21/06/2011
7Питання щодо передачі лісів, які підпорядковані Міністерству аграрної політики та Міністерству оборони України постало на порядку денному ще в 2009 році. Саме тоді, вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1465-р «Про вдосконалення порядку управління лісовим господарством», яким передбачалась зазначена передача об’єктів права державної власності. Але за відсутності чіткої вертикалі влади втілити в життя ініціативу щодо одного лісового господаря було неможливо.
Наразі, керманичі галузі лісового господарства України намагаються врешті-решт перевести до свого підпорядкування цілісні майнові комплекти лісогосподарських підприємств та окремі лісові масиви, що знаходяться у сфері управління Міністерства аграрної політики та Міністерства оброни. Актуальність проблеми полягає в тому, що на сьогоднішній день в підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України перебуває лише 68% від загальної площі земель лісового фонду України, а 17% – ліси Мінагрополітики, 2% – ліси Міноборони, 13% – ліси інших відомств, а саме Мінінфраструктури, Мінекоресурсів, МНС, землі запасу, комунальні ліси інше. Розрізненість серед розпорядників призводить до того, що лісові масиви взагалі перебувають без нагляду та поза увагою представників влади. Як наслідок, виникають проблеми незаконних рубок лісового фонду країни, злочинного неконтрольованого браконьєрства і головне – лісових пожеж. Крім того, ні Мінагрополітики, ні Міноборони не займаються лісорозведенням та лісовідтворенням.
За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Сівця на сьогоднішній день відбувається конструктивний діалог між всіма гілками влади, результатом якого стане запорука системного розвитку галузі лісового господарства країни. «На сьогоднішній день є ряд офіційних державних документів, а саме Указ Президента № 801/2010 Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 05 серпня 2010 року «Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні» та протокол № 35 засідання Кабінету Міністрів від 23.05.2011, якими передбачена передача лісового фонду Мінагрополітики та Міноборони до сфери управління Держлісагентства» – зазначив Голова Держлісагентства Віктор Сівець.
«Держлісагентство України готове прийняти до сфери свого управління цілісні майнові комплекси підприємств та окремі лісові масиви, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики та Міноборони. Зазначені відомства вже готують необхідні документи згідно порядку передачі об’єктів права державної власності. Мова йде про інформаційні довідки щодо площі, чисельності, форм власності, джерел фінансування, наявності об’єктів культурної спадщини, засвідчені копії статутів, засвідчені, в установленому порядку, копії балансу, звіти про фінансову діяльність, дебіторську та кредиторську заборгованість, копії державних актів на право постійного користування земельними ділянками тощо. Офіційне перепідпорядкування ми плануємо завершити до кінця поточного року, адже маємо повну підтримку у вирішенні цього питання і зі сторони Президента України, і зі сторони Уряду» – підсумував Віктор Сівець.
www.dklg.kmu.gov.ua
7 коментарів
kverkur
По наявній інформації дане питання повинно оговорюватися сьогодні на колегії Агенції. Будемо чекати новин. Виробляється напевно якась стратегічна лінія? То яка вона – державницька- чи чисто відомча?
Зі слів п. Сівця: «Держлісагентство України готове прийняти до сфери свого управління цілісні майнові комплекси підприємств та окремі лісові масиви, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики та Міноборони. "
А чи готові воно прийняти 13% лісів? Так яка ж позиція Агенції по цьому напрямку? Що цілісні майнові комплекси вони готові прийняти – то це і коню зрозуміло, як говориться "губа не дура". Ась 13% – слабо? Це ж окремі лісові масиви чи не так?
popkov
На вчерашней коллегии рассматривались совсем иные вопросы, в том числе интересные. Будет время расскажу. По поводу агролесов прозвучала пара фраз, подтверждающих намерения осуществить приемку до конца текущего года. Начальникам ОУЛМГ был дан посыл "начинать думать" о том, что они с этими лесами будут делать.
Сейчас идет сбор информации об агролесах и лесах МО. Потом в Гослесагентстве "посчитают"…, потом "прослезяться"… потом начнут решать, что с этим конгломератом делать… На этом этапе у многих возникнет простой вопрос: "На кой бес, нам этот стресс?"… Но это все будет после отпусков… Впрочем, многое будет понятно уже в июле, на этапе формирования бюджета 2012.
Мое мнение всем известнно: намерение принять все упомянутые леса до конца года, – это такая же утопия, как и намерение до конца года внедрить систему электронного учета. Поживем, – увидим. Буду удивлен, если окажусь не прав…
kverkur
Большое спасибо за информацию, значит нас информировали не верно.
Михаил Юрьевич, Вы точно сказали – в принципе на местах вопросс принятия агролесов не очень то интересует ОУЛОХ там так же достаточно своих проблем которые также требуют решения и им точно незачем еще одна лишняя и не нужная для них проблема.
Еще раз спасибо Вам Михаил Юрьевич, что есть такой сайт где можно все узнать о лесном хозяйстве, узнать позицию других лесоводов и высказать свою по той или иной проблеме.
kverkur
17% лісів у МінАПК, але не набагато менше – "13% – ліси інших відомств, а саме Мінінфраструктури, Мінекоресурсів, МНС, землі запасу, комунальні ліси інше ". Ось де поле діяльності для відомства п. Сівця. А 17 % лісів МінАПК всетаки під контролем- там є кому за них відповідати, але чомусь п.Сівець в основному говорить про контроль над цими лісами та лісами Міноборони, де також є відповідальні люди. То напевно в першу чергу потрібно забезпечити контроль та управління над 13% фактично "нічійних" лісів, а МінАПК та Міноборони нікуди вони не дінуться, навіть якщо і по такому йти сценарію та підпорядкуванню лісів Агенції. Ось спочатку і покажіть на 13% уміння керувати та зберігати державну власність , чи може ця цифра "негарна", а Ви п. Сівець суєвірні? А те що доглянуто та приглянуто поки що нікуди і не дінеться, а то "Офіційне перепідпорядкування ми плануємо завершити до кінця поточного року", а 13 % лісів- що зними? То де тут державницька позиція- це більш нагадує рейдерство. """ а а а
І щодо слів п. Сівця "Крім того, ні Мінагрополітики, ні Міноборони не займаються лісорозведенням та лісовідтворенням ", то просто скажу, що не вводьте людей в оману. Лісові культури і захисні лісонасадження у підприємств МінАПК далеко не гірші ніж у лісгоспів, а в багатьох випадках навіть у десятки раз кращі – ми це постійно бачимо, постільки ліси наші межують. Можемо привести і 10 прикладів, де у лісгоспах Агенції замість посаджених культур на місці вирубок ростуть чагарники, або інші ці лісосіки возобновилися неголовними породами, а замість захисних лісонасаджень- стоять десятки гектар бур"янів. Ми не маємо наміру це виносити на загальний огляд- то відомства Агенції- то і їх проблеми, то нехай вони у цих своїх проблемах сами і розбираються, а у нас досить і своїх проблем і ми будемо вирішувати їх. То ще п. Сівець потрібно було сказати, що Ваша система отримує з держбюджету щорічно немалі гроші на лісорозведення- але інші лісокористувач ні копійки, тим не менше ми все таки щорічно саджаємо нові ліси, да напевно не в таких великих обсягах як би і нам хотілося, але робимо це за рахунок власних коштів підприємств. А може ви того і боєтеся, що суміжні лісокористувачі (МінАПК, Міноборони) тверезо оцінюють стан ведення лісового господарства в лісгоспах агенції та його перспективи. Не буде конкурентів- не буде і проблем- ось по якому шляху напевно Ви вирішили підти. Це здається більш логічним, ніж прикриття державними інтересами. Нам тут потрібно робити одну справу- ефективно вести лісове господарство. А 13% лісів та ведення господарства в них – це що не державницька стратегія та проблема?
Popovich_Pavel
Звичайно пора вже наводити порядок. Коли лісогосподарські підприємства державної власності ведуть лісове господарство в лісах державної власності, наданих їм на праві постійного користування і підпорядковані Міністерству АПіП і одночасно через міністра цього ж міністерства спрямовується і координується Кабінетом Міністрівдержавне агентство в сфері управління якого знаходяться точно такі ж лісогосподарські підприємства державної власності, які ведуть лісове господарство в лісах державної власності, наданих їм на праві постійного користування – це є НОНСЕНС.
З лісгоспами, підпорядкованими АПіП комунальної власності складніше. Про майнові комплекси взагалі мова не йде, все зрозуміло – це комунальна власність. А от з лісами питання. Якщо це ліси на землях державної власності, так треба землі і ліси передавати у постійне користування держлісгоспам ДАЛР. Що таке лісгосп без лісу?
А якщо, ліси і землі комунальної власності? Звідки вони взялися? На землях запасу, на землях сільськогосподарського призначення тощо. Звичайно їх менше ніж земель державної власності і підприємств, які ведуть лісове господарство на цих землях і в лісах також мало. Що буде з ними? Я думаю всі оті маленькі клапті лісів, коли я працював в ДЛГ у нас їх називали "гнидники", держлісгоспам ДАЛР не потрібні. Частина комунальних лісгоспів, я думаю, збережеться.
Щодо лісів на землях оборони, як правило це землі військових полігонів, то не так часто і багато проводить стрільб і навчань українська армія, щоб утримувати площі вкриті лісом, з метою безпеки працюючих. Цивільний персонал лісгоспів ДАЛР спокійно може вести господарство в цих лісах. Якщо ж полігон взагалі не використовується, то немає жодних перешкод і це правильно, змінити цільове призначення земель з земель оборони на л/г призначення і передати землі в постійне користування лісгоспів ДАЛР. Парад закінчився.
Щодо лісів інших лісокористувачів, то, мабуть, поки все залишиться, як є. Не можна робити все зразу. На мій погляд, передавати в сферу управління ДАЛР всі підприємства, які ведуть лісове господарство, і тим більше всі ліси в постійне користування держлісгоспів недоцільно. Навіщо пере підпорядковувати заповідники, де створена адміністрація, навіщо лісгоспові придорожні захисні насадження на землях транспорту з/д, авто, що робити з полезахисними лісосмугами тощо? Ці ліси і суб’єкти господарювання, яким вони надані на різних правових підставах все одно потребуватимуть державного управління.
Що маємо у підсумку? Збільшується позірна керованість лісовим господарством, але зменшується внутрішнє системне різноманіття. Це призведе до диференціації підприємств в середині самого ДАЛР. Те, про що говорить М.Попков "Укрупнение государственной, лесной собственности создаст отличные условия для повышения экономической эффективности лесного хозяйства, позволит выровнять условия работы предприятий имеющих разный ресурсный потенциал, даст возможность оптимально решить проблемы связанные с судьбой лесопромышленных производств" не буде здійснене, особливо «вирівняти умови роботи».
Примусити "умовнобагатші" (в зонах Полісся, Карпат, Лісостепу і з відповідною структурою лісового фонду) лісгоспи поділитися ресурсами (матеріальними, фінансовими) з "умовнобіднішими" (в Степу і Криму також з відповідною структурою лісового фонду) підприємствами можна лише об’єднавши ці складові частини державного лісового господарства єдиною ціллю.
Такої цілі поки що немає. Ціль продовжити існування в незмінному вигляді: "Нам бы день простоять, да ночь продержаться". Тому будуть і далі розвиватися процеси розшарування лісгоспів, в результаті загальна керованість лісовим господарством впаде, але збільшиться контроль і вилучення ресурсів. Це стратегія проїдання, і самопоїдання. Одна з причин цього – «деревино ресурсна парадигма» лісового господарства України. Це перейшло у спадок з 30-х років, коли головним продуктом лісу була деревина. Зараз ХХІ сторіччя а виготовити і продати що не-будь інше, крім колоди, лісгоспи не вміють. Відсутність фантазії не дає. Для розвитку галузі необхідно постановка мети, відмінної від – «жити, як жили і надалі».
Мета має бути поза системою, задаватися зверху. Крім того має бути запущений потужний механізм конкуренції, щоб в процесі виявлення ефективніших виконувалась основна мета.
За відсутності лісової політики України не можна говорити про мету лісового господарства, але навіть студентам в курсі лісової політики розказують: "відсутність політики-також політика".
Таким чином, концентрація лісів у підпорядкуванні підприємств ДАЛР є передумовою для виявлення і артикуляції лісової політики України. Цей момент (концентрації) треба використати для просування лісової політики. І тут, як ніколи, має сказати своє слово громадянське суспільство для модерації держави в особі ДАЛР в розробці Національної лісової політики України.
popkov
Давно собираюсь систематизировать материалы по агролесам, но сам видимо с этим не справлюсь. Может кто-либо поможет, дополнит и поправит. Начинаю размещать на сайте законодательные акты, имеющие к ним отношения, а также свои бумаги по этому поводу. Пока ограничусь только этим тысячелетием.
В числе первых вспоминается этот совместный приказ времен Аграрной партии "Про ліси сільськогосподарських підприємств"
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
N 106/60 від 26.06.2000
м.Київ
Про ліси сільськогосподарських підприємств
Ліси, що знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, займають площу близько 2,8 млн. га або 26 відсотків загальної площі лісів у державі і є невід'ємною частиною лісового фонду України.
Значною частиною цих лісів користуються господарства, які не мають спеціалізованих лісогосподарських підрозділів, що в складних соціально-економічних умовах призводить до неконтрольованого використання лісових ресурсів, а в окремих випадках – до знищення або значного пошкодження захисних лісових насаджень. Отже, стан цих лісів вимагає негайного проведення ряду заходів, спрямованих на їх збереження, підвищення продуктивності.
При здійсненні реформування колективних сільськогосподарських підприємств відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року N 1529/99 ( 1529/99 ) на засадах приватної власності на землю і майно та при створенні різних типів господарських структур згідно з чинним законодавством лісові землі паюванню не підлягають, оскільки вони є власністю держави.
З метою збереження та раціонального використання лісів в загальнодержавних інтересах Н А К А З У Є М О:
1. Міністру агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій, Голові республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству Автономної Республіки Крим, генеральним директорам державних лісогосподарських об'єднань, начальникам обласних управлінь лісового господарства:
1.1. Взяти під особистий контроль питання перерозподілу і використання земель лісового фонду при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств, домагатись суворого дотримання вимог земельного та лісового законодавства в частині надання згаданих земель для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
1.2. Спільно внести пропозиції обласним радам і обласним державним адміністраціям про передачу у встановленому порядку земель лісового фонду, що були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу України або діючим чи новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, підпорядкованим Мінагрополітики, а також агроформуванням, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства.
1.3. Щомісяця інформувати Мінагрополітики та Держкомлісгосп про хід реформування колективних сільськогосподарських підприємств в частині перерозподілу та використання земель лісового фонду в Автономній Республіці Крим і областях та виконання запропонованих
заходів.
2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики Рижука С.М. та заступника Голови Державного комітету лісового господарства Ведмідя М.М.
Міністр аграрної політики України І.Г.Кириленко
Голова Державного комітету лісового господарства України В.І.Самоплавський
Потом был Приказ Минагрополитики от 11.06.2001
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 156 від 11.06.2001
Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств
На виконання доручення Президента України від 06.02.2001 N 1-4/135 щодо передачі земельних ділянок лісового фонду, що перебували у користуванні колишніх КСП, проаналізувавши стан виконання спільного наказу Мінагрополітики та Держкомлісгоспу України від 26.06.2000 р N 106/60 "Про ліси сільськогосподарських підприємств", враховуючи, що земельні ділянки лісового фонду, які знаходились в системі агропромислового комплексу, не передані окремими обласними Радами за цільовим призначенням і залишені напризволяще, що негативно впливає на їх догляд та утримання, а також беручи до уваги досвід і пропозиції головних управлінь сільського господарства і продовольства Житомирської, Львівської, Сумської, Чернівецької, інших облдержадміністрацій щодо надання земельних ділянок, що належали до сфери управління Мінагрополітики та з метою ефективного використання і збереження лісів, НАКАЗУЮ:
1. Начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської облдержадміністрацій відповідно до підпункту 20 пункту 4 Типового положення про Головне управління сільського господарства і продовольства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1546, внести пропозиції згідно зі статтею 9 Лісового кодексу України на розгляд обласних Рад щодо надання новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам в постійне користування земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, та створення обласних спеціалізованих об'єднань для координації їх роботи.
2. Міністру агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської та Херсонської облдержадміністрацій рекомендувати передбачити в штатних розписах обласних і районних управлінь (відділів) сільського господарства і продовольства посаду спеціаліста агролісомеліоратора, поклавши на нього функції організації ведення лісового господарства.
3. Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики (Ніколаєнко) кошти, які виділяються міністерству з Державного бюджету України на ведення лісового господарства та мисливства, направляти для новостворених спеціалізованих лісогосподарських підприємств через Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим та головні управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій.
4. Департаменту реформування сільського господарства (Кухарук) розробити в трьохмісячний термін методичні рекомендації з врегулювання майнових та боргових відносин при реформуванні міжгосподарських лісгоспів.
5. Начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій у випадку відсутності можливості створення спеціалізованих лісогосподарських підприємств внести пропозиції на розгляд обласних Рад щодо передачі в постійне користування земельних ділянок лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, правонаступникам цих підприємств та приватним формуванням, в яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи і які використовують сільськогосподарські угіддя реформованих колективних сільськогосподарських підприємств.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Шмідта Р.М.
Перший заступник Міністра Ю.Я.Лузан
В октябре того же года последовало принятие Земельного Кодекса в котором были строчки, которые до сих пор сохранились и оказывают огромное влияние на ситуацию.
ЗК Украины
"….Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; …."
Обратите внимание, в последней строчке нет слова "соответственно", а это значит, что де-юре, любые государственные земли и поныне могут быть в пользовании коммунальных предприятий, а коммунальные в пользовании предприятий государственных.
Принятие Программы леса Украины я пропускаю, так как это был безидейный документ, фиксирующий сложившееся положение дел. Цель его принятия, – создание правовой основы для получения бюджетного финансирования лесной отрасли и не более того.
Затем был УКАЗ Президента Кучмы Л.Д. начала 2004 года
Документ 171/2004, редакцiя вiд 07.02.2004
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про додаткові заходи щодо розвитку
лісового господарства
З метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, сприяння розвитку підприємницької діяльності в лісовому господарстві
п о с т а н о в л я ю:
1. Установити, що одними з основних завдань органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері лісових відносин є забезпечення розширеного відтворення лісових ресурсів, підвищення екологічного та економічного потенціалу
лісів, ефективний контроль за їх охороною, захистом і використанням.
2. Кабінету Міністрів України:
1) протягом 2004-2007 років:
організувати проведення Державним комітетом лісового господарства України суцільної інвентаризації лісів, їх лісовпорядкування і розроблення відповідних проектів організації та розвитку лісового господарства;
забезпечити завершення оформлення правовстановлюючих документів на користування земельними ділянками лісового фонду;
2) вжити у двомісячний строк у встановленому порядку заходів щодо вдосконалення системи державного управління в галузі лісового господарства шляхом утворення територіальних органів Державного комітету лісового господарства України, недопущення виконання об'єднаннями підприємств галузі функцій органів державної влади;
3) вжити у тримісячний строк заходів щодо:
реструктуризації державних лісогосподарських підприємств, яким земельні ділянки лісового фонду надані в постійне користування для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, з метою створення умов
для збільшення інвестицій у глибоку переробку деревини;
розвитку торгівлі продукцією лісового господарства з цінних лісових порід на біржах та аукціонах, запровадження порядку, за яким експорт деревини здійснюється лише за умови документального підтвердження походження зазначеної продукції;
гармонізації порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру з нормами і стандартами Європейського Союзу;
забезпечення посилення державного контролю за додержанням лісового законодавства, використанням і охороною лісів, передбачивши при цьому поліпшення координації дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та
правоохоронних органів, а також своєчасного реагування відповідно до закону на виявлені порушення у цій сфері;
посилення захисту внутрішнього ринку деревини і лісоматеріалів, розглянувши при цьому питання щодо запровадження додаткових механізмів державного регулювання експорту необробленої продукції лісового господарства;
4) опрацювати питання щодо підвищення розміру збору за використання лісових ресурсів при заготівлі деревини під час рубок головного користування та запровадження справляння цього збору за заготовлену товарну деревину під час суцільних санітарних рубок;
5) забезпечити в установленому законодавством порядку належне фінансування робіт із розширеного відтворення лісових ресурсів, а також спрямування коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, коштів від збору за
спеціальне використання лісових ресурсів, надходжень від фінансових стягнень (штрафів, санкцій) за порушення лісового законодавства на фінансування ведення лісового і мисливського господарства;
6) подати у 2004 році на розгляд Верховної Ради України проект нової редакції Лісового кодексу України, передбачивши в ньому, зокрема:
правові засади розвитку лісового господарства на основі рівності суб'єктів усіх форм власності;
механізми стимулювання розширеного відтворення лісових ресурсів, збільшення площі лісового фонду, в тому числі за рахунок заліснення малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, залучення до цієї діяльності недержавних суб'єктів господарювання;
порядок надання у тимчасове користування лісів для використання лісових ресурсів переважно на конкурентних засадах та відшкодування тимчасовими лісокористувачами витрат власникам лісів і постійним лісокористувачам на ведення лісового господарства;
підвищення рівня відповідальності за порушення лісового законодавства.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям:
подати у шестимісячний строк на затвердження відповідним органам місцевого самоврядування регіональні програми з охорони і відтворення лісів, підвищення їх продуктивності та раціонального використання;
вирішити відповідно до законодавства питання щодо організації раціонального використання земель лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам або іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи з ведення лісового господарства.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 7 лютого 2004 року
N 171/2004
Очевидно, что Указ Кучмы не ставил задачу переподчинять все лесные предприятий Госкомлесхозу. Более того, при желании его можно воспринять, как попытку преобразовать постсоветское ведомство, которое даже имея статус Министерства интересовалось только частью лесов страны, в Центральный орган исполнительной власти, для которого все леса Украины были бы одинаковыми. Не надо объяснять, что основной инструмент Ведомства – контракты с директорами "своих" предприятий, а Государственного Органа Исполнительной Власти – Закон, равный для всех.
Примечательно требование Президента развивать лесное хозяйство на основе равенства субъектов всех форм собственности. Ни до, ни после УКАЗА это, вобщем-то конституционное, требование в лесном хозяйстве Украины не выполнялось : достаточно вспомнить о системе распределения бюджетных средств между государственными лесными предприятиями разного подчинения, либо о правоохранительном статусе "государственных лесных бизнесменов" из системы Госкомлесхоза… Что касается выполнения требования о привлечении к залесению "недержавних суб'єктів господарювання" и т.п. , то об этом есть кому рассказать и без меня…
Как бы то ни было, подавляющее большинство положений Указа не реализовано и поныне…
Двумя днями раньше Указа "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства", Президент подписал другой документ, в названии которого нет слов с корнем "ліс", хотя по своему значению он оказал и оказывает значительно большее влияние на положение дел в отрасли, чем президентский лесной Указ. Речь идет о Законе " Про розмежування земель державної та комунальної власності" .
В этом документе есть следующие строки, не утратившие юридической силы по настоящее время.
"… Стаття 6. Землі державної власності
При розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності: …..
землі лісового фонду за межами населених пунктів; ….
Стаття 7. Землі комунальної власності
При розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: …
землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; …
Размышляя над этими "скупыми строчками" надо помнить о том, что:
popkov
В 2005 году закончился период преодаления кризиса и относительно стабильного развития лесной отрасли, связанный с именами выходцев из Житомирской области, – В.И.Самоплавского, Н.М. Колесниченко, В.М.Брежнева. Началась эра "кадровой чехарды", на протяжении которой пока никому из отраслевых лидеров не удалось возгавлять отрасль более 1.5 лет. В этот период закономерно возросло влияние вторых лиц, пришедших во Власть из Харьковской области, прежде всего Николая Максимовича Ведмидя, в подчинении которого находилась "наука" и "лесное хозяйство", а следовательно основное законо- и нормотворчество. Именно его командой предложена идея о передаче всех лесов в сферу управления Госкомлесхоза. В своем развитии она прошла несколько этапов, на первом из которых было решено подготовить соответствующий Указ Президента и убедить последнего, в целесообразности его принятия. Текст этого документа с моими комментариями, а также сопроводительное письмо Виктору Александровичу Червоному привожу ниже. Я изъял только несколько критических предложений в адрес лесной науки, которые во-первых, хорошо известны её представителям, а во-вторых, мало что добавляют к рассматриваемой теме.
Комментарии к проекту Указа Президента
проект
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
"Про вдосконалення системи ведення лісового господарства"
Название Указа не отражает его содержания. Под „системой ведения лесного хозяйства” лесоводы понимают комплекс мероприятий по возобновлению и выращиванию леса. Украинские лесники, часто используют понятие СИСТЕМА, отождествляя его с комплексом предприятий и организаций системы Госкомлесхоза или отраслью. Видимо, авторы проекта Указа пропустили предлог, подсознательно готовя Указ „"Про вдосконалення СИСТЕМИ и ведення лісового господарства". В принципе ожидался Указ „ О совершенствовании государственного управления лесами, повышении эффективности охраны лесных экосистем и использования лесных ресурсов”.
З метою забезпечення сталого розвитку і управління лісовим господарством, збільшення площі лісів держави, збереження біорізноманіття та невиснажливого лісокористування, задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, створення більш сприятливих умов для розвитку підприємництва постановляю:
1. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним держадміністраціям:
1) до 1 листопада 2005 року забезпечити передачу до сфери управління Держкомлісгоспу лісів інших землекористувачів, міністерств і відомств;
Подобные перлы я воспринимаю, как проявление „комплекса унтер-офицерской вдовы”, характерного для научно-управленческой части отраслевой элиты, которая многие годы придумывает и, более того, законодательно закрепляет явные глупости, которые с течением времени бумерангом бъют по системе Госкомлесхоза. Вдумайтесь, за три месяца надо передать в сферу управления Госкомлесхоза,- леса заповедников и национальных парков Минприроды, аграрные леса 25 областей, военные леса, леса зоны отчуждения и многие другие. Это действо влечет за собой:
• ликвидацию или передачу в Госкомлесхоз структур, управлявших этими лесами в различных Министерствах и ведомствах, что однозначно создаст массу новых непримиримых врагов Госкомлесхоза;
• появление в составе СИСТЕМЫ более сотни новых, весьма специфичных структур, обеспечить профессиональное управление которыми нынешний штат Госкомлесхоза физически не в состоянии;
• громадные проблемы с финансированием („аграриям” на ведение лесного хозяйства бюджет выделяет в 3-4 раза меньше средств (в пересчете на 1 га), чем Госкомлесхозу);
• и т.д. и т.п, вплоть до необходимости расширения Зала Коллегий.
Не сомневаюсь в том, что данный пунк не будет реализован, даже если Президент подпишет Указ.
2) до 1 грудня 2005 року закріпити полезахисні лісові смуги за постійними землекористувачами або власниками земель;
Совершенно не ясно, какую смысловую нагрузку несет глагол „закріпити”? Передать в постоянное пользование? Приватизировать? Арендовать? В любом случае, разделив одну лесополосу между десятком хозяйственных субъектов, государство рискует ее потерять, так как не в состоянии контролировать поведение новых пользователей и собственников, которые скорее всего будут руководствоваться своими краткосрочными интересами. Кроме того, лесные полосы де юре находятся в коммунальной собственности, а следовательно их судьба находится в руках сельских советов. Таким образом, реально существующую проблему лесных полос, нельзя разрешиться с помощью президентских Указов. Необходимо принятие соответствующего закона.
3) до 1 січня 2006 – року відновити в областях і районах агролісомеліоративні служби.
Декларация чистой воды. В каких областях и районах? Кем будет управлять новая служба? Каков ее статус? Служба создается при обладминистрациях или в составе Минагрополитики?
Особо отмечу, что 2 и 3 подпункты пункта 1 проекта Указа не имеют никакого отношения к лесному хозяйству. Они затрагивают проблемы агролесомелиорации, которые должны рассматриваться отдельно.
2. Кабінету Міністрів України:
1) протягом 2005 року:
– розробити і затвердити стратегію розвитку лісового господарства, Положення про Державну лісову і мисливську служби;
Приятно то, что авторы проекта Указа наконец-то признали, то, что несмотря на наличие „Государственной программы Леса Украины”, стратегии развития лесного хозяйства в стране нет. Это хорошо. Однако, они вновь пытаются воспользоваться опытом периода развитого социализма и первого десятилетия независимости, когда подобные „стратегии”, „концепции” и „программы” штаповались ежегодно. Все они остались на бумаге. Та же участь ждет и очередную „стратегию”, рожденную в недрах Кабмина, а по-сути, Госкомлесхоза. Это плохо.
Цивилизованный путь заключается в формировании Национальной лесной политики, которую нельзя написать „под одеялом”, так как она по определению разрабатывается не в интересах Госкомлесхоза, а в интересах нации. Разработка национальной лесной политики требует, как минимум, 12-18 месяцев напряженной работы с привлечением к ее выполнению всех заинтересованных сторон.
„Положение о государственной лесной и охотничьей службах”, до принятия Лесного Кодекса вряд ли будет утверждено. Хотелось бы знать, какие идеи наполнят это положение, так как без этого смысл данного пункта проекта Указа, – сплошной туман. Сомнительна целесообразность соединения в одной должности лесовода и охотника, хотя бы потому, что базис их деятельности различен: площадь охотничьих угодий в Украине многократно превышает площадь лесов. Еще более сомнительна идея создания двух разных государственных служб, осуществляющих свою деятельность на одной и той же территории. В большинстве стран считают, что лесовод отвечает за все, что делается в лесу, в том числе и за охотфауну, которая , по-сути, является одним из видов лесных ресурсов. Не могу вспомнить, есть ли где либо в мире государственная охотничья или лесоводственно-охотничья служба. Не могу не отметиь, что создание любых государственно-охотничьих служб на основании Указа подписанного Ющенко, ратующего за зарпрет охоты, будет выглядеть оригинально.
– підготувати та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до діючого законодавства України для посилення відповідальності за лісопорушення.
1.Ответственность за лесонарушения должна быть прописана в Лесном Кодекс, со ссылкой на административное и уголовное право.
2. На рассмотрении Верховной Рады находятся законопроекты, направленные на усиление административной и уголовной ответственности за лесонарушения. Подать дополнительные законопроекты Нардепы и Госкомлесхоз (через Кабмин) могут и без Указа Президента.
3. Законодательство, предусматривающее ответственность за лесонарушения в Украине не работает и дело тут не в строгости наказания.
В целом этот пункт проекта Указа, – отписка.
2) до 1 липня 2006 року для забезпечення розширеного відтворення лісів та збільшення лісистості країни до 20 відсотків, вирішити питання цільового виділення земель під залісення, для цього законодавче врегулювати механізм надання земель і внести відповідні зміни у Державну програму «Ліси України» на період 2002-2015 роки;
Что значит „вирішити питання цільового виділення земель під залісення”? Каков должен быть механизм передачи земель? Кому передавать? На каких условиях? Какие изменения предполагается внести в программу „Леса Украины”?
Поднятый вопрос касается выделения земель для создания защитных насаждений и на прямую не связан с лесным хозяйством. Скорее всего, для его решения потребуется внесение корректив в действующее законодательство, прежде всего Земельный Кодекс и развивающие его правовые акты. Думаю, этот пунк вместе с подпунктами 2-3 пункта 1 должен быть вынесен в отдельный Указ.
Надо понимать, что государству нужны новые леса, не зависимо от того, кто их создаст, – предприятия Госкомлесхоза, агрофирмы или школьники. Важно, кто справится с задание быстрее, дешевле и качественнее.
Программа „Леса Украины”, – изначально пустой документ и никакие изменения ей не помогут. Думаю в скором будущем жизнь ее похоронит.
3) забезпечити підтримку прийняття в другому читанні нової редакції
Лісового кодексу України;
Общеизвестно, что законопроекты принимаются Народными Депутатами. Каким образом Кабмин может «підтримать» прнятие Кодекса, разработанного УкрНИИЛХА и Госкомлесхозом. Пригрозить Депутатам? Дать взятки?
Наивно думать, что Секретариат Президента пропустит подобный пункт Указа. Он призывает к оказанию давления на Верховную Раду, что прямо противоречит положению Конституции о независимости исполнительной, законодательной и судебной ветвей власти.
4) передбачити у проектах законів України про Державний бюджет України 2006 і наступних років фінансування на:
-відновлення лісів у Степовій і Лісостеповій зонах, лісорозведення, утримання територій і об'єктів природно-заповідного фонду, охорону і захист лісів від пожеж, хвороб та шкідників, лісовпорядкування, інвентаризацію лісів і утримання державної лісової та мисливської охорони;
В настоящее время основное финансирование Госкомлесхоз получает по трем бюджетным статьям:
– ведение лесного хозяйства;
– создание защитных полос и насаждений;
– содержание объектов ПЗФ.
Что не устраивает авторов Указа? Смысл потаенных желаний авторов не ясен еще и потому, что инвентаризация лесов в Украине еще не проводится (1), и государственной лесной и охотничьей охраны в Украине еще нет (2). Раздражает манера авторов использовать общеупотребительные термины, например, «инвентаризация», в эксклюзивном понимании Николая Максимовича …
-розвиток лісової науки та освіти, виховання та пропаганди екологічної культури (розвиток і підтримка шкільних лісництв, організація та проведення заходів з лісорозведення за участю громадськості тощо);
Деньги на прикладные и фундаментальные лесные исследования бюджет выделяет и сейчас. Тешить себя надеждой, что в Госбюджете будут отдельными строками прописаны затраты на лесные школы и техникумы и пропаганду экологической культуры – могут только фантазеры.
Из розданного на Коллегии варианта Указа пропали пункты 5) и 6). Видимо они засекречены… Шутка. На самом деле, пункт 5) «посилити ефективність здійснення контролю…» является образчиком чиновничьего словоблудия и изъят совершенно справедливо. Пункт 3) о «відокремленні деревообробки» и «формуванні прозорого ринку» вошли в пункт 8 в последней версии.
Вместе с тем, отмеченная ошибка в проекте Указа, яркое свидетельство качества его проработки…
7) вирішити в установленому порядку питання щодо забезпечення екологічно-орієнтованого ведення лісового господарства, зменшення обсягів суцільних рубок, заміни їх на поступові і вибіркові та оптимізації віків стиглості деревостанів, які зумовлюють невиснажливість лісокористування;
Неужели без Указа Президента Госкомлесхоз не может решить ряд чисто лесоводственных вопросов, перечисленных в данном пункте. Зачем тогда он десятилетиями финансировал фактически одноименные научно-исследовательские темы…
Другое дело, что в системе Госкомлесхоза руководство, отвечающее за лесную науку, научно-техническое управление – как заказчик, и УкрНИИЛХА – как исполнитель, – давно единая семья (семья по-итальянски – мафия), живущая по своим внутренним законам. Здесь исполнитель определяет направление исследований, здесь заказчик десятилетиями не востребует результаты работы, здесь все тесно связаны неформальными межличностными и экономическими связями, а также планами на будущее, здесь привычно доят бюджет и отрасль, здесь без отдачи тратятся миллионы, здесь рука руку моет… Впрочем,- молодцы ребята,- хорошо устроились…
Пункту 7 место в решениях Коллегии Госкомлесхоза, а не в Указе Президента. Если же Госкомлесхоз без Президента не может принять элементарных решений в сфере лесоуправления, то зачем он вообще нужен?
8) вжити заходів у 2006-2008 роках щодо:
запровадження сертифікації лісів та введення в дію сертифікату походження лісопродукції;
Сертификация лесов – дело добровольное по определению. Не царское дело навязывать ее кому бы то ни было. Тем более, что далеко не все леса Украины могут быть сертифицированы по объективным причинам (1), кроме того,и остается неясным источник финансирования работ по сертификации (2).
Президент Кучма на «введення в дію сертифікату походження» давал 3 месяца. УкрНИИЛХА, вдохновленный Марчуком Ю.Н., брался выполнить эту работу в срок за 70 тыс. грн . Прошло более 1.5 лет. Конечно же результат нулевой. Кстати сама формулировка проблемы, свидетельствует о том, что никто в нее еще по настоящему не вник. Нужен ведь не сертификат происхождения, а механизм отслеживания цепочки поставок древесины. А это разные вещи…
-відокремлення деревообробки від лісогосподарської діяльності шляхом створення філій і юридичних осіб з можливістю наступної їх приватизації;
1) В данном пункте речь идет не об отделении деревообработки от лесного хозяйства, а о структуризации и специализации производственных единиц, подчиненных Госкомлесхозу;
2) Цех, как филиал лесхоза, мало отличается от цеха в составе лесхоза, разве что, повышенными накладными расходами;
3) Любой филиал является юридическим лицом, в связи с этим фраза о создании «філій та юридичних осіб» оставляет желать лучшего.
Авторам Указа следовало бы задуматься над тем, чем вызвана необходимость разделения лесохозяйственной и деревообрабатывающей деятельности. Разобравшись в этом, они бы по иному подошли к решению проблемы. В данной редакции пункт подействует на независимых лесопереработчиков как красная тряпка на быка.
-формування прозорого ринку деревини шляхом проведення конкурсів і аукціонних торгів;
Интересно, какие „заходи” может „вжити” Кабмин для формирования прозорого ринку”? А почему собственно авторы Указа считают, что рынок древесины в Украине менее прозрачен, чем рынок метала, бензина или зерна?
Аукционные торги проводятся в Украине уже более 2 лет, в связи с чем перенос их проведения на 2006-2008 годы выглядит странно. Давно известно, что аукционы эффективны при реализации супер-качественных сортиментов, объем продаж которых редко превышает 1% от общего объема реализации. Рынок заготовленной древесины держится на договорных поставках, причем долгосрочных. Впрочем возможно авторы привычно заимствуют фразеологию россиян, которые используют аукционы при сдаче лесов в аренду. Если это так, то они опять пытаются сами себя (т.е. отрасль) высечь, так как переход к реализации леса на корню в любой форме гибелен для государственного лесного хозяйства Украины.
В целом, пункт выглядит не продуманным.
-забезпечення прибутковості лісового господарства за рахунок зміни системи сплати лісового доходу, зменшення податкового навантаження та створення єдиного Державного бюджетного фонду фінансування лісового господарства;
Данный пункт прямо противоречит пункту 4 того же указа. Если с 2006 г. Лесное хозяйство должно стать прибыльным, то зачем ему бюджетное финансирование на 2006 и последующие годы.
Кроме того:
1) Выражение „система сплати лісового доходу”, из лексикона разного рода «прохфессоров», которым лучше не злоупотреблять;
2) Если авторы Указа намерены изменить систему платы за лесные ресурсы, то следует хотя бы намекнуть, в чем суть планируемых изменений;
3) Для «зменшення податкового навантаження» на государственные лесные предприятия, следует вносить поправки в Налоговый Кодекс, а не давать указания Кабмину;
4) Не ясно как можно обеспечить прибыльность лесного хозяйства за счет создания единого Государственного бюджетного фонда финансирования лесного хозяйства? Как эта идея согласуется с действующим бюджетным законодательством и пунктом 4) данного проекта Указа?
В целом очевидно, что авторы Указа просто фантазируют на заданную тему и слабо представляют пути реализации своих экономических предложений
-створення ринку послуг лісовому господарству з виконання основних лісогосподарських операцій (лісозаготівельних робіт, трелювання, вивезення деревини та догляду за лісом) суб'єктами всіх форм власності;
Как может Кабмин создать рынок услуг лесному хозяйству? Неужели сейчас его нет? Как же тогда умудряются, к примеру, в Ивано-Франковской области не дожидаясь 2006 года, в отсутствии «рынка послуг», выполнять заготовительные и иные работы на основании договоров подряда с «субъектами всех форм собственности»? Объем подрядных работ растет практически во всех областях Украины,- это факт. Правда в равнинной части он все еще остается незначительным.
Для того чтобы изменить ситуацию есть единственный путь, – приватизация лесозаготовительной техники и сокращение постоянных работников лесхозов, занятых лесозаготовками, с тем, чтобы они сформировали частные лесозаготовительные структуры. Если авторы проекта Указа имеют в виду нечто иное, – пусть скажут об этом внятно.
-розвитку в лісах рекреаційної та туристичної інфраструктури, еколого-просвітницької діяльності з метою задоволення потреб населення у відпочинку та надання відповідних послуг;
Что такое „розвиток в лісах … еколого-просвітницької діяльності” и чем он отличается от „розвитку виховання та пропаганди екологічної культури” (пункт 4)?
В целом пункт написан „для объема”. Кстати, авторам Указа полезно напомнить, что основой рекреационной и туристической инфраструктуры в лесах являются дороги, со строительством которых у нас большие проблемы.
В.Ющенко
Президент України
В заключение замечу:
• содержание проекта Указа полностью соответствует профессиональному уровню его авторов;
• проект Указа вряд ли оправдает ожидания Президента, Кабмина, общества и профессионалов, имеющих интересы в лесном секторе, в т.ч. и лесоводов;
• не ясно, на решение каких проблем направлены действия, предусмотренные Указом.
Рождение и вынесение на Коллегию столь сырого и безидейного документа, видимо, является свидетельством стратегического выбора, сделанного руководством Госкомлесхоза, – «Надо всеми силами тянуть время и не допустить реформирования отрасли до начала предвыборной кампании. Ну а потом Президенту и Кабмину будет не до лесного хозяйства…»
В русле этой стратегии проект Указа замечательный.
М.Попков
Ниже приводится письмо, которое я направил Виктору Алексендровичу вместе с разбором Указа. С высоты прошедших лет должен признать, что во многом я ошибался, в частности переоценивая последовательность сторонников "польского варианта" лесных реформ. Жизнь показала, что многим из них нужны были только некоторые элементы польской системы, которые будучи "привиты" на нашу ведомственную модель были превращены в средство для обогащения…
Дорогой Виктор Александрович!
Я хотел бы объяснить Вам свою позицию относительно проблем реформирования отрасли. Мне легче сделать это в форме личного и неофициального письма. Надеюсь, – Вы меня правильно поймете и простите за задержку с представлением предложений по Указу.
Текущая ситуация. Госкомлесхоз является центральным органом исполнительной власти и де-юре не может заниматься хозяйственной деятельностью. Де-факто, хозяйственное управление основным массивом государственных лесов является главной и наиболее успешной частью его работы. Последние шаги Правительства по реформированию системы управления лесами были направлены на усиление административной составляющей в управлении лесами. Как результат, повсеместно появились областные управления лесного хозяйства, а также лесная инспекция. На мой взгляд, сделанные шаги были плохо продуманы и не скоординированы. В результате:
1. Ликвидированы лесохозяйственные объединения, что явно ослабило возможности повышения эффективности практического ведения лесного хозяйства;
2. Созданы ведомственно разобщенные государственные структуры, дублирующие друг друга (государственные чиновники областных управлений лесного хозяйства, лесной и экологической инспекций, наделены обязанностями и полномочиями по государственному контролю за состоянием лесов и ведением лесного хозяйства);
3. Остался не решенным круг проблем, тормозящих развитие лесного хозяйства и лесного сектора экономики в целом.
Подготовленный и розданный на Коллегии проект Указа Президента и сопровождающая его аналитическая записка оценены мною негативно, прежде всего, из-за несогласия со стратегией реформирования. Разработчики проекта, следуя плохо переведенной аналитической записке Всемирного банка, собираются к 2008 году завершить реформирование лесохозяйственных предприятий в организации, предоставляющие разнообразные услуги частному сектору, населению и государству. По-сути, это означает ликвидацию лесхозов, как предприятий ведущих лесное хозяйство собственными силами и превращения их в организации, напоминающие казенные лесничества дореволюционной России, которые продавали лес на корню и нанимали сезонных рабочих для выполнения всех лесохозяйственных работ. По сути, это решение зачеркивает 40-летний труд украинских лесоводов нескольких поколений, с чем я, также как и многие другие лесники Украины, никогда не соглашусь.
Проблемы и пути их решения.
1. В настоящее время в стране отсутствует единая государственная, производственная структура, обеспечивающая ведение лесного хозяйства в государственных лесах, а также законодательная база для ее создания и обеспечения нормальной работы. Госкомлесхоз и его областные управления частично выполняют соответствующие хозяйственно-управленческие функции, но сплошь и рядом выходят при этом за пределы законодательного поля, что становится все более рискованным. Функции собственно государственного управления лесами распределены не эффективно (дублирование), что, в конечном счете, прямо сказывается на состоянии лесов страны. Побочные следствия затягивания решения данной проблемы:
• Местничество, проявляющееся в усилении роли местных администраций в управлении лесами и ослаблении позиций центрального органа исполнительной власти;
• Растущая дифференциация государственных, лесных предприятий по уровню финансового обеспечения, технической оснащенности, заработной плате;
• Отсутствие перспектив дальнейшего повышения экономической эффективности лесного производства, для чего необходимо укрупнение, структуризация и специализация предприятий, а также крупные инвестиции в техническое и технологическое перевооружение, которые не под силу отдельным лесхозам.
• Значительные различия в уровне ведения лесного хозяйства, контроля, финансирования и, как следствие, состоянии лесов страны, находящихся в постоянном пользовании предприятий, подчиненных различным управленческим структурам.
• Проблемы с оформлением права постоянного пользования землей.
Прогноз развития событий. Я уверен, что Президент и Кабмин ожидают, получат и, скорее всего, поддержат предложение по созданию государственной лесной компании, подобной польскому холдингу «Казенные леса Польши». Среди их авторов наверняка будут Юхновский и Фурдичко, а возможно и Госкомлесхоз. Если укрупнение структур ведущих практическое лесное хозяйство не будет проведено централизовано, то гослесхозы сами придут к необходимости объединения, которое скорее всего будет осуществлено путем преобразования Лессервисов в новые объединения.
Возможные решения и действия.
А. Необходимо определиться с площадью лесов, которыми будет управлять Госкомлесхоз. Если он всерьез претендует на управление всеми государственными лесами страны, то необходимо дать время и обеспечить условия для передачи лесов. Соответствующие пункты указа могут выглядеть следующим образом:
• Міністерству охорони природного навколишнього середовища, Міністерству аграрної політики, Державному комітету лісового господарства України до 01.11.2005 р. розробити комплексну програму передачі протягом 2006 року лісових земель державної власності реформованих сільськогосподарських підприємств у підпорядкування Державного комітету лісового господарства України.
• Державному комітету лісового господарства України разом з Міністреством аграрної політики до 01.11.2005 р. розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України „Програму розвитку агролісомеліорації та захисного лісорозведення в Україні”. Утворити у складі Державного комітету лісового господарства Державне управління агролісомеліораці та захисного лісорозведння, та розробити засади його діяльності.
• Міністерству охорони природного навколишнього середовища, Державному комітету лісового господарства протягом 2006 року провести передачу природно-заповідних об`єктів, що знаходяться у межах державного лісового фонду, у підпорядкування Державного комітету лісового господарства. Створити у складі Державного комітету лісового господарства Державне управління лісових природно-заповідних об`єктів, та розробити засади його діяльності.
Более простой путь решения проблемы, заключается в законодательном разделении лесов на леса государственного и местного значения. В этом случае, значительная часть забот по оперативному управлению лесами реформированных сельскохозяйственных предприятий (кадровая политика, финансирование, анализ отчетности) ложится на областные администрации. За Госкомлесхозом остается контроль. Данный подход, позволяет исправить ошибки действующего законодательства и забрать у местной власти функции распоряжения лесами государственного значения, передав их Госкомлесхозу или Кабмину. Это требует внесения согласованных изменений в земельное и лесное законодательство, от чего осенью 2001 года категорически отказался Николай Максимович. К сожалению, новая редакция Лесного Кодекса, на подготовку которого ушло более 4 лет, не решает принципиально важных для лесного хозяйства проблем. Отрасль вновь упускает отличный шанс создать прочный законодательный фундамент для своего развития и не скоро получит новый.
Б. На базе предприятий отрасли, а также структур областных управлений и Госкомлесхоза, занятых оперативным, хозяйственным управлением, следует, на мой взгляд, создать холдинг «Государственные леса Украины», передав ему земли, находящиеся в постоянном пользовании гослесхозов. В принципе сделать это можно единым распоряжением Кабмина. Принципиально важно то, что право постоянного пользования получает единая государственная, хозяйственная структура, а не три с половиной сотни предприятий. Соответствующий пункт Указа может выглядеть следующим образом:
• Державному комітету лісового господарства України в трьохмісячний термін розробити та внести на розгляд і затвердження Кабінету Міністрів України положення та програму діяльності державної компанії „Ліси України”. Кабінетові Міністрів України в срок до 30.12.2005 року прийняти рішення щодо створення державної лісової компанії «Ліси України».
Я думаю, на создание Государственной лесной компании уйдет весь 2006 год. Важно определиться с внутренней структурой компании и условиями ее финансовой деятельности. Безусловно, частью компании должны стать областные или региональные дирекции, которые проще всего создать на базе областных управлений. В противном случае их придется делить. Укрупнение государственной, лесной собственности создаст отличные условия для повышения экономической эффективности лесного хозяйства, позволит выровнять условия работы предприятий имеющих разный ресурсный потенциал, даст возможность оптимально решить проблемы связанные с судьбой лесопромышленных производств.
В. Лесную инспекцию надо передать в прямое подчинение Госкомлесхозу.
• Міністерству охорони природного навколишнього середовища в строк до 30.12.2005 року передати в підпорядкування Державного комітету лісового господарства Державну лісову інспекцію та її органи на місцях. Покласти на Державну лісову інспецію Державного комітету лісового господарства всі функції з контролю за дотриманням лісового законодаства.
2. Второй важной проблемой является интенсификация лесного хозяйства. Украина занимает одно из последних мест в Европе по уровню использование лесных ресурсов и с этим нельзя мириться. По данному вопросу я подготовлю Вам отдельную информационную записку. Решить его кардинально проще всего в ходе работы над Национальной лесной политикой. Конечно, очень много Госкомлесхоз мог сделать самостоятельно, – пересмотреть систему деления лесов по целевому назначению, скорректировать возраста рубки, отказаться от использования нормативов, завышающих нормальный уровень полноты древостоев и делающих невозможным назначение прореживаний и проходных рубок и т.д. Однако, те кто должен это делать, видимо, очень заняты…
3. Третья проблема, – обеспечить равные условия доступа к древесине и другим лесным ресурсам субъектам предпринимательской деятельности всех форм собственности.
4. Необходимо принять комплекс мер, направленных на борьбу с нелегальными рубками леса и проявлениями коррупции в лесном секторе. Важными шагами в этом направлении является лицензирование экспорта лесопродукции и внедрения технологий, позволяющих отслеживать цепочку движения лесопродукции.
Я прекрасно понимаю, что многие мои предложения кажутся излишне радикальными и вряд ли будут поддержаны на данном этапе. Однако, жизнь идет, ситуация меняется и моих единомышленников становится все больше. Когда-нибудь критическая масса будет достигнута и реформы состоятся. Сегодня же важно уже то, что предложения сформулированы и прочитаны Вами.
В приложении к письму я оставляю схему проекта указа, который в принципе может быть одобрен. Его основная направленность, – выиграть время для подготовки реформ. Простите за «суржик», -дописываю после работы и переводить не кому..
Всего самого доброго!
С уважением,
Ваш М.Попков
Подготовленный Госкомлесхозом Проект Указа не был подан Президенту и канул в лету. Однако, заложенные в нем идеи нашли отражения, как в отраслевых документах, ( "Дорожная карта реформ…", "Стратегия реформирования отрасли на 2007 и последующие годы…"), так и в Постановлении Кабмина о концепции реформирования отрасли, подписанной уже на следующий год. Однако, до этого было принятие новой редакции Лесного Кодекса, которая внесла много нового в лесные отношения. Но об этом следующий раз…
Comments are closed.