Харківські інновації на спасіння європейських лісів

Если программа нацелена на спасение европейских лесов, то почем-бы не выполнять её за европейские деньги, а свои направить на решение иных проблем, которых не мало? Или  мы уже достигли ого уровня благосостояние, когда можем оказывать грантовую помощь ЕС? Хотел спросить причем здесь зооветеринарная академия, но промолчу: недавно узнал, что в Харькове лесников выпускают три вуза Аграрный (Ведмидь) и Коммунальный (Ткач) Университеты…и…. угадайте с трех раз… Правильно – зооветеринарная академия (???)…М.П.

 Харківська державна зооветеринарна академія бере активну участь у наукових програмах і проектах, в тому числі міжнародних. Дуже цікавим і актуальним є спільний українсько-литовський науково‑дослідний проект: «Біологічний контроль інвазивних хвороб лісу для збереження біорізноманіття європейських екосистем». Цікаво, що це не є грантовою програмою, яких зараз проводиться на території України безліч. Це конкурс, який оголошений Міністерством освіти і науки України, що підкреслює важливість завдання дослідникам, бо він має рівень державної важливості.

Дерева, як і люди, іноді хворіють. Вчені академії впевнені, що деякі хвороби можна контролювати. Спільно з литовськими вченими зараз проводиться експериментальне дослідження визначення можливості використання грибних і бактеріальних видів для придатності їх для біологічного контролю існуючих і потенційних інвазивних патогенів лісових насаджень Литви і України.

 Інвазивні патогени викликають серйоз­ні захворювання лісових насаджень, в т. ч. у лісовому господарстві, та спричиняють значний екологічний та економічний збиток в багатьох частинах світу. Крім того, останнім часом зміни клімату і зростання глобальної світової торгівлі призводять до збільшення числа видів інвазивних патогенів, їх швидкого розповсюдження і до негативних довгострокових наслідків в лісових екосистемах.

 Так, масове висихання ясена, що викликане інвазивним грибним патогеном Hymenoscyphus fraxineus з Далекосхідної Азії, спостерігається в більшості європейських країн і в Україні останні роки. Хвороба призводить до швидкого відмирання ясеневих насаджень і ставить під загрозу існування ясеневих порід в континентальному масштабі. Також дотістромоз хвої, грибкове захворювання хвойних дерев, було виявлене у всіх районах поширення хвойних насаджень. Захворювання розповсюджується по всій Європі, уражає більше 80 видів хвойних штучного і природного походження, призводячи до значних економічних втрат, і загрожує втратою біорізноманіттю лісових біоценозів.

 Причиною даної проблеми є значний обсяг неконтрольованого імпорту рослин та інших деревних товарів, що призвело до високого ступеню ризику ввозу інвазивних патогенів в країни Європи, в тому числі до України. Так, протягом останніх десятиріч кількість чужорідних хвороб в Європі значно збільшилася, і, як очікується, збільшиться в геометричній прогресії протягом найближчих років. 

Перед вченими поставлене завдання державного рівня — розробити рекомендації захисту лісових насаджень з метою збереження європейських лісових екосистем. За основу дослідники обрали вивчення дії антагоністичних мікроорганізмів та їх взаємодії з різними фітопатогенами, які грають важливу роль в мікробному балансі і можуть використовуватися як потужні засоби для біологічного захисту рослин від хвороб. Для розвитку біологічного захисту рослин від патогенів необхідний постійний пошук активних штамів антагоністів і гиперпаразитів з високою здатністю до конкуренції і широким спектром адаптації до різних біотичних і абіотичних факторів. 

Таким чином, проект сфокусований на запобігання масового висихання сосни і ясеня у розплідниках і плантаціях, створення стійких до хвороб плантацій для подальшого лісорозведення, уповільнення поширення вже існуючих та потенційних інвазивних хвороб в обох країнах шляхом розробки унікальної системи біологічного контролю патогенів. 

Проект сприяє створенню міжнародного наукового консорціуму на основі вже існуючої інфраструктури і науково‑дослідного потенціалу в обох країнах з метою активізації наукових зв’язків між державами. Експертні групи створені за участю досвідчених науковців з обох сторін, і студентів та аспірантів по напрямку захисту лісів і біотехнологій. 

Академія представлена такими вченими, як Давиденко Катерина Валеріївна, к. с.н., старший викладач кафедри прикладної біології, водних ресурсів і лісового господарства, Щербак Олена Валентинівні, к. с.н., доцент, старший науковий співробітник, декан факультету біотехнології та природокористування. А також такими студентами магістратури, як Арабаджи Олена, Доценко Ярослава, Калиненко Ганна.

 Проект передбачає відвідування країн-учасниць. Наші студенти вже отримали практичний досвід в надсучасній європейській лабораторії Науково‑дослідного природного центру міста Вільнюса, де спільно зі своїми колегами вони вперше у своєму житті виділили ДНК з гриба рододендрона. 

Також дівчата були у захваті від знайомства з лабораторією водних біоресурсів, яку литовці обладнали з метою дослідження риб. І хоч риби не є предметом спільних досліджень, але вже під час своєї першої наукової подорожі молоді науковці будували плани розвитку аграрної галузі України. 

Отже, молода енергія разом з мудрістю та досвідом авторитетних вчених обов’язково дає позитивні результати та перемоги. Приємно, що на державному шляху до перемог впевнено крокують наші вчені!