НАВАЛА БАКЛАНІВ

Мабуть, не знайдеться в області людини, котра хоча б раз у житті не побувала на озері Світязь, що вже навіть не злічити скільки років носить почесне звання «перлини Волині». Більше того – Шацький район із кожним роком приваблює усе більше туристів з усієї держави. Популярності Озерному краю додали й журналісти, адже мало не міжнародним скандалом завершилася розмова про розробку Хотиславського кар’єру на території Білорусі. Фахівці в один голос заговорили про те, що з початком робіт у Світязі катастрофічно впаде рівень води, а то – неприпустимо… Зараз науковці мізкують, як владнати всі формальності, зробити так, аби, як кажуть у народі, і вовки були ситі і вівці цілі…

За такими балачками не часто доводилося чути про зелену оазу посеред озера (саме там примостився мальовничий острів). А про те, щоби побувати на цій землі обітованій, то й не мріялося. Утім хтось із великих казав, що мрії здійснюються тоді, коли найменше цього чекаєш. Тож коли випала нагода поїхати в рейд разом із працівниками Державної екологічної інспекції у Волинській області, навіть не вагалася. Тим паче, що одним із пунктів призначення був саме світязький острів.

Правда, кілька років тому в Інтернеті натрапила на інформацію про те, що островом зацікавився… київський мер Леонід Черновецький. Мовляв, Леонід Михайлович переймається долею острова, на якому колись відпочивали радянські космонавти (то, може, етимологію прізвиська київського міського голови «Льоня-Космос» слід шукати саме на Волині?). Столичний керманич навіть говорив про те, що готовий вкласти власні гроші на відновлення занедбаної території. Подейкували навіть, що «потенційний інвестор» збирався гелікоптером дістатися до Шацька, аби ознайомитися з туристичною інфраструктурою Світязю, зокрема надати благодійну допомогу на реконструкцію будинку відпочинку, який колись функціонував на острові. Але не судилося…

Зрозуміло, що дістатися до пункту призначення можна лише водним транспортом. Тож під вмілим керівництвом капітана моторного човна, першого заступника начальника Держекоінспекції в області Олександра Ткачука ми з великим задоволенням подолали 4 км (саме така відстань від бази відпочинку ВНУ ім. Лесі Українки «Гарт» до зеленої оази). Загалом острів не має офіційної назви, натомість у народі побутує дві: острів космонавтів (зрозуміло чому) або острів закоханих (за легендою він з’явився на місці, де хлопець і дівчина перетворилися на явір і липу).

Як тільки катер наблизився, із дерев і кущів у небо шугнуло кілька десятків птахів: ну не звикли «місцеві жителі», що їхній спокій може хтось порушити. А на майстра лісу Світязького лісництва Степана Насуліча, якого жартома всі кличуть «губернатором острова», та орнітологів Шацького національного природного парку, котрі подекуди навідуються сюди, пернаті вже фактично не зважають.

– Загальна площа острова – 7 гектарів, – розповідає про свої володіння Степан Насуліч. – Тут росте більше ста видів рослин, зафіксовано 20 видів птахів, а у воді – 29 видів риб.

За метрів 50 від берега у кущах тулиться занедбаний дерев’яний будинок. Чомусь одразу подумалося, що то могла бути обкомівська дача… Звісно, масштаби не такі, як у луцької «Кручі», але… Утім ходять чутки, що дача не обкомівська, а… урядова! Правда, директор природного парку Петро Юрчук одразу заперечує: мовляв, відомі люди тут дійсно колись зупинялися, але будинок ніколи не був урядовою дачею, адже належав шацькому лісгоспу. Пізніше світязьке лісництво разом із майном передали національному парку. Зараз же будинок ніяк не використовується, аби «не турбувати птаство».

І хоча на інформаційному стенді, що встановлений на острові, є такі слова: «Особливу цінність представляє як місце гніздування великого крохаля та бакланів», усе ж саме збільшення популяції останніх викликає неабияку стурбованість екологів.

– Цей птах зазвичай гніздиться біля узбережжя морів, – розповідає Олександр Ткачук. – Колонія бакланів із того часу, як я був директором парку, за останні вісім років, збільшилася у п’ять-шість разів і становить 200-250 особин. Сьогодні гуси, сірі чаплі, качки, інші цінні види птахів починають відселятися, адже баклан – хижак і живиться рибою. Таким чином у Світязі зменшуються і рибні запаси.

Але навіть не цим переймаються фахівці, адже в першу чергу пернаті порушують екосистему і завдають непоправної шкоди флорі. Річ у тім, що свої гнізда баклани в’ють на деревах.

– З кількох причин пернаті обрали цей острів, – долучається до розмови Петро Юрчук. – По-перше, чиста вода. По-друге, багато риби, яку вони їдять. І по-третє – тут їх ніхто не тривожить. От тільки послід, падаючи на гілки та листя, просто «спалює» їх. За кілька років дерево просто всихає. До того ж, баклани не гніздитимуться на хворому стовбурі, натомість переселяються на здорові… А оскільки острів входить у межі національного парку, відстрілювати пернатих тут категорично заборонено.

Але ж тоді складається враження, що ситуація – безнадійна! Зовсім ні, запевняють екологи: просто треба шукати гуманні способи зменшення популяції бакланів.

– При таких темпах розмноження їх кількість невдовзі сягне тисячі, – вводить у курс справи Олександр Вікторович. – І тоді тут просто не буде інших птахів!

Одним із варіантів вирішення цієї проблеми екологи називають такий: коли баклани висиджують потомство, слід проколювати яйця. Якщо просто забрати їх із гнізда, пернаті повторять кладку. Але як це зробити? Коли під деревами, що облюбували птахи, з’явилася юрба журналістів, бакланів це не сполохало і не насторожило. Навіть не знаю, що має примусити їх покинути гнізда…

Та не лише про проблеми говорили фахівці. Справжньою окрасою острова Степан Насуліч називає мартинів сріблястих: вони, на відміну від бакланів, насторожено кружляли, поки ми гуляли територією. А все тому, що свої гнізда птахи розташовують просто на землі. До того ж, їх так багато, що доводиться пильно дивитися під ноги, аби не розтоптати яйця або ж зовсім малесеньких і ще кволеньких пташеняток.

Подивишся на все це – і подумаєш: а таки Світязь справді «перлина Волині», яку треба будь-що зберегти…