27/05/2011
6Решение принято, но вопросы остаются, поэтому размещаю точку зрения уважаемого Богдана Ивановича Колесника, в изложеннии Ирины Семенюк, которая была опубликована 2 дня назад. М.П.
Уже кілька місяців поспіль однією із найгарячіших тем для дискусій на Волині залишається і інформація про передачу державних лісів, якими користувалися комунальні підприємства, обласному управлінню лісового і мисливського господарства. Згідно з розпорядженням голови ОДА Бориса Клімчука, це мало статися ще до 20 лютого цього року. Саме тоді обласна адміністрація (в межах своєї компетенції) прийняла рішення про передачу земельних лісових ділянок. Питання ліквідації комунальних підприємств стосується компетенції обласної ради, яка їх створила. Проте так швидко проблему в згаданому руслі вирішити не вдалося. Тому питання «Про ліквідацію комунального підприємства «Волинське обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Волиньоблагроліс» винесли на чергову четверту сесію Волинської облради. Однак 13 травня обранці громади краю поставити остаточну крапку в цій дискусії не спромоглися і перенесли її на друге пленарне засідання 26 травня. Чи ж вдасться нарешті відстояти державницьку політику?
Колізія, що сьогодні виникла навколо лісів, закладена в неправильному рішенні Волиньради, – наголошує у розмові з ВІПом начальник Волинького обласного управління лісового і мисливського господарства Богдан Колісник.
Керівник профільного управління, подаючи свою точку зору на ліквідацію комунального підприємства «Волиньагроліс», зауважує, що для того, щоб давати оцінку сьогоднішній ситуації, треба зробити екскурс в минулі, 1950-60-ті роки.
«В 1947 році лісистість Волині становила 17% всієї території області. Тому держава (у той час це Радянський Союз) приділяла дуже велику увагу залісненню території. Була розроблена ціла державна програма по залісненню малоефективних неродючих сільськогосподарських земель. Під неї виділяли гроші, і держгоспи заліснювали землю, що була неефективна для ведення сільського господарства. У процесі виконання цієї програми область додатково отримала 250 тисяч гектарів лісів», – розповів головний лісівник краю.
«Це говорить про те, що селяни-колгоспники за власні кошти їх не створювали, вони насаджувалися за кошти держави. І землі, на яких вони виросли, перевели у статус державних, тому про жодні комунальні ліси сьогодні не може іти мова», – переконаний начальник ВОУЛМГ.
Державний службовець нагадує, що навіть коли у 2000 році була прийнята постанова ще про реформування сільського господарства, то ліси під категорію розпаювання не потрапили. «Певними політичними силами в 2006 році ініціювалося рішення створити на базі міжгосподарських лісгоспів комунальні ліси. Я не буду коментувати рішення обласної ради, тому що цей орган не уповноважений приймати рішення про створення на базі державних лісів ті чи інші підприємства – це є прерогатива обласної державної адміністрації. Прикро, що ми читаємо закони через призму політичних чи власних амбіцій», – резюмував Богдан Колісник.
Щодо ситуації, яка має місце у ДП КЛСП «Ківерціліс» і «Маневичіліс» «Волиньоблагролісу», то на думку начальника управління лісового і мисливського господарства, тут замішані, «з одного боку, інтереси групки бізнесменів, з іншого – групки політиків»: одні себе піарять, а інші захищають особисті інтереси. «Всі ті розмови про конкурентоспроможність та монополізацію – це тільки розмови. Тому що ліс був і є державним», – зауважує Колісник і додає: політики і бізнесмени, як завжди, прикриваються людьми.
«Люди працюють. І в «Поліському ЛГ» Маневицького району, і в «Прибузькому ЛГ» Любомльського району вже виплачена перша заробітна плата, середня зарплатня майстра лісу становить приблизно 1700 гривень при тому, що вони отримували по 600. Сюди прийшли працювати люди з Маневицького району. Я думаю, що від цього ведення лісового господарства тільки виграє, лісівники Волині на чуже майно не зазіхають», – розповів співрозмовник ВІПу.
На думку Колісника, всі мусять тверезо оцінювати ситуацію. «Я вже сказав, що тут зачеплені інтереси невеличкої групи бізнесменів. Я не хочу занурюватися в ці підводні течії, пізніше цим процесам, які відбувались, оцінку дадуть правоохоронні органи. Це не моя компетенція. Ми неодноразово пропонували майстрам і всім працівникам переходити до нас та писати заяви в лісгоспи. Були моменти, що заяви вони писали, а потім забирали назад», – каже чиновник. Він додає, що у новоствореного підприємства є виробнича програма, кошторис на виконання робіт. Уже набраний штат державної лісової охорони. І лісгоспи будуть працювати за рахунок трудоучасті місцевого населення.
Слова Богдана Колісника підтвердив й директор ДП «Ківерцівське лісове господарство» Олександр Рибчинський 13 травня під стінами Волинської обласної ради. (Нагадаємо, що тоді перед сесією дві групи лісівників прийшли до обранців громади краю. Одні з них підтримували передачу комунальних лісів ВОУЛМГ, інші – були категорично проти. – ВІП). Так от, він зауважив, що усім колишнім працівникам «Волиньагролісу» новостворене державне підприємство готове дати роботу, причому ту ж посаду, яку людина займала раніше. Однак, за його словами, бунтівники не дуже поспішають і «показують принципи». «Ми навіть інспектора-кадровика привели, щоб люди могли написати заяву на працевлаштування, тим більше, що й заробітна плата достойна», – розповів Олександр Рибчинський. Також він запевнив, що поділу на тих, хто прийшов, чи тих, хто працює, не буде, усі трудитимуться у команді.
Співрозмовник уточнив, що ті люди, які вже перейшли із агролісу та трудяться на державному підприємстві, своїм рішення задоволені, адже зараз вони заробляють значно більше, виконуючи той же обсяг робіт.
Черговий виток в історії протистояння дав відкритий лист голови ВОО ВО «Батьківщина» Анатолія Грицюка, який звинуватив нинішню владу у створенні напруги в краї, маючи на увазі власне питання передачі лісів дочірніх підприємств комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Волиньагроліс» у підпорядкування обласного управління лісового та мисливського господарства. Анатолій Грицюк попередив, що очолювана ним політична сила, зокрема депутати обласної ради від ВО «Батьківщина», налаштована захищати законні права колективів комунальних підприємств «Маневичіліс» та «Ківерціліс».
На ці слова у Богдана Колісника є цілком протилежна думка. «Ця вся колізія, яка спровокувала нинішнє протистояння, була закладена в рішенні обласної ради, яка на базі лісу агропромислового комплексу створила так звані комунальні підприємства. Управління лісового і мисливського господарства не ініціювало передачі лісів. Це зробила облрада своїм неправильним рішенням, і корінь зла закопаний в Анатолієві Грицюку, який, будучи головою Волиньради, прийняв це рішення. Якщо вони були праві, то чого не виробили державних актів? Треба було виробити, працювати і до них ніхто б жодних претензій не мав. А то вони власну бездіяльність прикривають, шукають у темній кімнаті чорну кішку, якої там ніколи не було. Обласна рада не повинна була створювати комунальні підприємства на землях державної власності», – резюмував Богдан Колісник.
Так чи інакше, але принаймні до 26 травня питання залишається відкритим. І хто зі сторін протистояння знайде для депутатів Волиньради переконливіші слова, покаже їхнє голосування. Лишень жаль, що відкинути політичну складову і повірити у цілковиту щирість біло-сердечних в цих протестах не можна. А прості мешканці Волині, які звикли працювати і мріють мати достойну оплату своєї робити, волею випадку стають гарматним м’ясом у цій боротьбі.
6 коментарів
kverkur
Нажаль саме так, що проблема правління аграрними лісами вона виникла не сьогодні. Ця проблема накопичувалася ще з 2001 року після реформування колгоспів.
Щодо ситуації на Волині то на мою думку спочатку влада це питяння хотіла вирішити так би мовити "через коліно", а коли з "наскоку" не вийшло то більш осмисленно підійшла до його вирішення- врахувавши Законодавство.
Проте в цілому все таки поки, що влада добивається тієї цілі, яку перед собою поставила на початку цієї історії ще у січні поточного року, або як говорив грузин в одному з анекдотів -"Если не мытьем так катанием". З юридичної точки зору так би мовити вирішується законно- ліківдували підприємство і точка- ліси можна надати в постійне користування лісгоспам Агенції.
Нажаль ніхто в даній ситуації не враховує людський фактор і долю тих людей, що працювали в агролісгоспах. Я не дуже довіряю завірянням обласного управління лісовго господарства, що всі люди будуть працевлаштовані, напевно так само думають і ті що працюють в агролісгопах – бо ніколи державні лісгоспи не ставились з повагою і розумінням та підтримкою до агролісгоспів, або як до меншого брата – вони завжди бачили у агролісгоспах ворогів, які легко розбираються у ситуації і перешкоджають їм бути монополістом у лісовій галузі.
Для мене дивним виглядає той факт, що середня зарплата у лісгоспах Агенції у 2 рази вища- то в чому тут причина? Ніхто не пояснює. Я розуміїю основними поясненнями тут можуть бути дві причини – виплата цієї зарплати за рахунок коштів держбюджету (які дійсно отримують держлісгоспи в декілька раз більше ніж агролісгоспи), або інший шлях – це збільшення обсягів виробництва і в першу чергу за рахунок вирубки лісів. Тоді виникають і запитання. Хто обраховував та порівнював ефективність роботи двох цих систем?
І ще особисто моя думка, що найбільша вина в ситуації, що склалася і не своєчасності її вирішення лежить на МінАПК- і не на нинішньому керівництві, а на тих хто це відомство очолював 8-10 років тому. Не було в МінАПК створена система управління аграрними лісами, ті що колись були у користуванні колгоспів. Ще років 7-8 тому ми говорили в МінАПК , що потрібно створити державні структури і всі колгоспні ліси підпорядкувати цим структурам, проте нажаль ніхто цим не переймався, а ситуація з управлінням агролісами в областях була відпущена у "вільне плавання" і ось сьогодні вона і виплила дрейфуючи у конфлікти, що ми маємо. Так на Волині агролісгоспи знищують, а в то й же час на Черкащині створюють- знову басня Крилова. Немає у державі єдиної системи управління і політики у лісовій галузі. Куди ми йдемо нажаль більшості лісоводів незрозуміло, а все це нажаль, не на користь для самого лісу.
lisoryb
Головний лісівник Волині лукавить, коли говорить, що селяни не мають ніякого відношення до селянського лісу . Земля була надана селянам в безстрокове користування. Частина земель була самозаліснена, частину заліснювали селяни -колгоспники (поїдьте в любе село і вам скажуть старожили) і дійсно,частину за допомогою держави. Але це не значить, що всі ліси повинні бути тільки державні.Охоронятися державою -так! І ,якщо хитромудрим чином , ліси вивели через землі запасу у державну власність, то закон все-таки дозволяє бути і комунальній власності на ці державні землі. І такі лісопідприємства існують в Україні. Наскільки відомо, державний акт у комунальних лісопідприємств Волині у стані виготовлення. Подивіться, з якою поспішністю створюються нові державні лісопідприємства на базі ще не ліквідованих комунальних . І чомусь ніякі заохочення не діють на працівників. Вони, мабуть, не хочуть іти , тому що знають, що їх чекає… Держлісгоспи своїх працівників поскорочували до мінімуму і працюють за рахунок трудоучасті місцевого населення ( якому всерівно що рубати, де і скільки). Ефективність ведення лісового господарства навидноті. Шкода, що ту видноту видно все більше і більше.
popkov
Абсолютно согласен с тем, что по всей Украине в ходе после военного залесения широко использовался бесплатный труд колхозников. Тому есть масса доказательств, но дело не в истории… Важно дать авторитетную правовую оценку современной ситуации, которая выходит далеко за границы Волынской области, и найти лучший для страны, людей и леса путь её решения. Проблема есть, проблема запущенная и это проблема государственного, а не областного масштаба. Очень исренне написала Оксана Чурило на сайте Волынского ОУЛМГ, – "Хтось мусив розпочати розплутувати цей клубок. Так трапилося, що Волинь першою стала на цей шлях". Помимо прочего, в её словах я вижу горький и вполне заслуженный упрек Киеву…
С самого начала конфликта, было очевидно, что он будет политизирован и закончится в судах. Я очень надеялся и надеюсь на то, что органы центральной власти, в том числе Минюст, МинАП иП, Гослесагентство, Верховна Рада не допустят этого, дадут правовую оценку происходящего на Волыни, в Черкасах, в Ивано-Франковске, выработают и огласят свою оценку ситуации, дадут рекомендации по максимально безболезненному её решению…
История показывает, что подобные конфликты, выворачивают наружу всё худшее и никому не идут на пользу. Страдают люди, а виновата Власть (в широком временном смысле этого понятия), которая за 20 лет не удосужилась сформировать Национальной лесной политики и понять, какой лесной сектор она хотела бы видеть в и где в нем место бывших колхозных и совхозных лесов. Все, что построено без чертежей не прочно, шатается и рушиться… Чему ж тут удивляться…
Я помню своё обещание подобрать материалы по этому вопросу, но пока не сделал этого: нет времени (1) и не хочется "бежать впереди паровоза"(2)…
Popovich_Pavel
Правова оцінка досить проста. До розмежування земель державної та комунальної власності всіма землями за межами населених пунктів розпоряджаються державні адміністрації згідно повноважень, якщо немає обєктів комунальної власності на цих землях. У Обласної Ради був час на розмежування земель, в т.ч. лісогосподарського призначення. Облдержадміністрація абсолютно законно вилучила землі із постійного користування лісогосподарських підприємств комунальної власності і передала їх (землі) державним лісогосподарським підприємствам.
Самі комунальні підприємства обладміністрація не засновувала і їх ліквідація не її клопіт. Засновник-облрада це зробила сама, бо лісгосп без лісу виглядає дивно. Залишилися люди-трудові колективи лісгоспів. Ну люди у нас завжди ні до чого і ні при чому.
Викликає здивування настороженість popkovа до судового вирішення спору. В Европі, куди рухається Україна, якщо виникає спір, то його вирішують в судах, судова гілка влади є рівноправною. Тому "органы центральной власти, в том числе Минюст, МинАП иП, Гослесагентство, Верховна Рада" не повинні вирішувати спірні питання, це справа судів. А участь в розробці лісової політики, крім названих владних субєктів в цивілізованих країнах також приймає громадськість, науковці, приватний бізнес.
popkov
1. Речь идет не о решении конкретного спора, а о выработке стратегии решения одного из вопросов лесной политики страны. Поэтому я и перечислил те органы власти, которые имеют непосредственное отношение к формированию и реализации лесной политики Украины.
2. Суды между между лесниками, на мой взгляд, – последнее дело, … но, к сожалению, они бывают даже между лесхозами, подчинеными Гослесагентству. Искусство управления в том, чтобы решать вопросы избегая судов, которые часто тянутся годами, мешая жить и работать всем втянутым в конфликт
3. Многие конфликты с которыми мы сталкиваемся порождены не продуманным законодательством, допускающим различное толкование. Конечно, всегда найдутся умельцы, специализирующиеся на трактовке законов любого качества, однако я считаю, что сталкиваясь с непродуманным законом правильнее не трактовать его, а исправлять или дополнять
4. Что касается правовой оценки, то она совсем не такая простая, как кажется. Оценивать ситуацию с агролесами надо в динамике, причем не с 2001 года, как считает уважаемый qverkur, а с 1994, а то и ранее.
kverkur
Цілком з Вами погоджуюся. Просто мені так здається що ще у 2001-2006 роках ситуацію з агролісами МінАПК можна було виправити і направити в правове поле і забезпечити їх управління з боку МінАПК- сьогодні це уже занадто складно. Хоча ми до цього часу не почули позиції по Волинських та Черкаських подіям ні від Агенції, ні від МінАПК ні від Мінекології. Всі вижидають, але чого? В любому випадку "страусиною позицією" цього питання не вирішити. А вирішувати його потрібно- бо це одна зі складових лісової політики держави.
Comments are closed.