/09/26/lisivnyky-odeshchyny-na-choli-z-nachalnykom-odeskoho-oulmh-domikanom-v-i-pryinialy-uchast-u-iv-z-izdi-lisivnykiv-ukrainy/
Лісівники Полтавщини взяли участь у Всеукраїнському з’їзді лісівників
25 вересня лісівники всієї України зібралися на з’їзді лісівників, аби обговорити важливі питання запропоновано альтернативу задумам створення єдиної компанії, концесії та приватизації лісівЗадекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів. На цьому наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час IV з’їзду лісівників України.
Він зазначив, що це не лише його думка, це думка фахівців галузі, науковців, представників об’єднаних територіальних громад. «Проти висловивились і одностайно учасники національного діалогу з питань реформування лісової галузі, який був проведений у липні цього року за сприяння Європейської економічної комісії ООН та ФАО», – сказав Володимир Бондар.
Стосовно наслідків можливого створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві заступник Голови відомства зазначив: «У Словенії, Литві чи Австрії існування єдиної компанії є цілком можливим у наслідок невеликої – до 20% частки державних лісів. В Україні ж діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня».
Володимир Бондар розповів, що необхідно зробити задля того, щоб врятувати лісову галузь.
«Лад може навести прийняттям Закону про національну лісову політику, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, як на національному, так і на регіональному рівнях», – підкреслив він.
Заступник Голови Держлісагентства наголосив, що такий документ дійсно потрібен, однак, враховуючи всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, його розробка вимагатиме певного періоду часу: «Вихід є – застосувати перехідні моделі з поетапною апробацією на практиці, з подальшим усвідомленням та виправленням можливих помилок».
Так, протягом одного року необхідно реалізувати структурно-організаційну та функціональну перебудову ведення лісового господарства з наступних ключових напрямів:
– розмежування функцій контролю за дотриманням лісового законодавства від господарської діяльності та користування лісовими ресурсами шляхом реформування системи державної лісової охорони;
– самоокупність та самофінансування лісової галузі за умов створення фонду розвитку лісового господарства та вирішення проблеми подвійного оподаткування лісової галузі.
– запровадження прозорого ринку деревини, орієнтованого на стимулювання поглибленої переробки та забезпечення ефективного використання лісових ресурсів.
– проведення національної інвентаризації лісів.
«Останні 3 роки Держлісагентство активно виступає з ініціативою запровадження в Україні національної інвентаризації лісів, яка б вирішила раз і назавжди спекуляцію у суспільстві щодо надмірної вирубки лісів. Держлісагентством із допомогою фахівців з Німеччини підготовлені проекти всіх необхідних нормативно-правових документів, але ми до цього часу не впевнені, що зможемо розпочати польові роботи у 2019 році, оскільки проектом бюджету такі роботи знову не передбачені», – зазначив Володимир Бондар.
За його словами, після виконання вищезазначених заходів, необхідно узагальнити результати і надати пропозиції про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, гармонізації їх з законодавством ЄС та розпочати процес розробки національної лісової політики із залученням всіх зацікавлених сторін.
25.09.2018
http://www.upravles.gov.ua/press/novini-upravlinnya/1537966341
Об’єднатися і діяти заради спільної мети
У Києві відбувся IV з’їзд лісівників України. На нього прибуло 442 делегати із різних регіонів нашої держави. Проходив з’їзд під гаслом “Люди для лісу, ліс для життя”. Брали участь в його роботі окремі народні депутати, голови обласних державних адміністрацій Закарпатської, Івано-Франківської, Київської областей, керівники лісової галузі попередніх періодів, делегації зарубіжних країн, запрошені особи, які тісно співпрацюють із лісівниками.
Хмельниччину представляли 14 делегатів. Після вирішення організаційних питань, на з’їзді з доповіддю “Про стан та перспективи розвитку лісового господарства України” виступив голова оргкомітету з’їзду, заступник голови Держлісагентства Бондар В.Н.
Тези доповіді з’їзду друкувались у попередніх матеріалах.
В обговоренні доповіді взяв участь делегат з’їзду, учасник АТО, директор ДП “Ярмолинецьке ЛГ” Кирилюк Іван Іванович.
Він сказав:
Маю честь звернутись сьогодні до Вас із промовою, від імені лісівників Хмельниччини.
Не в простий час для Українського лісу ми зібрались сьогодні тут, у столиці. На жаль, нас загнали на політичний майданчик і хочуть втопити в політичному болоті.
Доля нашої галузі сьогодні – це як доля міцного дуба, що виріс на узліссі. Хоч би які вітри його не ламали, а він не падає. Стоїть і росте – аж поки не постане несхитною міццю лісової величі, окрасою землі.
Лісова галузь стала предметом торгів, цькувань, політичного галасу.
Сьогодні певні олігархічні угрупування ставлять державне лісове господарство на край великих перемін, які можуть обернутися черговою бідою не тільки для галузі, але і для всього суспільства.
Сумнівні реформи зводяться, по суті, до одного простого питання – кого поставити пиляти і продавати Український ліс?
Для цього, так звані реформатори, збираються зруйнувати існуючу виробничу структуру лісового господарства і на місці ліквідованих ними держлісгоспів, запустити з бензопилами в наші ліси приватні компанії, на умовах концесії.
Практично за галузь почалась війна…
Відкрився «другий фронт»…
Спробували напряму – не вийшло – піднялись люди і сказали – НІ!
Пішли іншим шляхом – економічної блокади. Почали «тоненько» обставляти законами, як мінами на законодавчому полі. Чого вартує останній витвір мистецтва «наших народних законотворців», яких ми з Вами туди делегували – Закон України №2497-VIII, так званий фермерський закон.
Нас практично зіткнули лобами з територіальними громадами, з простими сільськими людьми, які і так на межі виживання.
А тут такий «подарунок»…
Але і з ними ми знайшли порозуміння – бо народ наш мудрий і знає ціну цієї «кістки».
Хочу підкреслити ще одну проблему в цьому аспекті – це деревообробна промисловість. Вони теж в глухому куті, тому, що прийдеться піднімати ціну на лісопродукцію, на дрова і т.д.
Ланцюгова реакція… Маємо стояти пліч-опліч.
Це що, виклик? Ми його приймаємо…
Але попереджуємо – не робіть глобальних помилок, панове!
Лісівники – це велика, потужна, зорганізована, загартована у праці команда працівників лісової галузі, які готові захистити свою честь і честь держави.
З нами можна здобути, можна перемогти…
Але можна і втратити…
Наша лісова галузь виконує не тільки економічну, але найперше, важливу екологічну та соціальну роль. Вона має свою історію, традиції, вагомі надбання, врешті, матеріальні активи, створені не одним поколінням трудових колективів держлісгоспів.
І ось сьогодні замість розвитку нас хочуть поставити на коліна і знищити…
Держава воює з державним сектором економіки – держлісгоспами! Де і коли таке було?!
Наша робота надзвичайно потрібна в цілому для суспільства. Вона має величезне значення для економіки держави, для екології. Бо ліс – це дійсно легені планети. І створюючи ці легені, ми не будемо бачити результатів своєї праці. Пожинати плоди буде наступне покоління. Ми ж сіємо нашу лісову пшеницю, садимо лісові буряки, ми плекаємо ліс, творимо гарне, позитивне майбутнє для наступних поколінь українців.
Так – ми не говоримо, що ми білі та пухнасті, що в лісовій галузі немає недоліків. Але ми готові до діалогу, конструктивної критики і в кінці – кінців до реформування.
– Але на холодну голову…
Шановні колеги!
Від імені лісівників Хмельниччини вношу пропозицію:
- Четвертому з’їзду лісівників України виступити з пропозицією до Президента України Кабінету Міністрів України, щодо створення Міністерства лісового господарства та деревообробної промисловості України;
- Створити власний політичний проект на базі громадських об’єднань Товариства лісівників України і взяти участь у виборах до Верховної Ради 2019 року – як політична сила лісівників України;
- Створити робочу групу представників Держлісагенства, ЦК профспілки лісової галузі, Товариства лісівників України, обласних управлінь, обласних профспілок держлісгоспів та інших щодо проведення робочих зустрічей на рівні Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, стосовно негайного прийняття рішень по реформування лісового господарства та шляхів виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі.
- Виступити з ініціативою перед Верховною Радою України щодо відміни Закону України №2497-VIII в частині пункту 273/3, відповідно до статей 274 та 277 Податкового Кодексу України;
- Створити державний фонд розвитку лісового господарства, який має наповнюватись з рентної плати за користування лісовими ресурсами, частини доходів держлісгоспів та інших джерел, спрямувавши 60% цих коштів на розвиток територіальних громад.
І най головніше – зняти політичну блокаду галузі!
В цьому здобудуть усі – і в першу чергу народ України.
Слава Україні!
Делегати з’їзду схвально і оплесками підтримали змістовний виступ І.І. Кирилюка.
Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ
26.09.2018
ЛІСОВІЙ ГАЛУЗІ – НАДІЙНУ ПІДТРИМКУ ДЕРЖАВИ!
25 вересня у Києві відбувся IV з’їзд лісівників України, у якому активну участь взяла делегація Профспілки працівників лісового господарства України на чолі з головою Профспілки Степаном Кривов’язим. На форумі від імені профспілок галузі виступила голова Херсонської обласної організації Профспілки Марія Глод. Публікуємо цей виступ.
«Для лісової галузі настали непрості часи. Вже третій рік поспіль ми всі змушені боротись за збереження галузі та трудових колективів. З того часу, коли нас віддали «під опіку» Міністерству аграрної політики та продовольства України, ми залишені сам на сам з своїми проблемами. Батьки завжди турбуються та дбають, як за своїх так і за прийомних дітей. А ми – непотрібні. Найбільше від такого «піклування» потерпають лісівники Півдня та Сходу України. Колеги з так званих ресурсний областей змушені віддавати частину своєї заробітної плати, аби працівники ДЕРЖАВНИХ лісогосподарських підприємств цих регіонів мали можливість отримувати хоч якусь заробітну плату. Виконання функцій з питань збереження та примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони, але як саме – в умовах відсутності державного фінансування виконувати ці функції, чомусь ніхто не роз’яснив.
Останнім часом у ЗМІ тільки один негатив по відношенню до лісової галузі. Звинувачення не завжди обґрунтовані. Спочатку висвітлюється неправдивий сюжет, а потім тільки з’ясовуються питання, щодо законності походження деревини.
Складається таке враження, що цілеспрямовано, навмисне створюються лісівникам такі умови, які розраховані на повне або часткове знищення галузі за корисними мотивами. А це називається – геноцид. Можете прочитати визначення цього терміну.
Чергове підтвердження тому є новий закон, яким передбачено сплату земельного податку за лісові землі. А чи хтось із тих, хто приймав цей закон, прораховував чим це загрожує для лісогосподарських підприємств.? А в цілому для населення соціальних ? Адже це є загибеллю для підприємств, як ресурсних – і в першу чергу для підприємств півдня та сходу. Тому що суми податку у три-чотири рази перевищують річні обсяги реалізації в цілому по господарствах.
Щодо лісів Херсонщини. До сьогодні жоден з чиновників не розуміє – де буде аграрна Херсонщина, коли не буде лісу. В області прийнята програма «Ліси Херсонщини», але вона без дієва. Жодної копійки по програмі не виділено ні в поточному році ні в минулому. Кому потрібна така програма, -яка діє тільки виключно на папері.
До сьогодні ніхто не розуміє і не хоче зрозуміти, що втрати набагато більші ніж необхідно вкласти грошей.
Щодо пожеж та їх наслідків – У 2017 році сталось 382 лісових пожежі на площі 1175,97 га, у 2018 році (станом на 20 вересня) виникло 188 пожеж на площі 761,06 га. Як в по поточному році так і попередньому збитки від пожеж дорівнюють сумі коштів які необхідно для охорони лісу від пожеж. Це 17млн у 2017 році – та 19 млн у 2018 році.
Для прикладу – 27 та 28 травня поточного року на території Раденського лісництва виникло дві лісові пожежі, які набули великих масштабів. Вогнем знищено 509 гектарів лісових насаджень. Не було і немає можливості забезпечити повний склад працівників лісопожежних станцій, адже люди відмовляються працювати за вкрай низьку заробітну плату, немає чим заправляти протипожежну техніку, так як відсутній відомчий резерв ПММ, який створюється виключно за рахунок коштів державного бюджету. Люди працювали на ліквідації цих пожежна виснаження, тому що замінити було ніким. Протипожежна техніка виходила з ладу, через великий термін використання та роботу у складних географічних умовах – високо бугристі піски.
Так далі тривати не може. Але всім байдуже.
Це ще раз підтверджує, що ми нікому непотрібні. Навіть нашим народним обранцям від Херсонщини, які проголосували за Держбюджет без рядка, де були б передбачені кошти на ведення лісового господарства.
На сьогоднішній день лісокультурна справа зійшла нанівець. За умови відновлення фінансування необхідно не менше чотирьох років, аби відновити лісокультурне виробництво. Галузь, через постійну боротьбу за існування та збереження відкинута на декілька років назад. Хоча галузь є прибутковою і зараз.
По нашому профільному міністерству на 2019 рік передбачено збільшення фінансування на 3 мільярди, то невже неможливо правильно розподілити кошти? І передбачити фінансування на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісу. Але мабуть на це немає чиєїсь «доброї волі», або просто елементарного – бажання.
Протягом трьох років знущання (а інше слово не приходить на думку) над галуззю та трудовими колективами наших підприємств, – профспілкою проводились заходи, спрямовані як на відновлення бюджетного фінансування так і на збереження галузі. МИ першими відреагували на концепцію Олександра Ковальчука і вже 30 жовтня 2015 року скликали позачерговий Пленум Центрального комітету, – заслухали керівника і направили відповідні звернення. Взагалі проводились пресконференції, круглі столи, різного роду публічні виступи як в регіонах так і на рівні Києва, направлено безліч письмових звернень до всіх провладних структур. (Особливо з підписами працівників галузі – (коли було зібрано понад 32 тисячі підписів)., зустрічі з керівництвом Міагрополітики та Кабінету Міністрів України. Тобто постійно ведеться боротьба за трудові права працівників лісу, попрані цими горе – реформаторами.
На жаль на сьогодні це не дає позитивних результатів щодо відновлення фінансування, але в цілому галузь збережена та стабільно працює. Тому мабуть, все таки, ця робота, що була проведена профспілкою не є марною.
Шановні учасники з’їзду!
Галузева профспілка, її актив готові до подальших послідовних та рішучих дій по відстоюванню нашої принципової позиції, щодо збереження лісової галузі та її трудового колективу.
В той же час, дорогі колеги, ми твердо впевнені в тому, що коли ми говоримо про нашу єдність, нашу згуртованість, нашу солідарність, – то це не є порожні слова.
Якщо ми єдині – то ми непереможні!
Дякую за увагу.
Слава українським лісівникам!
Слава Україні!»
Джерело офіційний веб-портал Федерація профспілки України
Хто, як не ми? Лісівники під час з’їзду обговорювали як врятувати українські ліси
25 вересня, у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві, відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема, від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.
Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.
– Мені дуже приємно те, що в рамках виставки сьогодні лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро говорити, що останнім часом до лісової галузі є негативна увага, і дуже багато моментів, які є в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюються. Ми сьогодні бачимо цілу низку законів, уже законів, які сьогодні накладають на лісову галузь додатковий тягар. І безперечно це не може не відобразитись у кінцевому варіанті на переробці і на вартості сировини, і на вартості кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені б хотілося побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від цієї роботи в кінцевому варіанті ми будемо мати кінцевий продукт переробки, який сьогодні може мати держава. А ми сьогодні виступаємо за те, щоб цей національний кінцевий продукт був конкурентоздатний. Щоб ми врешті решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі підстави. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі.
У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, яким болить становище української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства в умовах теперішнього законодавства. А це відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи, нові санітарні правила в лісах, що дозволяють швидше поширюватися хворобам лісу замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати по факту кількість гектарів майже загиблого лісу, охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені південних та східних регіонів та до яких байдуже усім громадським активістам та й тим же депутатам, та й податковий тягар, який нещодавно додатково натягнули лісівникам, як зашморг на шию. До того ж, податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – це інформаційна війна, яка не дозволяє працівникам зосередитися на головному – вирощуванні лісу, заготівлі, доглядах за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.
Водночас розуміли, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже враховуючи останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямах. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь усім відомого ляшківця Віктора Галасюка у відкритті цьогорічної виставки, який не спромігся вийти на трибуну і сказати лісівникам свою точку зору. Не вистачило, мабуть, снаги сказати це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх, або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Сказати в камеру об’єктиву – річ не складна. Інша річ сказати це вживу перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, враховуючи те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
28.09.2018
ЛІСІВНИКИ ЧЕРКАЩИНИ НА IV З’ЇЗДІ ЛІСІВНИКІВ УКРАЇНИ
У Києві 25 вересня відбувся IV з’їзд лісівників України. Головна мета скликання з’їду – опрацювання спільних рішень за участю фахівців лісового господарства, урядовців, закордонних експертів, інвесторів, представників деревообробного сектору щодо подальшого розвитку та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.
У ході роботи було прийнято ряд рішень та звернень до керівництва держави щодо необхідності нагального вирішення проблем лісової галузі.
Делегатами на з’їді від лісівників Черкащини були:
Дзюбенко Олександр Миколайович, начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства;
Горда Василь Іванович, голова Черкаської обласної організації Товариства лісівників України;
Верес Віталій Терентійович, директор державного підприємства «Кам’янське лісове господарство»;
Сегеда Юрій Юрійович, директор державного підприємства «Смілянське лісове господарство»;
Полянський Олексій Семенович, лісничий Козачанського лісництва державного підприємства «Звенигородське лісове господарство»;
Бойко Микола Мефодійович, помічник лісничого Пехівського лісництва державного підприємства «Звенигородське лісове господарство»;
Міщенко Ігор Віталійович, головний лісничий державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»;
Левченко Сергій Олександрович, помічник лісничого Капітанівського лісництва державного підприємства «Кам’янське лісове господарство»;
Боровик Сергій Олексійович, лісничий Софіївського лісництва державного підприємства «Канівське лісове господарство»;
Буруль Леонід Васильович, лісничий Яснозірського лісництва державного підприємства «Крсунь-Шевченківське лісове господарство»;
Комар Іван Іванович, лісничий Сунківського лісництва державного підприємства «Смілянське лісове господарство»;
Андрущенко Олександр Анатолійович, лісничий Маньківського лісництва державного підприємства «Уманське лісове господарство»;
Фіалковський Володимир Володимирович, лісничий Білозірського лісництва державного підприємства «Черкаське лісове господарство»;
Курило Орест Іванович, лісничий Чигиринського лісництва державного підприємства «Чигиринське лісове господарство»;
Сегеда Наталія Василівна, прес-секретар державного підприємства «Кам’янське лісове господарство».
Черкаське обласне управліннялісового та мисливського господарства
26.09.2018
https://lis-ck.gov.ua/?p=14503
