28/05/2011
0Ещё один парадокс Волыни: здесь на государственных землях и в государственных лесах давно и успешно работает частное лесное предприятие (или может его акционером является государство в лице Кабмина?) – Ковельское специализированное лесохозяйственное АО "Тур". Возникает, чисто правовой вопрос: Почему коммунальным предприятиям на государственных землях Волыни работать нельзя, а частным можно? М.П.
Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство «Тур» визнане лідером загальноукраїнського екологічного проекту в номінації природоохоронної діяльності 2011 року. Його працівники займаються висаджуванням на зрубах та малопродуктивних землях сіянців, які беруть в основному із власного розсадника в Стеблівському лісництві, – пише Волинь-нова.
Товариство має у своїх семи лісництвах майже 50 тисяч гектарів лісу.
Перед підприємством постають завдання боротьби з лісовими пожежами, засміченням та забрудненням земель, охорони лісу від самовільних рубок тощо.
Силами лісової охорони щороку організовується до трьохсот рейдів з охорони лісових багатств і тваринного світу.
Серед заслуг підприємства – озеленення міста Ковеля та інших населених пунктів.
Нинішнього року воно передало міській владі понад сотню дерев туї, багато листяних та хвойних дерев.
«За останніх десять років приріст запасу деревини в наших лісах становить один мільйон 760 тисяч кубометрів, – каже директор СЛАТ «Тур», заслужений лісівник України і депутат Ковельської районної ради Петро Смаль. – Це свідчить про те, що для лісів таке господарювання не є виснажливим і забезпечує перспективу на майбутнє».
До складу мисливського господарства, що належить підприємству, віднесено понад 29 тисяч гектарів угідь.
Зростає чисельність основних видів мисливських тварин: лосів, кабанів, косуль, а минулого року Петро Смаль бачив навіть рись, яка занесена до Червоної книги України.
Трапляються й такі рідкісні для України птахи, як глухарі. Випущено в угіддя фазани.
«Підприємство приділяє велику увагу природоохоронній справі, – каже Петро Смаль. – Нами створено п'ять заказників місцевого значення на загальній площі 3,5 тисячі гектарів».
