У лісовому секторі в дзеркалі соціології та статистики

Фактичний рівень лісистості в Україні за даними Державного агентства лісових ресурсів становить 15,7% від площі території держави при оптимальному показнику 20%. Тому питання збереження лісових масивів України постало гострою екологічною проблемою сучасності. В залежності як про це говорять представники влади, представники правозахисних екологічних організацій, представники бізнес-структур, працівники правоохоронних та природоохоронних органів або ж пересічні громадяни – можемо почути часто різні оцінки щодо управління лісогосподарським комплексом держави.

Проте за двадцять років незалежності так і не вдалося подолати ряд проблем у лісовому секторі, до яких слід віднести: значний обсяг незаконних вирубок лісів, поєднання функцій ведення лісового господарства і обробки деревини на лісогосподарських підприємствах, зменшення запасу лісів у зрілих та перестійних лісах, необхідність впровадження чіткої інвентаризації лісів, неможливість державних органів повністю контролювати ситуацію (частина лісів перебуває поза сферою державного контролю) тощо. В основі цих недоліків законодавчі, економічні, корупційні та ментальні перешкоди.

Статистика злочинності

В період 2002 -2009 рр. правоохоронними органами було зареєстровано 216 випадків злочинів щодо знищення або пошкодження лісових масивів, 6542 випадки незаконної вирубки лісу та 19 випадків порушення законодавства про захист рослин. Як бачимо, наймасовіші злочини проти довкілля – незаконна вирубка лісу.
Якщо найбільша кількість лісових пожеж відбувається у південних (найбільш спекотних) регіонах України, то найбільшу кількість злочинів щодо незаконної заготівлі деревини спостережено в районах з найбільшим рівнем лісистості: Львівській (724 злочини в період 2002-2009рр.), Івано-Франківській (695) та Івано-Франківській (425) областях.
Порівняння кількості порушених кримінальних справ з числом лісових пожеж показує, що лише близько в 1% випадків розпочиналося провадження справи щодо конкретних осіб.

Із 59 злочинів, щодо яких проводилось розслідування за статтею 245 Кримінального кодексу України (пошкодження об'єктів рослинного світу) у 2008 році лише 9 було розкрито. Слідство зазвичай припинялося через неможливість встановити особу, яка вчинила злочин.

Великі території, які доводиться оберігати від зловмисників, не завжди дозволяють вчасно взятись за діло з ліквідації лісової шкоди. Наприклад, в 2010 році лише в 7% випадків вдалося відшкодувати завдані лісам збитки. За оцінками Державного агентства з лісових ресурсів України це всього тільки 2.3млн. грн. від фактичних понад 34млн. грн.

Згідно з даними, наведеними Регіональним екологічним центром Центральної та Східної Європи, внаслідок незаконного переміщення деревини втрати державних лісогосподарських підприємств України становлять 0,5млрд.грн. (близько 46млн. євро) щорічно.

Незважаючи на те, що штрафи в період з 1996 до 2008 виросли в 5 разів, інколи через малозабезпеченість правопорушників системи лісокористування суди виносять їм досить символічні фінансові покарання чи й взагалі нічого не стягують.

Дослідження громадської думки

Досить ґрунтовні дослідження громадської думки в сфері лісового сектору України були здійснені в рамках програми ENPI-FLEG. Центром соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» у листопаді 2009 року було проведенне експертне опитування у Івано-Франківську, а в червні 2010 року в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях було проведене масове опитування селян з питань лісозаготівлі та лісокористування.

Як експертне опитування, так і вивчення громадської думки сільських мешканців показали, що основним негативним чинником для виникнення правопорушень у лісовому секторі є низький матеріальний рівень жителів сільських регіонів. Слабка купівельна спроможність спонукає на скоєння правопорушень або штовхає корупційну (в даному випадку дешевшу) складову.

З точки зору експертів, найгірше охороняються міжгосподарські ліси (колишні колгоспні), краща ситуація в національних парках, заповідних територіях та лісах Держкомлісгоспу. Недостатньо жорстке законодавство, наявність підпільних пилорам, слабке матеріальне забезпечення працівників лісової охорони – основні проблеми, що домінують у відповідях.

Більше половини сільських жителів найбільш заліснених областей визнали, що за останні 5 років обсяг вирубок в районах їхнього проживання лише збільшився. З позиції селян переважно такий бізнес ведуть приватні лісозаготівельні фірми. Найпоширенішою незаконною формою заготівлі деревини є можливість звернутися до посередника, який вирішить питання купівлі лісу та привезе його клієнту.
В структурі опитаних 60% вважають, що допомогло б покращити ситуацію посилення відповідальності за незаконні рубки лісу.

Підсвідома ментальність знищення

Незважаючи на проведення просвітницьких заходів щодо збереження та відтворення лісових насаджень, громадяни зазвичай мало поінформовані про них. Так, майже 70% жителів Полтавщини майже нічого не знають про такі заходи. Водночас практично кожен другий респондент практикує споживацьке ставлення до природи, погоджуючись із твердженням, що «людина – власник і володар природи».
Так, наприклад, 35.1% жителів карпатських районів, опитаних центром «Соціс» для програми ENPI-FLEG, відповіли, що нічого не чули про незаконні вирубки дерев у їх місцевості, а 38.9% сказали, що ведуться зрідка. Проте наскільки високий був рівень відвертості? Чи не ховається і за цими даними реально гірша ситуація?
Водночас самі сільські мешканці, за їх словами, для власних потреб у 15.6% заготовляють деревину самостійно, в 42.7% випадків – купують без документів у підприємців, 12.9% респондентів купують без документів у лісника. Приблизно така ж кількість (70.1%) виписують деревину за накладною (можна було обирати кілька відповідей, тому сума відповідей більша за 100%). Ось і цифри для роздумів, фактично визнана значна тіньова складова лісозаготівелі.

VIVAT, корупція!

Бо кому жалітися на беззаконня, якщо найбільш корумпованими інституціями наші громадяни вважають ту ж таки владу та міліцію? За даними кількох дослідницьких установ індекс доброчесності в Україні знизився.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (2009 рік) показало, що 7.6% українських громадян здатні завжди виправдовувати корупцію як засіб досягнення мети, а 43.5% вважають її допустимою в певних випадках. Чим молодші респонденти – тим частіше вони схильні вважати, що корупцію можна виправдати.
Владі тепер просто залишається триматися на рівні. Відповідно до проведеного в Україні дослідження (Глобальний корупційний барометр Transparency International, 2010р.) за 5-бальною шкалою, де 1 означає – корупція відсутня взагалі, а 5 – найвищий рівень, органи судової влади отримали 4.4 бала, міліція 4.3, державні службовці – 4.1 в якості середнього показника.

Цікаво, що деревообробні підприємства, що працюють офіційно, досить часто закриваються. Тоді як кількість підпільних пилорам постійно зростає. І це незважаючи на роботу правоохоронних органів з виявлення та припинення незаконної діяльності правопорушників.

Допомоги ждати звідки?

Поки в Україні лише розробляються програми з модернізації лісогосподарського комплексу України, допомагати нам (точніше, собі) взялися європейські країни. Директивою №995/2010 встановлено новий рівень контролю за ввезенням деревини країн Євросоюзу. Закупівельники обов'язково мають продавати лише законно вирубану деревину, інакше отримають великий штраф та заборону проведення торгівельних операцій. Таким чином, Європа непрямим шляхом допомагає і нашій державі, адже чимало площ лісів в Україні знищили для європейського ринку збуту.

Державне агентство лісових ресурсів розпочало сертифікацію лісів, які використовують державні лісові підприємства. Станом на 1 березня 2011 року пройшли сертифікацію ліси у Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській та Чернігівській областях.

Важливо посилити відслідковування руху деревини та правозастосування в лісовому секторі України. Поряд з тим необхідний системний підхід. Вирішення проблем корупції, подолання споживацьких стереотипів мають стати ментальними основами вибору.

Дійсно хотілося б, щоб і в Рік Лісів та надалі охорона зелених масивів та їх розвиток реально покращилися, а не стали лише переведенням реальних справ у папір.