У Сергійка це вже другий велосипед. Перший йому подарували кілька років тому. Він вже потрощений трохи. А цей – новенький, виблискує на сонці, аж очі зажмурювати доводиться. «Можна я вже поїду?» – запитує хлопча, поспішаючи показати подарунок однокласникам, які чекають на околиці села.
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей депутат Волинської обласної ради, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник побував у своєму виборчому окрузі – на Маневиччині. Богдан Іванович здійснив кілька ділових зустрічей, а ще привіз дітям-сиротам району подарунки.
Сергійко Шумік – круглий сирота. Мама померла 8 років тому, тато – 4. Виховують хлопця бабуся та дідусь. Хоча вони вже зовсім старенькі – дідусеві – 83, бабусі – 75, проте докладають усіх зусиль аби виростити внука.
Директор Новорудської школи І-ІІІ ступенів розповідає, що Сергій у них навчається з 5 класу. Вчителі йому допомагають чим можуть. Цього року, як завжди, планували шестикласника відправити позачергово на оздоровлення, проте не так сталося, як гадалося, – дідусь захворів і онук змушений залишитися дома, тепер він – опікун, допомагає діда доглянути і по господарству попоратися, щоб бабусі було легше.
– Ми бажаємо тоді добра, Сергійку, – мовив Богдан Колісник. – Головне, аби ти виріс хорошою людиною. Не забував тих людей, які тобі дали дорогу в життя, які тебе вчили. Я колись їхав мимо вашої школи і бачив, що біля навчального закладу стоїть багато велосипедів. Сьогодні ми тоді також привезли велосипед. Будь щасливий, хлопче, рости здоровий.
…4-річна Софійка з Лишнівки стала справжнім сонечком дня, адже настільки запала в душу, що від дитини не можна було відвести погляду. Вона щебетала, розмахуючи біленькими кучериками, бігала пригортаючи до себе величезну ляльку та волочачи по долівці пакунок від зайчика. Розповідала віршика, дякувала, зазираючи у очі так, аж щеміло серце.
Бабуся, сама тепер доглядає внучку, бо син у тюрмі, а матір позбавили піклування. Каже, втираючи очі, що меншенького мусила у дитбудинок відати, бо не мала сили впоратися з двома. Йому ж тільки три місяці було. Потрібен і догляд відповідний, і харчування, а мати постійно п’яна. Хлопчик навіть ссати молоко відмовлявся. Син до в’язниці потрапив через ту п’яничку. Побив, а та заявила. Каже бабця, що бив нещадно. А жінка того й потребувала, адже залишила не тільки цих двох, а ще четверо дітей блукає у світах.
– Син дуже переживав, сварився, щоб я малого до дитячого будинку не віддавала, обіцяв, як тільки вийде, забере, – розповідає Параска Якімець. – Казав, що скоро прийде вже, бо йому срок вкоротили за хорошу поведінку.
…Тетяна та Наталка із Городка отримали конверти і можуть розпорядитися тим, що у них, на власний розсуд. Дівчата вже закінчили 9 клас. Вчаться посередньо. Їх також виховує бабуся.
А от коли завітали до Маневичів, були щиро вражені людській доброті і віддачі. Окрім своїх двох, молоде подружжя Осипчуків взяло на виховання ще шість діток. Малий, мала, менше. Весь двір завішений випраними одежинками, а на порозі вмостилися рядочки маленьких черевичків. Як побачили гостей, діти висипали на подвір’я, як горох. Всі сміються, радіють. Живуть у колишньому молитовному домі, переобладнаному під добротний будинок. Планують всиновити ще двох діток. Але, якщо Бог дасть, то й своїх чекають. Ось як буває, народжують одні, а виховують – інші. Не до всіх діток вдалося завітати, але всі вони отримають подарунки та грошову допомогу.
Під час робочої поїздки Богдан Колісник мав розмову й із сільським головою с. Троянівка Миколою Ясюком. Мова йшла про реконструкцію місцевого будинку урочистих подій, надання мисливських угідь у користування первинному мисливському колективові громади с. Троянівка та навколишніх сіл, ремонт дороги у с. Черськ.
Зустрівся депутат і з сільським головою с. Лишнівка. Піднімали питання допомоги у добудові стадіону, ремонту доріг.