17/06/2011
0Ліс під Ізюмом палає. Помаранчеві стовбури диму поглинають могутні дерева одне за одним. Пташиних співів не чути за ревінням моторів і завиванням сирен: у відчайдушне змагання із полум’ям вступили десятки машин і людей…
Уява читача, напевно, вже малює наслідки цієї пожежі: гектари випаленого лісу та, можливо, навіть людські жертви. Але не варто хвилюватися – «стихійне лихо», що сталося на минулому тижні біля Ізюму, було повністю сплановане лісовою та пожежною службами.
«На пожежу» – красувався заманливий напис на вказівниках, передбачливо розставлених по місту з самого ранку. Вони немов запрошували всіх бажаючих переміститися до лісу та взяти участь у чудовому атракціоні. Але натовпу екстремалів, які хотіли б побачити палаючий ліс на власні очі, чомусь не спостерігалося. Біля вказівників чергували працівники МНС, які всім своїм виглядом показували, що пожежа – справа цілком буденна.
Втомлені сонцем
На лісовій галявині, яка мала стати ареною дійства, розгорнулися пожежники та лісники: на огляд публіки було виставлено техніку, призначену для гасіння пожежі в лісових умовах. В очікуванні обласного керівництва, приїзд якого мав ознаменувати початок стихійного лиха, бійці з полум’ям нудьгували та просили журналістів їх пофотографувати.
Погода, всупереч прогнозам синоптиків, видалася спекотною, у безхмарному небі не було й натяків на обіцяний дощ. Розморені на сонці пожежники ліниво пересувалися галявиною, хтось знайшов собі притулок у тіні дерев, хтось безтурботливо дрімав у бронетранспортерах і тракторцях. Поруч із технікою розташувалася польова кухня: пожежа пожежею, а обід за розкладом…
Повітряний дозор
У цьому сонному царстві енергійністю вирізнялися хіба що директор Чугуївського авіаремонтного заводу та його заступник, які захоплено розповідали журналістам про свій диво-винахід – аеростат (щось на кшталт потужної відеокамери, що літає на повітряній кулі). Сам аеростат завис у небі над галявиною на висоті 300 метрів. За словами заступника директора ЧАРЗ Дмитра Тишенка, з такої висоти чугуївський аеростат «бачить», що відбувається в лісових масивах у радіусі 45 кілометрів і реагує на найменші ознаки пожежі. Так, прилад, розташований у Чугуєві, зафіксував пожежу на полігоні ТБО в Дергачах. «У створенні мобільної системи прив’язного аеростата ми використовували найсучасніші авіаційні технології світу, – розповідав Дмитро Тишенко. – Прилад за тактико-технічними характеристиками відповідає найкращім світовим аналогам, при цьому на 30 % дешевший. Подібні аеростати використовуються при охороні державного кордону в США, Ізраїлі, під час проведення самітів «Великої вісімки» та Олімпійськи Ігор. Наш аеростат – поки що єдиний в Україні, і аналогів йому немає».
Також представники авіаремонтного заводу охоче демонстрували журналістам патрульний вертоліт, оснащений оптико-електронною системою (камерою денного бачення та високочутливою інфрачервоною камерою).
Передові технології – у слобожанські ліси
Нарешті на галявині з’явилося керівництво: перший заступник губернатора Володимир Бабаєв, начальник Головного управління МНС України в Харківській області Павло Одарюк і начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Мусієнко. Вони оглянули техніку, приготовлену для гасіння пожежі, затрималися біля експозиції ЧАРЗ. Вислухавши директора заводу Олега Соловйова, Володимир Бабаєв вирішив, що аеростат Харківщині потрібен. Особливо в умовах підвищеної пожежної небезпеки влітку. Віце-губернатор дав доручення укласти з підприємством договір на використання приладу. «Це обов’язкова умова роботи в сьогоднішніх реаліях», – підкреслив Володимир Бабаєв, зазначивши, що прилад буде використовуватися у найбільших лісових масивах області.
«Водні процедури» для ялинок
Пожежа «спалахнула» в лісі за командою. Умовне полум’я представляло собою димову завісу яскраво-помаранчевого кольору, що загрозливо насувалася із заростей на мирну галявину. Рятувальники, які ще кілька хвилин тому активно позіхали та ледве не прихрапували, миттєво мобілізувалися. Гасіння пожежі відбувалося блискавично та феєрично. Ідилію літнього полудня було жорстоко зруйновано, співи птахів заглушило ревіння машин і вертольоту ЧАРЗ, який відчайдушно носився над палаючим лісом, очевидно, знімаючи «пожежу» на пам’ять. Втім, літальний апарат виглядав досить ефектно і додавав події масштабності.
Першою на місце займання доїхала маленька пожежна машина, але впоратися з полум’ям їй, звичайно, не вдалося. За нею поспішила більша машина, але і в ній вода закінчилася дуже швидко. «Водні процедури» змінилися піщаними: кілька тракторів спробували засипати вогонь тим, що було під колесами, але покинула поле бою з поразкою. Рятувальники майже не залишали своїх машин, на передовій можна було побачити хіба що безстрашних відеооператорів і фотокореспондентів, які, як відомо, і в палаючу хату увійдуть, і коня на скаку зупинять…
Коли представників ЗМІ майже поглинула помаранчева хмара, у боротьбу зі стихією вступила важка артилерія – БТРи та найбільші пожежні машини, запасів води в яких, нарешті, вистачило для того, щоб подолати пожежу. Умовне полум’я вже давно згасло, та рятувальники, які ще не встигли взяти участь у заході, продовжували поливати водою нещасні ялинки, які, напевно, того дня пережили неабиякий стрес: невідомо з якого дива і димом надихалися, і води напилися. До речі, воду МНС-ники набирали з мальовничого озерця з білими лілеями, яке за дивовижним збігом обставин було біля тієї ж галявинки. Завершуючи виставу, лісовою дорогою продефілювали автомобілі розмінувальної служби та швидкої допомоги. Усі служби встигли вчасно, пожежу загасили буквально за 10 хвилин. Відразу по тому невідомо звідки миттєво набігли хмари, і не встигли ще пожежники познімати каски, як почався обіцяний синоптиками дощ.
Як повідомив Володимир Бабаєв, того ж дня, коли лісова «пожежа» рухалася у напрямку населеного пункту – села Сніжків – працівникам МНС довелося евакуювати його мешканців. Усіх 44 жителів селища вдалося врятувати.
Гуртом і батька легше бити
Підводячи підсумки навчань, Володимир Бабаєв зазначив, що всі служби: лісове господарство, МНС, МВД та медики спрацювали надзвичайно злагоджено. «У 2008 році в Ізюмському лісгоспі були дуже великі пожежі, вигоріло близько 1600 га лісу. При цьому займання з’являлися хаотично: ми тільки встигали загасити пожежу в одному місці, як вона відразу спалахувала в іншому. Припущень щодо причин виникнення пожеж було багато, можливо, це були зумисні підпали, але цього ми й досі не знаємо точно, – розповів Володимир Бабаєв. – У 2008 році ми зіткнулися з проблемою поганої організації спільного гасіння пожежі всіма службами. Ми зробили висновки і сьогоднішні навчання показали, що це дало результат. Тепер ми працюємо на одній хвилі, і ми єдиний регіон в Україні, який зумів ефективно об’єднати всі служби для ліквідації надзвичайних ситуацій».
Павло Одарюк запевнив, що обласне управління МНС достатньо озброєне для боротьби з лісовими пожежами. «Ми маємо на озброєнні техніку з високою проходимістю: вона може персуватися по бездоріжжю та піску. У нас унікальне устаткування: плаваючі мотопомпи, пожежні машини на 8 кубометрів води – це в 4 рази більше, ніж звичайні», – наголосив начальник управління. Сергій Мусієнко підкреслив, що лісові служби також завжди напоготові: 6 телеустановок постійно спостерігають за лісними масивами області, пожежні бригади розташовані так, щоб за 10–15 хвилин дістатися до будь-якого місця в лісі та миттєво зреагувати на пожежу. Як результат – цього року пожеж у лісах Харківщини було на 60 % менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У цьому році в Харківській області виникла 61 лісова пожежа, згоріло 10,5 га лісу (за кількістю та площею це – 40 % до показників 2010 року). Більшість пожеж виникла у передмісті Харкова. У всіх випадках причина займання – дії населення.
Фото Віктора Кочетова Спеціальний репортаж
