“Що таке ліс?”

Мабуть немає людини, яка б не була в лісі, проте не кожний зможе відповісти на запитання: «Що таке ліс?». Для лісівників – це все життя. Наука ж говорить, ліс — це не просто велика кількість дерев, а така сукупність рослин, в якій відбувається тісний вплив їх одне на одного, на зайнятий ними грунт і на атмосферу.

У І тис. до н.е. ліси займали близько половини сучасної території Полтавської області. Широколистяні ліси-діброви простягалися смугами шириною 10-25 км уздовж переважно правих підвищених схилів долин найбільших річок краю, інколи вкриваючи майже всю східну частину вододільних плато. Особливо активно лісові масиви знищувалися упродовж ХVІ – ХVІІ століть. Наприкінці ХІХ століття їх площа скоротилася у 4 – 5 разів – лісистість становила 4,5%. Нині від дубових пралісів уціліли тільки окремі лісові масиви, наприклад, урочище Парасоцьке біля Диканьки.

Якщо порівняти два дерева, з яких одне виросло на просторі, а друге — в лісі, то у поодинокого дерева висота порівняно невелика, крона широка і опускається майже до землі, гілки товсті і розміщені під прямим кутом, товщина стовбура значно більша, ніж у лісі, і із збільшенням висоти швидко зменшується. У лісі дерева ростуть густо, змикаються кронами, утворюючи суцільне шатро. Дерева в лісі тягнуться до світла, а тому стовбури їхні стрункі й витягнуті, крона невелика і складається з тонких гілок, які ростуть вгору переважно під гострим кутом. Нижні гілки внаслідок затінення всихають і відпадають, тобто відбувається природний процес очищення стовбура від сучків. Довжина крони дерева не більша за 1/3 — довжини стовбура. Відмінність між одновіковими деревами, що ростуть у лісі і на просторі, зумовлюється різними умовами розвитку.

У лісі всі дерева разом зменшують швидкість вітру. Коли на відкритих просторах дме сильний вітер, у лісі порівняно тихо. Дерево, що росте на просторі, само протистоїть ураганним вітрам, тому воно не може бути таким високим, як лісові дерева. Крім того, поодинокому дереву немає потреби тягнутися вгору, оскільки немає підросту, і воно не затінюється.

Лісівники розповідають, що на кожному гектарі молодого лісу в перші роки його життя налічують десятки, а то й сотні тисяч деревець. Одні з них перебувають у більш сприятливих умовах, не пригнічуються трав'янистою рослинністю, а тому ростуть швидше, а інші — навпаки. Неоднаковий ріст зумовлюється також різними спадковими ознаками.

Проте, фахівці скаржаться, що внаслідок посиленого використання лісів для відпочинку в них, і особливо в зелених зонах міст і робітничих селищ, спостерігаються такі негативні явища: ущільнення грунту, лісової підстилки, витоптування трав'янистих рослин, зникнення найцінніших і найкрасивіших рослин. В ущільненому грунті коріння дерев «задихається» через нестачу кисню, порушуються умови живлення дерев. Лісова підстилка швидко перегниває лише при наявності вологи, значної кількості пустот і достатньому доступу повітря. Якщо розкладання і гниття підстилки затримується, у грунт не надходять ті поживні речовини, що в ній є. Дерева «голодують», ослаблюються, ростуть погано і навіть зсихають. Щоб зменшити навантаження на ліси зелених зон, у них потрібно прокладати дороги і стежки. Це допоможе спрямувати відпочиваючих у віддалені кутки для зменшення навантаження на рослинний покрив лісу. Адже, зникнення будь-якого виду рослин — велика втрата, наслідки якої не завжди можна передбачити. На жаль, останнім часом, навіть у лісах, швидко зменшуються запаси лікарських рослин, які дедалі ширше використовуються в медицині для лікування різних захворювань. Однією з причин збіднення природних ресурсів лікарських рослин є те, що далеко не всюди і не завжди додержують правил та норм їх заготівлі. Ось чому зникають такі цінні рослини, як горицвіт весняний, тирлич жовтий, астрагал мохнатоквітковий, беладонна та інші. Ось чому на Україні 151 вид вищих рослин занесені в Червону книгу. Це ті рослини, які можуть зовсім зникнути, якщо не вжити термінових заходів. На території Полтавщини 8 видів рослин, що трапляються на території області, занесені до Світового Червоного списку, 7 – до Червоного Європейського списку, 66 видів – до "Червоної книги" України; біля 170 видів взяті під охорону за рішенням Полтавської обласної ради (або є регіонально рідкісними і потребують охорони). До "Зеленої книги" України належать 19 типових і рідкісних рослинних угруповань. Найефективніший шлях збережений рідкісних рослин та угруповань з їх участю – створення об'єктів природно-заповідного фонду на територіях їх зростання.

Про збереження краси лісу хотілося б нагадати не лише у дні охорони навколишнього середовища чи біорізноманіття, а кожного дня. Оскільки збереження світу природи залежить від кожного з нас.