ОПИТУВАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕСУ У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Уважаемые коллеги. В предверии выходных, предлагаю Вашему вниманию текстовую часть "свежайшего" отчета доктора социологических наук Александра Стегний, под руководством которого проведено интервьюирование представителей лесного бизнеса по вопросам, касающимся проблематики ФЛЕГ. В понедельник, после того как отчет появиться на сайте программы ФЛЕГ мы разместим его в полном объеме с многочисленными таблицами и приложениями. Пока поверьте на слово, – профессиональный уровень опрошенных был очень высоким, а следовательно над их мнением необходимо глубоко задуматься. Буду очень признателен за любые комментарии и "мысли по поводу"…М.П.

Методологія експертного опитування

1. Загальна оцінка ситуації в лісовому секторі України
1.1. Оцінка обсягу заготівлі деревини
1.2. Загальна оцінка ефективності господарської діяльності в лісовому секторі України
1.3. Наявні перешкоди та можливі шляхи їх подолання
2. Наявні шляхи придбання деревини
3. Визначення обсягу тіньового обороту деревини
4. Ставлення до проведення і організації аукціонів
5. Ставлення до підтвердження легальності походження деревини
6. Оцінка діючої системи класифікації, оцінки якості та вимірювання деревини
7. Пропозиції по детінізації лісового сектору України
8. Вибір інформаційних матеріалів про лісовий сектор України

Висновки

Додаток 1. Список експертів
Додаток 2. Опитувальник для інтерв’ю

Методологія експертного опитування

Пропонуємий аналітичний звіт підготовлено за результатами національного опитування представників бізнесу у лісовому секторі України.
Метою опитування було з’ясувати ставлення цільової групи підприємців щодо загальної ситуації у лісовому секторі України (оцінки обсягу заготівлі деревини; оцінки ефективності господарської діяльності в лісовому секторі країни; наявних перешкод та шляхів їх подолання); ставлення респондентів до тіньового обороту деревини, поширеності правопорушень та отримання пропозицій щодо детінізації лісового сектору.
Відбір учасників опитування здійснювався на підставі даних, запропонованих Асоціацією меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром» (голова С. З. Сагаль). Експерти обиралися на підставі географії розташування підприємств, яка б репрезентувала різні регіони України, а також безпосередньо на підставі посади та кола професійних обов’язків респондентів, які передбачали достатньо високий рівень їх компетентності щодо предмету опитування.
В результаті було опитано 21 представника бізнесу у лісовому секторі України, які репрезентували підприємства, розташовані в 12 областях (детально див. Додаток 1.). Із загальної кількості експертів, запропонованих Асоціацією «Меблідеревпром», від участі в опитуванні відмовились представники п’яти підприємств, оскільки не бажали приймати участь в опитуванні (три підприємства); перебували на стадії реорганізації або припинення виробничої діяльності (по одному підприємству).
Опитування здійснено методом стандартизованого інтерв’ю на робочому місці експертів. Збір емпіричних даних виконав Центр соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС» в період з 10 травня по 5 червня 2011 року.

1. Загальна оцінка ситуації в лісовому секторі України

1.1. Оцінка обсягу заготівлі деревини
Для визначення обсягу заготівлі деревини респондентів просили оцінили об’єм заготівлі деревини в області, де розташоване підприємство та в цілому по Україні.

Більшість учасників опитування оцінюють об’єм вирубки деревини в області, де розташоване їх підприємство, як цілком нормальний. З точи зору двох експертів вирубується надто багато, тоді як протилежної позиції дотримується також двоє респондентів. За думкою одного з респондентів в Івано-Франківській області вирубується надто багато ділової деревини. Звертає на себе увагу той факт, що шість учасників опитування не змогли дати відповідь на це запитання. Половина цієї категорії респондентів припадає на підприємства, розташовані в місті Києві.
Оцінки експертів щодо обсягу заготівлі деревини в цілому по Україні виявила відсутність одностайної думки з цього приводу серед учасників опитування. Так, п’ять експертів вважають, що в країні вирубується надто багато, тоді як протилежної точки зору дотримується сім експертів. Серед останніх в якості аргументів такої точки зору відмічалось що «вирубується половину від нагальної потреби», «75% від приросту лісу». Ще сім експертів дотримується нейтральної позиції, вважаючи наявний обсяг вирубки нормальним.
Географія розташування підприємств в цілому не впливає на характер оцінки респондентами обсягу вирубки як в області розташування цих підприємств, так і в цілому по Україні.

1.2. Загальна оцінка ефективності господарської діяльності в лісовому секторі України

Для оцінки ефективності різних напрямків господарської діяльності в лісовому секторі респондентам пропонувалась п’ятибальна шкала, де один бал означав «зовсім неефективно», а п’ять балів, навпаки, «цілком ефективно». Умовним нулем між негативною і позитивною оцінкою рівня ефективності є три бали. Всього пропонувалось оцінили дев’ять напрямків господарської діяльності.

Загальний рівень ефективності лісового господарства, з точки зору експертів, є посереднім, а лісової промисловості скоріше незадовільним (нижче умовного нуля). Тому не дивно, що рівень ефективності переважної більшості напрямків господарювання в лісовому секторі також виглядає як скоріше незадовільний.
Виняток становлять лише два виробництва: плитного, а також фанери і шпона. Одним з аргументів на користь високого рівня ефективності плиткового виробництва на думку київського респондента є «введення за останні роки нових потужностей заводу «Кроно».
Один з київських експертів, вказавши на незадовільний рівень ефективності лісопиляння, відмітив «варварство приватних пилорам». Інший респондент з центральних областей, вкрай негативно оцінюючи ефективність цього напрямку господарювання, відмітив відсутність конкурентоздатних підприємств на території області («немає конкурентоспроможних»).
Поміж різних напрямків господарської діяльності в лісовому секторі найбільшу складність для учасників опитування викликало оцінювання рівня ефективності виробництва целюлози та паперу. Дану обставину доцільно враховувати при ознайомленні з наведеною оцінкою в таблиці 3. Оцінюючи незадовільний рівень ефективності виробництва целюлози і паперу київський респондент визнав «в цьому напрямку господарювання в лісовому секторі ми відстаємо».
Відмічаючи цілковиту неефективність виробництва біопалива київський експерт зауважив «це виробництво є великою проблемою».
На думку одного з київських респондентів вкрай незадовільна ефективність виробництва корпусних меблів полягає «вже у вартості сировини, оскільки ліс є дорожчим ніж в Німеччині, а там він найдорожчий в Європі». Другий київський експерт навпаки вказує на високий рівень ефективності цієї галузі: «Галузь виживає, випливають самі – всі дивуються. Багато приватних малих фірм, державних немає, оскільки немає належної допомоги».

1.3. Наявні перешкоди та можливі шляхи їх подолання

Для вимірювання рівня вагомості перешкод, які стоять на шляху розвитку лісового господарства в Україні, респондентам пропонувалася п’ятибальна шкала, на якій один бал означав мінімальне перешкоджання, а п’ять балів – максимальне. Всього в переліку фігурувало вісім різновидів проблем.

На думку респондентів корупція, незадовільна технічна та технологічна оснащеність, а також недосконале законодавство найбільше стримують розвиток лісового господарства в нашій країні. Натомість меншим чином гальмують розвиток галузі некваліфіковані кадри і надмірні обмеження, які стримують проведення рубок.
Окремі учасники опитування назвали додаткові проблеми, які на їх думку також стримують розвиток лісового господарства. Зокрема, експерти вказали на неналежну організацію збору деревини; порушення при експорті, відсутність виїзного мита на деревину. Найбільш емоційним виявилась відповідь респондента з центральних областей України, який висловив своє бачення найгостріших проблем лісового господарства: «Державна власність на ліс і низький професіоналізм, некомпетентність. Кожна влада хоче переробити на свій лад, Агентство лісових ресурсів намагається знищити деревообробну промисловість».
Для вимірювання вагомості чинників, які стримують розвиток деревообробки в Україні, використовувалась чотирьохбальна шкала, де один бал означав максимальне стримування, а чотири, навпаки, мінімальне. Умовним нулем між максимальним і мінімальним стримуванням на цій шкалі є позначка 2.5 бали. Всього респондентам пропонувалось визначити рівень стримування розвитку деревообробки по шести чинникам.

З точки зору учасників опитування найбільше стримують розвиток деревообробки в нашій країні два чинника: дефіцит сировини через її експорт і високі ціни на сировину. В свою чергу, найменше стримують розвиток деревообробки низька рентабельність, а також слабкий попит на готову продукцію на внутрішньому ринку.
Серед додаткових чинників стримування розвитку цієї галузі експерти назвали низьку купівельну спроможність населення; недостатній об’єм заготівлі – незабезпеченість сировиною («забезпеченість сировиною 30%»); політику Державного агентства лісових ресурсів України; «корупція і ще раз корупція».
Для з’ясування першочергових змін для прискорення розвитку лісового господарства України респондентам передавалась картка з переліком п’яти заходів, серед яких вони мали змогу назвати не більше трьох. Відтак в стовпчику «частота згадування» в таблиці 6 кількість наданих відповідей перевищує кількість експертів.

Серед запропанових заходів найбільшу підтримку експертів отримало три: перегляд законодавства, вдосконалення системи реалізації деревини і державні інвестиції у розвиток лісової інфраструктури. Звертає на себе увагу той факт, що всі без винятку учасники опитування погоджуються з необхідністю провадження реформ у лісовому господарстві України.
Крім наведених в таблиці змін респонденти також запропонували залучення іноземних інвестицій у вітчизняне лісове господарство; відокремити лісову галузь від лісоексплуатації; «кваліфіковане керівництво має знати про лісове господарство і деревообробну галузь»; впровадження «австрійського варіанту розвитку – ліси у приватній власності і державний контроль». Окремі експерти виступили проти зміни державної структури власності на ліси та лісові ресурси.
Практично одностайно, за винятком двох учасників опитування, експерти підтримують введення експортного мита для обмеження експорту української лісопродукції.

2. Наявні шляхи придбання деревини

Згідно отриманих відповідей на даний момент найпоширенішими реальними шляхами придбання деревини в Україні є: аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства, прямі договори з державними лісгоспами або з аграрними лісгоспами та іншими лісними підприємствами.
Респонденти могли назвати кілька варіантів придбання деревини, тому кількість отриманих відповідей перевищує кількість учасників опитування.

Один з київських експертів зауважив, що прямі договори з державними лісгоспами заборонили, «але було б гарно, якби були». Вказуючи на придбання деревини у фірм-посередників, які займаються перепродажем, один респондент зазначив: «Тяжко, оскільки є проблеми з ПДВ».
Серед інших реальних шляхів придбання деревини респонденти також назвали «придбання у суб’єктів які займаються закупівлею деревини і надають державним підприємствам послуги»; «спецаукціони до яких допускаються лише перелік фірм з українських виробників» .
З точки зору експерта з центральних областей «Не має бути вивезення деревини за межі області до проведення аукціону і на першому місці мають бути місцеві підприємства, а залишки після аукціону слід реалізувати для решти областей». Один з київських експертів до недоліків аукціонів обласних управлінь відносить «штучно накручують ціни – проб немає і не вся деревина виставляється». Інший київський респондент зауважив: «З кожним аукціоном ціна зростає». На думку респондента з Карпатського регіону «Не вистачає ресурсу, який виставляється на торги і на спецторги».
Якщо ж наведений перелік реальних шляхів придбання деревини на внутрішньому ринку круглого лісу перевести у відсотки, то найбільш вагома частка припадає на аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства. На другій позиції опинились прямі договори з державними лісгоспами, тоді як найменшу долю мають прямі договори з аграрними лісгоспами, іншими лісними підприємствами та придбання у фірм-посередників, які займаються перепродажем деревини.
В таблиці 8 не враховані респонденти, які не змогли назвати у відсотках долю відповідного способу придбання деревини на внутрішньому ринку круглого лісу.
З точки зору одного з експертів, доля спеціалізованих аукціонів становить від 35 до 40 відсотків придбання деревини на внутрішньому ринку.

Для вдосконалення доступу до придбання необробленої деревини учасники опитування пропонують в першу чергу забезпечити можливість укладання річних прямих контрактів з постачальниками деревини. На думку одного з експертів доцільно такі контракти навіть продовжити на два-три роки. Також значна частина респондентів підтримала запровадження електронної системи торгівлі деревиною («весь ліс має бути розміщений таким чином») та проведення спеціальних річних аукціонів для великих українських лісопромислових підприємств.
З точки зору експерта з центральних областей під час проведення спеціальних аукціонів для експортерів доцільно торгувати готовою продукцією («має вивозитися не сировина, а готова продукція»), а також запропонував пріоритетне забезпечення деревиною підприємств області, де проводиться аукціон. На думку респондента з Східної України доцільно ввести «обмежувальне мито на вивіз лісу кругляка».

Один з київських експертів запропонував детальний календарний план продажу деревини: «Листопад – скільки планує лісгосп поставити деревини, після цього робиться розсилка або відповідна інформація виставляється на сайті. У січні після моніторингу вартості необробленої деревини, розсилаються цінові пропозиції, а у лютому вона продається тому, хто дає найбільшу ціну».
На думку експерта з Східної України аукціони на рівні лісгоспу для місцевих споживачів слід проводити «при умові купівлі деревини фірмою з обладнанням для переробки, щоб уникнути потрапляння сировини до рук перекупників».
Для з’ясування прийнятності для підприємств респондентів тих чи інших варіантів придбання деревини використовувалась п’ятибальна шкала, де один бал означав зовсім неприйнятний, а п’ять балів – повністю прийнятний. Для оцінювання пропонувалось шість варіантів придбання деревини.
Серед всіх варіантів придбання дремени найбільш прийнятним для підприємств де працюють учасники опитування виявилось два: доставка у двір підприємства посередником або лісгоспом та поставка з нижнього складу лісгоспу.

3. Визначення обсягу тіньового обороту деревини

Для визначення обсягу тіньового обороту деревини в Україні респондентам пропонувалось назвати приблизний відсоток заготовленого лісу, який продається нелегально та продається з грубими порушеннями. Для вимірювання обсягу використовувались чотири альтернативи відповідей в діапазоні від менше одного до понад десяти відсотків.
Серед відповівших учасників опитування найчастіше називалась цифра понад десять відсотків, тобто у сукупності продається нелегально або з грубими порушеннями понад двадцять відсотків заготовленого в Україні лісу.
Окремі київські учасники опитування назвали свої цифри обсягу тіньового обороту деревини: продається нелегально від 15 до 30 відсотків, а з грубими порушеннями від 40 до 80 відсотків («весь ліс на експорт продається з порушеннями»; «якщо не більше, цілком законно нічного не продається»).

Варто зазначити, що майже половина учасників опитування, насамперед з підприємств розташованих за межами столиці, не змогли визначити обсяг тіньового обороту деревини. Так, респондент з центральних областей вважає, що «тіньовий оборот існує, але обсяг вказати складно». Один експерт з Карпатського регіону визнав, що може визначити обсяг тіньового обороту деревини лише в цьому регіоні (менше одного відсотка), тоді як ситуацією в цілому по країні не володіє.
Серед опитаних представників підприємств не існує єдиної точки зору щодо величини впливу тіньового ринку нелегальної деревини в Україні на її офіційну ціну. Фактично всі респонденти розподілились на три рівні групи, в залежності від оцінки величини такого впливу: від мінімального до значного. При цьому четверо респондентів не відповіли на поставлене запитання.

Без малого половина учасників опитування вважає, що за останні три-чотири роки спостерігається зменшення нелегальних рубок і тіньового обороту деревини в Україні. На відсутність змін вказало троє експертів і така ж кількість відмітила збільшення вказаних негативних явищ. Варто також врахувати той факт, що третина представників підприємств не дали відповіді на це запитання.

Експерт з Східної України, відмічаючи збільшення нелегальних рубок за останні кілька років зауважив «Мають місце дострокові рубки – їх треба заборонити».

4. Ставлення до проведення і організації аукціонів

Фактично половина учасників опитування (10 осіб) в цілому позитивно оцінюють ідею продажу всієї заготовленої деревини на біржових аукціонах. Один з київських експертів підтримуючи ідею продажу всієї заготовленої деревини на біржових аукціонах наголосив: «Всієї деревини, це головне, бо зараз лише 20-30 відсотків. Дурних загнали на аукціони, а є «білі люди». Держава сама робить корупцію». Мотивацію позитивної оцінки цієї частки респондентів можуть слугувати слова експерта з Карпатського регіону: «Всі мають закупляти деревину га аукціонах і на однакових умовах».
Натомість семеро експертів в цілому негативно оцінюють таку ідею, наголошуючи що «підприємства, які мають річні контракти на експорт, мають мати прямі річні договори»; «для суб’єктів господарської діяльності, які мають власне деревообробне виробництво, крім таких аукціонів, мають бути окремі спеціалізовані торги»; «пропорція має бути 50% на 50%». Решта чотири учасника опитування не змогли визначитися з відповіддю.
На оцінку самої ідеї продажу всієї деревини на біржових аукціонах істотним чином впливає ставлення респондентів до практики їх проведення в нашій країні. Як зауважив один експерт «Будь-яку ідею у нас можна довести до абсурду». Виявляється, що більшість експертів (12 осіб) в цілому негативно ставляться до практики проведення і організації таких аукціонів і лише сім в цілому позитивно. Ще двоє учасників опитування не висловили своєї позиції з цього природу.
Чим насамперед викликана негативне ставлення респондентів до практики проведення аукціонів? Серед основних недоліків експерти виокремлюють:
• недоліки ціноутворення, не контрольованість підвищення ціни котировок попереднього аукціону; не контрольованість і не підтвердження ціни економічними розрахунками («непрозорий аукціон»; «на аукціонах багаті підприємства «наганяють» – накручують ціну і сировина стає дорожчою, ніж по прямим договорам»; «кожен квартал зростає ціна – найвища ціна в попередньому кварталі стає стартовою в наступному»; «на аукціонах свавілля державних органів – не враховують думки переробників»; «ціну регулює держава, а не ринок – ціна не зменшується, навіть якщо немає попиту, не ринкові умови, а монополія держави» );
• великі обсяги, неможливість реально оцінити об’єм виставленої деревини, реальних обсягів вирубки («не весь ліс виставляється на аукціон»);
• в аукціонах не приймають участь підприємства лісового господарства та експортери;
• наявність гарантійного п’ятивідсоткового внеску перед проведенням аукціону розглядається як «відвернення грошових коштів»;
• недосконала система в оформленні документації, немає оперативності («аукціони мають бути електронними і кожен день – це гнучко і зручно для планування, коли треба, тоді і докупив»);
• відсутність відповідальності лісгоспу або біржі за поставку сировини і її якість («не бачиш дерева – «кіт у мішку»; «людина не знає що купляє, аукціони мають проводити лісові господарства»).

5. Ставлення до підтвердження легальності походження деревини

Починаючи з березня 2013 року при експорті у країни ЄС усіх категорій товарів групи 44 (окрім вугілля, стружки і бондарної деревини) необхідно буде підтверджувати легальність деревини, використаної під час їхнього виробництва. Наскільки це нововведення торкнеться українських підприємств у лісовому секторі?
Менше половини респондентів (8 осіб) вважають, що таке нововведення однозначно або скоріше торкнеться їхніх підприємств. Протилежної точки зору дотримується 11 учасників опитування, а ще двоє не відповіли.
Серед запропонованих в опитувальнику заходів для забезпечення вимоги підтвердження легальності експерти найчастіше вказали, що будуть наполягати на вирішенні проблеми на державному рівні, зокрема щодо сертифікації лісу та лісопиляння, а також будуть сертифікувати ланцюжок поставок деревини на підприємство, впроваджувати систему FSC («щоб сертифікувати сировину треба щоб був сертифікований ліс»). Лише двоє експертів з Карпатського регіону вказали, що на їхніх підприємствах планують запровадити власну систему контролю за легальністю походження деревини.
На думку половини учасників опитування (10 осіб) існуюча процедура видачі сертифіката походження деревини лише частково забезпечує підтвердження легальності і тому, як зазначає експерт з центральних областей України «існуючий сертифікат треба вдосконалювати». На цілковите забезпечення підтвердження легальності за допомогою існуючої процедури видачі сертифікату вказало чотири експерти, тоді як протилежну точку експерт з центральних областей України «існуючий сертифікат треба вдосконалювати» зору підтримало двоє (київський експерт доволі лаконічно пояснив чому – «корупція»). Для п’яти респондентів це запитання виявилось заскладним.
Очікування респондентів від впровадження в державних лісгоспах системи електронного обліку деревини на підставі отриманих даних можна охарактеризувати як обережно-песимістичні при відчутній кількості не відповівших (7 осіб). Респонденти мали змогу обрати кілька варіантів, тому в таблиці 14 кількість наданих відповідей перевищує загальну кількість експертів.

Лише третина учасників опитування мають позитивні очікування від впровадження такої системи обліку деревини. Експерт з центральних областей України зауважив, що «система може допомогти в ефективності заготівлі деревини». Один з київських респондентів відмітив позитивність переходу до системи електронної торгівлі і висловив своє передбачення: «Зникнуть посередники, а тоді лісгоспи мають закупити транспорт. Держава має надати фінансову допомогу».
За думкою семи експертів систему не вдасться запровадити в наших умовах, оскільки за словами київських респондентів «для корупціонерів це не вигідно», «є такі умільці, що на кожну систему знайдуть анти систему. Лісники розпоряджаються частиною лісу на свій розсуд».

6. Оцінка діючої системи класифікації, оцінки якості та вимірювання деревини

Діюча система класифікації, оцінки якості та вимірювання круглого лісу на думку третини респондентів потребує перегляду, оскільки не відповідає вимогам ринку. При цьому експерт з центральних областей зауважує, що ця система «взагалі не відповідає сучасним стандартам», а один з київських експертів додає «Куб є не кубом, дуже старі державні стандарти, в Європі інші».
Ще одна третина учасників опитування вказала на потребу часткової зміни діючої системи, оскільки доцільно переглянути та узгодити саму систему одиниць вимірювання (експерт з центральних областей «потрібно міряти в тонах або кубометрах»; з Карпатського регіону вказав на «атрокуби» ).
Нарешті п’ятеро респондентів діюча система цілковито задовольняє, однак і тут є свої певні застереження. Так, один з київських експертів відверто зазначає, що наявна система класифікації, оцінки якості та вимірювання лісу повністю підходить до його підприємства, але «у інших є проблеми. Є зловживання, але це не проблема системи оцінки, а тих, хто оцінює». Двоє учасників опитування не змогли дати відповіді.
Для покращення ситуації з одноманітністю підходів до оцінки якості та вимірювання деревини на внутрішньому ринку України учасники опитування пропонують:
• відмовитись від практики «двоякого трактування існуючих державних стандартів («одні стандарти якості для всіх»);
• введення більш жорстких критеріїв оцінки якості деревини, яка виставляється на аукціон («критерії оцінки якості сировини в лоті, які регламентуються державними стандартами, при продажі на аукціоні повинні бути більш жорсткими) ;
• зміни на законодавчому рівні – розробити уніфікований новий Державний стандарт (за словами одного з експертів «нормальний стандарт»); розробити єдині нормативні документи, виходячи з існуючої ситуації, а старі «слід переглянути, тому що є розбіжності»; «потрібно змінити або доповнити державні стандарти щодо оцінки якості та вимірювання круглого лісу»;
• розподіл деревини на два види: технологічну і паливну («має бути розчленування деревини: технологічної паливної»);
• впровадження електронної методології оцінки маси та якості деревини; перехід на європейську систему обліку та класифікації («повинні бути європейські норми класифікації деревини»; «всі норми системи якості деревини треба переглянути, щоб припинити видавати за першосортну сировину насправді деревину 2-3 сорту);
• подолання корупції та недобросовісної конкуренції, посилення фіскальних заходів проти порушників діючого законодавства.

7. Пропозиції по детінізації лісового сектору України

Для з’ясування рівня підтримки респондентами окремих пропозицій по детінізації лісового сектору України в опитувальнику використовувалась вже знайома п’ятибальна шкала, де один бал означав «зовсім не підтримую», а п’ять балів – «повністю підтримаю». Учасникам опитування пропонувалось визначитись по чотирьом пропозиціям, а також вони мали змогу назвати свій варіант вирішення проблеми тінізації.

Серед запропанових варіантів подолання тінізації лісового сектора учасники опитування найбільше підтримують заборону посадовим особам лісової охорони брати участь в приватному лісовому бізнесі. Щоправда, окремі експерти висловили сумнів щодо реалізації цієї пропозиції («не буде працювати»).
Натомість менше всього експерти підтримали пропозицію заборони лісогосподарським підприємствам продавати деревину суб’єктам, які не брали участі в аукціонах. При цьому окремі київські експерти зауважили: «Лісові господарства на аукціони не йдуть, а займаються переробкою», тому «нехай краще продають частину відкрито»; «заборонити поки що не можна, має бути і те, і інше. Але якщо уся сировина на торгах, тоді ціна має бути не нижче аукціонної».
На думку окремих експертів ліцензування деревообробних підприємств, які експортують продукцію переробки деревини є «викачуванням грошей», «породжує корупцію»; «одному дам, іншому не дам, у на с це призведе до корупції».
Респондент з центральних областей України дав розгорнуту відповідь, чому зовсім не підтримав заборону зовнішньоекономічної діяльності суб’єктам, які працюють за спрощеною системою оподаткування: «вони сплачують податки, піднімають імідж країни, вивозять не сировину, а готову продукцію». На думку одного з київських експертів, таку діяльність зазначених суб’єктів потрібно «правильно організувати щоб платити мито».
Окремі респонденти висловили також своє бачення подолання цього негативного соціального явища у лісовому секторі. Прозвучали пропозиції «заборонити експорт кругляка, ввести мито»; «заборонити продаж лісопродукції на експорт, яка не була реалізована на аукціонах, дозволити її реалізацію на внутрішньому ринку за прямими договорами»; «скорочення дозволів і тим самим бюрократії»; «ліквідувати корупцію, провести податкове законодавство в порядок».

8. Вибір інформаційних матеріалів про лісовий сектор України

Якщо говорити про різні інформаційні матеріали, які стосуються лісового сектору України, то найбільше цікавить респондентів аналіз структури заготівлі та споживання деревини по областях України. Варто зауважити, що всі учасники опитування, за винятком двох, висловили бажання отримувати той чи інший інформаційний матеріал. Причому третина експертів висловила бажання отримувати всі чотири інформаційні матеріали.
Оскільки експерти мали змогу назвати кілька інформаційних матеріалів, кількість відповідей перевищує кількість учасників опитування.

Окремі експерти також висловили бажання мати інформацію про «співвідношення між експортом і продажем на внутрішньому ринку»; «електронну адресу сайту із продажу і купівлі деревини різного класу якості»; «об’єм заготівлі і споживання».; «плани лісозаготівлі в областях на майбутній місяць, рік».

Висновки

Більшість учасників опитування оцінюють об’єм вирубки деревини в області, де розташоване їх підприємство, як цілком нормальний. Оцінки експертів щодо обсягу заготівлі деревини в цілому по Україні виявила відсутність одностайної думки з цього приводу серед учасників опитування. Так, п’ять експертів вважають, що в країні вирубується надто багато, тоді як протилежної точки зору дотримується сім експертів.
Загальний рівень ефективності лісового господарства, з точки зору експертів, є посереднім, а лісової промисловості скоріше незадовільним. Тому не дивно, що рівень ефективності переважної більшості напрямків господарювання в лісовому секторі визнається експертами як скоріше незадовільний. Лише плитне виробництво, також виробництво фанери і шпона респонденти визнали як скоріше ефективними.
На думку респондентів корупція, незадовільна технічна та технологічна оснащеність, а також недосконале законодавство найбільше стримують розвиток лісового господарства в Україні. Натомість меншим чином гальмують розвиток галузі некваліфіковані кадри і надмірні обмеження, які стримують проведення рубок.
Розвиток деревообробки в нашій країні, з точки зору учасників опитування, найбільше гальмують два чинника: дефіцит сировини через її експорт і високі ціни на сировину. В свою чергу, найменше стримують розвиток деревообробки низька рентабельність, а також слабкий попит на готову продукцію на внутрішньому ринку.
Серед першочергових змін спрямованих на прискорення розвитку лісового господарства України найбільшу підтримку експертів отримало три: перегляд законодавства, вдосконалення системи реалізації деревини і державні інвестиції у розвиток лісової інфраструктури. Звертає на себе увагу той факт, що всі без винятку учасники опитування погоджуються з необхідністю провадження реформ у лісовому господарстві України.
Практично одностайно, за винятком двох учасників опитування, експерти підтримують введення експортного мита для обмеження експорту української лісопродукції.
На момент проведення опитування найпоширенішими реальними шляхами придбання деревини в Україні були: аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства, прямі договори з державними лісгоспами або з аграрними лісгоспами та іншими лісними підприємствами.
Якщо ж наведений перелік реальних шляхів придбання деревини на внутрішньому ринку круглого лісу перевести у відсотки, то найбільш вагома частка припадає на аукціони обласних управлінь лісового та мисливського господарства. На другій позиції опинились прямі договори з державними лісгоспами, тоді як найменшу долю мають прямі договори з аграрними лісгоспами, іншими лісними підприємствами та придбання у фірм-посередників, які займаються перепродажем деревини.
Для вдосконалення доступу до придбання необробленої деревини учасники опитування пропонують в першу чергу забезпечити можливість укладання річних прямих контрактів з постачальниками деревини. Також значна частина респондентів підтримала запровадження електронної системи торгівлі деревиною та проведення спеціальних річних аукціонів для великих українських лісопромислових підприємств.
Серед всіх варіантів придбання дремени найбільш прийнятним для підприємств де працюють учасники опитування виявилось два: доставка у двір підприємства посередником або лісгоспом та поставка з нижнього складу лісгоспу.
Майже половина учасників опитування, насамперед з підприємств розташованих за межами столиці, не змогли визначити обсяг тіньового обороту деревини в країні. Серед відповівших найчастіше називався обсяг понад двадцять відсотків – саме стільки заготовленого в Україні лісу у сукупності продається нелегально або з грубими порушеннями. При цьому серед опитаних представників підприємств не існує єдиної точки зору щодо величини впливу тіньового ринку нелегальної деревини в Україні на її офіційну ціну.
Половина учасників опитування в цілому позитивно оцінюють ідею продажу всієї заготовленої деревини на біржових аукціонах. На оцінку самої ідеї продажу всієї деревини на біржових аукціонах істотним чином впливає ставлення респондентів до практики їх проведення в нашій країні.
Виявляється, що більше половини експертів в цілому негативно ставляться до практики проведення і організації таких аукціонів і лише сім в цілому позитивно. Серед основних недоліків експерти найчастіше виокремлюють втручання держави в ціноутворення замість економічних важелів формування ціни (наявного попиту і пропозиції), неможливість реально оцінити об’єм виставленої деревини, недосконалу систему оформлення документації.
Менше половини респондентів вважають, що однозначно або скоріше торкнеться їхніх підприємств майбутня вимога ЄС підтверджувати легальність деревини. Для забезпечення цієї вимоги експерти найчастіше вказали, що будуть наполягати на вирішенні проблеми на державному рівні, включно з питаннями сертифікації лісу та лісопиляння.
На думку половини учасників опитування існуюча процедура видачі сертифіката походження деревини лише частково забезпечує підтвердження легальності, а чверть респондентів не відповіли на це запитання.
Очікування респондентів від впровадження в державних лісгоспах системи електронного обліку деревини можна охарактеризувати як обережно-песимістичні, оскільки третина експертів не вірить у можливість запровадження такої системи в нашій країні в умовах значного поширення корупції. При цьому ще одна третина учасників опитування не змогла визначитись з цього приводу.
Для покращення ситуації з одноманітністю підходів до оцінки якості та вимірювання деревини на внутрішньому ринку України учасники опитування пропонують насамперед зміни на законодавчому рівні, розробку єдиних нормативних документів; перехід на європейську систему обліку та класифікації; посилення фіскальних заходів проти порушників діючого законодавства.
Серед запропанових варіантів подолання тінізації лісового сектора учасники опитування найбільше підтримують заборону посадовим особам лісової охорони брати участь в приватному лісовому бізнесі. Натомість менше всього експерти підтримують заборону лісогосподарським підприємствам продавати деревину суб’єктам, які не брали участі в аукціонах.
Практично всі учасники опитування висловили бажання отримувати інформаційні матеріали стосовно лісового сектору України. При цьому найбільше цікавить респондентів аналіз структури заготівлі та споживання деревини по областях України.