02/06/2011
0"Тому районна рада прийняла відповідне рішення і рекомендувала місцевим радам району включити в межі населених пунктів землі, вкриті лісовими насадженнями, які перебували в користуванні відповідних територіальних громад та громадян до 1940 року" Короче, Косово инициирует определение границ населенного пункта, а следовательно и площади коммунальных лесов, по границам частного леса на 1940 год,… что может позволить ему достичь городской территории, превышающей территорию областного центра… Не новый трюк… Благодаря успехам Ирины Федорив я бы назвал изменение границ населенных пунктов с целью захвата и дальнейшего дерибана лесов, -" махинациями Коцюбинского"… М.П.
Пріоритети
Депутатський корпус був одностайним у тому, що всі зусилля потрібно зосередити у першу чергу на вирішенні наступних питань: створення районного санкціонованого сміттєзвалища, врегулювання так званих «лісових питань», розвиток туризму — як перспектива подальшого соціально-економічного розвитку Косівщини, створення сприятливого інвестиційного клімату на території району, формування банку даних інвестиційних пропозицій і проектів.
Вже є перші позитивні напрацювання щодо вирішення цих наболілих для нашого району проблем.
Перші здобутки
Якщо проаналізувати роботу районної ради з початку нового скликання, то хотів би відзначити, що за цей період проведено чотири сесії районної ради, на яких було розглянуто і прийнято 104 рішення, відбулись три засідання президії районної ради, активно працюють депутатські комісії. Крім того, хочу акцентувати увагу на наступних позитивних зрушеннях у роботі:
• ми забезпечили оптимізацію структури виконавчого апарату районної ради;
• впорядкували роботу комунальної установи «Трудовий архів Косівського району» відповідно до чинного законодавства;
• з доброї волі депутатів районної ради було створено єдину в районі дитячу художню школу в селищі Кутах, забезпечено фінансові ресурси для її функціонування;
• профільні комісії погодили, а сесії районної ради затвердили 18 цільових програм у галузі медицини, культури, соціальної, правоохоронної сфери. Половина з них забезпечена фінансовими ресурсами за рахунок коштів районного бюджету;
• при районній раді створено компетентну комісію з питань надання одноразових матеріальних допомог жителям району, яку очолив заступник голови районної ради. Тепер всі звернення від громадян приймає виключно районна рада, їх не переадресовують з у станови в установу, як це було раніше. Такі звернення колегіально розглядають спеціалісти управління праці та соціального захисту населення РДА, медики, депутати;
• сесії районної ради проходять злагоджено, всі питання і проекти рішень заздалегідь детально обговорюють на президіях, днях депутата, необхідна інформація систематично висвітлюється та постійно оновлюється на веб-сайті районної ради;
• активно працюємо над вирішенням питання систематичного збору і вивезення твердих побутових відходів на території району, вирішенням наболілих так званих «лісових» питань.
Туризм
Маємо потужний потенціал для розвитку туристичної галузі і, — що дуже важливо! — не лише для розвитку сезонного туризму як, скажімо, у Криму, а цілий рік. Маємо якісний туристичний продукт – пішохідні, кінні, веломаршрути, етно-пізнавальні екскурсії, майстер-класи народних ремесел, сприятливі умови для розвитку гірськолижного спорту, сучасні туристичні бази і пансіонати, приватні садиби тощо.
Щодо стану розвитку туристичної інфраструктури та створення сприятливого інвестиційного клімату в районі, то я оцінив би його як «задовільний».
Роль місцевої влади у цьому процесі, на мій погляд, полягає в першу чергу в забезпеченні розвитку комунікацій, без яких у жодній цивілізованій країні світу неможливий розвиток туризму: будівництво доріг, ліній електромереж, завершення газифікації району, затвердження реальних для виконання цільових районних програм у галузі туризму, забезпечення їх необхідним фінансовим ресурсом за принципом «першочерговості».
Крім того, на реальному, а не декларативному рівні слід підтримувати і забезпечувати співпрацю влади і недержавних, громадських організацій, які самотужки розвивають цю галузь на Косівщині, представників сільського зеленого туризму.
Хочу наголосити також на тому, що розвиток туризму у нашому районі має стимулювати не тільки економічне зростання за рахунок збільшення відсотків економічних показників, а й стимулювати збереження і подальший розвиток гуцульської культури, наших унікальних народних промислів; зміцнювати духовне здоров’я жителів краю і гостей; мотивувати молодь залишатися на Батьківщині та пишатися рідним краєм.
Ми не повинні повторювати помилок наших сусідів, де громади стають тільки постачальниками дешевої робочої сили та придатками інтенсивного незбалансованого бізнесу, що висмоктує всі ресурси територій.
Щодо практичних кроків депутатського корпусу районної ради у цьому напрямку, то хотів би відзначити важливе для розвитку туризму на Косівщині рішення останньої сесії районної ради щодо збільшення до 45 років терміну договору користування приміщенням Косівському гірському пошуково-рятувального пункту. Є перспективи створення на його базі інформаційно-туристичного візит-центру, який би міг надавати туристам вичерпну інформацію про район, його туристичні продукти.
Основним у плані розвитку туризму на Косівщині є туристичний і водночас інвестиційний проект «Маєток святого Миколая».
Дуже багато спекуляцій було навколо цього питання, викривленої і неправдивої інформації. Хочу сказати одне – масштабний проект «Туристично-духовний культурно-мистецький комплекс «Маєток святого Миколая» є і буде на території Косівського району, так само як є і буде нормально функціонувати Національний природний парк «Гуцульщина».
На рівні району та області є розуміння того, що на сьогоднішній день цей проект стратегічний для соціально-економічному розвитку Косівського району, єдиним багатством якого є ліси, сприятливі екологічні умови, працьовиті й талановиті люди, культурні та духовні надбання, автентичність.
«Лісові» проблеми
Косівський район вже не один рік лихоманить від лісових проблем. Йдеться про колишні колгоспні ліси, які раніше належали жителям району, про погодження меж і території НПП «Гуцульщина», про роботу місцевих лісокористувачів.
На сьогоднішній день є розуміння і співпраця усіх гілок влади району, депутатського корпусу, представників територіальних громад Косівщини, лісокористувачів щодо необхідності мудрого та грамотного врегулювання усіх цих конфліктних питань.
Коли створювали Національний парк, більшість жителів району підтримали цей задум, бо прагнули зупинити масове вирубування лісів, бо для малоземельного і густозаселеного Косівського району вони – найбільше багатство. На момент створення Парку це було правильне рішення. Але тоді, у 2002 році, все робили поспіхом — до нього включили ті території, які сьогодні можуть становити перспективу подальшого соціально-економічного розвитку всіх населених пунктів району.
Косівщина не має ні безкрайніх чорноземів, ні моря. У нас є лише гори, ліс і працьовиті люди. Перспектива розвитку Косівщини — лише за туризмом, збереженням і подальшим розвитком самобутньої гуцульської культури, народних промислів.
У зв’язку з цим, з ініціативи депутатів районної ради, за підтримки народного депутата України Василя Чуднова в Косівському районі створено тимчасову комісію з питань впорядкування меж території НПП «Гуцульщина». До неї увійшли представники районної державної адміністрації, лісокористувачів, територіальних громад, депутати районної ради.
Відбулось вже три засідання цієї комісії, на яких було розглянуто та узагальнено пропозиції п’яти місцевих рад щодо оптимізації територій природо-заповідного фонду, перегляду їх зонування, здійсненого НПП «Гуцульщина», заміни територій, які можуть становити основу для подальшого соціально-економічного розвитку населених пунктів району та бути привабливими для інвесторів. Відповідні рекомендаційні матеріали були направлені на розгляд науково-технічної ради Національного парку, погоджені нею. Після цього відбулись виїзні засідання тимчасової комісії у селах Черганівці, Старих Кутах, Городі, Пістині для вивчення та аналізу пропозицій, які були надані місцевими громадами цих населених пунктів щодо вилучення з НПП «Гуцульщина» спірних територій та заміни їх на інші.
Прийнято принципове рішення про вилучення з природо-заповідного фонду ділянок, на які вже виготовлено державні акти на право власності.
Наразі всі напрацювання тимчасової комісії узагальнюють, і найближчим часом їх буде передано на розгляд Івано-Франківській обласній державній адміністрації.
Комунальні ліси — громаді
На останній сесії районної ради (8 квітня) було прийнято рішення про землі територіальних громад району, вкриті лісовими насадженнями. Чому це питання виникло? Коли проходило розпаювання і приватизація землі, люди, які проживали в рівнинних населених пунктах, отримали свої паї, а горяни залишились ні з чим. У Косівському районі близько 20 тис. га земель лісового фонду, які до 1940 року були людськими, потім їх передали колгоспам, сьогодні вони знаходяться у користуванні районного підприємства «Райагроліс». Хочу наголосити, що ці території – не густо насаджені ліси, а переважно чагарники, галявини, які межують з населеними пунктами і можуть слугувати для їх розширення, соціально-економічного, туристичного розвитку.
Тому районна рада прийняла відповідне рішення і рекомендувала місцевим радам району включити в межі населених пунктів землі, вкриті лісовими насадженнями, які перебували в користуванні відповідних територіальних громад та громадян до 1940 року, та виготовити техніко-економічне обґрунтування розвитку населених пунктів, пов’язане з використання земель, вкритих лісовими насадженнями, які запропоновано включити в межі населеного пункту.
Звичайно, це досить складний процес у плані реалізації. Але ця робота потрібна в першу чергу для того, щоб забезпечити розмежування земель державної і комунальної форм власності.
….
