21/07/2018
0Стався цей злочин ще 3 березня 2015 року: «У п’ятницю ввечері троє нелюдів, наймолодшому з яких 23 роки, на околиці села спочатку жорстоко побили лісівника Пилипівського лісництва, а потім зв’язаного відвезли до одного з сіл Житомирського району і ще живого закопали у полі. Ховаючи сліди злочину, автомобіль вбитого спалили у лісі в Романівському районі”.
На місцях подій правоохоронцями вилучено низку речових доказів. 15 березня 2015 року було затримано усіх трьох підозрюваних, 23-річного та 38-річного жителів с. Рижова і 27-річного лісника Романівського району.А вже 30 липня відбулось перше судове слухання. З того часу пройшло три роки, змінилось шість складів суду. Спочатку справу розглядали в Бердичеві, потім тут суддів стало замало і справу перенесли в Лугини, потім знову повернули в Бердичів.
Після того, як були проведені необхідні формальності щодо визнання всіма сторонами складу суду, виявилось, що робити так важко зібраним суддям, адвокатам, підозрюваним і потерпілим більше нічого, адже ніяких свідків на це засідання не викликали, побоюючись, що якась із сторін буде мати відводи.І ось 12 липня знову розпочались судові слухання в Бердичівському міськрайонному суді колегією суддів у складі Олександр Яковлев (головуючий), Олег Замега та Тетяна Вдовиченко. Фактично, на цьому засіданні всі три судді Бердичівського суду зустрілись чи не в останнє цим літом. Саме тому ще на початку слухань почали призначати можливі дати наступних слухань. По одному у вересні і жовтні, два в листопаді і одне в грудні. При цьому самі судді при перемовинах досить скептично говорили про перспективи закінчення цієї справи в цьому році.
У клітці весь цей час сиділи троє підозрюваних, яких доставили під вартою з Житомирського ізолятора. Вони не виявляли особливих емоцій, бо напевно розуміли, що чим більше будуть тривати суди, тим менше їм доведеться потім сидіти в колонії, адже Закон Савченко поки що не відмінили і день під вартою в ізоляторі їм буде зараховано як два дні в колонії. Непоганий в принципі закон, який мав би суттєво скоротити терміни розслідувань у судових розглядів, у нас, на жаль, не тільки не виконав цієї місії, а навпаки, завдяки йому з тюрем вийшли тисячі раніше засуджених злочинців.
Дружина вбитого лісника розповіла журналісту, що в неї вже немає сил три роки їздити на ці суди то в Бердичів, то в Лугини, то в Житомир, а слуханням ще немає кінця-краю. Ця справа вкотре показує, що ситуація в судовій сфері в Україні, а зокрема й в Бердичеві, близька до катастрофічної. Через тиждень місто залишиться взагалі без суддів, які йдуть у відпустку. Двох суддів, які пройшли перевірку, й досі Президент не перепризначив на посади, тому вони не можуть вершити правосуддя, та й п’ять вакантних суддівських місць теж невідомо коли заповняться.
За такої ситуації, фактично, паралізовані руки в нашої поліції, яким за будь-яким процесуальним рішенням (дозвіл на затримання, експертизу, вилучення та арешт доказів, дозвіл на зняття інформації про телефонні розмови, тощо) потрібно звертатись до апеляційного суду в Житомирі. А суд той, по-перше, збирається тільки у складі трьох суддів (у яких теж сезон відпусток) і може визначити місцем ухвалення рішення будь-який суд області. Тобто, щоб поліцейським арештувати речові докази, може не вистачити й тижня, щоб поїхати в Житомир, а потім, наприклад, в Коростень чи Новоград-Волинський на слухання. А практика таких засідань показує, що без особистої присутності слідчого, судді відхиляють такі клопотання.
І, начебто, ніхто не винуватий у такій катавасії, але й виправляти ситуацію ніхто не береться. Єдиний позитивний момент останніх місяців, що створили в Житомирі спеціальну конвойну роту та виділили їй новенький автобус, яким і привозять підозрюваних з ізолятора у суди.
Політикам і депутатам за підготовкою до майбутніх виборів в найближчий час буде точно не до реформ правоохоронних органів, тому, напевно, й ми ще не раз будемо писати про те, як відпускають злочинців, затриманих на місці злочину, роками судять корупціонерів і додають солі до душевних ран людей, які й так постраждали.
