И опять нас “радуют” снимками леса, где не ступала нога лесовода…Лет двадцать минимум…М.П.
Ця напасть з’явилась в Україні кілька років тому. Вірніше, короїди були в лісі завжди, але останні кілька років значно активізували свою активність. Але не тільки посушлива погода останніх років дала змогу поширюватись пошесті в геометричній прогресії, сприяла цьому і страшна українська бюрократія.
До останнього часу єдиним захистом лісу була термінова вирубка ушкоджених шкідником дерев. Молоді ялини і сосни мають природний захист від короїда: на місці пошкодження кори відразу витікає живиця і унеможливлює подальший розвиток цих комах. Але дерева віком за 40 років мають зменшену здатність виділяти смолу, тому й дуже швидко ушкоджуються і всихають.
Кілька років тому в селі Осикове величезний масив ялини довелось вирубати, бо йшло зараження короїдом, але це дало змогу вберегти інші ділянки лісу. А ось до чого може привести несвоєчасна боротьба з короїдом, мені довелось побачити кілька тижнів тому, коли їхав до Білорусії через Овруч. Раніше від Коростеня і до кордону автодорога майже завжди йшла посеред густого лісу, а зараз десятки, а може й сотні, квадратних кілометрів лісів просто немає. А ті дерева, які є, нагадують картини з фільму жахів – сухі тут стоять не тільки ялини і сосни, а навіть берези.А бюрократія винувата тому, що документи на санітарну вирубку приходиться оформляти до трьох місяців, в той час, як за місяць короїди встигають заразити кілька соток лісового масиву, а то й більше. Чув по радіо нещодавно слухання у комітеті Верховної ради, де з трибуни представник громадської організації «Поліський щит» буквально волав: «Змініть правила санітарних рубок, бо через кілька років взагалі не буде що захищати!».
І ось знову осередок сухого лісу побачив на об’їзній дорозі навколо Бердичева. Щоб не допустити поширення хвороби, треба терміново вживати заходів.