Щоб досягти результатів – потрібно любити свою професію

Недаремно кажуть, що сутність людини краще та об’єктивніше за все пізнається через результати її праці та ставлення до обраної професії. І доказом щирості будь-якого покликання є любов не лише до отриманих результатів, а й до тяжкої та виснажливої роботи, якої воно потребує…

Дарувати нове життя лісам – справа відповідальна і нелегка. Однак, для лісокультурниці Макіївського лісництва ДП «Кам’янське лісове господарство» Віри Іванівни Синиченко, ця професія стала життєвим вибором та роботою за покликом душі.

За 10 років сумлінної та наполегливої праці у лісництві вона здобула заслужений авторитет та повагу серед своїх колег, а за підсумками минулого року Віру Іванівну визнано кращою лісокультурницею серед працівників лісогосподарської галузі області.

Однак, отриману нагороду Віра Синиченко своїм власним досягненням не вважає, підкреслюючи, що це здобуток всього колективу. Нині разом з нею в лісництві трудяться ще семеро лісокультурниць, які щоденно дбають про збереження та збагачення зеленої скарбниці рідного краю.

– В нашому колективі завжди панує дружна атмосфера взаємопідтримки та розуміння, без яких не можлива злагоджена і ефективна робота, – розповідає Віра Іванівна. – Тому і на роботу йду завжди як на свято.

Постійно відчутними, за її словами, є піклування та допомога головного лісничого Макіївського лісництва Сергія Васильовича Яценка, який для всіх працівників є не лише керівником, а й наставником та порадником. Як велика дружня родина колектив ділить щоденні радощі та турботи лісівничої справи. На переконання Віри Іванівни, секрети успіху в будь-якій роботі є простими:

– Потрібно щиро любити свою професію, працювати чесно та добросовісно – тоді і буде хороший результат. А якщо до нього додати ще й колективну підтримку та розуміння, то він перевершить всі сподівання.

За своє життя Віра Синиченко посадила сотні тисяч дерев. А скільки тендітних саджанців і сіянців доглянули та виростили дбайливі руки вже й не злічити… Скільки кропіткої, напруженої праці було вкладено для того, аби крихітні паростки прижилися та пішли в ріст, тягнучись до неба та сонця своїм гіллям, адже як і кожна жива істота, рослини теж потребують тепла, турботи та догляду.

В дитинстві Віра Іванівна навіть не здогадувалася, що буде працювати з лісом. За спеціальністю зоотехнік, вона пов’язувала свою майбутню діяльність з доглядом за тваринами. Однак попрацювавши зоотехніком лише рік, перейшла до овочевої бригади місцевого колгоспу, а згодом і до лісництва. Чоловік з розумінням поставився до вибору дружини, допомагаючи їй і по дому, й по господарству.

Коли професія стає способом життя, то ремесло перетворюється в мистецтво і ти відчуваєш себе творцем щоденного маленького дива. – Важко передати ті емоції, які відчуваєш, дивлячись на плоди своєї праці –молоді ліси, які зростають для майбутнього покоління, – розповідає Віра Синиченко і додає:

– Ми лісівники в праві можемо сказати, що життя своє прожили не даремно, адже нашими руками посаджено тисячі дерев, які будуть шуміти кронами впродовж не одного десятиліття для наших нащадків.

Така робота до снаги не кожному, вона обирає тих, хто не боїться труднощів, проте і результат є вартим зусиль.