Подорож прилавками

Все частіше нас лякають наявністю неякісних продуктів на прилавках магазинів і ринків. Страшні історії про недосконале законодавство та недобросовісних виробників дійсно змушують задуматися. І коли городину та овочі можна виростити на присадибній ділянці, звісно, за її наявності, то є таке, за чим ми просто змушені йти до магазинів.

У спекотну погоду не дуже хочеться нести з собою з дому пляшку з щойно звареним компотом, а пити ж дуже хочеться. От і доводиться зазирати на полиці і оцінювати все, що нам пропонують виробники напоїв.

Дивлюся: кілька рядів мінеральної, солодкої води, холодні чаї, муси, нектари і… зовсім мало різновидів соків.

Дуже хочеться не тільки освіжитися, а й здоров’я не зіпсувати, скуштувавши «цілющої» рідини. Про те, що не кожна людина, а особливо дитина звикла до мінералки не варто казати, хоча, як стверджують фахівці саме ця вода, якщо не допоможе, то хоча б не нашкодить. От тільки, сьогодні й про підробку відомих марок мінеральної води говорять досить часто. Але, якщо ми вип’ємо води не з джерела, а з крана, – великої біди не буде, якщо, звісно, рідина не має в складі шкідливих для здоров’я людини сполук. А от муси, нектари та соки… Хочеться ж випити дійсно якісного і цілющого напою. Тим більше, що на солодкій воді тепер зазвичай написано: дітям до 12 років вживати заборонено. Якщо так, то чи можна такі напої взагалі пити? Якість соків також бажає кращого. Якщо про яблучний та виноградний ще можна сказати добрі слова, то говорячи про інші, задаєшся питанням: а чи дійсно це соки? Бо що таке нектари ми трохи розуміємо і принаймні дітям таких напоїв не купуємо (я своїй дитині – ні, – авт.).

Але ось дилема. Аби знайти хороший продукт, інколи потрібно витратити досить багато часу. На Волині обмаль торгових центрів, де можна натрапити, наприклад, березовий сік. Чомусь закордон більше цікавиться наявністю на прилавках своїх магазинів якісних продуктів, ніж ми. Конкуренція? Політика? Що? Що заважає представити серед інших продуктів той, який дійсно цікавий покупцеві. Можливо, річ у тім, що іноземці вже давно знають, що можна купувати на Україні, а що ні? Перевірені у лабораторіях і вивірені часом продукти – ось те, що шукають цивілізовані країни. Відтак, волинській березовий сік «Волиньліс» удостоєний найвищої похвали, – його можна купити навіть у аптеці. У нас же ситуація інша: абсолютний переможець «Знаку якості», цілющий напій, який готується за ГОСТовими технологіями березовий сік, до речі, різновидів якого сьогодні нараховують більше 20-ти (із настоянками цілющих трав, ягід та фруктів) не беруть українські продавці. Їм не цікаво гратися у ігри з якістю, якщо є інша гра – «гроші»! Відтак, досить часто доводиться чути нарікання від пересічних громадян про те, що березовий сік із волинських дерев не хочуть давати для наших громадян, працюючи виключно на закордон. Аби підтвердити чи спростувати таке, звертаємося до директора державного підприємства «Ківерцівське ЛГ», де працює один із шести консервних цехів області, Олександра Рибчинського.

– Це не правда. Ми готові надати виготовлений цього року березовий сік кожному бажаючому, – каже Олександр Павлович. – Працює телефон гарячої лінії 0-265-2-13-51. Але, якщо за сірцем був великий попит, то зараз дійсно доводиться більше працювати з іноземцями. От тільки, це не наша вина.

…В черговий раз захожу до одного із торгових центрів, радію з того, що бачу трилітрові банки із чистим прозорим напоєм. Читаю: березовий сік. Не буду називати торгової марки і виробника, але скажу просто, – за цією адресою берези не проживають. Ну що ж, собі беру мінералку, а доньці, хоча вона не дуже полюбляє його, змушена сьогодні купити замість березового, яблучний сік…

Фото автора.