Лісівники працюють для майбутніх поколінь

Берусь утверждать, что заголовок этого материала – пустой штамп. Любой более менее честный лесник видит и то, что леса Украины повсеместно становятся хуже…, и то, что в наследство будущим поколениям остаются “паростки кленові” (это не о Волыни), массово сохнущие леса  и не решенные  проблемы, которые не только унаследованы, но и  привнесены лесными мудрилами последнего 10-15 летия… и то, что для подавляющего большинства лесных руководителей сегодняшняя необходимость “накормить цех” и “выплатить зарплату” всегда важнее, заботы о будущем… Видимо профсоюзный лидер не был на вчерашнем собрании и не слышал, что говорили лесники…М.П.

“Той, хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить, той достойний людської любові, бо живе й працює для століть” – знайома цитата із вірша Максима Рильського відображає сутність любові лісівників до своєї професії.

Неодноразово  слухаю розповіді ветеранів галузі, які із блиском в очах  та трепетом в голосі діляться спогадами про те, як розпочинали трудову діяльність, якими неймовірними зусиллями велася заготівля деревини, створювалися лісові культури, де підготовку грунту проводили кінними плугами.  Вони ще й досі живуть та тішаться тим, що бачать,  які могутні ліси шумлять, створені та доглянуті їх руками…

Їм дуже болить те, що ліси хворіють, радіють, коли бачать що справу лісівничу ведуть достойно їх нащадки. Ніколи  не відмовляють у добрій пораді, підтримці молодих лісівників, із задоволенням приходять у колишні колективи…

Робота в лісі не проста і дуже відповідальна. Люди які працюють в лісі є фанатами своєї справи. Якщо це не так – людина працювати не зможе. Починаючи із самого простого – збору лісового насіння, спостереження за плодоношенням лісових порід, вирощуванням садивного матеріалу, створенням лісових культур і т. д. Це не просто якийсь процес, який проходить, так би мовити за конвеєром, а цілий комплекс робіт, залежний від своєї пори. 

Колись, як розповідають старші колеги, було державне фінансування на проведення лісокультурних  робіт, на проведення рубок догляду , охорону та захист лісу, зарплата спеціалістам теж виплачувалась із бюджету держави. На жаль, на даний час, коли державні підприємства працюють злагоджено, прозоро, вчасно сплачуючи всі податки та збори в державну казну, не отримують жодної копійки ні на охорону лісу, ні на ведення лісового господарства. До того ж, проявивши солідарність та підтримку, змушені допомагати східним та південним областям, які, не маючи ресурсів для заготівлі та реалізації лісопродукції, залишились без елементарних грошових засобів  на охорону лісу, на забезпечення зарплатою апарату лісогосподарських підприємств… А ліси горять, потребують догляду, необхідно створювати лісові культури, доповнювати та доглядати їх…

Комусь, виходить, дуже не до вподоби те, що  ліс є державним, і замість того, щоб спрямувати зусилля, щоб вирішити питання фінансування державних лісогосподарських підприємств, ведеться незрозуміла політика, внаслідок якої в суспільстві формується думка про те, що лісівники ведуть лісове господарство не так, ліс крадуть, нищать, скоро буде пустеля… Всі ці нісенітниці зводяться нанівець в результаті перевірок всіх різних інстанцій, які перевіряють, контролюють, надають дозволи та погодження.. 

Ліс  – єдиний природний ресурс, який відновлюється в процесі ведення лісового господарства. Цикл вирубування стиглого лісу, так би мовити збір урожаю, неодмінно наступним етапом (на ділянці відразу ж після очистки ділянки) є проведення підготовки грунту під створення лісових культур, та сприяння природному відновленню. Це  має бути зроблене своєчасно, під контролем кожна ділянка – до переводу молодих насаджень в покриту лісом площу.

Садивний матеріал вирощуємо здебільшого свій, оскільки це оптимальний варіант при тому, що весняна посадка лісу повинна пройти у дуже стислі терміни. І коли кожен майстер лісу його може накопати, посортувати та висадити і він не пересихає. До того ж насіння заготовлене здебільшого на постійних лісонасінневих ділянках, або на рубках головного користування, тобто насіння із спадковими ознаками корінного типу місце виростання.

В ДП «Городоцьке лісове господарство» щороку заготовляється більше 500 кг лісового насіння як основних лісотвірних порід,  так і супутніх – дерев та чагарників. Зокрема соснового насіння щороку збираємо  близько 70 – 100 кг та ялинового 6 -40  кг щороку, в залежності від врожайності. Садивний матеріал вирощуємо власний, а це – більше мільйона стандартних сіянців, які використовуються на посадку та доповнення лісових культур.  Відповідно до проектів та планів проводяться догляди за лісовими культурами до переводу їх у покриту лісом площу. На даний час використовуються для цих заходів  сучасні мотокущорізи, культиватори.

Вирощування високоякісних лісових культур, із дотриманням правил лісовідновлення та рекомендацій лісовпорядкування,  вже давно в лісгоспі стали пріоритетним завданням.

І ніяк не  можна погодитись із негативними думками окремих людей про  лісівників. Станьте хоч на один день на їх місце, познайомтесь із обов’язками, виконайте хоч невеликий об’єм робіт, проведіть із ним хоча б один робочий день, який, до речі, в лісівників ненормований. Адже доводиться здійснювати охорону лісу від самовільних рубок і в нічний час, вести спостереження цілодобово у період  високої пожежної небезпеки і т. ін.

Вдома в кожного є сім,ї, домашнє  господарство, адже переважно ми проживаємо в сільській місцевості. Приходитсься нелегко, по-різному… І погодьтесь, що будь-хто не зможе впоратись із такими навантаженнями.

Лісівники – люблять свою професію, працюють на гарний результат, щоб не соромно було за свою роботу перед дітьми та внуками. Нехай  вони в майбутньому оцінять те, що було зроблено заради майбутніх поколінь…

Ласкаво запрошуємо всіх бажаючих відвідати наше підприємство, оознайомитись з основними заходами, які проводяться в лісгоспі, взяти участь в акціях «Майбутнє лісу у твоїх руках», «Чистий ліс» і т.д. Тоді вам буде більше зрозуміла місія лісівників у нашій країні. Адже професія лісника завжди користувалась в народі та й на рівні держави високим авторитетом та повагою.

Дуже сподівааємося на те, що так воно буде й  на тривалу перспективу.