11/04/2017
0Рівненщина – одна з найбільш заліснених областей України. Близько 40 відсотків території області покриті лісами. На цих землях у нас також “процвітає” незаконний видобуток бурштину. Але що ми знаємо про лісове господарство, окрім “зам’ятих” скандалів, пов’язаних з корупцією? Більше дізнатися про те, чим живе лісове господарство на Рівненщині ми вирішили у Олега Ткача – начальник відділу лісового та мисливського господарства Рівнелісу.
Інтерв’ю відбулося у кабінеті лісівника у Рівному. Це невелике скромне приміщення, на стіні якого висить карта лісів України. На ній видно – Рівненщина поруч з Волинню та Карпатами є найбільш залісненими областями.
Фото з прес-туру – Олег Ткач розповідає про те, як виготовляється насіння дерев
Розкажіть, чим живе лісове господарство Рівненщини сьогодні?
Головне завдання усіх лісівників – це лісовідновлення, тобто посадка лісу. Весняна посадка в області вже завершилася, цьогоріч засаджено понад 4400 гектарів, продовжаться ці роботи вже восени. Обсяги посадки залежать від того, скільки лісів було зрубано в попередній період. Нині ми маємо проблеми з масовим всиханням соснових лісів, тому торік були зрубані значні площі. Але майже всі ці території вже заліснені.
Лісове господарство – це великий комплекс робіт, який починається від заготівлі насіння, і лише останнім етапом є промислова рубка дерев. Цьому передує багаторічна робота з догляду за лісом, охороною від пожеж, лісокрадів, боротьба з браконьєрами.
До речі, лісове господарство Рівненщини – одне з чотирьох в Україні, яке сертифіковане Лісовою Опікунською Радою. Це вагоме досягнення для нашої області, адже свідчить про те, що ми працюємо відповідно до міжнародних стандартів.
Олег Ткач з сином
А скільки з цих насаджених дерев дійсно залишаються і продовжують рости?
Відповідно до норм, на один гектар висаджується від 8 до 10 тис.сіянців. Коли ж дерева досягають віку стиглості (для прикладу для сосни це 80 років), на гектарі лишається 500-800 дерев. Це природній процес, коли під час різних доглядів лишають кращі, більш якісні і цінні екземпляри. Адже завдання лісівників – це вирощувати високопродуктивні ліси, за які не буде соромно у майбутньому.
Звісно, що трапляються випадки крадіжок лісу. Є категорія підприємців, які звикли працювати на краденій деревині, замість того, щоб купувати її офіційно. Тоді крадії працюють під замовлення. А є люди, які змушені краси від безвиході. Тому це певним чином є відображення соціально-економічної ситуації в країні загалом.
Велика біда лісів – це пожежі. У більшості випадків вони трапляються через людський фактор, необережне поводження з вогнем, спалювання сухої трави тощо. Часто бувають підпали – це помста пійманих лісокрадів чи бурштинщиків, які відверто погрожують лісівникам.
До речі, стосовно бурштину: ходять чутки, що у північних районах лісівники співпрацюють з старателями. Правда це?
За чотири роки, що я працюю в обласному управлінні, немає жодного офіційно зафіксовано факту про те, що лісівники співпрацювали зі старателями. Так чутки є, є й розмови про те, що люди звільняються з роботи в лісгоспі і йдуть заробляти в інший спосіб.
Наші працівники несуть велику відповідальність за збереження лісу, однак лісова охорона вирішити проблему незаконного видобутку бурштину в лісі не може. Зрештою, можна звільнити всіх і поставити нових, але очевидно, що копати бурштин в лісі не припинять.
Бурштинокопачі на Рівненщині
Які екологічні наслідки видобутку бурштину на Рівненщині?
За нашими підрахунками, лише на землях, які підпорядковуються обласному управлінню лісового та мисливського господарства, пошкоджено понад 4 тисячі гектарів лісу. Проте, ця цифра не остаточна. Бо зруйновано значні площі земель запасу та тих, які належать іншим користувачам. Але цифри відкрито називаємо лише ми. У нас є чимало листів офіційної переписки з правоохоронними органами: СБУ, поліцією, прокуратурою стосовно того, що там відбувається. Однак реального результату немає. Зрозуміло, що не може 100-200 працівників лісової охорони чоловік з лісгоспу протистояти усьому місцевому населенню.
А лісівники вже пробували відновлювати пошкоджені землі після бурштинокопачів?
Кілька років тому у Клесові була спроба відновити пошкоджений ліс. Ми посадили нові насадження на територіях, де раніше працювали старателі. Однак, через 2-3 роки, коли саджанці підросли, бурштинокопачі повернулися, вимили ґрунт і наша праця зійшла нанівець. Ми лише зараз почали купувати сучасне обладнання – квадрокоптери, тепловізори, якими старателі користуються вже давно. За технічним оснащенням вони на на крок попереду, адже мають значні ресурси.
Якщо раніше бурштинокопачі використовували мотопомпи, які вимивали ґрунт на 5-10 метрів, то зараз технології пішли в перед і під час пошуку бурштину вимивають 10-20 метрів.
Довго триватиме відновлення земель після бурштинокопачів?
Тут проблема не лише у вимиванні ґрунту, хоча ми знаємо, що 1 сантиметр гумусу відкладається 100 років. Після такого варварського видобутку порушується ґрунтовий та водний режим. Тому, якщо ми посадимо там нові насадження, вони можуть всохнути, адже в будь-який момент водний баланс може змінитися. Водночас дерева мають властивість своїм корінням скріплювати землю і можуть допомогти вирішити проблему. Хоча розраховувати там на якісні насадження не варто, природі треба довгий час на відновлення.
Якщо проблема з бурштином найближчим часом не буде вирішена – Рівненщина перетвориться на зону техногенної та екологічної катастрофи.
Стосовно нещодавніх звинувачень лісівників у корупції. Тоді ще Аваков на сторінці FACEBOOK написав про затримання керівників лісгоспів. Як продовжується ця справа?
Це питання до правоохоронців. Я, як і більшість, дізнався про ті події з соцмереж та ЗМІ. Усі керівники наступного дня перебували на робочих місцях і далі виконують свою роботу. Ось, до речі, щойно з одним з них говорив (показує на телефон – ред.).
Ви керівник відділу, який займається як лісовим, так і мисливським господарством. Скажіть, як справи з мисливством на Рівненщині?
На сьогодні кількість мисливських організацій в області збільшилася до 71. Кожна з них має свої угіддя. Дозволи на них затверджують депутати обласної ради. Останнім часом мисливське господарство почало розвиватися, збільшилася популяція тварин в наших лісах і їх різноманіття.
Біотехнія. Барабан, з якого висипається зерно, коли тварина його крутить
Тобто, чим більше мисливців, тим більше тварин?
Коли мисливці отримують угіддя в користування, вони дбають про них. По перше, через невиконання цих вимог, угоду про оренду обласна рада може і розірвати. А по друге, вони заціплені в розвитку та збільшенні кількості тварин. Тому територію облаштовують, доглядають, з’являється більше місць для підкормки тварин. Браконьєрам ж все одно – їм аби більше тварин вбити. Часто навіть негуманними способами, коли звір мучиться. Справжній мисливець ніколи не стрілятиме в самку з потомством, на відміну від браконьєрів. Тому ми намагаємося з ними боротися, але коли ми лише почали закупляти тепловізори та інші спецзасоби – у них вони вже давно, як і зброя з тепловізійним нічним прицілом.
Скільки зараз мисливців в області?
Загалом в області зареєстровано 19 тисяч, але активних, тобто тих, хто беруть участь в полюванні, – 8 тисяч. Є навіть до двадцяти жінок. В нас склався стереотип, що мисливство – це коли група чоловіків виходять, аби лише випити. Насправді це комплексний колективний активний відпочинок, який розвивається у Європі та в усьому світі. Наприклад, у Польщі відразу в лісі стоять холодильники і представники ресторанів за кілька євро за кілограм приїжджають і забирають туші вбитих тварин. В нас ж , на жаль, такого поки не має.
А Ви – мисливець?
Так, полювання – це моє хобі. Я член мисливської громадської організації. Але, крім полювання, ми займаємося займаюся і біотехнією, охороною угідь від бракон’єрів.
Є ще якісь хобі?
Останніми роками активно займаюся садівництвом. Мешкаю у Костополі, де біля будинку є власний фруктовий сад. Там ми відпочиваємо і працюємо разом з дружиною. Власне, це була її ініціатива, яку я підтримую і розвиваю.
З сім’єю на Говерлі
Подорожуєте?
Здебільшого Україною. Полюбляю місцини з гарною природою: Карпати, Закарпаття, Шацьк. Раніше, наш безпосередній керівник Сергій Івашинюта щороку збирав колег на кілька вихідних подорожувати Україною. Це дуже зміцнює колектив (особливо запам’ятався підйом на Говерлу). А нещодавно я взяв свою сім’ю (має двох дітей – ред.) і ми разом теж підкорили Говерлу.
Що для Вас найважливіше у житті?
Щоб в Україні був мир, благополуччя, спокій та рівновага в сім’ї.
