13/04/2010
12На сайте Черкасского ОУЛМГ – эта новость размещена на прошлой неделе. Я не стал её дублировать из-за бросающихся в глаза выражений, – " вперше в Україні", "більше ніхто в Україні подібні технології не застосовує у лісівництві" и т.п. Не хотел упрекать молодого, явно толкового и перспективного специалиста, открывающего для себя современные технологии: он "прихвастнул" по неведенью.
Однако, после того, как эту же новость разместил официальный Госкомлесхоз должен внести ясность. GPS на отводах и внесении изменений в лесную картографию в отрасли внедряют лет 7, а то и 10. Проведена уйма семинаров, лесхозами приобретено много современной техники, но движения вперед почти не видно. О причинах этого, я говорил когда-то давно, – на коллегии в Сарнах. Они просты: нельзя компьютеризировать в своей основе давно устаревшие методы и технологии работы (отводы мы до сих пор делаем по инструкции СССР, кажется, 1968 года) /1/; GPS в лесном хозяйстве будет просто средством, для решения частных, локальных задач (типа навигации или трассирования маршрутов), до тех пор пока у нас не будет нормальных цифровых карт или фотопланов на все леса /2/; внедрение современных технологий требует высокого общего уровня развития производства (техника, связь, подготовленные кадры, продуманный и единый документооборот и т.д) и значительных инвестиций на уровне отрасли (а не лесхоза)/3/. Все это у нас будет, но…, видимо, не скоро. Кстати, Польша (LP) подготовку цифровых лесных карт осуществляла в течении 10 лет и закончила только в этом году. Мы же пока "ищем пути подхода к поиску альтернативных решений этой проблемы" (практически все наши лесные планшеты и карты не имеют геодезической привязки) , но не забываем широко рекламировать свои достижения, ссылаясь на две-три "потемкинские деревни" и 1-2 энтузиастов.. М.П.
Деньгівське лісництво Золотоніського лісгоспу Черкаського облуправління лісового та мисливського господарства вперше в Україні використало супутникову систему навігації GPS для зйомок на лісистій місцевості та картографування змін, які відбуваються в результаті господарювання. Уже рік помічник лісничого Станіслав Стасенков в експериментальному порядку апробує це досягнення технічного прогресу. За допомогою системи GPS помічник лісничого вимірює площі, де буде вестися головне користування, заліснення, наносить нові дороги, утворені під час вивезення лісу тощо. Директор Золотоніського лісгоспу Микола Собченко результатами задоволений і вважає, що експеримент триває дуже успішно.
До цього на виконання такої роботи потрібно було багато часу, зусиль і працівників. «У лісовому господарстві заміри землі традиційно виконують за допомогою бусолі – такого компасу з відмітками, – розповідає Станіслав Стасенков. – Щоб зробити одну точку, треба виставити бусоль на рівень. У лісі вирубати коридор, щоб по прямій, а це метрів 100, через приціл бусолі було видно іншу точку. Тобто, одна людина рубає, двоє тягнуть мірну стрічку, ще один на бусолі записує показники». А щоб позначити на карті 200 метрів дороги, то і по 30 таких точок доводилося робити. До того ж, якість таких зйомок дуже низька, похибка становить до 10 метрів.
Тепер ту роботу, яку раніше виконували 5 осіб протягом 2 тижнів, може зробити одна людина за день-два. Зі спеціальним передавачем необхідно пройти визначені точки, натиснути комбінацію клавіш, а потім удома на ноутбуці чи комп’ютері розшифрувати й опрацювати. Для того, щоб закартографувати дорогу, треба просто нею пройтися. При цьому похибка не перевищує двох метрів.
Ідея запровадити високі технології для потреб лісового господарства виникла, коли Станіслав Стасенков побачив, як за допомогою GPS системи працюють землеміри: «І я подумав, а яка різниця – чи землю міряти, чи ліс».
Щоб утілити задум у життя, вирішили обійтися мінімальними затратами. Деньгівське лісництво придбало лише передавач вартістю 600 грн. Ноутбук надає лісничий, а спеціальну ліцензовану програму для обробки інформації купив помічник за власні кошти, адже проект розпочинали як експериментальний. Взагалі ж, для лісового господарства краще придбати диференціальну систему GPS, яка включає станцію, встановлену на відкритій місцевості, та радіопередавач, який із нею працює. Станіслав Стасенков вважає, що таким чином вдасться звести до мінімуму похибку, яка виникає влітку, коли крони повністю розкриті.
За словами директора лісгоспу Миколи Собченка, вже нині успішний досвід деньгівчан запозичило Вільхівське лісництво.
Основна, хоч і не така вже й значна проблема полягає в тому, що неможливо отримати лісівничі карти в електронному вигляді, щоб відразу на них переносити дані: «Всі розводять руками, наче це якийсь секрет», говорить Станіслав Стасенков. Тому доводиться користуватися не зовсім точними генштабівськими картами, до яких є вільний доступ, а потім уже все відмічати на лісівничих, але паперових.
За словами помічника лісничого, більше ніхто в Україні подібні технології не застосовує у лісівництві. Хоча у Європі і в Росії системи GPS використовують давно.
12 коментарів
Forester
How it’s described in EU
http://marswiki.jrc.ec.europa.eu/wikicap/index.php/Stand-alone_GPS_-_recommendations
Stasenkov
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=30&t=5797 вот как это проходит в России
Forester
Просуванням використання GPS в лісовому господарстві займаєть лабораторія нових технологій УкрНДІЛГА під керівництвом Полупана А.В. Думаю на сайті інституту має бути така інформація та відповідні пбулікації.
Щодо використання навігаційних GPS, то на моє переконання, використання їх для відводу лісосік, без отримання диференційної поправки від базових станцій, в багатьох випадках може привести до похибок у визначенні довжин ліній. Перервіка, яка проводиться екологічною інспекцією "дідівським метром" – землеміром збитим із трьох рейок, тут же на лісосіці, – відразу встановлює недоліки "просунутих " технологій, із всіми витікаючими наслідками для лісничого.
Зараз лісгоспи масово купують геодезичні GPS із базовими станціями та приймачами (вартість близько 30 тис. грн). Однак, в ряді областей, – Закарпатська, Харківська, Київська (?) – навіть навігаційний GPS з диференційною поправкою, отриманою від системи стаціонарних базових станцій, напевно, – зможе задовольнити вимоги щодо точності відводу. От тільки що краще купити дорогий GPS чи чекати поки держава встановить систему станцій у Вашій області невідомо.
Щодо лісовпорядкування, то планшети останніх років, вже містять координатну рамку з координатами в системі WGS 84. Зміни в лісовпорядкуванні звичайно потрібні, проте придбання техніки – це тільки завершальний процес. На мою точку зору, теоретичними засадами лісовпорядкування в Україні зараз мало хто займається. Наприклад, скільки публікацій щодо оцінки функціонування системи безперевного лісовпорядкування Ви знайдете в Інтернеті і в "лісівницькій" пресі?
Popovich_Pavel
Хлопці, навіщо Вам диференційні поправки до базових станцій. Це абсолютно зайве , коли не визначено угідь за межами земель вкритих, або не вкриих лісом. Коли існують 400 тис. га. земель лісогосподарського призначення не переданих у власність або користування. Коли не відомо що таке інші лісовкриті площі, в тому числі землі, зайняті чагарниками. Площі, визначити можна, що вони означають-ні. Горе від розуму.
Stasenkov
На мою думку, система GP в лісовому господарстві повинна вирішувати ряд важливих питань. Відведення лісосік – як одна з багатьох граней застосування системи позиціювання. Коли ми маємо в лісі приймач з відображенням на дисплеї завантажених векторних планшетів місцевості, та ще й з таксаційною інформацією окремого виділу, тоді відпадає цілий ряд запитань, пов’язаних з пошуком виділів, прив’язкою їх до квартальної мережі та ін. Щодо WAAS (мережі диференційного сервісу), в Україні, в зв’язку з слабким покриттям сигналу, навіть в областях, де встановлені ретранслятори, ми ще не скоро зрадіємо можливостям цього сервісу.
popkov
Речь идет о внедрении современных технологий в лесное хозяйство. Это процесс не связан с судьбой лесов на землях запаса и т.п. Впрочем, прогресс уже в том, что Павел, не связал использование GPS с созданием частных лесов… Шутка, конечно.., но есть в уважаемом Павле, что-то от того римлянина, который любое своё выступление в Сенате заканчивал призывом к разрушению Карфагена…
Любой навигатор с введенной повыдельной картой, – нужная вещь в арсенале лесной охраны, а также охотников, туристов, зоологов, грибников и т.п. Однако, для выполнения работ связанных с материальной ответственностью, требуются приборы и технологии обеспечивающие необходимую точность. Они дороги… Прежде, чем их внедрять надо соизмерять затраты с получаемым эффектом. Так что, Forester знает о чем говорит.
Привязку планшетов к сетке Леспроект начал в 2009 году, при проведении базового лесоустройства в Сумской области. Есть и другие "привязанные" лесхозы, но в масштабах страны их очень мало. В большинстве случаев речь идет только о привязке внешних границ. Квартальная сеть и внутренняя ситуация привязываются редко.
В более- менее развитых странах полевой компьютер с GPS – обычный прибор из арсенала лесничего. Помимо этого им, в обязательном порядке,оснащена лесная техника задействованная при рубке и охране леса – харвестер, форвардер, пожарные и патрульные машины. У нас этого нет. Но даже если завтра нам всё подарят, то мы не сможем полноценно пользоваться, – незаконно. Использование современных технологий требует иной правовой базы, регулирующей проведение рубок. К сожалению, наши Вожди, Ученые, а также Ученые Вожди так далеко не заглядывают…
Считаю очень полезным очертить круг лесных задач, которые можно решать с помощью простых (дешевых) GPS. Может кто-либо займется?
Stasenkov
Доброго времени суток. Не смог пройти мимо, так как я и есть тот энтузиаст с "потемкинской деревни". Свое незнание я полностью признаю, хотя этому есть простое объяснение, – года 2 назад, когда мне в руки попал GPS приемник и OziExplorer в качестве инструмента для привязки растра, я пытался найти хоть какую-нибудь информацию по данной теме в Интернете, и, как результат, поисковик на сочетание запросов "GPS" и "лесное хозяйство" выдавал очень смутные данные, я даже не cмог найти инструкции к необходимым программам на русском или украинском языках. А что касается привязки, так это да.. дело трудное с нашей картографией, хотя пару кусков планшета, в целях эксперимента, мне таки удалось привязать более-менее точно и провести его векторизацию, что дало неплохие результаты на местности.
popkov
Станислав (1), такие молодые люди, как Вы – золотой фонд лесного хозяйства Украины. Слава Богу, что они есть. Мой упрек, был адресован исключительно специалистам Госкомлесхоза, которые обязаны знать, что делалось и делается в области… и видеть проблему в целом.
Что касается содержательной стороны дела, – то мы обязательно о ней поговорим. Я не специалист в работе с GPS и полевыми компьютерами, но по работе связан с людьми, которые могут дать любые консультации в этой области. Спрашивайте – ответим. Главное не бросайте начатого, – Вы на правильном пути и будущее за Вами…
Успехов. С уважением,
Михаил Попков
(1) Извиняюсь. Изначально, отвечая "в попыхах", перепутал имя. Больше таких ошибок не будет. Надеюсь в скором времени встретимся – поговорим… Мой адрес, который я проверяю дома, – popkovm@ukr.net
Popovich_Pavel
Полностью согласен с М. Попковым. GPS в лесном хозяйстве Украины
похоже на золотую пуговице на старой фуфайке. Проблема находится за
границами собственно лесного хозяйства и коренится в проблеме земельного
кадастра. Все кадастры должны базироваться на базе земельного. Необходима
унификация определений на уровне угодий. Например, что такое
"кустарники" и чем они отличаются от леса? Необходима замена
индексации лесных участков с традиционной Лесхоз-лесничество-квартал-выдел на:
код КОАТУУ-кадастровая зона-кадастровый квартал-кадастровый-выдел, всего 19
цифр. Или как-то по другому, я не знаю? Ни от кого я никаких предложений не
слышал. Ну и конечно картографическая основа, но только единая с
государственным земельным кадастром. Хватит "выдумывать лесной велосипед".
Ну и внедрение GPS повлечет за собой изменение технологии лесоустройства,
что неминуемо потребует изменения его структуры. Реструктуризация Леспроекта
неизбежна.
Тапани_Хямяляйнен
Правильно, молодец Станислав. Нужно внедрять передовые технологии в лесное хозяйство. Ведь новые технологии для того и нужны чтоб заменять старые ))) Надеюсь эксперимент пройдет успешно….
Тапани_Хямяляйнен
Vitalja
Как вариант использования GPS в лесном хозяйстве: LeicaZeno CS10 и 15. Работает с GPS и ГЛОНАСС. В навигационном режиме точность 1.2 метра, в DGPS0.4 метра. При пост-обработке в LeicaZenoOffice точность достигает 10 см. Встроенное полевое программное обеспечение – это мобильная геоинформационная система, доработанная версия ESRI ArcPad 8,позволяет в полевых условиях осуществлять сбор, редактирование, хранение данных, синхронизировать данные с бд посредством ArcGISServer.
Comments are closed.