07/08/2018
0Сумчани побоюються, що під виглядом санітарної вирубки лісу на Баранівці звільняють місце під новий елітне котеджне селище
Про проблеми з вирубкою в сосновому масиві на околиці міста заговорили в 2017 році. Тоді жителі активно виступили з протестами і провели ряд екологічних акцій на захист лісу. На початку весни лісівники виступили із заявою, що р. Суми може позбутися унікального Барановського лісу. Вся проблема — в короїд, який знищує соснові насадження, дерева активно гинуть. І щоб врятувати сусідні дерева, потрібно зрубати заражені. Інших методів боротьби просто не існує.
«Ми ризикуємо втратити Баранівський ліс через шкідника. На сьогоднішній день процедура погодження санітарної вирубки лісу дуже складна, і ми не можемо самовільно вирубувати ліс. Оскільки перед цим маємо отримати погодження з Києва. На сьогоднішній день не існує інших способів боротьби з короїдом, що розповсюджується в лісах Сумщини», — про це заявив ще в кінці березня начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Позиція лісників не змінилася, методи боротьби з шкідника вони розширили, але від санітарної вирубки не відмовилися.
Сьогодні мешканці самостійно шукають альтернативу вирубці і знаходять її. Дійсно Барановський ліс безнадійно втрачено?
Від дідів-прадідів
У редакцію звернулися жителі Баранівки, які вже не перший рік виступають проти варварських методів і знищення лісу. «Цей ліс був посаджений ще моїм дідом, який пам’ятав Баранівку як пустка, де гуляли урагани. Щоб захистити жителів, був посаджений цей сосновий ліс. Пройшов не один десяток років, і сьогодні ми бачимо ці могутні високі сосни, які не просто стали захистом для наших будинків, а й справжньою здравницею для місцевих жителів. Сьогодні на територію лісу нахабно увірвалися лісники, які нещадно вирубують не тільки хворі, а такі дерева дійсно є, але і здорові. За це ось у нас і болить душа», — розповідає активістка Наталя ЛИСЕНКО.
Наталя — одна з тих, хто пише листи до адміністрації, ходять на зустрічі з владою та лісниками, готові піднімати на протести місцевих жителів. «По всьому периметру лісу встановлені стовпчики. На них інформація про секторах і про вирубку. Ось тепер чекайте, що приїдуть з пилами — і ми залишимося без лісу. Не так давно він був заповідною територією, яку очевидно незаконним шляхом позбавили цього статусу», — розповідає її сестра Тетяна.
Жінки охоче проводять екскурсію по місцях вирубки. Починаючи від вул. Хвойної і до вул. Доватора є на що подивитися. Ось на самому початку нашого шляху видно ,наскільки ліс порідшав. Він вже не такий значний, як років п’ять тому, коли доводилося тут бувати. Сонце пече так сильно, що хочеться сховатися в тенечек. А ось того самого рятівного тенечка і немає.
«Вони вирубали сухі дерева, а може, і здорові. Ось є пеньок діаметром до 70 см… Не видно по ньому, що він заражений, — нарікає Наталія. — Залишилися стояти тоненькі сосонки, які від найменшого вітру просто падають, їх з корінням вириває, тому що захисту немає ніякої. Знову ж таки, сонцем випалює траву, виглядає наш ліс дуже сумно…»
Поки ми оцінювали масштаби вже проведеної вирубки, згадували прадідів, розглядали старі фотографії, на яких Барановський ліс зовсім молодий, в кінці вулиці почувся тріск дерев і шум бензопили. Пішли в напрямку цього звуку. Поки добиралися до місця вирубки, наткнулися на оголошення активістів, які збирали місцевих жителів, щоб обговорити і донести проблеми лісу.
«В кінці місяця ми збирали жителів. Всіх турбує питання, що ліс можуть вирубати, але дуже багато не приходять, списуючи це на зайнятість, на особисті проблеми. Ось і сьогодні у нас є активістка, яка говорила, що горою за ліс буде стояти і пиляти не дасть…» — пояснює Наталя.
Добралися до вирубки. Тут трактор і пара співробітників Сумського лісгоспу. На активісток відреагували негативно, стали дзвонити начальству. А з журналістами спілкувалися охоче. Приховувати нічого: рубають уражені дерева, на що і дозвіл,і з жителями готові співпрацювати. За поваленим колодах видно, що дійсно дерева вражені, так і свіжозрубане дерево явно всохле.
Жінки погоджуються, що в цей раз порушень не бачать. Але навіть у такому випадку залишаються затятими противниками вирубки. «Ми вже втратили 58-й квартал, який благополучно під шумок і з дозволу влади віддали спочатку під вирубку — тепер там будинки побудовані. Вже Барановський ліс — не заповідник, і цей статус йому не хочуть повертати. Новими деревами цю ділянку навряд чи засадять», — впевнена Наталія Лисенко.
Справа лісників
Фахівці Сумського лісгоспу неодноразово пояснювали громадськості ситуацію з висиханням соснового лісу на Баранівці. Проводилося не одне засідання і не одна зустріч. На останньому з засідань у Сумській міській раді було прийнято важливе рішення – в розмітці дерев, які підуть під знос, беруть участь і місцеві жителі, щоб вони бачили, що рубаються дійсно безповоротно втрачені дерева. «Так, мене минулого тижня запрошували, але я відмовилася брати участь», — пояснює Тетяна. Оскільки не вірить словам і діям представників міської влади, які курують це питання, так і лісникам. «Я хочу зберегти ліс. Я не підпишуся під тим, що вони будуть заробляти гроші, знищуючи наше багатство», — підсумувала активістка.
Активісти продовжують писати листи із запитами, не залишають без уваги ні одне зрубане дерево. Вони організовують екологічні акції, намагаються повернути Барановському «Сосняком» його втратила заповідний статус.
Так само стійко продовжують наполягати на своєму і лісники. Тим більше, що статистика поширення шкідника і число уражених дерев залишається на їх стороні.«У межах міста Суми 755 га лісу, із них 68,8 га пошкоджено верхівковим короїдом. Фахівці ДП «Сумське лісове господарство» порівняли дані від початку, коли тільки виявили ураження сосен верхівковим короїдом, та стан справ на сьогоднішній день. З 2017 року виявлено 38 осередків. Проведено рубку в осередка ураження станом на 1 січня 2018 році три ділянки на 6 га. Проведено у 2018 р. рубку – 10 ділянок на площі 5,4 га Із 1 квітня по 15 червня настав сезон тиші, тож вирубки були припиненні, і станом на 15 червня кількість осередків ураження зросла до 21, площею 68,8 га. З 1 січня 2018 року ми хотіли розпочати рубку заражених дерев на одній ділянці площею 14 га, де було виявлено 140 дерев, проте тоді ми не дійшли згоди з населенням. Сосни залишись невирубаними і стали розплідникми шкідників. З 1 квітня по 15 червня в лісах був сезон тиші – це заборона проведенню будь-яких заходів у лісах. У цею годину розмножувалась фауна, розмножувався і короїд. На сьогодні там вже заражених 320 дерев. На жаль, ми бачимо, якщо нічого не робити, то зараження поширюється», – пояснив на круглому столі в Сумської обладміністрації інженер ДП «Сумськое лісове господарство» Руслан СИДОРА.
У лесоуправлении області продовжують шукати точки дотику з місцевими жителями, а також випробовувати нові методи боротьби зі шкідником. Приміром, сьогодні Сумщина стала піонером у випробуванні нового «біологічної зброї» проти верхівкового короїда. Харківські фахівці привезли до лісу Ахтырщины комаха – муравьежука, яке буде знищувати шкідника. Наскільки цей муравьежук ефективно знищує короїда, покаже час.
«Всього на Сумщині піддалися ураженню верхівковим короїдом 1345 га соснового бору. На даний час вже розроблено 1046 га. Але проблема продовжує прогресувати. Особливого занепокоєння викликає лісовий масив Ємільчине Сумського лісгоспу, де громадськість щодо упередженості продовжує чинити супротив проведенню необхідних санітарних заходів. Тому варіант використання біологічної зброї, особливо поблизу житлових масивів, якщо спрацює результативно, мав бі знизити і психологічну напругу населення», — прокоментував появу нової альтернативи вирубку лісів Віктор Чигринець.
Питання менталітету
Активісти «Автомайдану», які встановили годівниці для птахів на деревах цієї зими, активно опрацьовують питання порятунку лісу: «Ми шукаємо шляхи вирішення і хочемо більш гуманними способами зберегти ліс. Завжди можна спиляти дерево, але давайте спробуємо його вилікувати».
Ще одна сторона, яка виступила проти повальної санітарної вирубки лісу, – це вчені та екологи. «Наше лісове господарство замість захисту лісу займається промисловою лесоразработкой — отримують прибуток від продажу лісу. Це так само абсурдно, як якщо б заповідники отримували прибуток від продажу дичини. Ситуація ненормальна — наші лісники зацікавлені в тому, щоб побільше вирубати ліси, вони від цього отримують доходи, заохочення, тому що вони платять податки в бюджет. Вони зацікавлені в рубанні лісу, — коментує ситуацію навколо Барановського соснового масиву доцент кафедри прикладної екології Сумду Тетяна КУЗЬМІНА.
– Ви зрозумійте, цей шкідник виник не согодня, він жив у наших лісах і раніше, але його чисельність не було настільки загрозливою. В якійсь мірі це вина лісників. Оскільки на Баранівці є не лісовий масив, а просто плантація. І головна її відмінність від лісу – це те, що всі дерева були висаджені відразу. Для лесопроизводства це добре, а от для екосистеми лісу – погано. Різновіковий ліс має велику здатність боротися зі шкідником, відновлюватися після поразок».
Еколог вважає, що в першу чергу потрібно шукати шляхи вилікувати дерева.
«У верхівкового короїда є і свої природні вороги – синички, для яких вони служать кормом. І якщо створити умови, то вони будуть справлятися зі шкідником. Існують феромонні пастки, але вони коштують досить дорого. Ще вивели муравьежука, який бореться зі шкідником. Способи боротьби є, але тут головне — ці самі способи шукати. Мені здається, що наше лісове господарство забув про своє головне завдання – захищати ліс, а не дивитися на нього як на сировину. Нам варто розвиватися за прикладом європейських країн, де все частіше забороняють вирубку, тоді у наших лісів є майбутнє», — підсумувала Тетяна Кузьміна.
Свій статус заповідника барановський «Сосняк» втратив у 2003 році
