21/06/2011
7Таку цифру було озвучено в авторській програмі «Погляд з Оленою Галагузою», яка напередодні вийшла на телеканалі «Тоніс». Також стало відомо, що справді у селі Пряжів Житомирського району на території лісу буде котеджне містечко: 10 га лісової землі поділено на 82 ділянки, які вже мають власників.
За цією статистикою стоїть конфлікт, що триває не перший рік. Селяни неодноразово зверталися до органів влади і правоохоронних органів припинити нищення лісу під забудову.
У коментарі «Погляду» депутат Сінгурівської сільської ради Віктор Сердега говорить, що відповідальність за вирубку лісу несуть місцеві депутати. Сердега натякнув, що їхній інтерес підкріплений матеріально і буцімто вказівкою згори.
7 коментарів
Popovich_Pavel
Я знову повертаюсь до вже наболілого питання: ліс чи не ліс? Законність виділення земельних ділянок не має жодного значення в даній ситуації. Так, відсутність генерального плану населеного пункту та непроведення громадських слухань досить вагомі підстави для підозр в незаконності виділення земельних ділянок під забудову.
Але мова не про це. Мова про ліс. Є ліс чи немає. Не взагалі, а конкретно в даний час в даному місці. Хочу застерегти журналістів і екологів, які можливо навіть чули про біологічний і юридичний критерій визначення лісу, від поверхневого дилетантського підходу: коли бачиш багато дерев і навіть насадження – це є ліс. Це далеко на так.
Я бачу з сюжету тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю. Тваринного світу і мікроорганізмів, а також інших природних компонентів я не бачу але з високим ступенем імовірномті передбучаю їх наявність. Бачу ознаки впливу цих всих компонентів один на одного та на на навколишнє природне середовище. За біологічним критерієм це насадження є лісом. Також цієї думки дотримується пан Ткачук начальник ОУЛМГ – "Є заключення, що це лісове насадження". За біологічним критерієм це ліс, і я також з цим погоджуюсь. Але головне не те, що якісь екологи чи громадські активісти бачать якийсь начеб то ліс, а те, що вирішить влада.
Її Величність Юриспруденція – на вихід.
Земельні ділянки надані "під забудову" – для будівництва та обслуговування житлового будинку, отже зі зміною цільового призначення, бо не було б такого "шкандалю", якби це були ділянки в центрі села, або на околиці, але на пустирі, де ні в кого сумнівів не виникає.
Чи були землі, зайняті цим "лісом" землями лісогосподарського призначення "до того"? В чиїй власності вони перебували: державній чи комунальній? В межах населеного пункту чи за межами? Це ключові вихідні точки з яких можна законно розвязати дану ситуацію.
Лісовий кодекс України Стаття 57. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.
Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
1. Це землі лісогосподарського призначення державної власності. Тоді така матриця рішень. Якщо всі 10 га зразу змінюють цільове призначення то:
Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин.
Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин: 5) передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності;
Якщо частинами до 1 га
1а) За межами села: Стаття 31. Повноваження обласних, державних адміністрацій у сфері лісових відносин
Обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: 5) передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, та припиняють права користування ними;
1б) В межах села. Стаття 32. Повноваження районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин
Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території: 3) передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними;
Але, якби ці землі перебували в державній власності, вони б були надані якомусь держлісгоспу в постійне користування. Не те.
2. Це землі лісогосподарського призначення комунальної власності. Дуже би хотілося глянути на форму 6-зем Пряжевської сільської ради, але розумію, що цей документ цілком таємний. Тому можна лише здогадуватися в межах села чи за межами. Якщо за межами, то в спільній власності територіальних громад району чи області?
Лісовий кодекс України прямо не передбачає повноваження органів місцевого самоврядування по зміні цільового призначення земельних лісових ділянок земель лісогосподарського призначення комунальної власності, лише надавати у власність та надавати та припиняти користування цими ділянками.
Стаття 30. Повноваження обласних, районних рад у сфері лісових відносин
Обласні, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: 3) передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, та припиняють права користування ними.
Стаття 33. Повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері лісових відносин
Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: 1) передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними.
Але ці повноваження містяться у нормах Земельного кодексу України.
Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель
2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
В сюжеті мова йде виключно про діяльність сільської ради. І встановлено що це землі запасу. "Ось тут і закопаний собака". Тому це не є землі лісогосподарського призначення.
3. Головний "гвіздок", на якому все тримається.
Згідно Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII
Стаття 2. Склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої. Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: … 5) землі лісового фонду; … 7) землі запасу.
А з прийняттям нового Земельного кодексу від 25 жовтня 2001 року № 2768-III ситуація помінялася. Стаття 19. Категорії земель. 1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: … е) землі лісогосподарського призначення;
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Ця земля не надана нікому у власність і користування опинилася в запасі.
Отже, до земель запасу Пряжеської сільської ради чомусь до 2001 року були включені землі "з рослинним покривом схожим на лісовий", які не були визнані землями лісового фонду і нікому у власність і користування не надавалися. Це землі. якими розпоряджається сільська рада за всіма Земельними кодексами. З прийняттям нового Земельного кодексу необхідно провести землевпорядну дію і віднести землі запасу до відповідних категорій. Згідно закону.
Стаття 20. 1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. { Частина перша статті 20 в редакції Закону N 3123-VI від 03.03.2011 }
Але це потребує коштів, тому ніхто не розподіляв землі запасу по категоріям і сільська рада "надала" категорію цільового прнизначення – землі житлової та громадської забудови, цільового використання – для будівництва і обслуговування житлового будинку лише в момент надання у власність конкретним фізичним особам. Така практика дуже поширена. Навіть в курсі лісової политики Національного університету біоресурсів і природокористування України студенти розбирають цю та інші схеми щодо лісів. Так що це не дивина.
Згідно п.4 ст. 20 Земельного кодексу зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Висновок органів Мінприроди ми бачили: використання землі з максимальним збереженням насаджень АЛЕ НАГОЛОШУЮ НЕ ЛІСІВ. Якщо лісів немає то немає і висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства. Що і є насправді. Висновку органів виконавчої влади з питань лісового господарства то як не було так і немає.
Ось ми й підійшли до питання головного винуватця в ситуації, що склалася. Це колишній Держкомлісгосп, який не виявив вчасно 10 га лісу і не взяв їхо під державний нагляд і контроль. Не конкретний держлісгосп і не обласне управління, це саме комітет, який не зробив нічого, щоб такі ситуації не повторювалися і щоб будь-який ліс був під державним наглядом. Недолуга політика відомчого а не державного управління лісами а не лісовим фондом призвела до втрат. Правий М.Попков: "Отсутствие государственной стратегии – это менталитет". Зараз велика кількість людей "колотиться", "здіймається буча", під загрозу ставиться авторитет державної влади, а винуватці сидять собі тихенько і очима кліпають – "і я не я і хата не моя". Ось чому в Україні немає лісової юридичної науки і немає кому здійснити дослідження наслідків впровадження Лісових кодексів України. Нове керівництво агенцієй намагається виправити ситуацію, взяти під контроль всі лісові ресурси (див. інтервю з Віктором Сівцем), потім всі ліси. Ну а потім уже і до підпильних пилорам добереться. Як ви думаєте, куди йде деревина від рубок на цій ділянці, на яких прозорих аукціонах реалізується? Ото ж бо. Тому треба зосередитись на концентрації всіх лісів і лісових ресурсів в ДАЛР і одночасно запрошувати великих приватних інвесторів для створення приватних лісів.
popkov
Распоряжением Кабмина (кажется апрель 2008) изменение целевого назначения лесных участков (как я понимаю независимо от целевого назначения земель и формы собственности) было запрещено, а ранее данные разрешения отозваны. Затем это распоряжение многократно дополнялось, но по сию пору для того чтобы передать лесные участки под застройку необходимо прямое распоряжение Кабмина. Послабления первоначального варианта распоряжения касались кладбищ, коммуникаций, монастырей, сооружений Евро 2012 и т.п . Так что, сельсовет Пряжево по любому нарушил законодательство. Если я ошибаюсь, – поправьте и обоснуйте.
Popovich_Pavel
Вопрос не в изменении целевого назначения лесных участков. Вопрос как в 90-е годы участок с несомненно лесным насаждением (видно ряды посадки – это культуры) попал в земли запаса.
Земельный кодекс 1990 года № 561-XIIустанавливает отдельно категории земель лесного фонда отдельно земли запаса. Приведу статью полностью.
"Стаття 2. Склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої
Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення;
2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);
3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
5) землі лісового фонду;
6) землі водного фонду;
7) землі запасу.
Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках – органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення."
Сельсовет имел и имеет полное право изменять целевое назначение земель. См. ст.20 ЗК 2001 года Закон Про місцеве самоврядування".
Другое дело что такое земли запаса? Тоже приведу полностью статьи ЗК 1990 г.
"Стаття 80. Визначення земель запасу
Землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 27 і 28 цього Кодексу.
Стаття 81. Призначення земель запасу
Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, Рад народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб"
С тех пор приоритеты землепользования поменялись, на первое место вышло предоставление земли под строительство.
Но все равно остаются вопросы. Как 10 гектар лесный культур не были никому переданы в пользование и потерялись так, что оказались в землях запаса? Кстати, 80 участков на 10 га. – это еще ничего, "по человечески", по 12,5 соток. А можно было бы "запулить" по 10 соток для строительства + по 2 (два) гектара "для ведення особистого селянського господарства одному ЧЕЛОВЕКУ. Весь бы лес достался 5 ЛЮДЯМ. Именно так Большими буквами.
Куда лесники смотрели? Теперь, конечно, "… є заключення що це ліс". Только вот это заключение ничего не значит. Мало чтоб какой-нибудь главный лесничий, или даже целая комиссия состряпали бумагу, что это лес, необходима судебная експертиза, а не "колхозная самодеятельность". Любой адвокат отклонит это заключение и нормальный судья должен вообще не принимать его, как ненадлежащее. Где атестованные судебные експерты экономической экспертизы в отрасли лесного хозяйства? Ау отзовитесь. Вот плоды политики Комитета по "недопущению" лесной политики.
Кстати о заключениях. Відповідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 1.3. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1470-04 цей Порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами проектів відведення земельних ділянок (далі – матеріали щодо надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування. В складі погодження для кожної з 80 земельних ділянок має бути : 12. Затверджені акти визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, визначення збитків землекористувачам (власникам) земельної ділянки (у відповідних випадках). 15. Акт технічного обстеження зелених насаджень (лісових площ) (у відповідних випадках). У каждого собственника в землеустроительной документации должно быть это согласование и для каждого согласования (в соответствующих случаях) акт обследования лесніх площадей.
Ну и кто у нас подписывает "Акт технічного обстеження зелених насаджень (лісових площ)"? Если таких актов нет, а не слышно чтоб они были, значит леса нет. Вот так бестолковая, граничащая с преступной политика бывшего руководства Комитета привела к потере 10 га леса. Продолжись далее такое "державне управління" и, однажды здание на Шота Руставели тоже было бы потеряно, как пряжевский лес. Правильно поступает Виктор Николаевич укрепляя юридическую и экономическую составляющую руководства агентством. Главный тормоз на пути развития лесного хозяйства Украины ментальная "древесиноресурсная парадигма". Она въелась не то что в мозг, в пяточные кости персонала. Лес-для того, чтоб вырастить и спилить дерево, изготовить колоду и ее продать. Вот все понимание лесного хозяйства. Непонимание и неприятие продажи других лесных товаров и приводит к тому, что не имеют ценности и "теряются" насаждения, где нельзя сразу получить сортимент. Пряжевский лес мог бы давать доход от использования рекреационных услуг, если бы лесники захотели продать или сдать в аренду собственникам жилья окружающую лесную среду. Как это сделать ученые юристы-экономисты помогли бы, а так дальше исследования лесной подстилки и фитомассы украинская лесная наука не идет. Нет запроса с производства. А дальше заежженая пластинка: "Ліс довго росте – тому тільки держава…. Дайте грошей і землі"
Вот она земля и лес в Пряжеве. А лесники выбросили 10 га средневозрастного леса, потому-что не знали как продать колоду.
admin
1.Почему распоряжение, приведенное ниже, не касается Пряжево? Или там не обязаны, меняя назначения лесных участков, получать согласие к примеру Земельного агентства или Минприроды?
"Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 10 квітня 2008 р. N 610-р
Київ
Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками
"З метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі – ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та
продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері:…
зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання
ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду…
відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли
за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства; …"
2. Лес и земля давно отдельные объеты права. Лес может находится на землях разного назначения, в том числе землях запаса. Где бы он не был земля под лесом называется "земельным лесным участком", следовательно распряжение Тимошенко распространяется на все земли под лесом, не зависимо от их категории.
3. На землях запаса леса могли очутиться самыми разными путями: при расформировании колхозов, при изменении понятия лес (все лесные полосы), путем самооблесения или создания новых лесов в рамках выполнения программы "Леса Украины" или планов Биокарбонового проекта.
4. Для меня не понятен другой вопрос: "Что Тимошенко вкладывает в понятие "цільового призначення земельних лісових ділянок?". То что они "лесные" о целевом назначении земель ничего не говорит. По логике, именно слово "лесные" является ключевым, но какое отношение оно имеет к целевому назначению земель в трактовке современного Земельного Кодекса?
5. Какое отношение Госкомлесхоз имеет к землям запаса, которые переданы в распоряжение органов местного самоуправления?
6. Осторожнее критикуйте начальство: ведь В.Н. это тоже "бывшее руководство" и имеет не меньшее отношение к "бестолковой" и "граничащей с преступной" политике , чем к примеру, В.А, Н.М. или Н.Х….
Лично у меня, если и есть притензии, то к нашим "законотворцам" и то не всем. Вы просто не знаете, что юридическая служба комитета возражала против многих решений, указывая на их противоречивость… Её просто не слушали…
Павел! Комментируйте, критикуйте и спорьте… Сейчас у меня совсем нет времени… Потом я ещё раз перечитаю Ваш текст и подумаю… Возможно, я слишком поверхностен…
Popovich_Pavel
Начну с п. 2 "Лес может находится на землях разного назначения, в том числе землях запаса." Необходимо уточнить формулировку. Такой категории как "земли запаса" нет юридически. Земли любых категорий, не переданые в собственность или пользование могут пребывать в запасе. Повторюсь, с принятием ЗК 1990 г. по всей стране должно было осуществиться землеустоительное действие – земли запаса разделиться по категориям целевого назначения. Но на это нет средств. Земли запаса существуют фактически но их нет в ЗК. На практике выход из положения такой: когда земля предоставляется в пользование или собственность сельсовет присваивает участку категорию целевого назначения. Существует ли на этом участке лес или нет? Вопрос. Поэтому в форме 6-зем существует отдельно строка 12.1 "землі запасу" (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG3228.html), а вот как они распределены по колонкам? Хорошо если так:" У графі 21 – ліси та інші лісовкриті площі, всього, а саме: вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю землі та не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства (графи 22 + 28). Ліси та інші лісовкриті площі, які розміщені на землях інших категорій, включати до цієї категорії земель." Пряжевский лес на землях запаса попадает в клетку 12,1*23. На него распространяется действие лесного кодекса – это лес, ну и соответственно все нормы по изменению целевого назначения.
А если это земли в границах села, тогда: "не включати до цієї категорії земель зелені насадження у межах населених пунктів, які не включені до категорії лісів. Земельні ділянки під усіма іншими господарськими будівлями і дворами, крім земель під промисловими об'єктами (меблеві фабрики тощо), включати до графи 44." Опять вопрос – лес в Пряжеве или не лес? Включен он категорию лесов или нет? Если нет то и леса нет ЛК не действует.
А вдруг пряжевский лес попал в категорию "чагарники (в графе 28): землі, вкриті чагарниковою рослинністю (якщо висота від 50 см до 7 м і крона вкриває більше 20 % площі ділянки) на сільськогосподарських угіддях", тогда в форме 6-зем клетка 12,1*28.
Не лес это – ЧАГАРНИКИ. Не действует Лесной кодекс. Кстати, принята новая "ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів" от 01.10.2010 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1267-10&p=1307214373276289) , а все равно расхождение между формами 6-зем и № 1 остались. Ну хотя бы на эти самые "чагарники" – у земельников это лесопокрытые земли, у лесников их вообще нет.
А кто должен высоту насаждения мерять? Сельский землеустроитель на глаз сказал до 7 метров и все. А чаще никто за 20 лет и не пресматривает покрытие земель, как были в 1993, когда земли передавались из КСП в запас: "вкриті чагарниками" так до 2010 и остались. Земли запаса преимущественно сельскохохяйственные угодья – вот на них "чагарники" и выросли, по 20 метров высотой. А леса нет, ЛК не действует.
Вот что говорит указанная новая инструкция: " 3.2. У рік, що передує року проведення державного обліку лісів, постійні лісокористувачі та власники лісів, за якими відсутня база даних з актуальною інформацією щодо характеристики кожної лісової ділянки, виконують комплекс підготовчих робіт, а саме: вносять за потреби пропозиції щодо уточнення поділу лісів за категоріями; оглядають у натурі і оформляють відповідними актами зміни в структурі лісового фонду, що сталися в поточному і попередніх роках; здійснюють перевірку достовірності і повноти внесених змін до характеристики лісового фонду і запасів деревостанів." Но опять, это если сельсовет лесопользователь он обязан, а если не хочет сельсовет признавать себя лесопользователем? Он землепользователь и собственник земли и никто не может его сделать лесопользователеми собственником леса, потому что нельзя доказать, что то, что выросло на его земле есть лес. ЛЕСА НЕТ – Нет леса нет проблем. Никто никому ничего не должен.
Возмем случай не такой вопиющий, как пряжевский: "3. На землях запаса леса могли очутиться самыми разными путями: при расформировании колхозов, при изменении понятия лес (все лесные полосы), путем самооблесения или создания новых лесов в рамках выполнения программы "Леса Украины" или планов Биокарбонового проекта." Пусть самооблесением появилось насаждение древесных пород с соответствующей полнотой и покрытием (форма 6-зем: "у графі 23 – землі, вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, всього: лісові площі, які зайняті деревною та чагарниковою рослинністю, з повнотою насаджень від 0,2 до 1,0 (тобто крони дерев займають рівномірно щонайменше 20 % площі ділянки)" на землях сельскохозяйственного целевого назначения находящихся в запасе . А это земли коммунальной собственности, распоряжается ими сельсовет и они обязательно никому не переданы ни в собственность ни в пользование. Кто должен признать это насаждение лесом, чтоб "включить действие Лесного кодекса"? По идее собственник – сельсовет. А он не желает и упорно называет это насаждение кустарником и учитывает как кустарник (графа 28 формы 6-зем) или древесные насаждения в границах населенного пункта не относящиеся к категории лесов. Лесоустройство у нас дело сугубо добровольное, если ты не собственник леса.Так что спокойно по 2 (два) гектара "для ведення особистого підсобного господарства" берите землю "сельскохозяйственного назначения" с прекрасными березовыми или березово-сосновыми перелесками, дубовое редколесье на склонах тоже очень красиво.
В условиях Украины не только закон – "что дышло, куда повернул – туда и вышло", но и лес как "фата-моргана" – то он есть, то его нет, несмотря на большие размеры (более 0,1 га), прикрепленность к земле и долговременность существования. И кому, как не лесоводам искать выходы из сложившейся ситуации.
popkov
Павел, разместите свою статью из приложения "Земля" в комментариях, а я перенесу её на первую страницу сайта.
Popovich_Pavel
ЛЕСОМ ИЗ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ДЕБРЕЙ
В поисках оптимальных путей развития Украины зачастую выдвигаются проекты, воплощенные в других странах, но вряд ли выполнимые в наших условиях. Рецепт, предлагаемый ниже, не требует больших капиталовложений или инновационных разработок. Единственное условие — законодательно раскрепостить частных землевладельцев, решивших превратить малопригодные для сельского хозяйства участки в лесонасаждения.
Глядя на карту СССР, не нужно быть выдающимся географом или экономистом, чтобы понять, какие регионы располагали лучшими условиями для ведения сельского хозяйства. Это Украина, Молдова, Беларусь, Прибалтика, черноземные районы России. Вся остальная огромная территория, в сущности, мало пригодна для сельхозпроизводства.
В тех политических условиях сельскохозяйственная специализация республик в некоторой мере была оправдана. Но, к сожалению, она приобрела гипертрофированные формы. В Украине 41,8 млн. га угодий, из которых 32 млн. га пашни — это 56,7% общей территории страны. По уровню распаханности территории наша страна занимает одно из первых мест в мире, вдвое опережая государства ЕС, где этот показатель в среднем составляет 25%.
Сегодня 80% распаханных земель находятся в стадии деградации, требуют восстановления вплоть до полного выведения из-под распашки. Но проблема в том, что эти земли в большинстве своем распаеваны и уже имеют частных владельцев. Которым, разумеется, невыгодно изымать участки из активного пользования.
Тем самым государство получило дополнительные хлопоты при решении серьезнейшей проблемы. Придется либо применять дотационно-компенсационные механизмы, чтобы поощрить землевладельцев к повышению плодородия принадлежащей им земли, либо идти на полный выкуп участков, находящихся в состоянии активной эрозии, а затем переводить их в государственный земельный фонд с последующей рекультивацией.
Чтобы осуществить такие проекты, нужны значительные финансовые ресурсы, которых у государства нет.
Как неудачи превратить в достоинства
Затронем еще один аспект. Земли нашей страны исторически были средоточием развитой промышленности — сначала Российской империи, затем СССР. Залежи железной и марганцевой руд в Криворожском бассейне, каменного угля в Донецком обусловили развитие в этих регионах черной металлургии и тяжелой промышленности.
Концентрация производства привела к чрезмерной нагрузке на окружающую природную среду. Огромные земельные площади заняты карьерами, терриконами, шламонакопителями, свалками отходов.
Загрязнение грунтовых и поверхностных вод в результате подтопления угольных шахт, других подземных выработок и открытых карьеров не дает использовать их без затратных мероприятий по очистке. В свою очередь большая потребность в воде для промышленных целей обусловила регуляцию стоков крупных рек, в первую очередь Днепра. Возник каскад искусственных морей, каналы для орошения и промышленного потребления. Как видим, при решении одних проблем появляются другие.
Чрезмерное давление на окружающую среду возрастает. Это приводит к снижению устойчивости и еще большей деградации экосистем, то есть к возникновению «индустриальных» пустынь.
Буфером для негативного влияния на среду всегда были самые сложные экосистемы суши—леса.
Наша страна, к сожалению, сегодня одна из наименее лесистых в Европе. Леса в Украине занимают всего 15,6% территории — около 10 млн. га.
Но можно ли отрицательные явления превратить в положительные — чтобы нынешние проблемы обернулись конкурентными преимуществами на мировом рынке?
Имеются расчеты, что можно получить выгодное место в международном разделении труда, начав массовую посадку лесов на землях, которые сегодня необходимо выводить из сельхозпользования.
В результате увеличится лесистость, экологическое состояние окружающих территорий улучшится. Появятся новые рабочие места, например в депрессивных территориях вокруг ликвидируемых шахт в Донбассе.
Лесоразведение само по себе улучшает условия жизни в стране. А если эти мероприятия проводить не только за государственные средства, но и привлекая иностранные инвестиции, то это неизбежно приведет к устойчивому развитию.
Выращивание лесов имеет еще один положительный аспект — оно влияет на уровень энергетической безопасности страны. Все большую долю в мировом энергопотреблении занимает энергия возобновляемых источников. В Украине увеличиваются посевы рапса на биотопливо. Но не везде земли пригодны для этих целей.
Не вызывает сомнений, что обычные дрова в современных условиях являются перспективным энергоносителем. Разумеется, на-
ша страна не может полностью перейти на дровяное топливо. Но для отопления сельского дома достаточно 10 куб. м дров — годичного прироста на 2—3 гектарах.
Перебор программ и нехватка денег
Ускорить лесоразведение в государственном масштабе способно законодательное раскрепощение частной инициативы фермеров и владельцев земельных паев. Идея достаточно проста: необходимо производить облесение земель, не пригодных для сельхозпользования.
Сегодня нет массового возведения производственных объектов, требующих дополнительных площадей — существующих промплощадок достаточно. Разворачивается жилищное строительство, особенно вокруг больших городов, но всю страну коттеджами не застроишь. Для интенсивного сельхозпроизводства достаточно половины имеющихся земель. Чем занять остальную территорию? Сажать лес.
В Институте лесного и садово-паркового хозяйства Национального университета биоресурсов и природопользования разрабатывается Национальная программа лесоразведения. Она предусматривает создание механизмов облесения как можно большего числа участков именно частной формы собственности.
Государственные программы уже есть. Среди них Общегосударственная программа формирования национальной экологической сети Украины, утвержденная на 2000—2015 гг. законом от 21 сентября 2000 г.; Государственная программа «Леса Украины» на 2002-2015 гг. (утвердждена постановлением Кабмина от 29 апреля 2002 г.); Первоочередные мероприятия по созданию защитных лесных насаждений на неугодьях и в бассейнах рек (одобрены постановлением Кабмина от 28 февраля 2001 г.); Комплексная программа защиты сельских населенных пунктов и сельскохозяйственных угодий от вредного действия вод на период до 2010 года и прогноз до 2020 года (утверждена постановлением Кабмина от 3 июля 2006 г.).
Как видим, программ хватает. Но у всех имеется существенный недостаток: они не предусматривают привлечение частных субъектов и бизнеса к увеличению площади лесов. В то же время в ЕС, куда так стремится Украина, существует огромное количество программ помощи частным землевладельцам, решившим заложить лес.
В современном мире одним из показателей устойчивого развития государства является увеличение лесистости территории. Это наблюдается, в частности, в Западной Европе. И нашей стране, имеющей целый ряд климатических преимуществ перед многими странами ЕС, стоит этими преимуществами воспользоваться.
Павел ПОПОВИЧ, инженер лесного хозяйства
http://2000.net.ua/static/zemlja/
2000 Земля №23 (179) 11 – 17 червня 2011 р.
Comments are closed.