Експертна оцінка інституційних рішень щодо організації ринку круглих лісоматеріалів України

Коллаж сгенерированный с помощью ChatGPT

ШІ дозволяє швидко та ефективно аналізувати, оцінювати, моделювати та прогнозувати різні управлінські, виробничі, соціальні та багато інших процесів. Сьогодні за допомогою ChatGPT розглянемо Експертну оцінку інституційних рішень щодо організації ринку круглих лісоматеріалів України та подивимося наскільки вони відповідають світовій практиці.

Методика оцінки заснована на п’яти критеріях:

Еволюція інституційних рішень

1. 1991–2007

Прямі договори

Позитив

• розвиток деревообробки
• довгострокові відносини
• високе виконання договорів
• нормальна господарська логіка

Недоліки

• не вистачало електронної прозорості
• обмежений контроль
• ризики локальної корупції

Інституційна оцінка – 70 % (значний позитивний вплив)

2. Наказ ДКЛГУ №42 (2007)

Аукціони + прямі договори

Позитив

• конкурентне ціноутворення
• збереження прямих контрактів
• збільшення прозорості

Мінуси

• експорт кругляка
• відомча переробка
• цінові “перегони”
• низьке виконання договорів

Оцінка – 62 %

3. Постанова КМУ №1178 (Прозорро)

Експеримент 2019-2021 з реалізації 25% деревини, заготовленої у державних лісах через Прозоро

Переваги

• електронний аукціон
• триетапна модель
• обмеження спекуляцій
• виконання договорів близько 100 %
• нижчий ціновий тиск
• конкурентність

Недоліки

• лише експеримент
• не поширено на весь ринок
• експеримент закритий раптово без пояснень та підбиття підсумків (2021)

Інституційна оцінка – 82 %

Це виглядає як найбільш збалансоване рішення серед перелічених, якщо головними критеріями є стабільність виконання договорів, конкуренція та баланс інтересів.

4. Постанова КМУ №834 (2022) Обов’язкова біржа

Переваги

• централізація
• цифровізація
• єдина система
• прозорість торгів

Недоліки

• відсутність альтернатив
• монополізація
• цінові перекоси
• низьке виконання договорів
• відсутність комплексного нормативного регулювання етапів після укладення біржової угоди (приймання, визначення якості, остаточний розрахунок)

Інституційна оцінка – 34 %

5. Законопроекти про ринок деревини (2020–2026)

Позитив

• спроба законодавчого врегулювання

Недоліки

• безальтернативність
• відсутність аналізу моделей ЄС
• не розглядалися прямі договори
• не аналізувався досвід Канади
• не аналізувався досвід США
• не аналізувався досвід Скандинавії

Оцінка – 38 %

Порівняльний рейтинг

Яка головна інституційна проблема?

Проблема полягає не стільки у виборі конкретного механізму продажу (прямі договори, аукціон чи біржа), скільки у відсутності інституцій, які забезпечують баланс інтересів усього лісопромислового комплексу.

У більшості країн із розвиненим ЛПК державна політика розглядає лісове господарство, деревообробку, виробництво продукції з високою доданою вартістю, будівництво та експорт як взаємопов’язані елементи єдиної системи.

Яке інституційне рішення могло б бути оптимальним?

Замість концентрації на одному способі торгівлі доцільно розглядати створення системи, яка включає:

• окрему інституцію розвитку деревообробки (наприклад, Агентство розвитку ЛПК — АРЛПК);
• балансування інтересів лісового господарства, переробки та держави;
• декілька допустимих каналів реалізації деревини (довгострокові контракти, електронні аукціони, біржові механізми там, де вони економічно виправдані);
• єдині державні правила торгівлі круглими лісоматеріалами незалежно від торговельного майданчика;
• єдиний порядок приймання-передачі деревини за кількістю та якістю;
• єдиний порядок остаточного взаєморозрахунку;
• цифрову систему простежуваності та контролю якості;
• KPI не лише щодо доходів від продажу деревини, а й щодо внеску ЛПК у ВВП, зайнятість, інвестиції та експорт продукції з високою доданою вартістю.

Саме така комплексна модель більше відповідає підходам, які застосовуються в багатьох європейських країнах, де різні механізми продажу можуть співіснувати, а головним показником успіху є не лише ціна необробленої деревини, а й загальний економічний ефект для країни.

З оцінкою ChatGPT я повністю погоджуюсь як практик, що пройшов через усі торгові пертурбації. Експеримент Прозорро. Продаж був як свіжий ковток повітря після задушливих аукціонних торгах, заснованих на дефіциті та емоціях. Їх би вдосконалити та вийшла б ЕТП типу Baltpool. Триетапний аукціон був технологічною новинкою. Стартову ціну кожен покупець визначав самостійно, підвищуючи заявлену в бюлетені ціну на власний розсуд. Найбільша стартова ціна у заявці покупця давала право останньої ставки на I етапі, що стимулювало значно підвищувати стартову ціну у поданій заявці. Якщо покупець із правом останньої ставки перемагав на ІІ етапі, то для перемоги на ІІІ етапі йому достатньо було збільшити максимальну ставку конкурента всього на +1 грн. В результаті не було шаленого зростання цін на емоціях, а тільки на розрахунку своїх фінансових можливостей та вдачі. Зростання цін, як правило, рідко перевищувало 20-25% і було цілком ринковим. Виконання аукціонних договорів наближалося до 100%.

Але замість модернізації тестових торгів Прозорро, прийшли шалені монопольні біржові торги, що ґрунтуються на принципі: «ні собі, ні людям».

Підозрительно низькі та близькі оцінки інституційних рішень законодавців, КМУ та ліцензійних бірж наводять на думку про їхню заангажованість та небажання розглядати альтернативні моделі ринку деревини з урахуванням світового досвіду. Очевидно з цих причин, вони не використовують ШІ для прогнозування і моделювання ринку деревини. Інакше ВР та КМУ отримали б ту ж прогнозовану архітектуру ринку деревини, що й ми.

Концептуальний візуальний матеріал для обговорення державної політики розвитку ринку круглих лісоматеріалів України